Місіонери округу

Молоді українські святі останніх днів шукали можливостей служити місіонерами невдовзі після того, як Церкву було встановлено в країні в 1991 році. Декого з них швидко покликали на місію, починаючи з 1992 року. Інші допомагали місіонерам, служачи у своїх філіях. З 1993 по 1994 рік 30 членів Церкви взяли участь у місіонерській програмі округу в Києві. Серед них був Василь Осипенко, молодий спортсмен, який приєднався до Церкви в 1992 році. “Я мав бажання служити на місії ще до того, як охристився”,—пояснив він пізніше. Будучи місіонером округу, він служив пліч-о-пліч з місіонерами повного дня, ділячись євангелією на вулицях та в домівках людей.

На початку 1994 року в Українській Київській місії було покликано кількох українців служити в Одесі впродовж місяця. Перші філії були організовані там у 1993 році, але потім через проблеми з візою іноземні місіонери мусили покинути це місто. Не бажаючи облишити філії та людей, які готувалися до хрищення, президент місії Говард Біддулф попросив 10 молодих людей зайняти місце місіонерів повного дня. Олександр Кіхно, один з молодих людей, яких попросили поїхати, відповів: “Звичайно, я маю бажання поїхати. Але я не можу, адже у мене немає Мелхиседекового священства. Мені лише сімнадцять років”. Президент Біддулф не бачив проблеми і сказав: “Ми це виправимо прямо зараз! Сідай”.

Наступного дня після висвячення в старійшини Олександр з товаришами поїхав до Одеси. Світлана Кигим (нині Бурлака), одна із сестер, що побувала в Одесі, згадувала: “Спочатку було якось дивно, але я дуже полюбила місцевих жителів”. Любов і старанність місіонерів округу була очевидною, коли президент Біддулф місяць по тому відвідав їх. Він дізнався, що вони приготували до хрищення багатьох людей, яких навчали місіонери повного дня, та знайшли нових людей для навчання. “Я так ними пишався!— написав президент Біддулф.— Саме тоді я з радістю зрозумів, що майбутнє Церкви в Україні надійне та яскраве”.

Більшість місіонерів округу, які служили в Одесі, пізніше служили місіонерами повного дня в Україні, Росії та інших країнах. Їхній досвід служіння в Одесі, а потім на місіях повного дня, підготував їх до майбутнього служіння в якості церковних провідників, як-от: президентів Товариства допомоги, єпископів та президентів колу.