Сила Ісуса Христа і чисте вчення
Cила Ісуса Христа і чисте вчення. Збори зі старійшиною Нілом Л. Андерсеном
Неділя, 11 червня 2023 р.
Старійшина Ніл Л. Андерсен: Дякую, старійшино Ґілберт. Дякую, брате Уебб. Обидва вони мої друзі та прекрасні колеги. Я дуже їх люблю.
Хіба спів хору не був дивовижним? І таким благоговійним! Ви дійсно справили глибоке враження. Дуже вам дякую!
Я думав про ці слова, коли ви разом співали третій куплет: “Господь — Світоч мій, мене Він спасе. Мені Він поради і поміч дає”1. Якщо ми зможемо донести відчуття цих слів аж до самих кісток тих, кого ми навчаємо, вони когось убережуть.
Це чудово — бути у Скинії, чи не так? Ми більше не приходимо сюди дуже часто. Дехто з вас, можливо, ніколи не був тут раніше; ви були дуже юними. У декого з нас є багато спогадів про цю величну стару Скинію. У скількох з присутніх є приємні спогади про відвідування цього місця? (Підніміть руки.)
Тридцять років тому нас зі старійшиною Крістофферсоном було покликано на квітневій генеральній конференції. Наскільки я пам’ятаю, ми сиділи ось тут перед тим, як пересісти у червоні крісла. Один з апостолів, старійшина Марвін Ештон, захворів під час тієї конференції, і тому ми зі старійшиною Крістофферсоном виголосили наші смиренні свідчення. У нас було небагато часу, щоб підготуватися.
У мене є ще один спогад про це місце, яким я поділюся з вами.
Я не виступав у Скинії відтоді, як виголосив своє свідчення у 1993 році. Ми приїхали, щоб бути присутніми на генеральній конференції, яка мала востаннє проводитися тут, у Скинії; це було у жовтні 1999 року.
Дещо сталося, і це дуже мене вразило. Це сталося у п’ятницю вранці, напередодні конференції, — о 7:30 ранку. Я був у себе в офісі, коли задзвонив телефон. Голос на тому кінці сказав: “Брате Андерсен, це Президент Хінклі”. Я був генеральним авторитетом, але ми дуже рідко спілкувалися з Президентом Хінклі. Його перші слова до мене — кажу чисту правду — були такими: “Який з вас запасний гравець, коли ви граєте у бейсбол?” Я зовсім не знав, що відповісти, але щось пробурмотів. Далі він сказав: “Старійшина Роберт Хейлз хворіє. Його мають прооперувати у понеділок і тому він не зможе виступити завтра вранці. Ми хочемо, щоб ви виступили замість нього на суботній ранковій сесії. Гаразд? До побачення!” Внаслідок цього мені багато годин було нелегко. Це був єдиний раз, коли я за дорученням виступав на генеральній конференції тут, у Скинії.
Якби у нас був час, ми б із задоволенням послухали всі ваші спогади.
Дозвольте мені спочатку виразити мою любов та любов Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох до кожного з вас. Ми глибоко шануємо вашу віру в нашого Спасителя Ісуса Христа і відданість Йому та Його святій роботі, і ми захоплюємося цим. Це історичні дні, які мають велику важливість. Ви впливаєте на життя сотень тисяч молодих святих останніх днів. Незалежно від того, чи були ви покликані вчителем семінарії або інституту у вашому приході чи колі, або вас було вибрано служити вчителем в одному з наших 638 інститутів по всьому світу, або в наших семінаріях факультативного навчання — я щойно запитав брата Уебба, скільки у нас було класів, і він сказав, що, ймовірно, десь 80 000 класів семінарії. Семінарії факультативного навчання, звичайно, є у західній частині Сполучених Штатів, у Канаді та в церковних навчальних закладах. Або, якщо ви служите будь-яким іншим чином, допомагаючи роботі семінарій та інститутів, я щиро дякую вам від імені Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох. Ми любимо вас і молимося за вас. Ми вважаємо вас нашими співслужителями — учнями Ісуса Христа, коли підготовлюємо праведних людей з різних країн і культур світу, які розмовляють різними мовами, у підготовці до славетного повернення Спасителя на землю.
Щоб вшанувати кожного з вас і чудових вчителів, які були вашими попередниками у цій великій роботі, я недавно мав коротку розмову з президентом Енді Діасом, президентом одного з колів тут, у Солт-Лейк-Сіті. Ми говорили про вчительку ранкової семінарії, яка навчала його в юності. І ось тут є дуже цікавий зв’язок. Приєднавшись до Церкви у віці 13 років у місті Тампа, штат Флорида, президент Діас почав через рік по тому відвідувати семінарію і був в одному класі ранкової семінарії з моєю чудовою дружиною Кеті. Ось, ви помітите, що він виглядає набагато старшим за Кеті. Життя обходиться з кожним із нас по-різному. Тією вчителькою була мати Кеті, моя майбутня теща, сестра Марта Уільямс. Послухайте нашу коротку розмову з президентом Діасом.
[video begins]
Старійшина Андерсен: Сьогодні я знаходжуся тут з президентом Енді Діасом, президентом Солт-Лейкського колу Ріверсайд. У нас з президентом Діасом є дещо спільне, а саме те, що моя дружина Кеті була з ним в одному класі семінарії понад 50 років тому, і більш того, їхньою вчителькою була мати Кеті, сестра Марта Уільямс. Вона була прекрасною жінкою. І, звісно, я добре її знав. Вона вже померла. Але я хотів би, щоб своїми враженнями про сестру Марту Уільямс, зараз, через більш як 50 років по тому, поділився чоловік, який нині є президентом колу. Він приєднався до Церкви у віці 13 років і через рік почав навчатися у семінарії. Президенте Діас, просто поділіться з нами загальним враженням про цю жінку, яка була вашою вчителькою семінарії.
Президент Енді Діас: Ймовірно вона була однією з трьох найвпливовіших жінок у моєму житті, якими були моя мати, моя дружина і сестра Уільямс.
Старійшина Андерсен: Ви не перебільшуєте?
Президент Діас: Я не перебільшую.
Старійшина Андерсен: Чому вона була настільки важливою для вас?
Президент Діас: Вона допомагала мені зростати і вивчати євангелію, адже я був зовсім новим членом Церкви у свої 13 років, а потім у 14 років почав навчатися у семінарії. І здебільшого саме вона допомагала мені вивчати євангелію. Коли я перейшов у старші класи в школі, у мене була робота, і мені потрібно було виходити працювати о другій годині ночі, і прямо з роботи я йшов на ранкову семінарію, яка починалась о шостій, бо не хотів пропускати її; вона була дуже важливою для мене. І вчителька вже створила атмосферу, на кшталт: “Давайте отримаємо духовний досвід”, і я прагнув цього духовного досвіду.
Старійшина Андерсен: Чи навчала вона євангелії у її чистоті й простоті, або ж вона — я пригадую, як 50 років тому на деяких із занять ми розглядали теми, про які нічого не знали.
Президент Діас: Вона, безсумнівно, навчала мене чистих доктрин Христа. Вона говорила про віру і покаяння, і те, що нам слід робити, щоб повернутися до нашого Небесного Батька, витерпівши до кінця.
Старійшина Андерсен: Чи допомогла вона вам у вашому особистому наверненні до Спасителя Ісуса Христа, яке тривало все ваше життя?
Президент Діас: Так, допомогла. Оскільки вона допомагала мені налагодити стосунки з нашим Небесним Батьком і зі Спасителем. Я навчився від неї про Спасителя. І про все те, що було в Писаннях, що вона змогла допомогти мені краще зрозуміти, і про ті доктрини, яких навчав Спаситель. У неї було свідчення і вона ділилася ним. Я не пам’ятаю жодного разу, коли б вона на завершення уроку не приносила б своє свідчення про євангелію Спасителя і те, чого вона навчала того дня; це дійсно було важливо. І вона була дуже активною людиною; вона огортала вас любов’ю до євангелії, яку сама мала. І, спостерігаючи за нею, я потім намагався робити те саме, що й вона.
Старійшина Андерсен: Коли ви пригадуєте минуле, якби у вас була можливість щось сказати вчителям семінарії та інституту — комусь, як ви — новим людям у Церкві, які недавно приєдналися до неї, — що би ви порадили їм робити, президенте Діас?
Президент Діас: Любити своїх студентів. Донести до них, що ви любите Небесного Батька і що Небесний Батько любить їх. Що їх любить Спаситель. І що, якщо ви будете йти за Богом і Його пророками, то зможете повернутися назад і знову жити з нашим Небесним Батьком.
Старійшина Андерсен: Я впевнений, що ваші батьки пишатимуться вами. І я знаю, що сестра Уільямс, земне життя якої завершилося 25 років тому, також буде дуже пишатися вами.
Президент Діас: Ви підняли мені настрій на весь день.
Старійшина Андерсен: Я дуже вам вдячний. І дякую за те, що поділилися всім цим з нами.
Президент Діас: Будь ласка.
[video ends]
Старійшина Андерсен: Брат і сестра Діас присутні з нами цього вечора. Підведіться, брате і сестро Діас, щоб ми могли виразити вам вдячність. Дуже вам дякуємо.
Президент Діас є уособленням того, який вплив ви маєте і надалі матимете на підростаюче покоління завдяки вашій вірі у Викупителя і тому, як ви шануєте Його, як джерело скерування та істини, в усьому, що ви кажете і робите.
Оскільки ваше служіння вже доволі взірцеве, я молюся сьогодні про те, щоб мати змогу поділитися з вами однією чи двома думками, які надихнуть вас і трохи допоможуть вам покращити ваше праведне служіння.
Ось перша пропозиція для вас: давайте частіше і сильніше навчати й свідчити про Ісуса Христа.
Подумайте, чому ці слова, сказані Президентом Расселом М. Нельсоном на минулій квітневій генеральній конференції, є такими своєчасними для студентів, яких ви навчаєте: “Які б у вас не були запитання чи проблеми, відповідь на них завжди можна знайти в житті та вченнях Ісуса Христа. Дізнавайтеся більше про Його Спокуту, Його любов, Його милість, Його доктрину і Його відновлену євангелію зцілення та розвитку. Звертайтеся до Нього! Йдіть за Ним!”2
Коли 30 років тому на початку 1990-х років мене було покликано бути генеральним авторитетом, дев’ять з десяти дорослих у Сполучених Штатах вважали себе християнами. За даними Дослідницького центру П’ю християнами нині є 64 відсотки населення Сполучених Штатів, а в наступні кілька десятиліть ця цифра, найімовірніше, опуститься нижче 50 відсотків. Інші країни вже стикнулися чи стикаються зараз з подібними викликами щодо релігії.
Звісно, не всі з вас, присутніх сьогодні, походять з країн, де християнство є домінуючою релігією, і багато з вас походять з місцевостей, де віра в Ісуса Христа залишається міцною. Але, де б ми не жили, ми усвідомлюємо, що шлях до вічного життя починається з глибокого і незмінного навернення до нашого Спасителя, з благоговійним ставленням до Його божественних життя і місії.
“Говорить до Нього Хома: “Господи, … як же можемо знати дорогу?” Промовляє до нього Ісус: “Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене”3.
У вступі до брошури Заради зміцнення молоді Перше Президентство пише: “Ви справді належите до вибраних духів Небесного Батька, посланих на землю в цей час, щоб виконувати важливі справи. … Звертайтеся до Спасителя. Він є “силою для молоді”4.
Недавно я був у будівлі семінарії, де навчаються мої внуки. Мене вразило, що на стінах було багато зображень Спасителя та Його висловлювань, а також інших уривків з Писань, які свідчать про Нього.
Брат Чед Уебб навчав такого принципу: “Єдиний найважливіший спосіб, яким ми можемо допомогти зміцнити віру підростаючого покоління, це повніше зосередити наше навчання і вивчення на Ісусі Христі”5.
Чи не були ми глибоко вражені на квітневій генеральній конференції, коли президент Даллін Х. Оукс процитував слова Нефія: “Бенкетуйте словами Христа; бо ось, слова Христа скажуть вам усе, що вам треба робити”6, а потім присвятив решту свого могутнього послання тому, щоб поділитися “добірк[о]ю слів нашого Спасителя — [тим], що Він сказав” і в Новому Завіті, і у Книзі Мормона. На завершення президент Оукс зробив цю, сказану простими словами, пророчу заяву: “Я підтверджую істинність цих вчень в ім’я Ісуса Христа, амінь”7.
Слова Ісуса Христа мають надзвичайну силу:
“Просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете”8.
“Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, — хоч і вмре, буде жити”9.
“Ось, Я є Ісус Христос, Син Бога. … Я є світло і життя світу”10.
Якщо ви колись ставили собі запитання, що сказати, промовляйте слова Спасителя. Говоріть про події з Його життя; говоріть про Його притчі; наводьте слова з Писань і слова пророків, які свідчать про Нього.
Якщо ми навчаємо і свідчимо про Ісуса Христа, Святий Дух підтверджуватиме у серцях наших юних учнів правду про Його життя і вчення з силою, що залишає набагато триваліше враження, ніж сила нашого викладання.
Давайте смиренно обміркуємо, чи робимо ми все, що нам слід, коли навчаємо і свідчимо про Його Спокуту, Його любов, Його милість, Його доктрину, Його відновлену євангелію зцілення і розвитку, як про це просив Президент Нельсон.
Оскільки нашого навчального підходу, який застосовувався у минулому, може бути недостатньо для сьогодення і того, що станеться у майбутньому, розширюймо наше розуміння і, як радив Президент Нельсон, самі “дізнавайтеся більше” і заохочуйте молодь і дорослу молодь Церкви “дізнава[ти]ся більше” про “житт[я] та вчення[] Ісуса Христа”11.
Тепер моя друга пропозиція: давайте зберігати доктрину чистою і простою.
Те, що ми дійсно знаємо про нашого Небесного Батька, нашого Спасителя Ісуса Христа, наше доземне життя, план Батька, призначений для нашого щастя, принципи віри та покаяння, спасительні обряди, заповіді, завіти, послух і терпіння, і наші обіцяні благословення поза межами цього смертного світу — все це є настільки чудово ясним, що нам ніколи не слід відчувати потребу “погляда[ти] за межу”12, як про це говориться в Писаннях.
Ми зосереджуємо наше навчання на Небесному Батькові, Ісусі Христі та Їхній даній через одкровення доктрині, щоб допомогти нашій молоді зміцнити віру в Них, навернутися до Них і отримати обіцяні Ними благословення.
Доктрина Христа міститься у Писаннях і у вченнях пророків, чий обов’язок — доносити волю Господа.
Доктрина, яка міститься у Писаннях і якої навчають пророки, включає в себе принцип кількох свідків — це принцип, про який ви часто чули на генеральній конференції і про який я розповідав понад 10 років тому: “Дехто ставить свою віру під сумнів, коли знаходить висловлювання когось з провідників Церкви, сказане десятки років тому, яке, здається, не відповідає нашій доктрині. Існує важливий принцип, який лежить в основі доктрини Церкви. Доктрина викладається всіма 15-ма членами Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох. Її не приховано у неясному висловлюванні з однієї промови. Істинні принципи викладаються часто і багатьма. Нашу доктрину знайти не важко”13.
Чи можете ви побачити, як важливо постійно наводити вчення пророків і апостолів під час ваших обговорень у класі? Господнє скерування щодо запитань і занепокоєнь у нашому сучасному світі надходить від тих, кого було наділено повноваженням апостольства. Якщо втрачається впевненість у пророках і апостолах, тоді відволікаючі фактори, хибні вказівки та софістичні аргументи світу можуть від’єднати людину від її духовних якорів. Активно готуйтеся до генеральної конференції і обговорюйте важливі вчення, які на ній пролунають. Чітко визначте священну роль помазаників Господніх. У міру того, як світ все більше віддаляється від Божих заповідей, роль апостолів ставатиме дедалі важливішою.
Щоб зберігати Господню доктрину чистою і зрозумілою, будьте уважними, аби залишатися в межах, встановлених Богом, уникаючи помилок, яких припускають, ділячись припущеннями і недоктринальними особистими ідеями. Для когось такі ідеї можуть бути дуже привабливими, але в них немає сили істини, яка зміцнює віру.
Мені подобається урок, який президент Даллін Х. Оукс, дав своєму синові, коли його син поставив запитання, на яке немає чітко поясненої відповіді в доктрині Христа. Його відповідь була такою: “Сину, я не знаю відповіді на це запитання, але дозволь мені відповісти на те запитання, на яке я знаю відповідь”. Тоді він приніс свідчення про пророка Джозефа Сміта і Перше видіння. Будьмо готові сказати: “Я не знаю про це, але ось, що я знаю”.
Подумайте про ці запитання і відповіді:
“Брате Джоунс, який є зв’язок між Великим вибухом та Адамом і Євою?” “Я не знаю відповіді на це запитання, але дозвольте мені сказати вам, що ми знаємо про Адама і Єву”.
“Сестро Гонсалес, чому ми не знаємо більше про нашу Небесну Матір?” “Я не знаю відповіді на це запитання, але я знаю, що ви — “улюблена дочка Небесних Батьків з божественною природою та вічною долею”14”.
Подумайте, як ви можете обернути слушні запитання, але такі, які спонукають до припущень, на відповіді, які зміцнюють віру в нашого Спасителя Ісуса Христа. І тепер для вас є завдання. Допоможіть вашим студентам усвідомити, що не всі запитання тотожні. Духовне розуміння і зрілість допомагають відділяти важливі запитання від цікавих.
Завдяки точності, ясності й простоті ми прикликаємо підтверджувальне свідчення Святого Духа. “Коли Втішитель прибуде, … Той Дух правди, … Він засвідчить про Мене”15.
Бригам Янг так описав учення Джозефа Сміта: “Образно кажучи, він опускав небеса на землю, а потім він піднімав землю й відкривав Божі справи просто і ясно”16.
Будьте обережні з тим, щоб наведені вами розповіді та історії не були прикрашені вигадками. Намагайтеся зробити все необхідне, щоб уривки з Писань або висловлювання, які ви цитуєте, подавалися у відповідному для них контексті.
Люди схильні цікавитися чимось новим або дуже інтригуючим, що знаходиться поза межами нашого розуміння. Перебувайте у безпеці чистої і простої доктрини.
Будьте обережні, коли вибираєте медіаматеріали, особисті історії та наочні приклади. Якщо використовувати їх ефективно, вони збільшують зацікавленість і поглиблюють розуміння. Якщо робити на них надмірний наголос, вони можуть відволікати від того, чого ви навчаєте. Метод може затінити послання.
Пророк Алма свідчив, що радісна новина євангелії “стала відомою нам у простих висловах, щоб ми могли зрозуміти, щоб ми не могли помилитися”17.
“Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?”18
Подумайте про те, якими чудово ясними є ці уривки з Писань:
“Прийдіть до Мене”19.
“Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме [щоденно] свого хреста, та й за Мною йде”20.
“Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець”21.
“І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм”22.
“Оце Моя заповідь, — щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!”23
У своїй могутній проповіді “Слухайте Його” Президент Нельсон сказав: “[Небесний Батько] спілкується з нами просто, тихо і з такою вражаючою ясністю, що ми не можемо зрозуміти Його неправильно”24.
Ясно, точно, просто — це божественний спосіб навчання.
Будьте мудрими, збалансовано навчаючи доктрини. Визнавайте важливість певного положення доктрини в контексті інших, пов’язаних з ним істин. Пам’ятайте пораду Спасителя щодо навчання заповідей: “Це треба робити, і того не кидати”25.
Старійшина Ніл А. Максвелл пояснив: “Принципи євангелії сплетені разом у полотно, і тому стримують один одного та перебувають в балансі один з одним”26.
Подумайте про це: Божа любов і Божі закони, прощення і покаяння, любов до Бога і любов до інших, свобода волі і відповідальність.
Як уже неодноразово говорилося, навчайте не лише так, щоб вас зрозуміли, але й так, щоб вас не зрозуміли неправильно.
І на останок, як всім нам добре відомо, цими істинами слід ділитися в атмосфері, сприятливій для перебування Духа. Ми не можемо примусити Дух. Ми молимося про присутність Духа і запрошуємо Його, але ми не намагаємося штучно викликати набуття духовного досвіду.
Понад 30 років тому президент Даллін Х. Оукс розповів мені про подію, що сталася з його дочкою Дженні, яка тоді ще була підлітком. Ось його слова: “Дженні, ще коли була підлітком, пішла на урок або захід Товариства молодих жінок. Коли вона повернулась додому, ми з дружиною, як це роблять батьки, запитали в неї, як пройшли її збори. Дженні відповіла: “Вчителька сказала: “Сьогодні ми отримаємо духовний досвід. Якщо всі триматимуть одна одну за руки, утворюючи коло, то ми отримаємо духовний досвід”.
Я продовжую цитувати слова президента Оукса: “Я спитав у Дженні: “Що ти відчула?” І вона сказала: “Мені просто було ніяково!” (Можливо сьогодні, через 30 років по тому, ми могли б сказати: “Мені було дискомфортно”. Я не впевнений, якими словами це передати правильніше.) Тоді президент Оукс сказав: “Я промовив: “Я радий, бо, коли я чую щось на кшталт цього, мені теж ніяково”. Далі президент Оукс сказав: “Я навчив її, що духовний досвід не набувається за попереднім записом, але він набувається, коли ми шукаємо впливу Господнього Духа”.
Пам’ятаєте, президент Діас відчував любов, що линула від його вчительки семінарії, сестри Уільямс? Ми запрошуємо Дух, якщо навчаємо з любов’ю, миром, м’якістю, лагідністю і вірою.
Усі ви знаєте цей уривок з Писань: “Той, хто сприймає слово Духом істини, сприймає його так, як воно проповідується Духом істини. … Отже, той, хто проповідує, і той, хто сприймає, розуміють один одного, і обидва напучуються і звеселяються разом”27.
Тому це залежить не лише від вас, але також і від тих, хто присутній у вашій класній кімнаті. Наші студенти дізнаються від вас, що лише виявляючи послух і завжди пам’ятаючи Його, вони можуть постійно мати Його Дух із ними.
Ось слова президента Айрінга:
“Учення набуває силу тоді, коли Святий Дух підтверджує його істинність. Ми робимо все можливе, щоб ті, кого ми навчаємо, могли отримувати ледь чутні підказки спокійного тихого голосу. Для цього необхідно мати хоча б трохи віри в Ісуса Христа. Це, щонайменше, потребує хоч невеличкого смирення, готовності підкоритися волі Спасителя. Можливо, людина, якій ви хочете допомогти, не має багато чого з цього, але ви можете підживлювати її бажання повірити. Більше того, ви можете покладатися на ще одну силу вчення: істина приготує собі шлях. Лише від слухання слів учення в серці може з’явитися зернятко віри. І навіть крихітне зернятко віри в Ісуса Христа запрошує Духа”28.
Прекрасні слова. Що ж, ви були дуже благоговійними. Дуже вам дякую за те, що дозволили мені провести цей час з вами. Ми любимо вас і дякуємо вам за все, що ви робите, щоб зміцнити нашу молодь і неодружену дорослу молодь та зміцнити їхню віру в Ісуса Христа.
Як Господній слуга, і моїм апостольським повноваженням, я благословляю вас, щоб ваші розум і серце були сповнені любов’ю, милістю, вченнями і глибоко благоговійним ставленням до незрівнянної спокутної жертви нашого Господа Ісуса Христа. Я благословляю вас, якщо таким є ваше бажання, щоб ваша здатність навчати доктрини Христа в чистоті й силі зростала і щоб ви побачили і відчули, як ваші чудові студенти отримують підтверджувальне свідчення від Святого Духа.
Я залишаю вам своє тверде і вірне свідчення, що Ісус є Христос. І я свідчу вам про Його обіцяння, дане, коли Він сказав: “Кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я”29. В ім’я Ісуса Христа, амінь.