Алма 53; 56–57

Армія юних воїнів

Сини, які довіряли Богу

молоді воїни тримають щити, списи і мечі

Нефійці вели війну з ламанійцями і потребували допомоги. Анті–нефій–легії хотіли допомогти. Але вони дали обіцяння Господу не воювати. Дві тисячі їхніх молодих синів не давали цього обіцяння. Натомість сини пообіцяли, що будуть воювати, щоб захистити свої сім’ї. Цих синів називали юними воїнами.

Алма 53:8, 13–18, 22; 56:1–8

Геламан веде молодих воїнів до міста

Юні воїни вибрали пророка Геламана своїм полководцем. Вони були невеликою групою в порівнянні з великим військом ламанійців. Але Геламан знав, що юні воїни були чесними, сміливими і вірними. На чолі з Геламаном вони вирушили допомагати нефійцям.

Алма 53:19–22; 56:9–10, 17, 19

молоді воїни будують фортецю з нефійськими воїнами, а батьки приносять їм їжу

Нефійські воїни втомилися. Але коли прийшли юні воїни, нефійці зраділи. Молоде військо дало їм надію і силу. Разом вони підготувалися до битви з ламанійцями. Батьки юних воїнів також допомагали, приносячи їм їжу та все необхідне.

Алма 56:16–17, 19–20, 22, 27

Нефійські полководці і молоді воїни зустрілися в наметі

Ламанійці захопили багато міст і тримали в них свої війська. Нефійські полководці хотіли прогнати ламанійців з одного з міст. Вони склали план і попросили юних воїнів про допомогу.

Aлма 56:18–30

Ламанійське військо зі зброєю біжить у напрямку юних воїнів

Юні воїни вдавали, що несуть їжу нефійцям у сусіднє місто. Коли ламанійці побачили маленьку групу, вони вийшли зі свого міста і погналися за юними воїнами. Ламанійці думали, що їх буде легко захопити.

Aлма 56:30–36

молоді воїни йдуть довгою шеренгою, за ними женеться ламанійське військо, а за ламанійським військом — нефійське

Юні воїни втекли від ламанійців. Тоді нефійське військо почало переслідувати ламанійців. Ламанійці хотіли захопити юних воїнів до того, як нефійці наздоженуть їх. Нефійці побачили, що юні воїни потрапили в халепу і швидше попрямували їм на допомогу.

Aлма 56:36–41

молодий воїн виглядає інші війська і хвилюється

Через якийсь час юні воїни вже не бачили ламанійців. Вони почали гадати, чи не наздогнали нефійці ламанійців і чи не вступили з ними в битву.

Aлма 56:42–43

Геламан підносить свій меч

Геламан занепокоївся. Він подумав, що ламанійці намагаються заманити їх у пастку. Він запитав своїх юних воїнів, чи не погодились би вони піти битися з ламанійцями.

Aлма 56:43–44

молоді воїни піднімають свої мечі

Юні воїни пам’ятали, чого їх навчали їхні матері. Їхні матері навчили їх довіряти Богу і не сумніватися, бо Він захистить їх. Ці сини вірили в Бога і хотіли бути вірними своєму обіцянню захищати свої сім’ї. Вони сказали Геламану, що готові піти на битву.

Aлма 56:46–48

Геламан іде з молодими воїнами

Геламан був вражений їхньою сміливістю. Він повів їх назад, щоб битися з ламанійцями.

Алма 56:45, 49

Геламан і молоді воїни стоять на схилі пагорба зі зброєю

Юні воїни побачили, як ламанійці боролися з нефійцями. Нефійці втомилися. Вони були близькі до поразки, коли з’явилися молоді воїни.

Aлма 56:49–52

Ламанійські воїни виглядають наляканими

Юні воїни боролися з силою Бога. Ламанійці злякалися їх і припинили бій. Юні воїни допомогли перемогти в битві!

Алма 56:52–54, 56

Геламан простягає руку перед молодими воїнами

У битві загинуло багато нефійців і ламанійців. Геламан хвилювався, що дехто з його юних воїнів теж, можливо, помер. Але після битви Геламан усіх порахував. Він був дуже радий, коли дізнався, що жоден з юних воїнів не загинув. Бог захистив їх.

Aлма 56:55–56

молоді воїни зазнали поранень і всі стоять разом

Більше синів приєдналися до юних воїнів. Вони продовжували допомагати нефійцям воювати. У тих інших битвах усі юні воїни зазнали поранень, але ніхто з них не загинув. І вони пам’ятали, чого їх навчали їхні матері. Вони довіряли Богу, і Він захищав їх.

Алма 57:6, 19–27; 58:39–40