“Додаток В: Троє свідків”, За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей. Книга Мормона. 2020 (2020)
“Додаток В”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. 2020
Додаток В
Троє свідків
Протягом понад п’яти років, з моменту, коли ангел Мороній вперше явився Джозефу Сміту, і до 1829 року, Джозеф був єдиною людиною, якій було дозволено бачити золоті пластини. Це викликало велику критику і переслідування з боку тих, хто вважав, що він обманював людей. Тому уявіть радість, яку відчув Джозеф, коли під час перекладу Книги Мормона він дізнався, що Господь дозволить іншим побачити пластини і що вони також матимуть “свідчити про істинність книги і того, що в ній” (2 Нефій 27:12–14, див. також 2 Нефій 11:3, Eтер 5:2–4).
У червні 1829 року Олівер Каудері, Девід Уітмер та Мартін Гарріс попросили дозволу бути трьома свідками, про яких було пророковано у Книзі Мормона. Господь задовольнив їхнє бажання (див. УЗ 17) і послав ангела, який показав їм пластини. Ці чоловіки стали відомі як Троє свідків, і їхнє письмове свідчення міститься у кожному примірнику Книги Мормона1.
Президент Даллін Х. Оукс пояснив, чому свідчення Трьох свідків таке переконливе: “Свідчення трьох свідків Книги Мормона має велику силу. Кожен з трьох свідків мав багато причин і можливостей зректися свого свідчення, якби воно було хибним, або заплутатися у подробицях, якби будь-яка з них була неточною. Добре відомо, що через незгоди та ревнощі, які стосувалися інших провідників Церкви, кожний з трьох свідків був відлучений від Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів приблизно через вісім років після видання їхнього свідчення. Шляхи всіх трьох розійшлися, а отже, не було спільного інтересу перебувати у змові. Втім, до кінця своїх днів---а вони прожили від 12 до 50 років після їхнього відлучення від Церкви---жоден з цих свідків не заперечував свого опублікованого свідчення і не казав нічого, що б кинуло будь-яку тінь на його правдивість”2.
До кінця свого життя Троє свідків були непохитними у своїй вірності своєму свідченню про Книгу Мормона.
Олівер Каудері
Після повторного хрищення в Церкві і незадовго до своєї смерті Олівер спілкувався з місіонером, старійшиною Джейкобом Гейтсом, який зупинявся у Річмонді, шт. Міссурі, на шляху до своєї місії в Англії. Старійшина Гейтс запитав Олівера стосовно його свідчення про Книгу Мормона. Син старійшини Гейтса описав реакцію Олівера.
“Це запитання, здавалося, дуже глибоко схвилювало Олівера. Не сказавши жодного слова, але вставши зі свого крісла, він пішов до книжкової шафи, взяв перше видання Книги Мормона, відкрив на свідченні Трьох свідків і прочитав з найурочистішою інтонацією слова, під якими було написано його ім’я, майже за 20 років до того. Повернувшись до мого батька, він сказав: “Джейкобе, я хочу, щоб ти запам’ятав те, що я тобі скажу. Я помираю, і яка мені вигода з того, аби брехати тобі? Я знаю,---сказав він,---що Книга Мормона була перекладена даром і силою Бога. Мої очі бачили це, мої вуха чули і це дійшло до мого розуміння, і я знаю, що те, про що я свідчив, є істинним. То був не сон, не вигадки розуму—це дійсно сталося”3.
Девід Уітмер
В останні роки життя Девіда Уітмера до нього дійшли чутки, що він відрікся від свідчення про Книгу Мормона. У відповідь на подібні звинувачення Девід підтвердив своє свідчення у листі, опублікованому в місцевій газеті Richmond Conservator:
“Щоб світ міг знати істину, я бажаю зараз, наближаючись до закінчення мого життя і боючись Бога, раз і назавжди зробити цю публічну заяву:
“Що, як один з трьох свідків, я ніколи, жодного разу не заперечував цього свідчення, ні цілком, ні частково, з тих пір, як його було опубліковано з тією Книгою. Ті, хто знають мене найкраще, добре знають, що я ніколи не відступав від цього свідчення. І щоб жодна людина не помилялася і не сумнівалася стосовно моїх нинішніх поглядів на це, я знову підтверджую істинність усіх моїх слів, які я тоді промовляв та опублікував.
“Той, хто має вуха почути, нехай почує”, то була не омана! Те, що написано---написано, і той, хто читає, нехай розуміє”4.
Мартін Гарріс
Як і Олівер Каудері, Мартін Гарріс відходив на певний час від Церкви, але потім повторно охристився. У пізніші роки свого життя він був відомий тим, що носив примірник Книги Мормона у руці і свідчив про її істинність усім, хто погоджувався слухати: “Я знаю, що Книга Мормона дійсно істинна. І якби навіть усі люди заперечували істинність тієї книги, я б не посмів цього робити. Моє серце незмінне. О Боже, моє серце незмінне! Я не міг би знати більш істинно чи певно, ніж я знаю”5.
Джордж Годфрі, знайомий Мартіна, написав: “За кілька годин до його смерті … я запитав [Maртіна], чи не відчував він, що там принаймні частково був елемент шахрайства та обману у тому, що було написано і сказано щодо появи Книги Мормона, і він відповів так, як він робив це завжди, … і сказав: “Книга Мормона---це не підробка. Я знаю те, що я знаю. Я бачив те, що я бачив, і чув те, що чув. Я бачив золоті пластини, з яких написана Книга Мормона. Мені та іншим явився ангел і свідчив про істинність літопису, і якби я мав бажання бути клятвопорушником і лжесвідчити, відкидаючи свідчення, яке я приношу зараз, я міг би стати заможним чоловіком, але я не міг свідчити нічого іншого, ніж те, про що свідчив і про що свідчу зараз, бо все це істина”6.
“Вустами стількох свідків, скільки Він вважатиме за доцільне”
Свідчення Трьох свідків особливо вражає, коли враховувати їхній досвід як у Церкві, так і поза нею7. Попри всі обставини, Олівер, Девід та Мартін ніколи не припиняли свідчити про те, що бачили, і приносити свідчення про те, що Книгу Мормона було перекладено даром і силою Бога. І вони були не єдині.
У давнину Нефій проголосив: “Господь Бог продовжить відкривати слова книги; і вустами стількох свідків, скільки Він вважатиме за доцільне, Він установить Своє слово; і горе буде тому, хто зрікається слова Бога!” (2 Нефій 27:14). Крім пророка Джозефа Сміта і Трьох свідків, Господь також вибрав вісім інших свідків, щоб вони побачили пластини. Їхнє свідчення також міститься у кожному примірнику Книги Мормона. Як Олівер, Девід і Мартін, вісім свідків залишалися вірними своїм свідченням про Книгу Мормона і тому, що вони бачили золоті пластини.
Уільям Е. Мак-Леллін був одним із перших навернених до Церкви, хто особисто знав багатьох свідків Книги Мормона. Уільям, зрештою, пішов з Церкви, але він і надалі був глибоко вражений переконливими свідченнями, які він почув від свідків.
“Отже, я б запитав,---писав Мак-Леллін під кінець свого життя,---що я буду робити з такою хмарою вірних свідків, які приносять таке раціональне й одночасно урочисте свідчення? Ці чоловіки, у розквіті життя, бачили у видінні ангела і приносили своє свідчення всім людям. І вісім чоловіків бачили пластини і торкалися їх. Тому всі ці чоловіки знали, що те, що вони проголошували, було істинним. І це було так, коли вони були молодими, і тепер, у похилому віці, вони стверджують те саме”8.
Хоча ми не бачили золоті пластини, як їх бачили Троє свідків, ми можемо знаходити силу в їхньому свідченні. Навіть коли їхня репутація ставилася під сумнів і їхня безпека та життя були під загрозою через їхні свідчення, ці чесні чоловіки сміливо залишалися вірними своєму свідченню до самого кінця.