Несподівана подія

Незважаючи на те, що моя мама віддано проводила домашні сімейні вечори, мене завжди більше цікавили відеоігри ніж духовні речі. Думка про служіння на місії здавалася мені далекою і непривабливою.

Але все змінилося одного спокійного вечора, коли мені було 15 років. Я був один у вітальні, граючи у гру на своєму мобільному телефоні. Мої мама і сестра були в іншій кімнаті. Раптом мою увагу привернув несподіваний шум: без явних на те причин примірник Писань упав з полиці й опинився посеред кімнати.

Моя мама пожбурила в мене примірник Писань?

Спочатку я подумав, що моя мама кинула книгу, щоб відірвати мене від мобільного телефону, але потім зрозумів, що вона б цього не зробила. І не було ніякого поруху повітря або чогось, що могло б пояснити, як впав примірник Писань.

Зацікавившись, я відклав телефон і взяв примірник Писань, відкриваючи його навмання. Слова, які я прочитав, справили на мене незабутнє враження:

“Тепер ось, дивовижна робота має скоро розпочатися серед дітей людських.

Отже, о ви, хто починає служіння Богу, дивіться, щоб ви служили Йому всім своїм серцем, могутністю, розумом і силою, щоб могли ви стояти безвинними перед Богом в останній день.

Отже, якщо ви маєте бажання служити Богові, вас покликано до роботи” (Учення і Завіти 4:1–3).

Я ніколи раніше не читав цих віршів. Ці слова глибоко зворушили мене.

Нас Господь покликав на служіння

Я побіг, щоб розказати мамі, що сталося, і показав їй уривок, який прочитав. Вона подивилася на мене зі сльозами на очах і сказала, що вірить, що це нагадування від Небесного Батька, що пророк покликав мене підготуватися до служіння на місії.

З тієї миті я почав дивитися на життя і свою мету в ньому іншими очима. Хоча я все ще любив відеоігри, я зрозумів, що щось в мені докорінно змінилося. Мій мобільний телефон часто лежав на дивані, коли я обдумував слова Ісуса Христа, які торкнулися моєї душі.

Зараз я служу місіонером і ділюся доброю новиною євангелії. Я радий, що моя духовна подорож почалася однієї тихої ночі, коли примірник Писань увірвався в моє життя, привівши до божественного покликання, яке я не міг ігнорувати.

Старійшина Педро Гарсія, 20 років, Сан-Паулу, Бразилія

Любить рибалити, займатися спортом і грати у відеоігри.