чоловіки потискають руки

31.

Співбесіди та інші зустрічі з членами Церкви

31.0

Вступ

Ісус Христос часто служив іншим — одному за одним (див. приклади в Іван 4:5–26; 3 Нефій 17:21). Він любить кожне Боже дитя. Він допомагає їм індивідуально.

Як церковний провідник і слуга Ісуса Христа, ви також маєте можливості індивідуально допомагати Божим дітям в їхньому духовному розвитку. Одним із важливих способів, яким ви можете це робити, є проведення співбесід та інших зустрічей один на один. У деяких випадках ваше найважливіше служіння буде відбуватися при спілкуванні один на один. У цій обстановці ви можете виявляти любов, подібну до Христової, піднімаючи “руки, що опустилися”, і зміцнюючи “ослаблі коліна” (Учення і Завіти 81:5).

У цьому розділі термін співбесіда стосується зустрічі між провідником та особою для визначення, чи має ця особа брати участь в якомусь обряді або отримати якесь покликання (див. 31.2). Зазвичай ці співбесіди проводить член єпископату або президентства колу. Термін співбесіда також стосується співбесід щодо служіння підопічним, які проводить член президентства Товариства допомоги або кворуму старійшин (див. 21.3).

Крім цих співбесід, церковний провідник може мати багато інших причин для зустрічей з окремими членами Церкви (див. 31.3). Наприклад, єпископат проводить регулярні заплановані зустрічі з кожною молодою людиною з приходу (див. 31.3.1). Навіть якщо ви не служите в єпископаті, єпископ може попросити вас зустрітися з членом Церкви, який або яка потребує постійної підтримки і служіння. Або член Церкви може прийти до вас, коли в нього чи неї виникають особисті чи сімейні труднощі.

Цей розділ може допомогти всім провідникам, які мають можливості зустрічатися з окремими членами Церкви. Такими провідниками, зокрема, є провідники Товариства допомоги, кворуму старійшин, Товариства молодих жінок, брати-служителі і сестри служительки чи інші, кого призначає єпископ.

31.1

Керівні принципи

31.1.1

Підготуйтеся духовно

Якщо у вас є відповідальність зустрітися з членом Церкви, Господь благословить вас потрібним вам натхненням, оскільки ви його прагнете. Готуйтеся духовно: моліться, вивчайте Писання і живіть праведно. Прислухайтеся до шепоту Святого Духа. Він направлятиме вас через враження, думки та почуття. Він може допомогти вам згадати вчення, які ви вивчали у Писаннях, і слова пророків останніх днів, які можуть допомогти особі, з якою ви зустрічаєтеся (див. Учення і Завіти 84:85; 100:5–8).

У “Євангельській бібліотеці” є збірник Консультаційні матеріали. Готуючись до зустрічі з членом Церкви, перегляньте матеріали на тему, яка стосується його чи її.

Святий Дух може скеровувати також і члена Церкви, з яким чи якою ви зустрічаєтеся. Ви можете запропонувати йому чи їй теж духовно підготуватися до вашої зустрічі.

На початку зустрічі ви можете помолитися разом з цим членом Церкви. Коли ви в єдності просите Бога про Його допомогу, це може допомогти провести зустріч в дусі смирення і віри (див. Учення і Завіти 6:32; 29:6).

Під час співбесіди або зустрічі може виявитися проблема чи виникнути питання, стосовно яких ви не відчуваєте себе готовими запропонувати рішення або дати відповідь. Ви можете запропонувати, щоб ви і член Церкви шукали Господнього скерування, наприклад, через навчання, молитву й піст. Ви також можете послатися на відповідну інформацію в Консультаційних матеріалах або в розділі Допомога для життя у “Євангельській бібліотеці”. Потім ви можете знову зустрітися для подальшого обговорення цього питання.

Якщо член Церкви вчинив тяжкий гріх, направте його або її до єпископа.

31.1.2

Допоможіть члену Церкви відчути Божу любов

Як церковний провідник, ви представляєте Спасителя. Важлива частина Його місії — дати Божим дітям відчути Його любов (див. Іван 3:16–17). Коли члени Церкви приходять до вас на співбесіду чи щоб отримати допомогу для подолання своїх особистих труднощів, часто те, чого вони потребують найбільше, — це знати, що Небесний Батько їх любить. Ця любов може зміцнити їх та надихнути прийти до Христа, покаятися у гріхах і зробити правильний вибір.

Писання і слова пророків останніх днів запрошують Духа і містять чисте вчення. Використовуйте їх часто, з чуйністю та любов’ю, коли зустрічаєтеся з членами Церкви. Використовуйте їх, щоб надихати й заохочувати, а не засуджувати, примушувати чи викликати страх (див. Лука 9:56).

Виділяйте для зустрічі достатньо часу. У члена Церкви не має виникати враження, що ви надто зайняті. Приділіть йому чи їй всю увагу.

31.1.3

Допоможіть члену Церкви скористатися силою Спасителя

Ісус Христос узяв на Себе наші гріхи, “щоб Він міг викреслити [наші] провини згідно з силою Його визволення” (Алма 7:13). Він також узяв на Себе наші страждання, муки і недуги, “щоб Він міг знати, … як допомогти Своєму народові” (див. Aлма 7:11–12).

Заохочуйте членів Церкви звертатися до Нього. Допоможіть їм скористатися Його силою, завдяки якій приходить зміцнення, втішення та викуплення. Ця сила приходить через виявлення віри в Ісуса Христа, наслідування Його прикладу, отримання обрядів священства, дотримання завітів і дії за підказками Святого Духа.

31.1.4

Допоможіть члену Церкви відчувати себе спокійно і у безпеці

Деякі члени Церкви мали досвід, через який вони, зустрічаючись з церковним провідником, відчувають тривожність або хвилювання. Шукайте, як допомогти їм почувати себе спокійно й затишно та відчувати себе у безпеці. Дізнайтеся від члена Церкви, що ви можете зробити, щоб допомогти.

Завжди давайте члену Церкви можливість взяти з собою ще якусь людину, аби вона була присутньою під час співбесіди чи зустрічі. Зустрічаючись із членом Церкви протилежної статі, дитиною чи кимось з молоді, переконайтеся, що присутні також їхні батько або мати чи ще хтось із дорослих. Він чи вона може знаходитися в кімнаті, де відбувається зустріч, або чекати поза кімнатою, залежно від бажання члена Церкви, з яким ви зустрічаєтеся.

Якщо для члена Церкви зустрітися у домі зборів буде незручно, вирішіть разом, в якому іншому місці провести зустріч. Знайдіть місце, де може бути присутнім Святий Дух і де ви можете зберігати конфіденційність. Також подбайте про власну безпеку і безпеку члена Церкви. Інформацію про віртуальні зустрічі з членами Церкви див. у 31.4.

Важливо не лише допомогти членам Церкви відчувати себе у безпеці, але й зберігати конфіденційність. Запевніть члена Церкви, що ваша розмова буде конфіденційною.

Не передавайте конфіденційну інформацію нікому, зокрема й своєму подружжю чи іншим церковним провідникам, якщо член Церкви не дає на це дозвіл. Продовжуйте зберігати конфіденційність обговорених питань навіть після того, як вас буде звільнено від покликання. Порушення конфіденційності може зашкодити вірі, довірі та свідченню члена Церкви. Більш ймовірно, що члени Церкви звертатимуться по допомогу до церковних провідників, якщо знатимуть, що те, чим вони діляться, буде зберігатися конфіденційним.

Більше інформації стосовно конфіденційності, зокрема й юридичну інформацію, див. у 32.4.4.

31.1.5

Ставте натхненні запитання й уважно слухайте

Під час зустрічі з членом Церкви ставте запитання, які допоможуть вам зрозуміти його чи її ситуацію. Давайте члену Церкви можливість вільно висловлювати свої думки й почуття.

Поки член Церкви говорить, уважно й зосереджено слухайте. Перш ніж відповідати, старайтеся все зрозуміти. Якщо потрібно, ставте уточнюючі запитання, аби переконатися, що ви розумієте сказане. Однак не робіть зайвих розпитувань.

Слухання допомагає встановленню довіри. Коли людину слухають, це допомагає їй відчути, що її розуміють, цінують і люблять. Часто людям потрібен хтось, кому вони довіряють, щоб вислухати їх, коли вони проходять через свої випробування. Слухання також може допомогти вам відкрити своє серце для підказок від Святого Духа.

31.1.6

Заохочуйте бути самостійними

Оскільки ви любите членів Церкви, у вас може виникати бажання відразу ж запропонувати, як вирішити їхні проблеми. Однак ви благословите їх більше, допомагаючи їм знаходити власні способи розвʼязання проблем та приймати власні рішення (див. Учення і Завіти 9:8).

Допомагайте їм проаналізувати їхні проблеми чи запитання в контексті євангелії Ісуса Христа і плану спасіння. Навчайте їх, як шукати скерування від Господа у Писаннях, словах живих пророків та через особисте одкровення. У такий спосіб ви допомагаєте членам Церкви підготуватися до інших випробувань у майбутньому. Вони також зможуть краще допомагати іншим, зокрема й своїм сімʼям.

31.1.7

Підтримуйте зусилля покаятися

Іноді член Церкви може шукати допомоги, щоб покаятися у гріху. Є багато чого, що ви можете зробити, аби надихнути такого члена Церкви мати віру в Ісуса Христа і заохотити його чи її прагнути прощення.

Тільки єпископ або президент колу може допомогти людині позбутися тяжких гріхів. Деякі з них перераховані в 32.6. Якщо член Церкви вчинив будь-який з цих гріхів, він або вона повинні невідкладно зустрітися з єпископом або президентом колу.

Кожний єпископ і президент колу є “суддею в Ізраїлі” (Учення і Завіти 107:72). Завдяки цьому повноваженню вони допомагають членам Церкви покаятися в гріху і прийти до Христа, Який прощає гріх (див. 32.1 і 32.3).

Виконуючи такі обовʼязки, ці провідники представляють Господа. Вони стараються судити “згідно з судженням”, яке Він дасть їм (див. 3 Нефій 27:27). Вони навчають, що для покаяння необхідно виявити віру в Ісуса Христа, мати упокорений дух, полишити гріх, прагнути прощення, здійснити відшкодування і знову відданно виконувати заповіді.

Аби допомогти єпископам і президентам колів виконувати їхні ролі, їх благословенно духовним даром проникливості. Цей дар допомагає їм розпізнавати правду, розуміти, що на серці у члена Церкви, і визначати його чи її потреби (див. 1 Царів 3:6–12; Учення і Завіти 46:27–28).

Хоча людина сповідується “судді в Ізраїлі”, інші провідники, з дозволу цього члена Церкви, можуть надавати підтримку в його чи її зусиллях покаятися. Особливо це є корисним, якщо покаяння займе тривалий час. Див. настанови в останній частині 38.6.1.

31.1.8

Належне реагування на насильство

Насильство не може допускатися ні в якій формі. Серйозно ставтеся до повідомлень про насильство. Якщо вам стало відомо, що хтось зазнав насильства, повідомте про цей випадок насильства в органи влади і порадьтеся з єпископом. Настанови, що стосуються повідомлення про насильство та реагування на нього вміщено у 38.6.2.

Інформацію про те, що мають робити єпископи і президенти колів, дізнавшись про випадок насильства, див. у 38.6.2.1.

Інформацію про допомогу жертвам насильства див. у розділі “Насильство (допомога для жертви)” в Консультаційних матеріалах. Ви також можете порекомендувати членам Церкви корисні матеріали, що стосуються насильства, вміщені в розділі Допомога для життя.

Інформацію про допомогу жертвам зґвалтування чи інших видів сексуального насильства див. у 38.6.18.2.

31.2

Співбесіди

31.2.1

Мета проведення співбесід

Загалом, церковні провідники проводять співбесіди з членами Церкви, щоб визначити, чи вони:

• Готові отримати якийсь обряд або взяти участь в якомусь обряді.

• Мають бути покликані на певну посаду в Церкві.

Більшість таких співбесід проводиться членом єпископату або президентства колу. Проведення співбесід не можна делегувати іншим провідникам приходу. Однак президент колу може делегувати проведення деяких співбесід членам вищої ради, як зазначено в “Таблиці покликань” (див.30.8).

31.2.2

Види співбесід

Єпископа покликано бути “загальним суддею” у своєму приході (див. Учення і Завіти 107:74; див. також 7.1.3). Президент колу також служить загальним суддею (див. 6.2.3). Ці провідники мають ключі священства для надання дозволу на проведення обрядів. Тому є деякі співбесіди, які можуть проводити лише вони. Проведення інших співбесід вони можуть делегувати радникам. У вміщеній далі таблиці зазначено, хто може проводити кожну співбесіду.

Хто може провести співбесіду	Мета співбесіди
Хто може провести співбесіду Тільки єпископ	Мета співбесіди Видача храмової рекомендації члену Церкви, який чи яка отримує свій власний ендаумент або запечатується до подружжя (див. 26.3.1). Видача храмової рекомендації новонаверненим (див. 26.4.2). Висвячення новонаверненого чоловіка в чин в Аароновому священстві (див. 38.2.9.1). Висвячення молодого чоловіка або чоловіка у чин священника (див. 18.10.2). Рекомендування чоловіка на висвячення у старійшини або первосвященники (див. 31.2.6). Для проведення цієї співбесіди необхідний дозвіл від президентства колу. Рекомендування члена Церкви на служіння місіонером повного дня (див. 24.4.2). Покликання члена Церкви служити президентом організації у приході. Покликання священника служити помічником у кворумі священників. Допомога члену Церкви покаятися у тяжкому гріху (див. розділ 32). Надання схвалення члену Церкви для реєстрації на навчання або для продовження навчання у церковному університеті чи коледжі. Надання схвалення члену Церкви для отримання позики від Постійного фонду освіти, Надання можливості члену Церкви заявити про свій статус платника десятини (див. 34.3.1.2). Надання дозволу на використання коштів з фонду пожертвувань від посту (див. 31.3.4 і 22.6.1).
Хто може провести співбесіду Єпископ або радник, якого він призначає	Мета співбесіди Поновлення храмової рекомендації (див. 26.3.1). Видача храмової рекомендації для участі у хрищеннях і конфірмаціях за померлих (див. 26.4.3). Видача храмової рекомендації для запечатування до батьків або щоб бути присутніми на запечатуванні рідних братів чи сестер до батьків (див. 26.4.4). Покликання члена Церкви служити в покликанні у приході, як зазначено у 30.8. Надання дозволу на хрищення і конфірмацію 8-річної дитини, для якої є запис про членство або у якої хтось із батьків чи опікун є членом Церкви (див. 31.2.3.1). Надання дозволу на висвячення молодого чоловіка у чин диякона або вчителя (див. 18.10.2). Видача “Рекомендації для отримання патріаршого благословення” (див. 18.17). Видача дозволу носію священства для виконання обряду священства в іншому приході, якщо він не має храмової рекомендації. (Див. форму Рекомендація для виконання обряду).
Хто може провести співбесіду Тільки президент колу	Мета співбесіди Видача храмової рекомендації члену Церкви, який чи яка отримує свій власний ендаумент або запечатується до свого подружжя (див. 26.3.1). Рекомендування члена Церкви служити місіонером повного дня (див. 24.4.2). Звільнення від служіння місіонерів повного дня, які повернулися додому (див. 24.8.2). Якщо вповноважений, надання покликання члену Церкви служити радником у президентстві колу, патріархом або єпископом (див. 30.8.1 і 30.8.3). Покликання члена Церкви служити президентом кворуму старійшин або президенткою Товариства допомоги. Допомога члену Церкви покаятися у тяжкому гріху (див. розділ 32).
Хто може провести співбесіду Президент колу або радник, якого він призначає	Мета співбесіди Поновлення храмової рекомендації (див. 26.3.1). Надання дозволу на висвячення чоловіка в чин старійшини або первосвященника (див. 18.10.1). Покликання членів Церкви служити у покликаннях, зазначених у 30.8.1 і 30.8.3. Підтвердження гідності та відсутності проблем зі станом здоровʼя у місіонера або місіонерки, що вирушає на місію, незадовго до його чи її рукопокладання (див. 24.5.3). Надання схвалення члену Церкви для реєстрації на навчання у церковному університеті чи коледжі.

Співбесіда з наверненими для хрищення і конфірмації проводиться місіонерами повного дня (див. 31.2.3.2).

Співбесіди щодо служіння підопічним проводяться членами президентств кворуму старійшин і Товариства допомоги (див. 21.3).

31.2.3

Співбесіди для хрищення і конфірмації

31.2.3.1

Діти, які мають запис про членство

Єпископ тримає ключі священства для хрищення 8-річних дітей з його приходу, які мають запис про членство. З цієї причини він або призначений радник проводить співбесіди для хрищення з:

• Дітьми віком 8 років, які мають запис про членство.

• Дітьми віком 8 років, які не мають запису про членство, але в яких хтось із батьків чи опікун є членом Церкви.

• Членами Церкви, які мають запис про членство, віком 9 років і більше, хрищення яких було відкладене через їхні розумові вади.

Під час співбесіди член єпископату переконується, що дитина розуміє цілі хрищення (див. 2 Нефій 31:5–20). Він також переконується, що дитина розуміє завіт хрищення і зобов’язується жити за ним (див. Мосія 18:8–10). Йому не потрібно використовувати визначений список питань. Це не співбесіда для визначення гідності, оскільки “малі діти не потребують … покаяння” (Мороній 8:11).

Перш ніж неповнолітня дитина може бути охрищена, необхідно отримати на це дозвіл від її батьків чи опікунів (див. 38.2.8.2).

чоловік і жінка розмовляють

31.2.3.2

Навернені

Президент місії тримає ключі священства для хрищення навернених. З цієї причини місіонери повного дня проводять співбесіди з:

• Особами віком 9 років і більше, яких ніколи раніше не було охрищено і конфірмовано. Див. у 31.2.3.1 інформацію про виняток для людей з розумовими вадами.

• Дітьми віком 8 і більше років, чиї батьки не є членами Церкви.

• Дітьми віком 8 і більше років, чиїх батька або матір також буде охрищено і конфірмовано.

Цю співбесіду проводить провідник місіонерського округу або місіонерської зони. Інформацію, що стосується ситуацій, для яких вимагається особливий дозвіл, див. у 38.2.8.6.

До хрищення кожний майбутній навернений має також зустрітися з єпископом. Однак єпископ не проводить з ним чи нею співбесіду для хрищення. Він також не визначає гідність цієї особи. Мета цієї зустрічі — встановити дружні стосунки з цією особою.

Під час співбесіди місіонер діє за скеруванням Духа, щоб визначити, чи задовольняє особа вимоги, описані в Учення і Завіти 20:37 (див. також Мосія 18:8–10; Мороній 6:1–4). Місіонер ставить наведені далі запитання. Він адаптує їх до віку, зрілості людини та її обставин.

1. Чи вірите ви, що Бог є нашим Вічним Батьком? Чи вірите ви, що Ісус Христос є Сином Бога та Спасителем і Викупителем світу?

2. Чи вірите ви, що Церква і євангелія Ісуса Христа були відновлені через пророка Джозефа Сміта? Чи вірите ви, що [нинішній Президент Церкви] є пророком Бога? Що це означає для вас?

3. Що для вас означає покаятися? Чи відчуваєте ви, що покаялися у скоєних раніше гріхах?

4. Вас було навчено, що членство в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів передбачає життя за євангельськими нормами. Як ви розумієте наведені далі норми? Чи бажаєте ви жити за ними?

   • Закон цнотливості, який забороняє будь-які статеві стосунки поза офіційним шлюбом між чоловіком і жінкою

   • Закон десятини

   • Слово мудрості

   • Дотримання святості Суботнього дня, зокрема, щотижневе прийняття причастя і служіння іншим

5. Чи скоювали ви коли-небудь тяжкий злочин? Якщо так, то чи є ви засуджені до позбавлення волі умовно з іспитовим строком або умовно-достроково звільнені від відбуття покарання?

6. Чи брали ви коли-небудь участь в абортах? (див. 38.6.1).

7. Коли вас охрищують, ви укладаєте завіт з Богом, що бажаєте взяти на себе ім’я Христа, служити іншим, бути свідком Бога в усі часи і виконувати Його заповіді все своє життя. Чи готові ви укласти цей завіт і старатися віддано дотримуватись його?

Інструкції для випадку, коли особа ствердно відповідає на запитання 5 або 6, див. у 38.2.8.6. Див. також 38.2.8.7.

Якщо особа є підготовленою для хрищення, той, хто проводить співбесіду, заповнює бланк “Запис про хрищення і конфірмацію” (див. у 18.8.3).

31.2.4

Співбесіди для висвячення у чин в Аароновому священстві

Єпископ тримає ключі священства для дарування Ааронового священства. Він також тримає ключі для висвячення у чини диякона, вчителя і священника. Єпископ або призначений радник проводить співбесіду з тими, хто має бути висвяченим у диякони або вчителі, щоб визначити, чи є вони духовно підготовленими. Єпископ також проводить співбесіди з тими, хто має бути висвяченим у священники.

Додаткову інформацію див. у 18.10.2.

31.2.5

Співбесіди для отримання храмової рекомендації

Храм — це дім Господа. Входити у храм і брати там участь в обрядах — це священний привілей. Цей привілей зберігається для тих, хто духовно підготовлені і стараються жити за Господніми нормами, що визначається уповноваженими провідниками священства.

Для визначення цього провідники священства проводять співбесіду з членом Церкви, ставлячи запитання, наведені в LCR (див. також настанови у 26.3). Провідники не повинні ні додавати, ні видаляти жодну з вимог. Однак вони можуть адаптувати запитання до віку і обставин члена Церкви.

31.2.6

Співбесіди, що проводяться для висвячення у чин у Мелхиседековому священстві

Президент колу тримає ключі для дарування Мелхиседекового священства. Він також тримає ключі для висвячення у чини старійшини і первосвященника.

З дозволу президентства колу єпископ проводить співбесіду з цим членом Церкви, ставлячи запитання, наведені далі. Перед цим він перевіряє, чи не містить запис про членство цієї особи якоїсь примітки, обмеження щодо виконання обрядів або обмеження щодо членства в Церкві.

Якщо після співбесіди єпископ відчуває, що член Церкви підготовлений для висвячення, він заповнює і відправляє форму Запис про висвячення у Мелхиседекове священство. Потім член президентства колу проводить співбесіду з цим членом Церкви, також ставлячи запитання, вказані далі.

Чоловік, який отримує Мелхиседекове священство, приймає клятву і завіт священства. Про це написано в Учення і Завіти 84:33–44. Під час співбесід єпископ і член президентства колу переконуються, що член Церкви розуміє ці клятву й завіт і погоджується жити на ними. Потім провідник ставить такі запитання:

1. Чи вірите ви в Бога, Вічного Батька, Його Сина, Ісуса Христа, і Святого Духа, і чи маєте ви свідчення про Них?

2. Чи маєте ви свідчення про Спокуту Ісуса Христа та про те, що Він є вашим Спасителем і Викупителем?

3. Чи маєте ви свідчення про Відновлення євангелії Ісуса Христа?

4. Чи підтримуєте ви Президента Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів як пророка, провидця та одкровителя і як єдину людину на землі, яка має повноваження використовувати всі ключі священства?

   Чи підтримуєте ви членів Першого Президентства та Кворуму Дванадцятьох Апостолів як пророків, провидців і одкровителів?

   Чи підтримуєте ви інших генеральних авторитетів та місцевих провідників Церкви?

5. Господь сказав, що все має “робити[ся] в чистоті” перед Ним (Учення і Завіти 42:41).

   Чи прагнете ви бути морально чистим у своїх думках і поведінці?

   Чи виконуєте ви закон цнотливості?

6. Чи дотримуєтеся ви вчень Церкви Ісуса Христа у своїй приватній і публічній поведінці з членами вашої сім’ї та іншими людьми?

7. Чи підтримуєте ви будь-які вчення, дії чи доктрину, які суперечать тим, що є в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і чи пропагуєте їх?

8. Чи прагнете ви дотримуватися святості Суботнього дня як вдома, так і в церкві; відвідувати ваші збори; готуватися до причастя і гідно приймати його; та жити в гармонії із законами й заповідями євангелії?

9. Чи прагнете ви бути чесним у всьому, що робите?

10. Чи сплачуєте ви повну десятину?

11. Чи розумієте ви Слово мудрості і чи дотримуєтеся його?

12. Чи маєте ви будь-які фінансові або інші зобов’язання щодо колишнього подружжя або дітей?

    Якщо так, чи виконуєте ви зараз ці зобов’язання?

13. Чи є у вашому житті тяжкі гріхи, питання щодо яких мають бути вирішені з провідниками священства як один з кроків вашого покаяння?

14. Чи вважаєте ви себе гідним бути висвяченим у чин у Мелхиседековому священстві?

31.3

Інші можливості, які мають провідники, щоб провести зустрічі з членами Церкви

У провідників є багато можливостей, щоб провести індивідуальні зустрічі з членами Церкви. Наприклад:

• Члени Церкви можуть попросити про зустріч з церковним провідником, коли їм потрібне духовне скерування або у них є серйозні особисті проблеми. У деяких випадках провідник сам може відчути підказку, що йому слід домовитися про зустріч з членом Церкви. Членам Церкви не радять звертатися до генеральних авторитетів з особистими питаннями (див. 38.8.25).

  Щоб більше часу проводити з молоддю, єпископ може делегувати проведення деяких з цих зустрічей іншим провідникам у приході. Особливо корисно делегувати їх проведення членам президентств Товариства допомоги, кворуму старійшин і Товариства молодих жінок. Однак єпископ не може делегувати розгляд питань, які має розглядати він як загальний суддя, наприклад, питання, що стосуються покаяння у тяжкому гріху.

• Єпископ або хтось, кого він призначає, зустрічається з членами Церкви, які мають мирські потреби (див. 31.3.4 і 22.6).

• Президент кворуму старійшин індивідуально зустрічається з кожним членом кворуму раз на рік. Вони обговорюють стан благополуччя цього члена кворуму та його сім’ї. Вони також обговорюють його обовʼязки у священстві. (Див. 8.3.3.2).

• Президентка Товариства допомоги зустрічається з кожною сестрою, яка належить до Товариства допомоги, раз на рік. Вони обговорюють стан благополуччя цієї сестри та її сім’ї. (Див. 9.3.2.2).

• Член єпископату зустрічається з кожним 11-річним підлітком, коли він чи вона переходить з Початкового товариства до кворуму дияконів або до класу Товариства молодих жінок. Під час цієї зустрічі член єпископату також проводить співбесіду з молодими чоловіками для отримання ними Ааронового священства (див. 18.10.2).

• Член єпископату зустрічається з членами Церкви, які вступають на військову службу (див. 38.9.2).

• Член єпископату зустрічається з кожною молодою людиною двічі на рік (див. 31.3.1).

• Член єпископату зустрічається з кожним неодруженим членом Церкви щонайменше раз на рік (див. 31.3.2).

• Члени президентства колу, єпископату та інші провідники регулярно зустрічаються з тими провідниками, які служать під їхнім керівництвом (див. 31.3.3).

Зустрічаючись з членами Церкви, провідники дотримуються принципів, вказаних у 31.1.

Корисну інформацію, що стосується конкретних тем, питання щодо яких можуть виникнути під час зустрічі з членами Церкви, див. у Консультаційних матеріалах в “Євангельській бібліотеці”. Провідники також можуть запропонувати членам Церкви ознайомитися з інформацією в розділі Допомога для життя.

31.3.1

Зустрічі з молоддю

Найважливіший обов’язок єпископа — допомагати підростаючому поколінню в його приході розвиватися духовно. Одним з важливих способів, у який він це робить, є проведення зустрічей з молоддю індивідуально (або у присутності іншої дорослої особи; див. 31.1.4). Єпископ або один з його радників зустрічається з кожною молодою людиною двічі на рік. Принаймні одна з цих зустрічей щороку має бути з єпископом. Починаючи з року, коли молодій людині виповнюється 16 років, обидві зустрічі протягом року мають проводитися з єпископом, якщо це можливо.

До того ж молодь має відчувати, що може без жодних вагань звертатися до єпископа за порадою щоразу, коли їм потрібна настанова чи підтримка. Єпископ старається налагодити міцні, довірчі стосунки з молоддю, щоб вони відчували, що можуть спокійно звертатися до нього за порадою.

Президентка Товариства молодих жінок також має відповідальність індивідуально служити кожній з молодих жінок. Вона може робити це, зустрічаючись з молодими жінками сам на сам (або у присутності іншої дорослої особи; див. 31.1.4).

Зустрічаючись з молоддю, провідники дотримуються принципів, вказаних у 31.1. Багато з цих принципів є особливо важливими під час зустрічей з молоддю.

31.3.1.1

Спілкування з батьками

У своїх зусиллях зміцнювати молодь провідники тісно співпрацюють з батьками. Вони прагнуть підтримувати батьків у виконанні ними їхнього обовʼязку навчати своїх дітей євангелії Ісуса Христа.

Провідники перед першою своєю зустріччю з молодою людиною та її батьками діляться з ними такою інформацією:

• Обовʼязок навчати і виховувати своїх дітей у першу чергу покладено на батьків.

• Єпископ або один з його радників проводить зустріч з кожною молодою людиною щонайменше раз на рік. Президентка Товариства молодих жінок також може періодично проводити зустрічі з кожною молодою жінкою. Під час таких зустрічей провідники можуть давати відповіді на запитання, підтримувати, давати доручення та обговорювати теми, зазначені у 31.3.1.2.

• Аби допомогти молоді в її духовній підготовці, необхідно проводити з ними співбесіди перед священними подіями, такими як отримання храмових рекомендацій, висвячення у чини священства та покликання на місію. Провідники співпрацюють з батьками, аби допомагати молоді готуватися до цих співбесід.

• Батьки заохочують своїх дітей радитися з єпископом чи іншим церковним провідником, коли їм потрібна допомога, щоб отримати духовне скерування чи покаятися.

• На зустрічі молодої людини з церковним провідником повинен бути присутнім хтось із батьків або інша доросла особа. Молода людина може запросити цю дорослу особу знаходитися в кімнаті, де відбувається зустріч, або почекати поза кімнатою.

31.3.1.2

Теми для обговорення

Основна мета зустрічей з молоддю — розвивати віру в Небесного Батька та Ісуса Христа і допомагати молоді наслідувати Їх. Ці зустрічі мають бути надихаючими духовними подіями. Провідники стараються допомогти кожній молодій людині відчути, що її люблять, підтримують і надихають ставати більше схожою на Спасителя.

Молода людина і провідник можуть обговорювати:

• Духовний досвід, який зміцнює свідчення молодої людини про Небесного Батька, Ісуса Христа та відновлену євангелію.

• Як молода людина дотримується своїх завітів хрищення.

• Підготовку молодої людини до укладання храмових завітів та їх дотримання.

• Особисті цілі молодої людини, які вона поставила собі, щоб ставати більш схожою на Спасителя в усіх сферах життя (див. “Діти та молодь”).

• Важливість особистої і сімейної молитви та особистого і сімейного вивчення Писань.

• Як зміцнювати стосунки з батьками та іншими членами сімʼї.

• Принципи і норми, що містяться у брошурі Заради зміцнення молоді.

• Як саме молода людина може брати участь у Божій роботі зі спасіння і піднесення (див. 1.2).

• У бесіді з молодим чоловіком: його досвід у виконанні обовʼязків священства та його підготовка до висвячення в наступний чин у священстві.

• Благословення за участь у навчанні та заходах в семінарії.

• Підготовка до служіння на місії повного дня (див. 24.0 і 24.3). Господь просить кожного гідного, здатного для служіння молодого чоловіка підготуватися і служити на місії. Для молодих чоловіків-святих останніх днів місіонерське служіння є обовʼязком священства (див. Учення і Завіти 36:1, 4–7). Господь також вітає рішення гідних, здатних для служіння молодих жінок служити на місіях, якщо вони цього бажають. Для молодих жінок служіння на місії — це винятково сприятлива, однак необов’язкова можливість. Підготовка до місії благословить молоду жінку незалежно від того, вирішить вона служити місіонеркою чи ні.

  Провідники повинні чуйно ставитися до осіб, які можуть бути нездатними служити місіонерами повного дня (див. 24.4.4).

  Інформацію стосовно місій служіння див. у 24.2.2.

Під час обговорення послуху заповідям провідники можуть посилатися на запитання, які ставляться на співбесіді для отримання храмової рекомендації, та на брошуру Заради зміцнення молоді. Вони роблять усе можливе, щоб обговорення про моральну чистоту не викликало непотрібної зацікавленості чи бажання експериментувати.

31.3.2

Зустрічі з неодруженою молоддю

Високим пріоритетом для єпископа є духовний розвиток неодруженої молоді в його приході. Він або призначений ним радник зустрічається з кожною неодруженою молодою людиною принаймні раз на рік.

Член єпископату та неодружена молода людина можуть обговорювати відповідні питання, вказані в 31.3.1.2. Вони також могли б обговорити питання, які мають особливе значення для дорослої молоді, наприклад, досягнення самозабезпеченості.

31.3.3

Зустрічі з членами Церкви для обговорення їхніх покликань та обовʼязків

Президентства колів, єпископати та інші провідники індивідуально зустрічаються з членами Церкви, які звітують їм про служіння у своїх покликаннях. Наприклад:

• Президент колу регулярно зустрічається з кожним єпископом у колі (див. 6.2.1.2).

• Член президентства колу регулярно зустрічається з кожним президентом кворуму старійшин у колі (див. 8.3.1).

• Єпископ щомісяця зустрічається з президенткою Товариства допомоги (див. 9.3.1). Він також регулярно зустрічається з президентом кворуму старійшин та президенткою Товариства молодих жінок (див. 8.3.1 і 11.3.1).

• Член єпископату регулярно зустрічається з президенткою Початкового товариства та президентом Недільної школи (див. 12.3.1 і 13.2.1).

• Члени президентства кворуму старійшин і президентства Товариства допомоги зустрічаються, відповідно, з братами-служителями і сестрами-служительками (див. 21.3).

На цих зборах провідник надихає члена Церкви та навчає його чи її, якими є їхні обов’язки і як їх виконувати. Провідник висловлює вдячність члену Церкви за його чи її служіння і пропонує підтримку. Член Церкви звітує про духовний розвиток та благополуччя людей, яким він чи вона служить. Разом вони обговорюють, якими є цілі, труднощі та можливості. Вони також розглядають бюджети та витрати, де це стосується.

жінки розмовляють

31.3.4

Зустрічі з членами Церкви для обговорення мирських потреб і стану самозабезпечення

Піклування про нужденних є складовою Божої роботи зі спасіння і піднесення (див. 1.2). Провідники, зустрічаючись з членами Церкви, які мають мирські потреби, допомагають їм задовольнити короткострокові потреби і стати самозабезпеченими на довгий час (див. 22.3).

Єпископ може доручити іншим у приході, наприклад, президентствам Товариства допомоги та кворуму старійшин, зустрітися з членами Церкви, які мають мирські потреби. Однак лише єпископ може схвалити використання коштів пожертвувань від посту (див. 22.6.1).

Додаткові принципи та правила надання допомоги тим, хто має мирські потреби, описані в розділі 22.

31.3.5

Зустрічі з членами Церкви з питань одруження і розлучення

Церковні провідники не повинні давати особі пораду, з ким одружитися. Також вони не повинні давати особі пораду, слід їй чи ні розлучитися зі своїм чоловіком або своєю дружиною. Хоч в деяких ситуаціях розлучення є прийнятним варіантом, прийняття таких рішень має залишатися за особою.

За скеруванням Духа церковні провідники часто зустрічаються з парами та особами, які за рішенням суду проживають роздільно або які перебувають у процесі розлучення. Провідники також можуть прагнути допомогти парі зміцнити їхній шлюб. Вони навчають про силу та зцілення, які приходять завдяки дотриманню завітів, укладених ними з Господом, і життю за Його вченнями. Ці вчення стосуються віри, покаяння, прощення, любові та молитви.

Член Церкви, який за рішенням суду проживає окремо від свого чоловіка чи своєї дружини або перебуває в процесі розлучення з ним чи нею, не має ходити до когось на побачення доти, поки не завершиться процес розлучення.

31.3.6

Консультації психолога і психотерапія

Церковні провідники не покликані бути професійними психологами чи проводити психотерапію. Допомога, яку вони надають, є духовною, зосередженою на зміцнюючій, втішаючій та викупній силі Ісуса Христа. Крім цієї важливої та натхненної допомоги, деякі члени Церкви можуть скористатися консультаціями психолога, де вони доступні. Такі консультації чи психотерапія можуть допомогти членам Церкви правильно зрозуміти життєві труднощі і належним чином справлятися з ними.

Зустріч з психологом, щоб набути розуміння й навичок, які сприяють емоційному благополуччю, не є ознакою слабкості. Скоріше, це може бути ознакою смирення і сили.

Членам Церкви слід ретельно вибирати авторитетних психологів, які мають відповідну ліцензію. Психологи мають поважати свободу волі, цінності та вірування тих, хто звертається до них по допомогу. Зважання на ці цінності є етично прийнятним у психологічному консультуванні.

Коли члени Церкви звертаються за порадою щодо фізичної близькості, єпископи можуть направити їх до фахівців, які спеціалізуються у цій сфері і чиї переконання та усталена практика відповідають доктрині Церкви.

Церква виступає проти будь-якого лікування, зокрема й проти конверсивної, або репаративної, терапії, для зміни сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, яке неодмінно зашкодить людині. (Див. “Потяг до осіб своєї статі” і “Трансгендерність” у розділі Допомога для життя).

У Сполучених Штатах і Канаді єпископи і президенти колів можуть звертатися у Службу з питань сім’ї, щоб визначити, де саме можна отримати такі консультації психолога, які б відповідали принципам євангелії. Далі наведена контактна інформація:

1-801-240-1711

1-800-453-3860, додатковий 2-1711

FamilyServices.ChurchofJesusChrist.org

В інших територіях провідники можуть звʼязатися з персоналом Служби з питань сімʼї або менеджером програми благополуччя і самозабезпечення в офісі території.

Якщо члени Церкви не можуть оплатити консультації психолога самостійно або скориставшись страховкою, єпископи, щоб допомогти, можуть використати кошти з пожертвувань від посту (див. 22.4).

31.4

Зустрічі з членами Церкви, які проводяться віртуально

Зазвичай провідники особисто зустрічаються з членами Церкви для проведення співбесід та надання духовної допомоги і служіння. Однак, як виняток, вони можуть зустрітися віртуально, коли особиста зустріч є недоцільною. Наприклад, член Церкви може зустрітися з провідником віртуально, якщо член Церкви:

• Живе у віддаленій місцевості і має обмежені можливості для поїздки.

• Має фізичні, психічні чи емоційні проблеми зі здоровʼям.

• Опікується кимось, хто не може виходити з дому і хто не може залишатися сам.

Співбесіди між президентами місій і місіонерами повного дня також можна проводити віртуально, де це дозволено.

Запис співбесід та інших зустрічей між провідниками та членами Церкви робити не можна.

Як і у випадку проведення особистих співбесід та зустрічей, член Церкви може запросити ще когось бути присутнім на віртуальній співбесіді чи зустрічі.

Коли співбесіда для отримання храмової рекомендації проводиться віртуально, нова храмова рекомендація може бути надіслана члену Церкви після того, як її підпишуть провідники священства. Однак діловод колу не повинен активувати її, доки він не переконається, що член Церкви її отримав.