Живе свідчення
Свідчення слід підживлювати молитвою віри, прагненням Божого слова, що міститься у Писаннях, та послухом істині.
Мої любі молоді сестри, ви є яскравою надією Господньої Церкви. Моя мета сьогодні---допомогти вам повірити, що це так. Якщо це переконання зможе перетворитися на міцне свідчення від Бога, воно визначатиме ваш вибір кожного дня і кожної години. А тоді від того, що може здаватися вам незначними рішеннями, Господь поведе вас до щастя, якого ви прагнете. Через ваш вибір Він зможе благословити безліч інших людей.
Ви зробили вибір бути з нами цього вечора і це є прикладом важливого рішення. Було запрошено понад мільйон молодих жінок, матерів і провідників. Серед усього іншого, що ви могли б обрати робити, ви вирішили бути з нами. Ви зробили це завдяки вашим переконанням.
Ви вірите в євангелію Ісуса Христа. Вашої віри було достатньою для того, щоб прийти сюди, аби почути Його слуг і сподіватися, що щось з того, що ви почуєте або відчуєте, змінить ваше життя на краще. Ви відчули у своєму серці, що наслідування Ісуса Христа є шляхом до більшого щастя.
Можливо ви ще не визнали, що це є свідомим вибором, який має якусь істотну важливість. Можливо ви відчуваєте, що прийшли, щоб бути з нами, за компанію з друзями або членами сім’ї. Можливо ви просто погодилися на чиєсь чемне запрошення прийти сюди. Але навіть якщо ви не звернули на це уваги, ви відчули принаймні тихе відлуння запрошення Спасителя: “Ідіть услід за Мною”1.
Протягом часу, коли ми були разом, Господь поглибив вашу віру в Нього і зміцнив ваше свідчення. Ви чули більше, ніж просто слова та музику. Ви відчули, як Дух свідчив вашому серцю, що на землі є живі пророки в істинній Церкві Господа і що шлях до щастя знаходиться у Його царстві. Зміцнилося ваше свідчення про те, що це єдина істинна і жива Церква на землі сьогодні.
У кожного з нас були свої почуття. Дехто відчув свідчення Духа про те, що Томас С. Монсон є пророком Бога. Інші---про те, що чесність, цнотливість і добре ставлення до всіх людей дійсно є якостями Спасителя. І разом з цим з’явилося сильніше прагнення бути подібними до Нього.
Всі ви бажаєте, щоб ваше свідчення про євангелію Ісуса Христа зміцнилося. Президент Бригам Янг міг бачити вашу потребу багато років тому. Він був пророком Бога і з пророчою передбачливістю 142 роки тому бачив вас і ваші потреби. Він був люблячим батьком і живим пророком.
Він міг бачити, як світ впливає на його дочок. Він бачив, що цей вплив світу віддаляє їх від Господнього шляху до щастя. За його часів розповсюджувачем цього впливу, до певної міри, стала нова трансконтинентальна залізниця, що з’єднала ізольованих і захищених святих зі світом.
Він не міг бачити технологічні дива цієї доби, коли з пристроєм, що лежить у вас на долоні, ви можете ознайомитися з безліччю ідей і з’єднатися з безліччю людей по всій землі. Але він бачив, що для його дочок (і для вас) буде цінним, якщо підґрунтям для їхнього вибору буде могутнє свідчення про живого і люблячого Бога та Його план щастя.
Ось його пророча і натхненна порада для його дочок і для вас назавжди.
Вона є темою мого сьогоднішнього послання. Він дав її в одній з кімнат свого дому, розташованого на відстані менше однієї милі від цього місця, звідки нині це послання лунає до дочок Бога у всіх країнах по всьому світу: “Молодим дочкам Ізраїля необхідно здобути живе свідчення про істину”2.
Потім він створив асоціацію молодих жінок---організацію, яку сьогодні в Господній Церкві ми називаємо Товариством молодих жінок. Ви відчули сьогодні чудовий результат його рішення, прийнятого на тих недільних вечірніх зборах у вітальні його дому.
Більш ніж через 100 років відтоді дочки Ізраїля по всьому світу прагнуть мати особисте живе свідчення про істину. Зараз і протягом всього свого життя вам буде потрібне це живе і зростаюче свідчення, яке буде захищати вас і спрямовувати до вічного життя. Маючи його, ви будете нести Світло Христа вашим братам і сестрам по всьому світу і впродовж поколінь.
Ви знаєте з особистого досвіду, що таке свідчення. Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що свідчення---“це переконливе знання, дане через одкровення людині, яка смиренно шукає істину”. Він сказав про свідчення і Святого Духа, який приносить це одкровення: “Його сила переконувати є настільки великою, що коли промовляє Дух, в розумі не залишається жодного сумніву. Це єдиний спосіб, у який людина може насправді пізнати, що Ісус є Христос і що євангелія істинна”3.
Ви особисто відчували це натхнення. Можливо завдяки йому, ви отримали підтвердження істинності певного принципу євангелії, як це сталося зі мною сьогодні. Коли я чув слова з тринадцятого уложення віри, що ми повинні бути “чесними, вірними, цнотливими і доброзичливими”, мені здавалося немов би їх промовляв Сам Господь. Я знов відчув, що це Його якості. Я відчув, що Джозеф Сміт був Його пророком. Тому для мене це були не просто слова.
Подумки я бачив запорошені дороги Юдеї і сад Гефсиманії. Серцем я відчував принаймні щось подібне до того, що можна відчути, ставши навколішки перед Батьком і Сином, як це зробив Джозеф у гаю в штаті Нью-Йорк. Подумки я не міг бачити світла, яскравішого за сонце в полудень, як його бачив він, але відчував теплоту і диво свідчення.
Свідчення приходитиме до вас поступово, у міру того, як ви будете отримувати підтвердження істинності окремих частин цілісної євангелії Ісуса Христа. Наприклад, коли ви читаєте Книгу Мормона і розмірковуєте над нею, вірші, прочитані вами раніше, відкриються для вас по-новому і з’являться нові думки. Ваше свідчення міцнітиме і набиратиме нової сили, коли Святий Дух підтвердить, що вони істинні. Ваше живе свідчення зростатиме, коли ви будете вивчати Писання, молитися і розмірковувати над ними.
Вже згадувалося найкраще, на мій погляд, описання того, як здобути і зміцнювати це живе свідчення. Воно знаходиться у 32-му розділі книги Алми у Книзі Мормона. Можливо ви вже неодноразово читали цей розділ. Я знаходжу нове світло щоразу, коли читаю його. Давайте сьогодні ще раз розглянемо урок, який міститься в ньому.
Ці натхненні вірші закликають нас почати наш пошук свідчення, маючи лише “частинку віри”4 і бажання, щоб вона зростала. Цього вечора ви відчували віру і це бажання, коли слухали хвилюючі виступи про доброту Спасителя, Його чесність і чистоту Його заповідей та уможливлену для нас Спокуту.
Тож, насіння віри вже посіяне у вашому серці. Можливо ви навіть відчули, що воно починає розбухати у вашій душі, як це обіцяно в книзі Алми. Я відчув.
Але подібно до рослини, що росте, його слід підживлювати, інакше воно висохне. Часті та сповнені вірою щирі молитви дають надзвичайно важливе і необхідне підживлення. Послух отриманій вами істині зробить ваше свідчення палким і міцним. Дотримання заповідей є обов’язковим для підживлення вашого свідчення.
Ви пам’ятаєте обіцяння Спасителя: “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу”5.
Так було зі мною, і так буде з вами. Одним з учень євангелії, якого я був навчений ще в юному віці, є те, що найвеличнішим з усіх дарів Бога є вічне життя6. Я дізнався, що вічне життя також означає жити разом в любові у вічних сім’ях.
Відтоді, коли я вперше почув ці істини і отримав їхнє підтвердження у своєму серці, я відчув себе зобов’язаним робити усе можливе, щоб уникати суперечок і прагнути миру в своїй сім’ї та в своєму домі.
Тільки після цього життя я зможу насолоджуватися повнотою того найвеличнішого з усіх благословень---вічного життя. Але серед викликів цього життя мені були явлені принаймні проблиски бачення того, на що може бути схожою моя сім’я на небесах. Завдяки цьому духовному досвіду моє свідчення про реальність запечатувальної влади, якою виконуються обряди в храмах, зросло і зміцнилося.
Коли я спостерігав за моїми двома доньками, які христилися в храмі за своїх предків, моє серце линуло до них і тих предків, чиї імена ми знайшли. Обіцяння Іллі, що серця будуть привернені одне до одного в сім’ях, було дароване нам7. Тож, віра для мене перетворилася на тверде знання, як було нам обіцяно в книзі Алми.
І відчув принаймні трохи від тієї радості, яку відчували мої предки, коли Спаситель прийшов у духовний світ після Свого земного служіння. Ось описання цієї події з Учення і Завітів:
“І святі звеселялися у своєму викупленні, і схилили коліна, і признали Сина Бога своїм Викупителем і Визволителем від смерті й ланцюгів пекла.
Їхні обличчя сяяли, і сяйво від присутності Господа було на них, і вони співали хвалу Його святому імені”8.
Коли я діяв, спираючись на своє свідчення про те, що Господнє обіцяння про вічне життя є істинним, я відчув їхню радість. Це свідчення зміцнилося завдяки моєму рішенню діяти згідно з ним. Це сталося саме так, як обіцяв Спаситель.
Він також навчав нас, що ми маємо не лише зробити вибір бути слухняними, але й повинні просити в молитві дати нам свідчення про істину. Господь навчав нас цього у Своєму повелінні молитися про Книгу Мормона. Він сказав через Свого пророка Моронія:
“Ось, я б хотів закликати вас, що коли ви читатимете їх, якщо за мудрістю Бога буде так, що ви читатимете їх, то пам’ятайте, наскільки милостивим був Господь до дітей людських від сотворіння Адама аж до тих пір, коли ви отримаєте їх і обдумаєте це в серцях своїх.
І коли ви отримаєте їх, я б хотів закликати вас, щоб ви запитали у Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинні вони; і якщо ви питатимете з щирим серцем, із справжнім наміром, маючи віру в Христа, Він явить вам правду про це силою Святого Духа.
І силою Святого Духа ви можете пізнати правду про все”9.
Сподіваюсь, що всі ви особисто перевірили це обіцяння або зробите це невдовзі. Можливо відповідь, яку ви отримаєте, не буде поодинокою і яскравою духовною подією. Відповідь, отримана мною спочатку, була ледь відчутною. Але щоразу, читаючи Книгу Мормона і молячись про неї, я відчував відповідь все сильніше й сильніше.
Я не покладався на те, що сталося у минулому. Щоб зберегти своє живе свідчення про Книгу Мормона, я часто отримував те, що обіцяв Мороній. Я не вважаю, що це благословення мати свідчення є даром, на який я маю постійне право.
Свідчення слід підживлювати молитвою віри, прагненням Божого слова, що міститься у Писаннях, та послухом істині, яку ми отримали. Нехтувати молитвою---небезпечно. Вивчення і читання Писань лише час від часу також становить загрозу для нашого свідчення. Вони дають необхідне підживлення нашому свідченню.
Ви пам’ятаєте застереження Алми:
“Але якщо ви не будете піклуватися про дерево, і не будете думати про його підживлення, знайте, воно не пустить ніякого коріння; і коли жар сонця прийде і спалить його, тому, що воно не матиме коріння, воно висохне, і ви вирвете його і викинете його геть.
Тож це не тому, що насіння було недобрим, і не тому, що плід його був би небажаним; але це тому, що ваше поле неродюче, і ви не підживлюєте дерево, тому ви не можете мати плоду з нього”10.
Щоб ваше свідчення зростало і процвітало, бенкетування Божим словом, щира молитва та слухняність заповідям Господа повинні застосовуватися рівномірно і безперервно. Всі ми іноді стикаємося з обставинами, які не в змозі контролювати, і які стають на заваді нашому звичайному вивченню Писань. Можуть бути часи, коли ми з якоїсь причини вирішуємо не молитися. На деякий час ми можемо вирішити проігнорувати певні заповіді.
Але ваше прагнення мати живе свідчення не буде задоволене, якщо ви забудете попередження і обіцяння, що міститься в книзі Алми:
“І так, якщо ви не будете підживлювати Слово, чекаючи оком віри на плід його, ви ніколи не зможете зірвати плід з дерева життя.
Але якщо ви будете підживлювати Слово, так, підживлювати дерево, як тільки починає воно рости, своєю вірою з великою старанністю, і з терпінням, сподіваючись на плід його, воно пустить коріння; і знайте, це буде дерево, що проростає у вічне життя.
І через вашу старанність, і вашу віру, і ваше терпіння з Словом у підживленні його, щоб воно могло пустити коріння у вас, дивіться, поступово ви зірвете плід його, який є найціннішим, який є солодшим над усе солодке, і який є білішим над усе біле, так, і чистішим над усе чисте; і ви будете бенкетувати цим плодом, аж поки не насититеся, щоб не бути голодним, і не бути спраглим.
Тоді … ви будете пожинати нагороди за вашу віру, і за вашу старанність, і терпіння, і довготерпіння, чекаючи, щоб дерево принесло плід вам”11.
Слова цього вірша “чека[т]и, щоб дерево принесло плід вам”, стали лейтмотивом мудрих настанов, які ви почули цього вечора. Саме тому ваш погляд було спрямовано до того дня у майбутньому, коли ви ввійдете у кімнату для запечатування, що знаходиться в храмі. Саме тому ми допомогли вам цього вечора уявити світло, яке безкінечно відображається у дзеркалах на стінах кімнати для запечатування, в якій ви можете укласти шлюб у храмі Бога.
Якщо ви можете чекати на той день, маючи сильне бажання, що походить із вашого свідчення, ви будете зміцнені, щоб чинити опір спокусам світу. Щоразу, коли ви робите вибір намагатися жити ще більш подібно до Спасителя, ваше свідчення зміцнюватиметься. З часом ви особисто знатимете, що Він є Світлом для світу.
Ви відчуєте світло, яке ставатиме все яскравішим у вашому житті. Щоб це сталося, потрібні зусилля. Але воно з’являтиметься у міру зростання вашого свідчення і прагнення його підживлювати. Ось тверде обіцяння з Учення і Завітів: “Те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає, аж до дня досконалого”12.
Ви станете світлом для світу, коли будете ділитися своїм свідченням з іншими. Вони побачать, як сяє Світло Христа у вашому житті. Господь знайде спосіб, як зробити так, щоб це світло торкнулося серця тих, кого ви любите. І завдяки поєднаним вірі та свідченням своїх дочок, Господь Своїм світлом змінить життя мільйонів людей у Своєму царстві та по всьому світу.
Ваше свідчення та ваш вибір дають надію для Церкви та поколінь, які наслідуватимуть ваш приклад слухання і прийняття запрошення Господа: “Іди вслід за Мною”. Господь знає і любить вас.
Я залишаю вам свою любов і свідчення. Ви---дочки люблячого і живого Небесного Батька. Я знаю, що Його воскреслий Син, Ісус Христос, є Спасителем і Світлом для світу. І я свідчу, що ваше серце цього вечора отримувало послання від Святого Духа, який підтверджував істину. Президент Томас С. Монсон є живим пророком Бога. Про це я свідчу у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.