Мосія 28

Розділ 28

Сини Мосії ідуть проповідувати Ламанійцям—З допомогою двох каменів провидця Мосія перекладає Яредійські пластини. Близько 92 р. до р.х.

1 Тож сталося, що після того як асини Мосії зробили все це, вони взяли невелику кількість людей з собою і повернулися до їхнього батька, царя, і забажали від нього, щоб він дозволив їм піти на землю бНефія з тими, кого вони вибрали, щоб проповідувати те, що вони почули, і щоб вони могли передати слово Бога своїм братам, Ламанійцям,—

2 Щоб, може, вони змогли привести їх до пізнання Господа Бога їхнього, і переконати їх у беззаконнях їхніх батьків; і щоб, може, вони могли вилікувати їх від аненависті до Нефійців, щоб вони теж могли бути приведені до того, щоб втішатися у Господі Богу їхньому, щоб вони могли стати дружелюбними один до одного, і щоб більше не було суперечок на всій землі, яку Господь Бог їхній дав їм.

3 Тож вони мали бажання, аби спасіння могло бути проголошено кожній живій істоті, бо вони не могли азнести, щоб яка-небудь людська бдуша загинула; так, навіть самі думки про те, що яка-небудь душа буде терпіти внескінченну муку, змушували їх дрижати і тремтіти.

4 І так Дух Господа працював над ними, бо вони були анайганебнішими грішниками. І Господь вважав за належне в Своїй безмежній бмилості пощадити їх; проте, вони перетерпіли багато болю душі через свої беззаконня, терплячи багато і боючись, що їх буде знехтувано назавжди.

5 І сталося, що вони благали свого батька багато днів, щоб вони могли піти до землі Нефія.

6 І цар Мосія пішов і спитав Господа, чи повинен він дозволити своїм синам піти до Ламанійців проповідувати Слово.

7 І Господь сказав Мосії: Нехай вони підуть, бо багато хто повірить їхнім словам, і вони матимуть вічне життя; і Я авизволю твоїх синів з рук Ламанійців.

8 І сталося, що Мосія дозволив, аби вони пішли і робили згідно з їхнім проханням.

9 І вони авирушили у свою мандрівку в пустиню, щоб проповідувати Слово серед Ламанійців; і я подам брозповідь про їхні діяння пізніше.

10 Тож цар Мосія не мав нікого, кому б міг передати царство, бо не було жодного з його синів, хто б прийняв царство.

11 Отже, він узяв літописи, які були вигравіювані на апластинах з латуні, а також пластини Нефія, і все, що він утримував і зберігав за заповідями Бога, після того як він переклав і наказав записати літописи, що були на бпластинах з золота, що були знайдені людьми Лімгія, що були передані йому рукою Лімгія;

12 І це він зробив через палке бажання його народу; бо вони хотіли над усе знати про тих людей, яких було знищено.

13 І ось він переклав їх з допомогою тих двох акаменів, що було вставлено в дві оправи на дузі.

14 Тож ці речі були приготовлені від початку і передавалися з роду в рід, з метою тлумачення мов;

15 І вони утримувалися і зберігалися рукою Господа, щоб Він міг відкривати кожній живій істоті, яка володітиме землею, беззаконня і мерзоти його народу;

16 І хто мав ці речі, називався апровидцем, за звичаєм давніх часів.

17 Тож після того як Мосія закінчив перекладати ці літописи, ось, вони містили розповідь про людей, яких було азнищено, відтоді, коли їх було знищено, назад, до зведення бвеликої вежі, тоді, коли Господь взмішав мову людей, і вони були розсіяні всюди по лицю всієї землі, так, і саме відтоді назад, до створення Адама.

18 Тож ця розповідь змусила народ Мосії сумувати надзвичайно, так, вони сповнилися смутком; проте вона дала їм багато знань, якими вони втішалися.

19 І ця розповідь буде записана пізніше; бо знайте, це доцільно, щоб усі люди знали те, що написано в цій розповіді.

20 І ось, як я сказав вам, що після того як цар Мосія зробив це, він узяв пластини з алатуні і всі речі, які він зберігав, і передав їх Алмі, який був сином Алми; так, усі літописи, і також бтлумачі, і передав їх йому, і наказав йому, що він має утримувати і взберігати їх, і теж вести літопис народу, передаючи їх від одного покоління до другого, саме так, як вони передавалися з того часу, як Легій залишив Єрусалим.