24. Рекомендування кандидатів у місіонери і служіння на місії
“24. Рекомендування кандидатів у місіонери і служіння на місії”, Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів (2020).
“24. Рекомендування кандидатів у місіонери і служіння на місії”, Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Зображення
йдуть місіонери
24.
Рекомендування кандидатів у місіонери і служіння на місії
24.0
Вступ
У давні часи Господь дав доручення збирати Ізраїль з-посеред “всі[х] народ[ів], христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Матвій 28:19; див. також вірш 20). Господь поновив те доручення в ці останні дні (див. Учення і Завіти 39:11; 68:6–8; 112:28–30). Усі члени Церкви під час хрищення складають завіт бути свідками Бога і служити іншим людям (див. Мосія 18:8–10).
Служити Господу місіонером — це священний привілей. Завдяки цьому служінню вічні благословення приходять і до самої людини, і до тих, кому вона служить (див. Учення і Завіти 18:14–16).
Покликання на місію включають в себе призначення навчати євангелії, надавати підтримку роботі церковних відділів чи підрозділів або служити у місцевій громаді.
Господь просить кожного гідного, здатного для служіння молодого чоловіка підготуватися і служити на місії. Для молодих чоловіків-святих останніх днів місіонерське служіння є обовʼязком священства (див. Учення і Завіти 36:1, 4–7).
Господь також вітає рішення гідних, здатних для служіння молодих жінок служити на місіях, якщо вони цього бажають. Для молодих жінок служіння на місії — це винятково сприятлива, однак необов’язкова можливість. Підготовка до місії благословить молоду жінку незалежно від того, вирішить вона служити місіонеркою чи ні.
Літні місіонери також потрібні, і їх закликають підготуватися, щоб служити.
24.1
Покликання на служіння
Кожний місіонер покликається допомагати Небесному Батьку та Ісусу Христу у виконанні Їхньої роботи. Місіонери представляють Ісуса Христа і Його відновлену Церкву. Вони віддано служать Господу серед Його дітей, виявляючи до них любов. Місії навчати і місії служити є благословенням як для місіонера, так і для інших людей. (Див. Матвій 16:25; 22:36–40).
Покликання на місію надається членам Церкви, які бажають служити, є гідними і спроможними для цього. Ці члени Церкви стараються служити Господу всім своїм “серцем, могутністю, розумом і силою”. Вони розвивають в собі “віру, надію, милосердя й любов”. Вони тримають своє “[око], єдиноспрямованим до слави Бога”. Якщо вони роблять так, то Господь підготує їх до цієї роботи. (Учення і Завіти 4:2, 5; див. також вірші 1–7).
Місіонери представляють Господа і повинні бути покликані належним повноваженням (див. Учення і Завіти 42:11; Уложення віри 1:5). Покликання служити на місії зазвичай дається Президентом Церкви. Покликання літнім місіонерам служіння дає президент колу.
24.2
Призначення для місіонерів
Покликання служити місіонером включає в себе якесь конкретне призначення. Ці призначення можуть бути дуже різними. Зазвичай в них вказано:
Вид служіння.
Місце служіння.
Тривалість служіння.
Кожне призначення дається згідно з одкровенням, тому підходить місіонеру і відповідає потребам Божих дітей.
Призначення може змінюватися згідно з триваючим одкровенням, у випадку зміни обставин. Конкретне призначення є важливим. Однак воно є вторинним по відношенню до самого покликання служити місіонером. (Див. Учення і Завіти 80:3).
24.2.1
Молоді місіонери, які навчають євангелії
Більшість молодих місіонерів отримують призначення навчати євангелії далеко від дому. Ці призначення даються згідно з одкровеннями, які отримують апостоли. Ці місіонери служать під керівництвом президента місії.
Неодружені чоловіки віком 18–25 років можуть служити місіонерами, які навчають євангелії. Зазвичай вони служать протягом 24 місяців.
Незаміжні жінки віком 19–29 років можуть служити місіонерками, які навчають євангелії. Зазвичай вони служать протягом 18 місяців.
24.2.2
Молоді місіонери служіння
Деякі молоді місіонери отримують призначення служити в Церкві та у громаді, живучи у себе вдома. Ці призначення даються згідно з одкровенням, яке отримують апостоли, і даються кандидатам, чиї обставини найкраще відповідають для місії служіння (див. 24.3.3).
Ці люди мають дотримуватися таких самих норм щодо підготовки й гідності, як і ті, хто отримує призначення на місію навчати євангелії. Процес рекомендування є однаковим для всіх молодих кандидатів у місіонери.
Місіонери служіння служать локально під керівництвом президента колу. Кожний з них отримує призначення, яке відповідає їхнім обставинам і визначається з урахуванням можливостей для служіння (див. 24.7.1). Вони служать у повну міру своїх можливостей.
Неодружені чоловіки віком 18–25 років можуть служити місіонерами служіння. Зазвичай вони служать протягом 6–24 місяців.
Незаміжні жінки віком 19–29 років можуть служити місіонерками служіння. Зазвичай вони служать 6–18 місяців.
Ще не в усіх регіонах світу місії служіння для молодих місіонерів є можливими. Перелік регіонів, де місії служіння є можливими, див. на сайті ChurchofJesusChrist.org/service-missionary. На цьому сайті можна знайти більше інформації про місії служіння. Там, де місії служіння ще не є можливими, молоді члени Церкви можуть служити за програмою служіння літніх місіонерів (див. 24.2.4).
24.2.3
Літні місіонери
Одружені члени Церкви, яким 40 і більше років, можуть бути покликані служити літніми місіонерами як подружжя, якщо у них немає дітей, які залежать від них.
Незаміжні жінки, яким 40 і більше років, також можуть бути покликані служити літніми місіонерками, якщо у них немає дітей, які живуть вдома.
Неодружених чоловіків, яким 40 і більше років, не покликають служити літніми місіонерами. Однак вони можуть служити літніми місіонерами служіння. (Див. 24.2.4).
Усіх літніх місіонерів заохочують знаходити людей, щоб навчати їх і допомагати їм підготуватися до хрищення. Літні місіонери також можуть бути призначені надавати підтримку:
Членам Церкви, провідникам території і місцевим провідникам.
Церковним відділам та при обслуговуванні церковних приміщень і майна.
Благодійним організаціям.
Літні місіонери зазвичай служать далеко від дому протягом 6–23 місяців. Ті, хто служить поза межами своєї країни, зазвичай служать щонайменше 18 місяців.
Від літніх місіонерів не вимагається, щоб вони працювали стільки ж годин, виконували ті ж самі завдання або відповідали тим же самим очікуванням, що й молоді місіонери. Та все ж їхнє служіння багато чого вимагає. Тому, щоб служити, вони мають бути достатньо здоровими. Вони також мають бути фінансово забезпеченими (див. 24.3.4.2).
Єпископи, президенти колів та інші провідники з молитвою обдумують кандидатури тих, хто міг би служити. Єпископи або президенти колів можуть провести співбесіду з цими членами Церкви, щоб визначити їхню спроможність служити і запропонувати їм підготуватися до служіння.
Призначення для літніх місіонерів даються згідно з одкровенням, яке отримують апостоли. Провідники можуть рекомендувати літнім місіонерам конкретні види призначень. Однак провідникам не слід давати обіцянь щодо виду місіонерського служіння, яке буде доручено кандидатам. Кандидати можуть сказати, якому призначенню вони надають перевагу, однак вони мають бути готові прийняти будь-яке призначення.
Члени Церкви, крім покликань служити в їхньому рідному приході чи колі, можуть служити Господу літніми місіонерами служіння. Ці місіонери надають безцінне служіння, допомагаючи в церковних відділах, при обслуговуванні церковних приміщень і майна, а також у місіях (див. 24.7.1). Вони живуть у себе вдома.
Чоловіки і жінки, яким 26 і більше років, можуть бути покликані служити літніми місіонерами служіння.
Крім цього, молоді чоловіки віком 18–25 років і молоді жінки віком 19–25 років можуть служити за програмою служіння літніх місіонерів, якщо вони живуть у місцевостях, де місії служіння для молодих місіонерів не є можливими. Вони також можуть служити, якщо одружені або вже відслужили як молоді місіонери, навчаючи євангелії чи бувши місіонерами служіння.
Літніх місіонерів служіння покликає президент їхнього колу. Вони служать під його керівництвом. Обсяг часу їхнього служіння щотижня залежить від їхньої спроможності, можливостей служити в їхній території та вказівки від президентства території.
Призначення для служіння літнім місіонерам дає президент їхнього колу. Він радиться з таким місіонером та іншими і з молитвою прагне отримати одкровення щодо кожного призначення. Визначаючи, яке дати призначення, він може переглянути інформацію на сайті SeniorMissionary.ChurchofJesusChrist.org.
Більше інформації щодо літніх місіонерів служіння див. у 24.7.
24.2.5
Загальна інформація про місіонерські призначення
У наведеній далі таблиці стисло описано види місіонерських призначень.
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Покликається
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Президентом Церкви
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Президентом Церкви
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Президентом Церкви
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Президентом колу
Призначається
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Апостолом
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Апостолом
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Апостолом
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Президентом колу
Рукопокладається
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Президентом колу
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Президентом колу
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Президентом колу
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Президентом колу або його радником
Живе
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Далеко від дому
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Вдома
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Далеко від дому або вдома
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Вдома
Церковний провідник
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Президент місії або президент історичної памʼятки Церкви
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Президент колу
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Президент місії, храму або історичної памʼятки Церкви; чи президент території
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Президент колу
Звітує
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
Президенту місії або президенту історичної памʼятки Церкви
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
Провіднику місії служіння
Літній місіонер (див. 24.2.3)
Президенту місії, храму або історичної памʼятки Церкви; президенту території; директору центру відвідувачів або церковному відділу чи менеджеру з управління майном
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
Менеджеру служіння, відповідно до призначення
Вимоги до віку
Молодий місіонер для навчання євангелії (див. 24.2.1)
18–25 (чоловіки) 19–29 (жінки)
Молодий місіонер служіння (див. 24.2.2)
18–25 (чоловіки) 19–29 (жінки)
Літній місіонер (див. 24.2.3)
40 і більше років, якщо одружений чоловік або якщо незаміжня сестра
Літній місіонер служіння (див. 24.2.4)
26 чи більше
24.3
Підготовка та відповідність встановленим вимогам для служіння на місії
Навчаються в семінарії або інституті (стосується молоді та дорослої молоді).
24.3.2
Дотримання норм гідності
Майбутні місіонери стараються бути гідними напарництва Духа. Воно необхідне для ефективного місіонерського служіння (див. Учення і Завіти 42:13–14). Щоб бути гідними напарництва Духа, необхідно, зокрема, бути чистими від гріха (див. Геламан 4:24; Учення і Завіти 38:42).
24.3.2.1
Покаяння
Покаяння і прощення гріхів — це дари, які доступні всім Божим дітям. Ці дари уможливлені завдяки викупній силі Ісуса Христа. Щоб покаятися, необхідно виявляти віру в Христа, мати справжні наміри і виконувати заповіді. Також необхідно зізнатися в гріху й уникати його. Якщо скоєно тяжкі гріхи, то щоб покаятися, необхідно зізнатися в них єпископу або президенту колу.
Члени Церкви, які хочуть служити на місії, мають звертатися до Спасителя, коли каються і готуються до служіння. Вони також можуть звернутися по допомогу до членів сімʼї та місцевих церковних провідників, які нададуть її з любовʼю.
Кандидат у місіонери повинен покаятися в тяжких гріхах перш, ніж президент колу подасть на розгляд його чи її рекомендацію (див. 32.6–32.8; див. також 24.4.4). Процес покаяння вимагає достатнього часу, щоб людина показала своїм праведним життям, що вона отримала дух Христа для відпущення гріхів.
24.3.2.2
Запізнілі зізнання
Людині, яка отримує покликання на місію або розпочинає місіонерське служіння, не покаявшись у тяжких гріхах, можливо, потрібно залишитися вдома або повернутися додому. Залежно від обставин, вона може служити після покаяння (див. 24.6.3.2).
24.3.3
Фізичне, психічне та емоційне здоровʼя
Місіонерська робота нелегка. Фізичні, психічні та емоційні навантаження можуть бути стресовими. Місіонери часто працюють у незвичних для них умовах. На стан здоровʼя може вплинути зміна харчування, клімату чи умов життя. Місіонерський розклад також дуже напружений. (Див. Алма 17:5; 26:27–28, 30). Молоді місіонери, покликані навчати євангелії, повинні віддано служити і бути фізично, психічно та емоційно спроможними повноцінно працювати за місіонерським розкладом. (Див. Місіонерські норми для учнів Ісуса Христа [2019], 2.4).
Майбутні місіонери готуються служити, зміцнюючи своє фізичне, психічне та емоційне здоров’я. Вони також працюють над тим, щоб вміти швидко відновлювати свої фізичні й душевні сили, а також ставати самозабезпеченими.
Перш ніж подавати на розгляд рекомендацію, провідникам, можливо, необхідно з чуйністю поговорити з кандидатом про проблеми з його чи її здоровʼям. Декому з кандидатів може знадобитися професійна допомога через проблеми зі станом їхнього здоровʼя (див. 31.3.6). Кандидат, якому були призначені ліки, повинен приймати їх протягом усього періоду його чи її служіння відповідно до поради медика.
Зображення
місіонери навчають сім’ю
24.3.4
Фінанси
Фінансові жертвування є частиною місіонерського служіння (див. Марк 1:17–18; Алма 15:16). Обовʼязок забезпечити фінансову підтримку місіонерського служіння перш за все лежить на місіонерах та їхніх сім’ях. Вони повинні зробити відповідні приготування та жертвування. Вони повинні, наскільки це можливо, бути фінансово забезпеченими, щоб виконати свої зобов’язання щодо внесків.
24.3.4.1
Фінансування молодих місіонерів, які служать далеко від дому
Молоді кандидати, які підготувалися до місії відповідно до їхньої спроможності, не повинні відкладати служіння на місії з фінансових причин. Ті, кому потрібна фінансова допомога для виконання очікуваних зобов’язань щодо внесків, можуть отримати її від родичів і друзів.
Якщо потреба в такій допомозі все ж залишається, єпископ або президент колу може попросити членів приходу чи колу робити внески у місіонерський фонд приходу.
Бюджети місцевих підрозділів і фонди пожертвувань від посту використовувати не можна.
Зобов’язання стосовно щомісячних внесків. Молоді місіонери, покликані навчати євангелії, та їхні сімʼї щомісяця вносять конкретну суму для покриття витрат місіонерської програми. Ця сума визначається в один з таких двох способів:
Місіонери з деяких країн беруть участь у програмі урівнених платежів. Це означає, що однакова сума вноситься для кожного місіонера, незалежно від того, де він чи вона служить. Ця сума визначається в Головному управлінні Церкви. Провідники можуть звʼязатися з Місіонерським відділом (див. 24.9.3) чи oфісом території, щоб дізнатися, на які країни поширюється ця програма та якою є сума урівненого платежу.
В інших країнах єпископ, президент колу, місіонер та його чи її сімʼя радяться разом, щоб визначити, якою буде щомісячна сума платежу. Єпископ і президент колу можуть розглянути рекомендації від президентства території. Вони заохочують робити фінансові пожертвування і ставати самозабезпеченими, виходячи з обставин місіонера та його чи її сімʼї. Вони погоджують суму внеску і записують її у форму рекомендування місіонера. Місіонер та його чи її сімʼя зобовʼязуються сплачувати її. Інші люди також можуть робити свій внесок в цю суму, але тільки за умови, що вони живуть в рідній країні місіонера (див. “Місіонерський фонд приходу” далі в цьому розділі).
Внески робляться у місіонерський фонд приходу. Єпископ перевіряє, чи надходять ці кошти щомісяця. Кошти, що перевищують місячну суму, не слід вносити заздалегідь. Заздалегідь внесені кошти не можуть бути повернені, якщо місіонер повертається додому раніше.
Витрати на місії. Кожного місяця молоді місіонери отримують кошти від місії, щоб оплатити продукти харчування, транспорт та на інші поточні витрати. Ці кошти — священні. Місіонери використовують їх виключно для цілей, повʼязаних з місією. Їх не слід використовувати для особистих витрат, а також щоб зберігати чи надсилати членам сімʼї чи іншим людям. Місіонери повертають місії ті кошти, які їм не знадобилися.
Для покриття інших витрат місіонери використовують свої власні кошти. Ці особисті витрати мають бути мінімальними. (Див. Місіонерські норми для учнів Ісуса Христа, 4.8).
24.3.4.2
Фінансування літніх місіонерів, які служать далеко від дому
Зобов’язання стосовно щомісячних внесків. Літні місіонери, які служать далеко від дому, щомісяця дають пожертвування у місіонерський фонд їхнього рідного приходу. Ці пожертвування допомагають покривати витрати на житло і транспорт (див. також “Додаткові витрати” далі в цьому розділі). Сума цих пожертвувань може бути більшою за ту, яка сплачується за житло та транспортні засоби, що надаються Церквою.
Літні місіонери з країн, на які поширюється програма урівнених платежів, вносять призначену суму, вказану у пакеті місіонерського покликання.
В інших країнах єпископ, президент колу і місіонер радяться разом, щоб визначити, якою буде щомісячна сума платежу. Провідники заохочують давати фінансові пожертвування, виходячи з обставин місіонера. Вони погоджують суму внеску і записують її у форму рекомендування місіонера. Ця сума має бути принаймні такою, яку встановило для літніх місіонерів президентство території (за погодженням з Місіонерським відділом). Інші люди, які живуть в рідній країні місіонера, також можуть робити внесок до цієї суми.
Єпископ перевіряє, чи надходять ці кошти щомісяця. Кошти, що перевищують місячну суму, не слід вносити заздалегідь.
Додаткові витрати. Крім місячного внеску, який робиться відповідно до зобовʼязання і йде на покриття витрат на житло і транспортні засоби, літні місіонери повинні повністю покривати всі інші витрати, зокрема й на продукти харчування.
24.3.4.3
Фінансування місіонерів, які служать вдома
Місіонери, які служать вдома, відповідають за всі свої фінансові потреби. Ті, хто потребує фінансової допомоги, може отримати її від членів сімʼї та друзів. Кошти приходу чи колу не можна використовувати для потреб, повʼязаних з місією.
24.3.4.4
Медичне страхування і витрати на медичне обслуговування
Усім місіонерам, зокрема й молодим місіонерам, покликаним навчати євангелії, настійливо рекомендують, якщо це можливо, подовжити дію свого чинного медичного страхового полісу.
Місіонери, які служать вдома, повинні забезпечити своє власне медичне та інше страхове покриття. Літні місіонери, які служать далеко від дому, повинні також забезпечити для себе це покриття. Літні місіонери, які будуть служити поза межами своєї країни, можуть отримати страховий поліс через Senior Service Medical Plan.
24.3.5
Роль членів сімʼї та провідників у підготовці місіонерів
Члени сімʼї, єпископи та інші провідники допомагають молоді підготуватися для служіння на місії. Єпископи запрошують кожного молодого чоловіка стати місіонером, а також кожну молоду жінку, яка бажає служити, стати місіонеркою.
Допомагають їм стати ефективними членами Церкви-місіонерами, щоб набути досвіду, як ділитися євангелією ще до отримання покликання служити.
Надають їм можливості служити і навчати.
Домовляються про можливості для них супроводжувати місіонерів повного дня.
Пропонують місіонерам, які служать тепер, або іншим людям, які вже відслужили на місії, ділитися їхнім досвідом щодо того, як навчати і служити.
Виявляють любов до кожної людини і надихають її підготуватися, щоб служити на місії.
Заохочують їх присвячувати додатковий час для молитви й вивчення Писань, особливо Книги Мормона.
Організовують проведення занять курсу з підготовки до служіння на місії.
Члени сімʼї та провідники заохочують літніх членів Церкви до служіння літніми місіонерами. Для цього вони допомагають їм:
Оцінити свою фізичну і фінансову спроможність служити на місії або далеко від дому, або живучи вдома.
Визначити, яку роботу вони могли б виконувати під час служіння місіонерами.
Стати ефективними членами Церкви-місіонерами, щоб набути досвіду, як ділитися євангелією ще до отримання покликання служити.
Зрозуміти, які благословення отримає їхня сімʼя завдяки їхньому місіонерському служінню (див. Учення і Завіти 31:5–6).
Члени сім’ї та провідники заохочують всіх кандидатів у місіонери вивчати:
Члени сім’ї та провідники допомагають всім кандидатам прийняти зобов’язання дотримуватися місіонерських норм. Вони заохочують кандидатів вивчати посібник, у якому вміщено місіонерські норми, що стосуються їхнього можливого призначення:
Для молодих місіонерів, які будуть навчати євангелії: Місіонерські норми для учнів Ісуса Христа
Для молодих місіонерів, які будуть служити на місії служіння: Місіонерські норми для учнів Ісуса Христа — місії служіння
24.4
Рекомендування місіонерів
Деякі з кандидатів не жили безперервно у межах приходу принаймні один рік. У таких випадках єпископ на початку процесу рекомендування радиться з єпископом попереднього приходу цієї людини.
24.4.1
Оцінка стану здоровʼя
Місіонерська робота є фізично, психічно та емоційно важкою. Усім кандидатам необхідно звернутися до медпрацівників, щоб ті дали оцінку стану їхнього здоровʼя.
Оцінки стану здоровʼя перевіряються в офісі території та у Місіонерському відділі. Іноді проблеми зі здоровʼям можуть впливати на спроможність людини служити далеко від дому. У деяких ситуаціях рекомендація може бути повернена з порадами, як людині покращити стан свого здоровʼя, щоб служити на місії.
24.4.2
Форми для проведення співбесід та рекомендацій
Єпископ і президент колу проводять ретельні й надихаючі співбесіди з кожним кандидатом, під час яких визначають його чи її духовну готовність служити на місії. Для цього вони використовують запитання, що ставляться під час співбесіди для рекомендування місіонера. Вони обговорюють з кандидатом наступне:
Свідчення про Ісуса Христа та Його відновлену євангелію (див. 24.3.1).
Єпископ і президент колу також розглядають інформацію щодо норм гідності та стану здоровʼя в Missionary Online Recommendation System. Якщо президент колу у Сполучених Штатах або Канаді має запитання, він звʼязується з Місіонерським відділом (див. 24.9.3). Якщо президент колу в інших країнах має запитання, він звʼязується з офісом території. Єпископ і президент колу не додають ніяких інших необхідних норм для покликання служити місіонером. Вони також не змінюють запитання, які ставляться на співбесіді.
Інформація, вказана у формі рекомендації, сприяє процесу отримання одкровення при визначенні місіонерських покликань. Провідники також переконуються, що вся інформація, яка вимагається, повністю вказана.
Якщо у єпископа і президента колу є занепокоєння щодо дотримання кандидатом норм гідності або стану його чи її здоровʼя, вони радяться разом та з цією людиною. З дозволу кандидата вони також можуть порадитися з його чи її батьками. Єпископ і президент колу не подають на розгляд рекомендацію доти, доки людина не покається у тяжкому гріху (див. 24.3.2.1). Залежно від стану фізичного, психічного чи емоційного здоровʼя людини вони можуть обговорити можливість призначення її бути місіонером служіння.
У невідкладних випадках, коли єпископ або президент колу відсутній, він може уповноважити одного зі своїх радників провести ці співбесіди.
В округах співбесіди проводить і рекомендує кандидатів у місіонери президент місії або призначений радник. Президенти округів ці співбесіди не проводять.
Зображення
місіонери розмовляють з чоловіком
24.4.3
Відправка рекомендацій на розгляд
Президент колу може подати на розгляд рекомендацію для молодого місіонера не раніше ніж за 120 днів до дати його чи її можливого покликання. Президент колу може подати на розгляд рекомендацію для літнього місіонера не раніше ніж за девʼять місяців до його чи її можливого покликання. Можлива дата початку служіння може бути визначена, якщо виконуються всі вказані далі умови:
Людина досягла відповідного для служіння віку.
З часу конфірмації людини у члени Церкви минув щонайменше один рік.
Людина вже закінчила навчання або вже не навчається у старшій школі, середній школі чи еквівалентному навчальному закладі. (Це стосується молодих кандидатів у місіонери, яким виповнилося 18 років).
Як правило, рекомендації місіонерів подаються на розгляд їхнім рідним приходом і колом. Єпископ приходу, член якого живе далеко від свого дому і належить, наприклад, до приходу для неодруженої молоді, може підготувати рекомендацію місіонера. Спершу він має порадитися з єпископом рідного приходу людини. Рідний приход має бути вказаний як приход, що надає кошти.
24.4.4
Ті, хто не спроможні служити місіонерами повного дня
Іноді член Церкви, який бажає служити, не може бути покликаний служити місіонером повного дня. Це може статися через проблеми зі здоровʼям, недотримання норм гідності, існування правових проблем або інші обставини. Єпископ і президент колу висловлюють членові Церкви свою любов і вдячність за готовність служити. Президент колу може звільнити його чи її від служіння на місії повного дня.
Президент колу і єпископ заохочують цього члена Церкви рухатися далі шляхом завітів і все життя залишатися учнем Ісуса Христа. Вони також заохочують до виконання інших важливих справ, наприклад, для молодих членів Церкви — здобути освіту і працевлаштуватися.
24.5
Після отримання місіонерського покликання
Новопокликаних місіонерів заохочують прочитати або перечитати Книгу Мормона до того, як вони розпочнуть служіння на місії. Вони мають прислухатися до поради царя Веніямина: “Стеж[те] за собою, і вашими думками, і вашими словами, і вашими ділами” (Мосія 4:30).
Вони швидко діють за настановами, що даються з покликанням. Вони також мають ознайомитися з брошурою Adjusting to Missionary Life (Пристосування до місіонерського життя) або Adjusting to Service Missionary Life: Resource Booklet (Пристосування до місіонерського життя на місії служіння: довідкова брошура). Вони та члени їхньої сімʼї мають також дізнатися про умови, в яких вони будуть служити.
Члени сімʼї та провідники підтримують місіонерів у цих зусиллях. Вони також наголошують на тому, як важливо чинити правильно і залишатися гідними присутності Духа.
24.5.1
Храмовий ендаумент і храмове служіння
Якщо новопокликані місіонери ще не отримали обряд храмового ендаументу, вони, де це можливо, мають отримати його до початку місіонерського служіння (див. Учення і Завіти 43:15–16; 105:33). Це стосується й місіонерів служіння, відповідно до їхніх обставин. Інформацію щодо отримання ендаументу див. у 27.2.
Новопокликані місіонери, які отримали ендаумент, можуть служити храмовими обрядовими працівниками до того, як розпочнуть місіонерське служіння, якщо в цьому є необхідність (див. 25.5).
24.5.2
Причасні збори
Єпископат запрошує новопокликаних місіонерів виступити на причасних зборах безпосередньо перед початком їхньої місії. Це відбувається під час регулярних причасних зборів. У виступі слід зосередитися на причасті і Спасителеві. Місіонера слід попросити говорити про Ісуса Христа, Його відновлену євангелію та радість, яка приходить, коли ми ділимося євангелією і служимо іншим.
Зазвичай членів сімʼї та друзів місіонера не запрошують виступати. Не слід перевищувати звичайний час тривалості причасних зборів.
Членам і провідникам Церкви слід уникати будь-чого, що може відволікати від священної природи місіонерського покликання або призводити до зайвих витрат. Наприклад, їм не слід:
Друкувати спеціальні програмки для причасних зборів.
Вишиковуватися в черги, щоб привітати після причасних зборів.
Проводити прийоми вдома, за винятком сімейних зустрічей. Якщо сімейні зустрічі проводяться, рекомендується, щоб вони не співпадали з часом проведення недільних зборів.
24.5.3
Рукопокладання місіонерів
Президент рідного колу рукопокладає кожного місіонера якомога ближче до дати його чи її початку служіння. У невідкладних випадках, коли президент колу відсутній, він може уповноважити одного зі своїх радників виконати рукопокладання місіонерів. Він також може делегувати раднику відповідальність рукопокласти літніх місіонерів служіння.
Президент місії або один з його радників рукопокладає місіонерів, які покликаються з округів його місії. Президент округу не рукопокладає місіонерів.
Брат, який буде служити далеко від дому, повинен отримати Мелхиседекове священство до того, як його буде рукопокладено бути місіонером. Брат, який буде служити місіонером служіння, має отримати Мелхиседекове священство у відповідності до його обставин. Інструкції щодо висвячення в чин у Мелхиседековому священстві див. у 18.10.
Незадовго до рукопокладання місіонера президент колу або призначений радник проводить з ним чи нею співбесіду. Якщо місіонер більше не відповідає нормам гідності або існують проблеми зі станом здоров’я, його чи її не рукопокладають. Президент колу звʼязується з Місіонерським відділом (див. 24.9.3) чи oфісом території для отримання настанов.
Рукопокладання має бути особливою подією. Можуть бути присутні члени сім’ї та близькі друзі. Президент колу допомагає їм зрозуміти й відчути священність і важливість покликання служити представником Ісуса Христа і Його відновленої Церкви.
Слова, сказані під час рукопокладання і супровідного благословення, не слід записувати. Однак місіонера заохочують написати в особистому щоденнику про цю подію та звернути увагу на ті частини благословення, які були особливо значущими.
Президент колу пояснює, що після рукопокладання ця людина повинна дотримуватися місіонерських норм.
Рукопокладання місіонера виконується для покликання служити, а не для конкретного місіонерського призначення. Якщо призначення для місіонера змінюється, його чи її знову не рукопокладають. Якщо місіонера звільняють від служіння, а з часом йому дозволяють повернутися на служіння (див. 24.6.3.2), його чи її знову рукопокладають як місіонера.
24.6
Служіння далеко від дому
24.6.1
Відʼїзд на місію
Церква оплачує дорожні витрати молодих місіонерів, які будуть навчати євангелії, у центр підготовки місіонерів (ЦПМ) і з нього, на місце призначення і з нього. Церква також оплачує ці витрати для літніх місіонерів, які служать далеко від дому більше одного року.
Найближчі родичі можуть привезти місіонера до ЦПМ. Але від них не очікується, щоб вони це робили. У ЦПМ не проводяться збори для сімей, щоб попрощатися зі своїми місіонерами.
З міркувань безпеки та інших причин сімʼям та іншим людям не рекомендується зустрічати місіонерів в аеропорту, коли ті відбувають із ЦПМ на місце їхнього місіонерського призначення.
Зображення
місіонерська пара навчає жінок
24.6.2
На місці служіння
24.6.2.1
Розподілення місіонерів
Президенти колу та місії радяться, скільки місіонерів потрібно в конкретних приходах і філіях. Не вимагається, щоб місіонерів призначали для кожного підрозділу. У деяких підрозділах може бути більше одного напарництва. Президент місії визначає, яким має бути розподілення місіонерів.
24.6.2.2
Служіння членам Церкви і громаді
Президенти колу і місії радяться щодо того, як місіонери можуть служити членам Церкви і в громаді. Вони можуть користуватися інформацією, що є на сайті JustServe.org, де він доступний.
24.6.2.3
Забезпечення житлом, харчуванням і транспортом
Президенти колу і місії вирішують, чи слід членам Церкви забезпечувати місіонерів житлом та харчуванням, і якщо слід, то якою мірою. Забезпечення житлом чи харчуванням не повинно бути тягарем для місцевих членів Церкви.
Від членів Церкви не очікується, щоб вони регулярно забезпечували транспортування місіонерів, тих, кого вони навчають, або тих, хто недавно охристився.
Президентство території може давати настанови щодо забезпечення житлом, харчуванням і транспортом місіонерів у території.
У рідкісних ситуаціях місіонери, які служать далеко від дому, можуть бути призначені служити на посадах провідників філії. Якщо філія входить у склад колу, місіонера рукопокладають під керівництвом президентства колу з дозволу президента місії.
Якщо філія входить у склад округу, місіонера не рукопокладають. Повноваження служити у підрозділі, що входить у місію, проголошується під час його рукопокладання як місіонера. Якщо старійшини виконують функцію, що вимагає наявності ключів священства, вони виконують її, маючи делеговане їм повноваження від президента місії.
24.6.2.5
Прохання надати фінансову допомогу іншим або допомогу на навчання чи еміграцію
Місіонери та їхні сімʼї не повинні надавати фінансову допомогу людям, які живуть там, де служать місіонери, зокрема фінансову допомогу на навчання. Також ні місіонери, ні їхні сімʼї не повинні виступати спонсорами людей, які хочуть емігрувати до інших країн (див. 38.8.19).
24.6.2.6
Ліки
Місіонери самі мають подбати про будь-які ліки, що можуть їм знадобитися. Члени сімʼї чи інші люди не повинні присилати чи доставляти ліки місіонерам. Якщо в місії немає потрібних ліків, місіонер звертається за порадою до президента місії.
24.6.2.7
Смерть когось із найближчих членів сімʼї
Якщо помирає хтось із найближчих членів сім’ї місіонера, місіонер може прийняти рішення тимчасово повернутися додому на похорон. Однак, як правило, місіонеру радять залишатися на місії. Якщо можливо, він або вона можуть спостерігати за поховальною службою через трансляцію в Інтернеті.
Якщо місіонер вирішує повернутися додому, щоб бути на похороні, президент місії звʼязується з Місіонерським відділом.
24.6.2.8
Записи про членство в Церкві і десятина
Запис про членство в Церкві зберігається в рідному приході місіонера. В рідному приході також зберігаються записи про його чи її статус платника десятини. Місіонери не сплачують десятину із коштів допомоги, які вони отримують від місії. Але вони платять десятину, якщо отримують якийсь особистий дохід.
24.6.3
Повернення додому з місії
24.6.3.1
Повернення додому, як спочатку було заплановано
Місіонери та члени їхньої сімʼї не повинні вимагати передчасного звільнення з місії чи подовження місії з міркувань власної зручності.
З місця служіння на місії молодим місіонерам слід вирушати прямо додому. Будь-які інші подорожі можуть бути дозволені лише тоді, коли місіонера супроводжує принаймні один з батьків або опікун.
Місіонери не звільняються від служіння, поки не звітують президенту свого колу. До цього часу вони дотримуються місіонерських норм.
24.6.3.2
Передчасне повернення додому
Деяких місіонерів передчасно звільняють від служіння через проблеми, повʼязані зі здоровʼям, гідністю, чи з інших причин. Єпископи та президенти колів надають особливу підтримку цим місіонерам, які повернулися. Провідники допомагають їм працювати над тим, щоб відновити здоровʼя або, якщо можливо, повернутися на служіння.
Якщо місіонери готові повернутися на служіння, президент колу звʼязується з Місіонерським відділом, щоб рекомендувати їх (див. 24.9.3). Деяких місіонерів, які повертаються на служіння, може бути перепризначено в іншу місію, щоб навчати євангелії, або в місію служіння.
Якщо повернення на місію неможливе, провідники заохочують цього члена Церкви рухатися далі шляхом завітів і все життя залишатися учнем Ісуса Христа. Провідники також заохочують до виконання інших важливих справ, наприклад, для молодих місіонерів — здобути освіту і працевлаштуватися.
24.7
Місії служіння
24.7.1
Визначення можливостей для місіонерів служіння
Єпископ, президент колу, місіонер служіння радяться разом, щоб визначити місцеві можливості для служіння. Якщо це стосується молодого місіонера служіння, то під час такого обговорення присутні провідник місії служіння і батьки чи опікуни цього місіонера.
Можливості для молодих місіонерів служіння визначаються після того, як їх буде покликано на місію. Можливості для літніх місіонерів служіння можуть бути визначені до або після того, як їх буде покликано на місію.
Служіння може надаватися особисто або дистанційно за допомогою технологій. Провідники користуються вказаними далі ресурсами, щоб знайти інформацію щодо можливостей служити:
Місіонери служіння живуть у себе вдома або з іншим членом сімʼї, згідно зі схваленням Офісу місії служіння. Вони забезпечують або організовують свої поїздки до місця служіння, якщо це необхідно.
24.7.3
Навчання і скерування
Місіонерів служіння навчають і скеровують у тих місцях, де вони служать. Їх також може навчати і скеровувати провідник місії служіння. Вони отримують щоденні вказівки стосовно виконання їхніх обовʼязків від провідника місії служіння (для молодих місіонерів служіння) чи менеджера відповідно до свого місіонерського призначення (для літніх місіонерів служіння).
Церковним провідником такого місіонера є президент колу. Він також допомагає місіонеру зрозуміти і виконувати норми, що стосуються місіонерів служіння (див. Місіонерські норми для учнів Ісуса Христа — місії служіння).
24.7.4
Місіонери служіння, які мають покликання у приході чи колі
Єпископ або президент колу може дати місіонерам служіння покликання у приході або колі, якщо це покликання не буде заважати виконанню місіонерських призначень чи їхньому розкладу. Якщо це стосується молодих місіонерів служіння, ці провідники узгоджують питання з провідником місії служіння.
24.7.5
Завершення місії служіння
Президент колу, провідник місії служіння (для молодих місіонерів служіння) та місіонер служіння радяться разом, щоб визначити, коли цей місіонер завершить своє служіння.
Місії служіння для молодих місіонерів не тривають для чоловіків довше 24 місяців. Ці місії для жінок не тривають довше 18 місяців.
Літні місіонери служіння можуть продовжити своє служіння до дати, узгодженої між президентом колу і місіонером.
Зображення
жінка промовляє з кафедри
24.8
Після місіонерського служіння
24.8.1
Храмові рекомендації
24.8.1.1
Молоді місіонери, які служать далеко від дому
Інструкції щодо видачі храмових рекомендацій молодим місіонерам, які повертаються додому, див. у 26.5.3.
24.8.1.2
Літні місіонери, які служать далеко від дому
Якщо потрібно, президент місії може провести співбесіду для видачі храмової рекомендації. Якщо місіонера визнано гідним, президент місії видає нову рекомендацію, термін дії якої два роки.
24.8.1.3
Місіонери служіння
Місіонери служіння мають домовитися з місцевими провідниками про проведення співбесіди для поновлення храмової рекомендації (див. 26.3.1).
24.8.2
Співбесіда для звільнення місіонера від покликання
Президент колу звільняє місіонерів від їхнього покликання і проводить для цього співбесіду. Один з його радників може звільняти від покликання літніх місіонерів служіння. В округах, як правило, місіонерів звільняє від покликання президент місії або призначений радник. Винятки див. у 6.3.
Для проведення цієї співбесіди можуть бути корисними вказані далі настанови.
Похваліть їх за служіння на місії.
Запросіть їх поділитися місіонерським досвідом.
Закличте їх і далі, до кінця життя, залишатися учнями Ісуса Христа.
Порадьте їм використовувати корисні звички, яких вони набули, служачи на місії.
Закличте їх щодня діяти відповідно до спонукань Духа і жити чесно.
Закличте їх задуматися над майбутнім і підготуватися до нього, наприклад, для молодих місіонерів — отримати освіту і працевлаштуватися. Допоможіть їм поставити цілі і скласти плани, якщо потрібно. Розгляньте з молодими місіонерами їхній розвиток у Моєму плані.
Уникайте обіцянь про конкретні благословення як винагороду за місіонерське служіння.
Закличте їх завжди жити гідно, щоб мати храмову рекомендацію.
24.8.3
Звіт місіонерів та їхній виступ на причасних зборах
Президенти колу й округу запрошують недавно звільнених від покликання місіонерів звітувати про їхнє служіння на зборах вищої ради або ради округу. Це стосується і місіонерів служіння. Єпископи також можуть запрошувати недавно звільнених від покликання місіонерів звітувати на зборах ради приходу.
Там, де це доречно через відстань чи інші обставини, недавно звільнені місіонери можуть звітувати за допомогою технологій або тільки на зборах ради приходу.
Єпископат призначає час для виступу на причасних зборах недавно звільнених від покликання місіонерів. Це стосується й місіонерів служіння. Цими зборами є звичайні причасні збори. Єпископат забезпечує дотримання принципів, зазначених у 24.5.2.
Недавно звільнені від покликання місіонери можуть виступати на причасних зборах в інших приходах, якщо запрошені членом президентства колу чи округу. Їх також може запросити член вищої ради чи ради округу.
24.8.4
Покликання
Провідники, не зволікаючи, дають недавно звільненим від покликання місіонерам призначення зі служіння та покликання. Якщо доречно, вони можуть бути покликані служити храмовими обрядовими працівниками (див. 25.5).
24.9
Матеріали для рекомендування кандидатів у місіонери і служіння на місії