1 Ось тоді сталося, що люди Нефія надзвичайно зраділи, тому що Господь знову визволив їх від рук їхніх ворогів; отже, вони складали дяку Господеві Богу їхньому; так, і вони багато ^апостилися і багато молилися, і вони поклонялися Богові з надзвичайно великою радістю.

2 І сталося на девʼятнадцятому році правління суддів над народом Нефія, що Алма прийшов до свого сина Геламана і сказав йому: Чи віриш ти словам, які я казав тобі про ті ^алітописи, які було збережено?

3 І Геламан сказав йому: Так, я вірю.

4 І Алма знову сказав: Чи віриш ти в Ісуса Христа, Який прийде?

5 І він сказав: Так, я вірю всім словам, які ти сказав.

6 І Алма знову сказав йому: Чи будеш ти ^авиконувати мої заповіді?

7 І він сказав: Так, я буду виконувати твої заповіді від усього мого серця.

8 Тоді Алма сказав йому: Благословенний ти; і Господь зробить тебе ^апроцвітаючим на цій землі.

9 Але знай, я маю дещо пророкувати тобі; але те, що я ^апророкую тобі, ти не будеш розповідати; так, те, що я пророкую, не буде повідомлено, аж поки пророцтво не виповниться; тому записуй слова, які я буду говорити.

10 І ось ці слова: Знай, я відчуваю, що саме цей народ, Нефійці, відповідно до духа одкровення, що в мені, через ^ачотириста років після того часу, як Ісус Христос явиться їм, виродяться у ^бзневірі.

11 Так, і тоді вони побачать війни і пошесті, так, голод і кровопролиття, аж до того, що народ Нефія ^авимре,—

12 Так, і це через те, що вони виродяться у зневірі і впадуть у діяння темряви, і ^апохітливість, і всілякі беззаконня; так, я кажу тобі, що через те, що вони грішитимуть проти такого великого світла і знання, так, я кажу тобі, що з того дня навіть четверте покоління не все перейде, як це велике беззаконня прийде.

13 І коли настане той великий день, знай, дуже скоро прийде час, коли ті, хто тепер є, або, краще сказати, сімʼя тих, які тепер числяться серед людей Нефія, більше ^ане будуть числитися серед людей Нефія.

14 Але той, хто залишиться, і кого не буде знищено того великого і жахливого дня, буде ^апричисленим до Ламанійців, і стане таким, як вони всі, за винятком декількох, які будуть називатися учнями Господа; і їх будуть Ламанійці переслідувати, аж ^бдоки вони не вимруть. І ось, через беззаконня це пророцтво буде виконано.

15 І ось сталося, що після того як Алма сказав це Геламанові, він благословив його, і також інших його синів; і він також благословив землю заради ^аправедних.

16 І він сказав: Так каже Господь Бог—^аПроклятою буде земля, так, ця земля, для кожного народу, коліна, язика і всіх людей, аж до знищення, хто чинить злочестиво, коли вони вже дозрілі; і як я сказав, так воно і буде; бо це є прокляття і ^бблагословення Бога на цю землю, бо Господь не може дивитися на гріх навіть з ^внайменшою мірою допущення.

17 І тоді, коли Алма сказав ці слова, він благословив ^ацеркву, так, усіх тих, хто стоятиме твердо у своїй вірі з цього часу і надалі.

18 І коли Алма зробив це, він пішов з землі Зарагемлі, нібито до землі Мелек. І сталося, що ніколи більше вже про нього не чули; про його смерть або поховання ми нічого не знаємо.

19 Ось, те ми знаємо, що був він праведною людиною; і як кажуть повсюди в церкві, було його забрано Духом, або ^апоховано рукою Господа, так само як Мойсея. Але ось писання каже, що Господь взяв Мойсея до Себе; і ми припускаємо, що Він також прийняв Алму в духові до Себе; отже, з цієї причини ми не знаємо нічого про його смерть і поховання.

20 І ось сталося на початку девʼятнадцятого року правління суддів над народом Нефія, що Геламан пішов до людей проголошувати їм Слово.

21 Бо ось, через їхні війни з Ламанійцями і багато дрібних чвар і заворушень, які були серед людей, стало необхідним, щоб ^аслово Бога було проголошено серед них, так, і щоб правило було встановлено по всій церкві.

22 Отже, Геламан і його брати пішли, щоб знову встановити церкву на всій землі, так, у кожному місті по всій землі, якою володіли люди Нефія. І сталося, що вони призначили священиків і вчителів по всій землі, над усіма церквами.

23 І тоді сталося, що після того як Геламан і його брати призначили священиків і вчителів над церквами, серед них виник ^арозбрат, і вони не хотіли звертати увагу на слова Геламана і його братів;

24 Але вони стали гордовитими, будучи піднесеними у своїх серцях завдяки своїм надзвичайно великим ^абагатствам; отже, вони здавалися багатими у своїх ^бвласних очах і не хотіли звертати уваги на їхні слова і ходити чесно перед Богом.