Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя
    Footnotes

    Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя

    Євангелія Ісуса Христа наповнена Його силою і є доступною кожній доньці і сину Бога, які її ревно шукають.

    Мої дорогі брати і сестри, ми живемо в найважчому розподілі. Випробування, протиріччя і труднощі оточують нас. Ці неспокійні часи були передбачені Спасителем. Він попереджав нас, що в наші дні супротивник буде збуджувати злість в серцях людей і відведе їх геть1. Проте наш Небесний Батько ніколи не планував, щоб ми справлялися з лабіринтом особистих і соціальних проблем самотужки.

    Бог так полюбив світ, що послав Сина Свого Єдинонародженого2 допомогти нам3. А Його Син, Ісус Христос, віддав Своє життя за нас. Все це для того, щоб ми мали доступ до божественної сили---сили, достатньої для того, щоб справлятися з тягарями, перешкодами і спокусами наших днів4. Сьогодні я хочу говорити про те, як ми можемо прикликати в наше життя силу нашого Господа і Господаря, Ісуса Христа.

    Ми починаємо з того, що дізнаємося про Нього5. “Людина не може бути спасенною у невігластві”6. Чим більше ми знаємо про служіння і місію Спасителя7---чим більше ми розуміємо Його вчення8 і що Він зробив для нас---тим більше ми знаємо, що Він може надати силу, необхідну для нашого життя.

    На початку року я попросив дорослу молодь Церкви щотижня присвятити частину свого часу для вивчення усього, що сказав і зробив Ісус, як це записано в Головних трудах9. Я запросив їх зробити духовні посилання про Ісуса Христа в Topical Guide основним особистим навчальним планом10.

    Я дав це завдання, тому що сам уже прийняв його. Я прочитав і підкреслив кожний вірш, в якому говориться про Ісуса Христа, і які перелічені під основним заголовком і в 57 виносках в Topical Guide11. Коли я завершив це чудове завдання, моя дружина спитала, як воно вплинуло на мене. Я сказав їй: “Я інша людина!”

    Я відчув оновлену відданість до Нього, коли перечитував в Книзі Мормона власне твердження Спасителя про Свою місію в смертному житті. Він заявив:

    “Я прийшов у світ виконати волю Мого Батька, тому що Мій Батько послав Мене.

    І Мій Батько послав Мене, щоб Мене було піднято на хресті”12.

    Як святі останніх днів, ми називаємо Його місію Спокутою Ісуса Христа, яка зробила воскресіння реальністю для всіх, а вічне життя можливим для тих, хто кається в своїх гріхах та укладає основні обряди і завіти й дотримується їх.

    Доктринально неправильно говорити про Господню спокутну жертву такими скороченими фразами: “спокута”, “сила спокути, яка уможливлює”, “застосування спокути” чи “зміцнюватися через спокуту”. Ці фрази представляють справжню загрозу спрямуванню віри в неправильному напрямку, коли ми ставимося до події, начебто вона---жива істота і має можливості, які не залежать від нашого Небесного Батька і Його Сина, Ісуса Христа.

    Згідно з величним вічним планом Батька, страждав саме Спаситель. Саме Спаситель розірвав пута смерті. Саме Спаситель заплатив ціну за наші гріхи і провини та викреслює їх за умови нашого покаяння. Саме Спаситель рятує нас від фізичної і духовної смерті.

    Не існує аморфної сутності під назвою “спокута”, до якої ми можемо звертатися за допомогою, зціленням, прощенням чи силою. Ісус Христос є тим джерелом. Священні терміни, як-от: спокута і воскресіння описують, що Спаситель зробив, відповідно до плану Батька, щоб ми могли жити з надією в цьому житті і отримати вічне життя в світі, що прийде. Спокутна жертва Спасителя---головний акт всієї історії людства---може бути найкраще зрозуміла й оцінена, коли ми прямо і чітко пов’язуємо її з Ним.

    Пророк Джозеф Сміт наголошував на важливості місії Спасителя і рішуче заявляв, що “фундаментальними принципами нашої релігії є свідчення апостолів і пророків стосовно Ісуса Христа, що Він помер, був похований і піднявся на третій день, і вознісся на небеса. А все інше, що стосується нашої релігії, є лише додатком до цього”13.

    Саме це твердження пророка спонукало 15 пророків, провидців і одкровителей видати і підписати своє свідчення, щоб відзначити 2000-у річницю народження Господа. Це історичне свідчення називається “Живий Христос”14. Багато членів Церкви вивчили ці істини напам’ять. Інші ледь знають про його існування. Якщо ви прагнете дізнатися більше про Ісуса Христа, я заохочую вас вивчати “Живий Христос”.

    Коли ми проводимо час, вивчаючи про Спасителя і Його спокутну жертву, ми хочемо взяти участь в ще одному важливому аспекті доступу до Його сили: ми вибираємо мати віру в Нього і слідувати за Ним.

    Справжні учні Ісуса Христа готові виділятися, говорити і відрізнятися від людей світу. Вони---безстрашні, віддані і сміливі. Я дізнався про таких учнів під час недавнього відрядження в Мексику, де зустрівся з урядовцями, а також провідниками інших релігійних конфесій. Кожен з них подякував мені за героїчні і успішні зусилля наших членів Церкви щодо захисту і збереження міцних шлюбів та сімей в своїх країнах.

    Немає нічого легкого чи автоматичного в тому, щоб стати такими сильними учнями. Наша увага повинна бути прикута до Спасителя і Його євангелії. Це вимагає великих розумових зусиль, щоб намагатися дивитися на Нього в кожній думці15. Але, коли ми робимо це, наші сумніви і страхи залишають нас16.

    Недавно я дізнався про безстрашну молоду дівчину з класу Лавр. Її запросили взяти участь в змаганні на рівні штату, представляючи старші класи її школи, яке відбувалося того ж вечора, що й збори Товариства допомоги колу, в якому вона зобов’язалася взяти участь. Коли вона усвідомила конфлікт і пояснила організаторам змагання, що їй доведеться залишити змагання раніше, щоб встигнути на важливі збори, їй сказали, що вона буде дискваліфікована, якщо зробить це.

    Що ж зробила ця молода дівчина-свята останніх днів з класу Лавр? Вона дотрималася зобов’язання взяти участь в зборах Товариства допомоги. Як їй і обіцяли, вона була дискваліфікована від участі в змаганні на рівні штату. Коли її спитали про її рішення, вона просто відповіла: “Ну, Церква ж важливіша, чи не так?”

    Віра в Ісуса Христа мотивує нас робити те, що ми в інших обставинах не робили б. Віра, що мотивує діяти, дає нам більше доступу до Його сили.

    Ми також збільшуємо силу Спасителя в нашому житті, коли складаємо священні завіти і з точністю їх виконуємо. Наші завіти зв’язують нас з Ним і дають нам божественну силу. Як вірні учні, ми каємося і слідуємо за Ним у води хрищення. Ми йдемо по завітному шляху, щоб отримати інші важливі обряди17. І, на щастя, Божий план забезпечує можливість надати ті ж благословення предкам, які померли без можливості отримати їх протягом свого смертного життя18.

    Чоловіки і жінки, які дотримуються завітів, шукають способи, щоб залишатися незаплямованими від світу, аби ніщо не блокувало їхній доступ до сили Спасителя. Одна вірна дружина і мати недавно написала: “Це тривожні і небезпечні часи. Які ж ми благословенні мати розширене знання плану спасіння і натхненне спрямування від люблячих пророків, апостолів і провідників, які допомагають нам безпечно плисти через штормові моря. Ми відмовилися від звички вмикати радіо вранці. Натомість ми зараз слухаємо виступ з генеральної конференції на наших мобільних телефонах щоранку, коли готуємося до ще одного дня”.

    Ще одним елементом прикликання сили Спасителя в наше життя є звернення до Нього з вірою. Таке звернення вимагає старанного, зосередженого зусилля.

    Жінка торкається краю одежі Спасителя

    Чи пам’ятаєте ви історію з Біблії про жінку, яка 12 років страждала від виснажливої проблеми?19 Вона проявила велику віру в Спасителя, вигукнувши: “Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю”20.

    Цій вірній, зосередженій жінці потрібно було настільки потягнутися, щоб отримати доступ до Його сили. Її фізичне дотягування було символом духовного.

    Багато хто з нас вигукував в глибинах своїх сердець щось подібне до слів цієї жінки: ”Коли б я міг духовно дотягнутися, щоб прикликати силу Спасителя в моє життя, то знав би, як справитися зі своєю болісною ситуацією. Я б знав, що робити. І у мене була б сила, щоб зробити це”.

    Коли ви притягуєте силу Господа у своє життя з такою ж інтенсивністю, як і потопаюча людина хапається й хапається за повітря, сила Ісуса Христа буде вашою. Коли Спаситель знає, що ви дійсно хочете дотягнутися до Нього---коли Він може відчувати, що найбільшим бажанням вашого серця є прикликання Його сили у ваше життя---вас вестиме Святий Дух, аби ви точно могли знати, що саме вам треба зробити21.

    Коли ви намагаєтеся дотягнутися духовно, як ніколи раніше, тоді Його сила поллється у вас22. І тоді ви зрозумієте глибоке значення слів, які ми співаємо у гімні “Дух Божий”:

    “Господь розширює розуміння святих. …

    Знання і сила Бога поширюються;

    Завіса над землею починає розриватися”23.

    Євангелія Ісуса Христа наповнена Його силою і є доступною кожній доньці і сину Бога, які її ревно шукають. Це моє свідчення, що, коли ми прикликаємо Його силу в наше життя, і Він, і ми радіємо24.

    Як один з Його особливих свідків, я заявляю, що Бог живе! Ісус є Христос! Його Церква була відновлена на землі! Божий пророк на землі сьогодні---це Президент Томас С. Монсон, якого я підтримую усім своїм серцем. Про це я свідчу, виражаючи любов і благословення кожному з вас, у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.

    Посилання

    1. Див. 2 Нефій 28:19--30.

    2. Див. Іван 3:16.

    3. Ісус був Помазаником---помазаним Небесним Батьком бути Його особистим представником в усьому, що стосується спасіння людства. Ісуса помазали бути нашим Спасителем і Викупителем. До сформування світу Ісуса було помазано зробити безсмертя реальністю, а вічне життя можливістю для всіх Божих дітей (див. Іван 17:24; 1 Петра 1:20). Таким чином, у Ісуса було два унікальні титули: Месія (гебрейське слово) і Христос (грецьке слово)---обидва означають “помазаник”. (Див. Путівник по Писаннях, “Помазаник”).

    4. Ми можемо захищати себе, знаючи слово Бога і живучи за ним (див. Ефесянам 6:17--18; Учення і Завіти 27:18).

    5. Під спрямуванням Свого Батька, Ісус був Творцем землі (див. Іван 1:2--3) та інших незліченних світів (див. Мойсей 1:33). Задовго до Свого народження на землі, Ісус був великим Єговою---Богом Старого Завіту. Саме Єгова спілкувався з Мойсеєм на горі Сінай. Саме Єгова уклав завіт з Авраамом, що усі народи землі будуть благословенні через рід Авраама. І саме Єгова уклав завіти з сім’ями дому Ізраїля. Ісус також був обіцяним Еммануїлом, пророкованим Ісаєю (див. Ісая 7:14).

    6. Учення і Завіти 131:6.

    7. Див. Учення і Завіти 76:40--41.

    8. Див. 2 Нефій 31:2--21.

    9. Біблія, Книга Мормона, Учення і Завіти та Дорогоцінна Перлина.

    10. Див. Topical Guide, “Jesus Christ”. На додаток до тексту під головним заголовком, є 57 виносок стосовно Нього. Для видань Писань не англійською мовою, використовуйте “Путівник по Писаннях”.

    11. Більше 2000 згадувань знаходиться на тих 18 сторінках Topical Guide.

    12. 3 Нефій 27:13--14.

    13. Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт (2007), c. 51.

    14. Див. “Живий Христос: Свідчення апостолів”, Liahona, Apr. 2000, 2--3.

    15. Див. Геламан 8:15.

    16. Див. Учення і Завіти 6:36.

    17. Ісус Христос навчав нас важливості священних обрядів, таких як: хрищення (див. Іван 3:5), причастя (див. Учення і Завіти 59:9) та храмових обрядів ендаументу і запечатування (див. Учення і Завіти 124:39--42).

    18. Див. Учення і Завіти 124:29--32.

    19. Див. Лука 8:43--44.

    20. Марк 5:28.

    21. Див. Учення і Завіти 88:63.

    22. Коли вірна жінка торкнулася одягу Спасителя, Він відразу ж сказав: “Я відчув силу[в англійському примірнику “virtue”, від грецького слова dunamis, що означає “сила”], що вийшла з Мене” (Лука 8:46; курсив додано).

    23. Див. “Дух Божий”, Гімни, № 2.

    24. Див. 3 Нефій 17:20.