Книга Мормона: ключовий камінь нашої релігії

“Я говорив браттям, що Книга Мормона найбільш правильна з усіх книг на світі і є ключовим каменем нашої релігії”.

З життя Джозефа Сміта

Понад три роки минуло з того ранку 1820 року, коли Джозеф Сміт молився, щоб дізнатися, до якої з церков має приєднатися. Юному пророкові тепер було 17 років, і він бажав дізнатися про своє положення перед Богом і дістати прощення. Ввечері 21 вересня 1823 року Джозеф ліг спати у своїй кімнаті на горищі в родинному дерев’яному будинку в Пальмірі, шт. Нью-Йорк, але не змикав очей, поки інші в кімнаті не позасинали, і щиро молився, щоб зрозуміти цілі Бога щодо нього. “Я … віддався молитві, благаючи Всемогутнього Бога,—розповідав він,—щоб Він простив усі мої гріхи та глупоти і проявився мені, аби я міг знати своє положення і достоїнство перед Ним. Я був цілковито впевненим, що одержу Божественний прояв, як і раніше” (Джозеф Сміт—Історія 1:29).

У відповідь на молитву Джозеф побачив світло, що стало з’являтися в його кімнаті і ставало дедалі яскравішим, доки кімната не стала “світлішою, ніж у полудень”. Біля його ліжка з’явився небесний посланець, який стояв у повітрі і на якому була “білосніжна” мантія. (Джозеф Сміт—Історія 1:30–31). Цим посланцем був Мороній—останній нефійський пророк, який століття тому закопав пластини, що на них була написана Книга Мормона, і який тепер тримав ключі, що стосувалися цього священного літопису (див. УЗ 27:5). Його було послано сказати Джозефу, що Бог пробачив йому його гріхи¹ і що Він має для нього велику роботу. Зокрема, Джозефу необхідно було піти до сусіднього пагорбу, де зберігався священний літопис на золотих пластинах. Цей літопис був складений пророками давнини на американському материку. Даром і силою від Бога Джозеф мав перекласти цей літопис і явити його світові.

Наступного дня Джозеф пішов до пагорбу, де були закопані пластини Книги Мормона. Там він зустрів Моронія і побачив пластини, але йому було сказано, що він не отримає їх ще протягом чотирьох років. Він мав розпочати важливий період підготовки, щоб відповідати цьому священному завданню—перекладу Книги Мормона. Джозеф повертався до пагорбу 22 вересня кожного з наступних чотирьох років, щоб вислухати подальші настанови Моронія. (Джозеф Сміт—Історія 1:33–54). За ці роки він також мав “багато видінь ангелів Божих, які розкривали переді мною велич і славу подій, що матимуть місце в останні дні”².

Цей період підготовки також приніс до життя пророка благословення шлюбу. У січні 1827 року він одружився з Еммою Гейл, з якою познайомився, коли працював у Гармоні, шт. Пенсільванія. Емма стане надійною опорою для пророка протягом усього його священнослужіння. 22 вересня 1827 року вона вирушила з ним до пагорбу і чекала неподалік, поки Мороній передавав пластини в руки пророка.

Заволодівши священним літописом, Джозеф невдовзі збагнув, чому Мороній наказував йому захищати пластини (див. Джозеф Сміт—Історія 1:59–60). Місцеві зловмисники почали турбувати пророка, вдаючись до численних спроб викрасти пластини. Одного холодного дня грудня 1827 року, сподіваючись знайти спокійне місце, щоб попрацювати, Джозеф та Емма залишили будинок родини Смітів і вирушили шукати прихисток у батьків Емми в Гармоні. Там пророк розпочав роботу з перекладу. Наступного лютого Мартін Гарріс, друг Смітів з Пальміри, відчув натхнення поїхати до Гармоні, щоб допомогти пророку. З Мартіном як писцем Джозеф став просуватися в перекладі.

Плоди праці пророка були видані згодом як Книга Мормона. Ця дивовижна книга, що містить повноту євангелії, є свідченням істинності Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і пророчої місії Джозефа Сміта.

Учення Джозефа Сміта

Книга Мормона була перекладена даром і силою Бога

У відповідь на запитання: “Як і де ви одержали Книгу Мормона?”, Джозеф Сміт сказав: “Мороній, який сховав ці пластини в пагорбі в Манчестері, округа Онтаріо, шт. Нью-Йорк, і який відтоді помер і воскрес, явився мені і сказав, де вони, і дав мені настанови, як отримати їх. Я одержав їх, а з ними і Урім і Туммім, завдяки яким я переклав пластини. Так і з’явилася Книга Мормона”³.

“Мороній вказав мені, де були сховані певна кількість пластин, на яких були награвійовані скорочені літописи давніх пророків, що жили на цьому континенті. … Ці літописи були награвійовані на пластинах, що на вигляд були золотими. Кожна пластина була шість дюймів завширшки і вісім завдовжки, не товстіша за звичайну жерсть. Вони були покриті гравіюваннями, єгипетськими письменами, і зв’язані разом у том, наче аркуші книги, скріплені наскрізь трьома кільцями. Книга була десь шість дюймів завтовшки, а частина її була запечатана. Символи на незапечатаній частині були дрібними і красиво вигравійованими. Вся конструкція книги несла багато ознак давнини, а також свідчила про неабияке володіння мистецтвом гравіювання. З літописом я знайшов дивовижне знаряддя, яке древні називали “Урімом і Туммімом”, що складалося з двох прозорих каменів, вкладених в оправу і прикріплених до нагрудника. За допомогою Уріму і Тумміму я переклав літопис даром і силою Бога”⁴.

“Силою Божою я переклав Книгу Мормона з ієрогліфів, знання яких вже втрачене світом, і в цій дивовижній справі я був сам—недосвідчений юнак з новим одкровенням, який боровся з мирською мудрістю та невіглаством, накопиченим за вісімнадцять століть”⁵.

“Я хотів би згадати тут, що титульна сторінка Книги Мормона є буквальним перекладом, взятим з останнього аркуша з лівого боку добірки, тобто книги пластин з літописом, з яких я перекладав і письмо на яких велося так само, як усі гебрейські письмена [тобто справа наліво], і що вищеназвана титульна сторінка ні в якому разі не є сучасним дописанням чи то моїм, чи то будь-якої іншої людини, яка жила чи живе в цьому поколінні. … Далі я наводжу витяг з титульної сторінки англійської версії Книги Мормона, що є справжнім і буквальним перекладом титульної сторінки першої Книги Мормона, написаної на пластинах:

“Книга Мормона

Розповідь, що її написав Мормон власноручно на пластинах з пластин Нефія

Отже, це скорочений літопис народу Нефія, а також Ламанійців—Написаний для Ламанійців, які є залишком дому Ізраїля; також для Юдея й Іновірця—Написаний як заповідь, а також силою духа пророцтва і одкровення—Написаний і запечатаний, і схований під захист Господа, щоб його не було знищено—Для того, щоб його було здобуто даром і силою Бога для перекладу—Запечатаний рукою Моронія, і схований під захист Господа, щоб бути знайденим у належний час Іновірцем—Тож переклад буде зроблений даром Божим.

Наведено також у скороченні Книгу Етера, яка є літописом народу Яреда, розсіяного тоді, коли Господь змішав мову людей, як вони будували башту, щоб дістатися небес—Це має показати залишкові дому Ізраїлевого, які великі справи Господь зробив для їхніх батьків; і щоб вони мали змогу знати завіти Господа, що вони не є знехтувані назавжди—І також для того, щоб переконати Юдея й Іновірця, що Ісус є Христос, Бог Вічний, Який являється до всіх народів—І ось, якщо й є недоліки, то це помилки людей; тому, не засуджуйте діяння Бога, щоб вас визнали незаплямованими біля судного престолу Христа”⁶.

Мудрість Господа більша за підступність диявола

Станом на 14 червня 1828 р. було готово 116 сторінок рукопису перекладу—плоду праці Джозефа Сміта над пластинами Книги Мормона. Потім стався випадок, який виклав пророкові важливі уроки щодо спрямовуючої руки Бога у явленні цього священного літопису. Пророк писав: “Через якийсь час після того як пан Гарріс почав записувати для мене, він став докучати мені, щоб я дозволив йому віднести рукопис додому і показати його, і бажав, щоб я спитав у Господа через Урім і Туммім, чи може він зробити це. Я таки спитав, і відповідь була, що йому не дозволено. Однак така відповідь не задовольнила його, і він просив, щоб я запитав знову. Я так і зробив, і відповідь знову була негативною. Однак він і тепер не був задоволений, але наполягав, щоб я спитав ще раз.

Після багатьох докучливих прохань я знов запитав у Господа, і йому було дано дозвіл взяти рукопис за певних умов—що він покаже його тільки своєму братові, Презерведу Гаррісу, власній дружині, своїм батьку і матері та місіс Кобб, сестрі своєї дружини. У відповідності до цієї останньої відповіді, я вимагав від нього, щоб він зв’язав себе найбільш серйозною обітницею переді мною, що він не буде відхилятися від того, що йому було вказано. Він зробив це. Він дав обітницю, як я вимагав від нього, взяв письмена і пішов. Однак незважаючи на серйозні рамки, в які він був поміщений раніше, та священність завіту, який він уклав зі мною, він показав їх іншим, а ті хитрістю відібрали їх у нього, і до цього дня рукописи так і не були знайдені”⁷.

У вступі до першого видання Книги Мормона пророк проголосив, що цілі Бога не можуть бути зірвані втратою 116 сторінок: “Через велику кількість неправдивих розповідей, що точаться навколо [Книги Мормона], а також численні і беззаконні спроби зловмисників знищити мене і також цю роботу, я хочу поінформувати вас, що я переклав даром і силою від Бога і надиктував сто шістнадцять сторінок, взяті мною з Книги Легія, де містилася скорочена рукою Моронія історія з пластин Легія. Вищеназвана історія була викрадена якоюсь особою або якимись особами і не повернута, незважаючи на всі мої зусилля, щоб повернути їх. І мені було велено Господом, що я не повинен перекладати їх знову, бо Сатана вклав у їхні серця спокушати Господа Бога їхнього, змінивши слова, щоб вони читалися навпаки порівняно з тим, як я їх переклав і надиктував. І якби я виголосив ці слова знову, або іншими словами, якби я їх заново переклав, вони б опублікували вкрадене, і Сатана підбурював би серця цього покоління так, щоб вони не прийняли цю працю. Але ось, Господь сказав мені: “Я не дозволю, щоб Сатана здійснив свій злий план щодо цього. Отже, ти перекладеш з пластин Нефія, доки не дійдеш до того, що ти вже переклав, що ти зберіг. І ось, ти опублікуєш це як літопис Нефія, і таким чином Я розстрою плани тих, хто змінив Мої слова. Я не дозволю, щоб вони знищили Мою роботу. Так, Я покажу їм, що Моя мудрість більша за підступність диявола”. [Див. УЗ 10:38–43].

Отже, щоб бути слухняним повелінням Бога, Його благодаттю і милістю я зробив те, що Він повелів мені стосовно цього”⁸.

Книга Мормона є словом Бога

“Я говорив браттям, що Книга Мормона найбільш правильна з усіх книг на світі і є ключовим каменем нашої релігії, і людина буде ближча до Бога, твердо дотримуючись її заповідей, ніж будь-якої іншої книги”⁹.

Уложення віри 1:8. “Ми віримо, що Біблія—це слово Боже настільки, наскільки правильно її перекладено; ми також віримо, що Книга Мормона—це слово Боже”¹⁰.

“[Книга Мормона] розповідає нам, як Спаситель явив Себе на цьому континенті після Свого воскресіння, що Він приніс сюди євангелію в усій її повноті, рясності, силі й благословенні, що у них були апостоли, пророки, пастори, вчителі та євангелісти, той же порядок, те ж священство, ті ж обряди, дари, сили і благословення, які були і на східному континенті; що люди були відсічені внаслідок своїх переступів, що останній з їхніх пророків, який жив серед них, отримав повеління записати скорочено їхні пророцтва, історії тощо і сховати їх у землі, і воно мало з’явитися і об’єднатися з Біблією для звершення цілей Бога в останні дні”¹¹.

Девід Осборн був присутнім на проповіді Джозефа Сміта у Фар-Уесті, шт. Міссурі, в 1837 р. Він пригадував такі слова пророка: “Книга Мормона є істинною, якою і мусить бути, і за це свідчення я готовий відповідати у день суду”¹².

Писання підбадьорюють, втішають нас і роблять мудрими на спасіння

“З будівництвом Царства пов’язаний друк і розповсюдження Книги Мормона, Учення і Завітів … та нового перекладу [Біблії]. Про ці труди можна нічого не говорити. Хто прочитав їх і хто пив з джерела знань, які вони являють, знають, як розуміти їх, і хоча нерозумні можуть висміювати їх, їхня мета—зробити людей мудрими на спасіння і змести ідолопоклонство століть, пролити світло на діяння Єгови, що вони вже виконані, а також показати майбутнє з усіма його грізними й славетними реаліями. Люди, які відчули користь від вивчення цих трудів, безсумнівно суперничатимуть одне з одним у своєму прагненні поширити їх по всьому світу, щоб кожний син Адама мав ті ж самі привілеї та радів тим самим істинам”¹³.

“Писання останніх днів видані, щоб чесні серцем могли підбадьоритися, і втішитися, і йти своєю дорогою, радіючи, що їхні душі відкриваються і їхнє розуміння просвітлюється знанням Божої роботи через батьків у дні минулі, а також тим, що Він робитиме в дні останні, щоб виповнити слова батьків”¹⁴.

“Ми беремо священні письмена в руки і визнаємо, що вони були дані через пряме одкровення на благо людині. Ми віримо, що Бог поблажливо промовив з небес і проголосив Свою волю щодо людської сім’ї, щоб дати їм справедливі і святі закони, щоб упорядкувати їхню поведінку і вести їх правильним шляхом, щоб у належний час Він міг взяти їх до Себе і зробити співспадкоємцями зі Своїм Сином.

Та коли ми визнаємо той факт, що в Писаннях міститься безпосередня воля небес, хіба ми, розумні істоти, не повинні жити за всіма їхніми приписами? Хіба саме тільки визнання, що це воля небес, принесе нам користь, якщо ми не живемо в злагоді з усіма їхніми вченнями? Хіба ми не ображаємо Вищий Розум небес, коли визнаємо істинність Його вчення, але не коримося Йому? Хіба таким поводженням ми не опускаємося нижче власного знання і вищої мудрості, якими нас обдарували небеса? Тому, якщо ми маємо прямі одкровення з небес, ці одкровення даватимуться точно не для того, щоб ми до них ставилися легковажно, заробляючи немилість і помсту на власні голови, якщо на небесах є бодай якась справедливість. А людина повинна визнавати це, якщо визнає істину і силу Божих учень, Його благословення і прокляття, що містяться в цій священній книзі.

Той, хто бачить силу Всемогутності, написану на небесах, також може бачити почерк Самого Бога в цій священній книзі, і той, хто читає її часто, найбільше вподобає її, а той, хто ознайомився з нею, визнаватиме Руку в усьому, де бачить її. І відкрита одного разу, вона отримає не тільки визнання, але й послух всім своїм небесним приписам”¹⁵.

“О ви, Дванадцятеро! І всі святі! Користуйтеся цим важливим Ключем і дивіться, щоб у всіх ваших випробуваннях, лихах, спокусах, стражданнях, узах, ув’язненні і смерті ви не зрадили небеса, щоб ви не зрадили Ісуса Христа, щоб ви не зрадили братів, щоб ви не зрадили одкровення Божі, чи то з Біблії, Книги Мормона або Учення і Завітів, чи будь-які інші, що колинебудь були або будуть дані і явлені людині в цьому світі або у світі прийдешньому”¹⁶.