Сучасне військо ангелів
Добрий вечір, мої дорогі брати та сестри. Я благословенний можливістю звернутися до вас сьогодні ввечері, коли ми святкуємо найславетнішу подію в історії людства---пришестя Божого Сина у цей світ. Народження, життя і Спокута Христа---це дар нашого Небесного Батька для всіх нас.
Коли ми святкуємо народження Спасителя в цю радісну пору року, здається, що тривала й безкінечна любов Бога глибше проникає в наші душі, допомагаючи нам привернути наші серця до наших сімей, друзів і сусідів, та допомагає нам бути чутливішими до тих, хто почуває себе забутими, самотніми або потребує втішення й спокою.
Мене завжди вражало те, що, розповідаючи про події, які супроводжували народження Ісуса, Євангелія від Луки містить кілька прикладів втішення і спокою, які отримали ті, хто опинився в цих ситуаціях. Такі приклади можна побачити, коли наш люблячий Небесний Батько послав Своїх ангелів відвідати серед ночі соціально ізольованих пастухів, аби оголосити про народження Свого Сина, і коли пастухи в свою чергу відвідали Марію та Йосипа, коли ті піклувалися про новонароджену дитину далеко від їхнього дому в Галілеї.
Довга подорож Йосипа і Марії з Назарету до Віфлеєму для того, щоб зареєструватися для сплати податку, не була простим збігом, тому що протягом століть стародавніми пророками було пророковано, що Спаситель світу народиться у Віфлеємі, місті Давидовому1. Ми бачимо, що наш Небесний Батько добре знав про кожну деталь, яка супроводжувала народження Його Єдинонародженого Сина, і був причетний до них. “І сталось, як були вони там, то настав їй день породити”2.
Коли я думаю про соціальні обставини пастухів і молодого подружжя, Марії та Йосипа, то задумуюсь про те, як поява війська ангелів пастухам у полі і прибуття пастухів до місця перебування Марії та Йосипа принесла втішення, спокій і радість в їхні особисті життя.
Для пастухів ангели могли принести потрібне втішення, що Бог знав про них і бачив цінність в них як обраних перших свідків новонародженого Агнця Божого. Для Марії та Йосипа пастухи могли принести таке дуже потрібне втішення, що інші знали про божественне чудо, частиною якого вони були3.
Звичайно ж, серед нас є сучасні пастухи---чоловіки і жінки, які трудяться до пізньої ночі і самого світанку, щоб якось прожити. Деякими з цих сучасних пастухів можуть бути охоронці, персонал лікарень та аварійно-рятувальних служб, працівники цілодобових крамниць та автозаправок і команди, які транслюють новини. Інколи люди, які працюють в нічну зміну, можуть відчувати себе ізольованими від соціального спілкування з тими, хто працює у звичайні робочі години. На додаток до цього, існують сучасні Йосипи та Марії, які залишили свою батьківщину і намагаються пристосуватися до нового життя, коли відмічають такі важливі дні, як Різдво, дні народження, укладення шлюбів і смерть.
Наближається Різдво, і мені цікаво, чи можемо ми стати більше схожими на військо ангелів, відвідуючи сучасних пастухів, щоб поділитися хорошою новиною про Христа, спокоєм і втішенням. Мені також цікаво, чи можемо ми стати більше схожими на пастухів, відкликаючись на прохання відвідати і служити сучасним Йосипам та Маріям, які живуть у наших районах і громадах, аби запевнити їх, що Бог любить їх, наглядає за ними і піклується про них.
Ми з сім’єю в різних випадках відчували почуття втішення і спокою, які може надати сучасне військо ангелів. Цього вечора я хотів би поговорити про один з таких випадків. У 2003 році ми переїхали до Юти з нашої рідної країни. Тієї зими в Юті сталася найбільша снігова буря за кілька років. Ми ніколи в житті не бачили такого, адже зростали серед пальм і піщаних пляжів. Наша домівка у місті Баунтіфул знаходилася на розі пагорба, який мав дуже довгий тротуар. Коли пішов сніг, моя дружина почала сміливо розчищати його з дороги і тротуарів з допомогою роторного снігоочисника, тому що я послизнувся на льоду і зламав зап’ястя за кілька днів до того, коли йшов вверх по дорозі, щоб відвідати одного з наших сусідів. Результатом того випадку стала операція і велика гіпсова шина на моїй руці протягом двох місяців. Коли моя дорога дружина вперше у своєму житті почала розчищати сніг з цієї території з допомогою снігоочисника, вона не знала, що їй потрібно було змінити напрямок труби, після очищення одного боку дороги. Отже, коли вона пішла очищати іншій бік дороги, саме туди труба направляла сніг. Вона ходила туди-сюди, але безрезультатно. Отака халепа! Через те, що вона довго знаходилася на холоді, обидва її вуха були інфіковані, і вона була майже повністю глухою протягом двох місяців. У той самий час мій 16-літній син пошкодив свою спину, коли катався на санках, і мав залишатися в ліжку до повного одужання. Отака ми була сімейка: один у ліжку, одна глуха, один з гіпсовою шиною, і всі замерзали. Я впевнений, що нашим сусідам було на що подивитися. Одного з тих ранніх, холодних ранків, приблизно о 5 годині, я прокинувся від звуку працюючого снігоочисника за моїм вікном. Я виглянув у вікно і побачив через дорогу мого сусіда, брата Блейна Вільямса. У майже сімдесят років він залишив свою теплу, затишну домівку і тихо прийшов та почистив нашу дорогу і тротуар, знаючи, що ми не в змозі були це зробити. У той час, як він тихо і просто це зробив, інший друг, брат Деніел Алмейда, з’явився у нас вдома, щоб відвезти мене до Солт-Лейк-Сіті на роботу, адже я не міг вести машину з моєю дуже громіздкою гіпсовою шиною. Вони люб’язно і непомітно були там щоранку, доки моя сім’я не одужала, і ми знову могли все робити самостійно. Протягом тієї холодної Різдвяної пори 2003 року ці брати-ангели були послані нам так само, як ангели-служителі були послані простим пастухам у давнину. Ці два брата наслідували приклад нашого Спасителя і думали про наші потреби до того, як подумати про власні.
Дорогі брати і сестри, життя Спасителя було досконалим прикладом любові і доброї волі до людей. Він завжди забував про Себе, щоб допомагати іншим. Його самовіддані вчинки можна було побачити в усьому, що Він робив кожний день Свого життя, і не обмежувалися конкретною порою року або святом. Коли ми повертаємо наші серця до інших, як це робив Спаситель, я обіцяю, що ми зможемо краще зрозуміти значення Різдва. Коли ми це робитимемо, я можу запевнити вас, що ми знайдемо необмежені можливості, щоб віддати себе люб’язно і непомітно тим людям, які потребують нас. Це допоможе нам краще зрозуміти Спасителя і знайти для себе мир на землі та добру волю у людях, які великою мірою визначать любов, спокій і відновлену силу, які ми можемо відчувати і якими можемо ділитися з іншими. Йдучи слідами Спасителя, давайте завжди дослухатися до звуку ніг у сандаліях, і тягнутися до твердої руки Тесляра. Коли ми шукаємо Спасителя в усьому, що робимо, Різдво не буде лише днем чи порою, воно буде станом серця і розуму, а радість і любов, які відчуваємо на Різдво, завжди будуть поруч. Я свідчу, що Ісус Христос, народжене у Віфлеємі немовля, є дійсно Спасителем і Викупителем світу.
Щасливого Різдва усім вам. Я кажу все це в ім’я Ісуса Христа, амінь.