Писання
2 Нефій 29


Розділ 29

Багато Іновірців заперечуватимуть Книгу Мормона—Вони говоритимуть: Нам не потрібно нічого, крім Біблії—Господь звертається до багатьох народів—Він судитиме світ за книгами, які буде написано. Близько 559–545 рр. до р.х.

1 Але знайте, буде багато таких—того дня, коли Я продовжу творити апредивну роботу серед них, щоб Я міг згадати Мої бзавіти, які Я дав дітям людським, щоб Я міг знову простерти руку Свою ввдруге, аби врятувати Моїх людей, які з дому Ізраїля;

2 І також, щоб Я міг памʼятати обіцяння, які Я дав тобі, Нефієві, а також твоєму батькові, що Я буду памʼятати твоє сімʼя; і що аслова твого сімені вийдуть з Моїх вуст до твого сімені; і Мої слова бзасвищуть до краю землі, як встяг для Моїх людей, які з дому Ізраїля;

3 І через те що Мої слова засвищуть—багато Іновірців скажуть: аБіблія! Біблія! Ми вже маємо одну Біблію, і ніякої більше Біблії не може бути.

4 Але Господь Бог каже так: О нерозумні, вони матимуть Біблію, і вона перейде від аЮдеїв, Мого давнього завітного народу. І як вони подякували Юдеям за бБіблію, яку вони одержали від них? Так, що Іновірці собі думають? Чи памʼятають вони тяжку працю, і зусилля, і муки Юдеїв, і їхню старанність задля Мене у принесенні спасіння Іновірцям?

5 О ви, Іновірці, чи згадали ви Юдеїв, Мій давній завітний народ? Ні; але ви прокляли їх, і азненавиділи їх, і не намагалися повернути їх. Але ось, Я поверну все це на ваші власні голови; бо Я, Господь, не забув Мій народ.

6 Ти, нерозумний, хто каже: аБіблія, ми маємо Біблію, і нам не потрібно ще Біблію. Хіба ви отримали б Біблію, якби не через Юдеїв?

7 Хіба ви не знаєте, що існує більше народів, ніж один? Хіба ви не знаєте, що Я, Господь Бог ваш, астворив усіх людей, і що Я памʼятаю тих, хто на бостровах моря; і що Я паную в небесах угорі і на землі внизу, і Я приношу Своє слово дітям людським, так, саме всім народам на землі?

8 Чого ж ви ремствуєте, через те, що ви отримаєте більше Мого слова? Хіба ви не знаєте, що свідчення адвох народів є бсвідченням того, що Я є Бог, що Я памʼятаю один народ так само, як другий. Отже, Я звертаюся з тими самими словами до одного народу, як і до другого. А коли два народи зустрінуться, то й свідчення вдвох народів зустрінуться також.

9 І Я роблю це, щоб Я міг довести багатьом, що Я Той аСамий учора, сьогодні і навіки; і що Я промовляю Мої слова згідно з Моєю власною волею. І через те що Я сказав одне бслово, вам не треба думати, що Я не можу сказати другого; тому що Моя праця ще не виконана; і не буде вона виконана ні до кінця людства, ні з того часу і назавжди.

10 Отже, тільки через те що у вас є Біблія, вам не треба думати, що вона містить усі Мої аслова; а також не треба думати, що Я не повелів написати ще більше.

11 Бо Я заповідав аусім людям, і на сході, і на заході, і на півночі, і на півдні, і на островах у морі, щоб вони бзаписували слова, які Я кажу їм; бо за вкнигами, які будуть написані, Я гсудитиму світ, кожну людину за вчинками її, згідно з тим, що написано.

12 Бо ось, Я скажу аЮдеям, і вони напишуть це; і Я також скажу Нефійцям, і вони бнапишуть це; і Я також скажу іншим колінам дому Ізраїля, які Я вивів, і вони напишуть це; і Я також скажу ввсім народам землі, і вони напишуть це.

13 І станеться, що аЮдеї матимуть слова Нефійців, а Нефійці матимуть слова Юдеїв; а Нефійці та Юдеї матимуть слова бзагублених колін Ізраїля; а загублені коліна Ізраїля матимуть слова Нефійців та Юдеїв.

14 І станеться, що Мої люди, які з адому Ізраїля, будуть зібрані додому, на землі їхніх володінь; і Моє слово також буде зібране в бодне. І Я покажу тим, хто бореться проти Мого слова і Моїх людей, які є з вдому Ізраїля, що Я є Бог, і що Я склав гзавіт з Авраамом, що Я памʼятатиму його дсімʼя езавжди.