Учення Президентів
Розділ 45 Ставлення Джозефа Сміта до своєї пророчої місії


Розділ 45

Ставлення Джозефа Сміта до своєї пророчої місії

“У мене немає іншого бажання, окрім як нести добро всім людям”.

З життя Джозефа Сміта

Від початку священнослужіння життя пророка Джозефа Сміта перебувало в небезпеці. І хоча Господь неодноразово визволяв його з рук його ворогів, пророк знав, що він загине, як тільки виконає свою земну місію. “Дехто припускав, що брат Джозеф не може померти,—сказав він на похороні в Наву в 1842 р.,—але це не так. Справді, були моменти, коли мені було обіцяно життя, щоб виконати те і те, але тепер, коли я виконав це, життя мені не гарантується. Я настільки ж підвладний смерті, як будь-яка людина”1.

Пророк добре знав, що він і всі святі, які жили в Наву, перебували в дедалі більш загрозливій ситуації. Наву розростався, і деякі місцеві жителі почали побоюватися зростаючої політичної та економічної моці святих, і зловмисники знов почали третирувати їх. Особливо в небезпеці перебував пророк, адже представники влади Міссурі неодноразово намагалися взяти його, а відступники Церкви ставали дедалі нещаднішими у спробах знищити його. 6 серпня 1842 р. пророк проголосив, що настане час, коли членів Церкви примусять залишити Наву:

“Я пророкував, що святі й надалі багато страждатимуть і будуть вигнані до Скелястих гір, багато відступлять, інші загинуть від рук наших переслідувачів або втратять життя через холод чи хвороби, і дехто з вас виживе, аби йти і допомагати в утворенні поселень, і будувати міста, і побачити, як святі стануть могутнім народом серед Скелястих гір”2.

У проповідях і записах останніх кількох років життя пророка відчувається дух невідкладності. Знаючи, що часу залишилося небагато, він старанно навчав святих того, що відкрив йому Бог, і заохочував їх готуватися до прийняття цих істин. Він також виражав свою велику любов до святих, навіть заявляючи, що готовий покласти своє життя за них: “Я готовий бути принесеним у жертву, аби тільки це явило якнайбільше користі і блага”3.

Дивовижно те, що, хоча пророк відчував на собі нещадне переслідування і був обтяжений постійними викликами зростаючої Церкви, він знаходив час показати, що він турбується про кожного члена Церкви особисто. У наступні роки багато святих пригадували любов і доброту, виявлену пророком Джозефом до них.

Ароет Л. Гейл пригадував: “Пророк … часто виходив з Меншн[-хауза] і грав з нами, хлопчаками, у м’яч, а його син Джозеф був приблизно мого віку. [Пророк] Джозеф завжди грав за правилами. Він ловив м’яч, доки не наставала його черга брати битку, і тоді він, будучи людиною дуже міцною, відбивав м’яч так далеко, що ми кричали хлопчику, який біг по нього, щоб він прихопив із собою обід. І це смішило пророка. Джозеф завжди був добродушним і веселим”4.

Маргарет Макінтаєр Бергес пригадувала інший випадок за участю пророка в Наву: “Ми з моїм старшим братом ішли до школи і проходили поблизу будинку, відомого як цегляна крамниця Джозефа. За день до того пройшов дощ і розмочив ґрунт, особливо дорогу по вулиці. Ми з моїм братом Уолласом застряли в багнюці і не могли вибратися, і звісно, як і всі діти, почали плакати, бо гадали, що там і залишимося. Але, підвівши очі, я побачила найкращого друга дітей, пророка Джозефа, який ішов до нас. Він швидко витягнув нас вище на суху землю. Потім він нахилився й обчистив наші маленькі, обліплені брудом туфлі, витягнув з кишені хусточку і витер наші заплакані обличчя. Він сказав нам кілька добрих і втішливих слів і відправив до школи радісними. Хіба дивно, що я любила цього великого, доброго і благородного чоловіка Божого?”5

Учення Джозефа Сміта

Пророки вчать того, що їм відкриває Бог; ми прагнемо зрозуміти їхні слова і прислухатися до них

“Я розмірковую про це весь день, і це приносить мені найбільше задоволення,—як зробити так, щоб святі Божі розуміли видіння, що накочуються на мій розум подібно до високих хвиль. О, як би я хотів представити вам те, про що ви ніколи не думали! Але бідність і турботи світу не дадуть зробити цього. …

Осанна, осанна, осанна Всемогутньому Богу за те, що проміні світла починають прориватися до нас навіть тепер. Я не в змозі підібрати слів, щоб висловити себе. Я не вчений, але маю такі ж відчуття, як будь-яка людина. О, якби я міг говорити мовою архангела, щоб виразити разом свої відчуття друзям! Але я не сподіваюся на це в цьому житті”6.

“Надзвичайно важко донести щось до розуму цього покоління. Це все одне, що колоти закам’янілий сучок кукурудзяним коржем замість клину і гарбузом замість кувалди. Навіть святі повільні у сприйнятті.

Я багато років намагався підготувати розум святих до отримання того, що від Бога; але ми часто бачимо, як дехто з них, переживши все можливе за роботу Божу, розлітається на шматки, немов скло, як тільки стикаються з чимось суперечливим до їхніх традицій: вони зовсім не витримують вогню. Скільки зможуть витримати целестіальний закон і піти й отримати своє піднесення, я сказати не можу, бо багато покликаних, але мало вибраних [див. УЗ 121:40]7.

“Я не схожий на інших людей. Мої думки постійно заняті щоденними справами, і постійно змушений повністю залежати від живого Бога в усьому, що я кажу на таких ось подіях [похороні]. …

Якби у мене було натхнення, одкровення і сили, щоб передати вам, про що розмірковувала моя душа в останні часи, то на цих зборах не було б жодної людини, яка би при цьому не пішла додому і не зачинила вуста у вічній тиші в питаннях релігії, аж доки не осягнула б певні речі.

Навіщо бути такими впевненими, що розумієте те, що від Бога, коли ви до такої міри не можете розібратися в собі? Якщо хочете, ви можете отримати все знання і розум, який я можу передати вам”8.

“Дехто каже, що я занепалий пророк, оскільки більше не являю слова Господнього. Чому я не роблю цього? А чи ми зможемо прийняти його? Ні! Ніхто з присутніх у цій кімнаті”9.

“Час від часу я буду відкривати вам те, що відкрито мені Святим Духом. Уся брехня, яка висиджується зараз проти мене, є від диявола, і вплив диявола і його слуг направлятиметься проти царства Божого. Слуги Бога не навчають нічого, окрім принципів вічного життя, і за ділами їхніми ви пізнаєте їх. Хороша людина говоритиме хороше і святі принципи, а зла людина—зле. Я спонукуваний в ім’я Господа докорити всім таким поганим принципам, брехунам тощо, і я застерігаю всіх вас уважно дивитися, за ким ви ідете. Я наставляю вас прислухатися до всього чеснотливого і повчань, які я проголошую вам. …

Я закликаю вас замислитися над цим: докладайте до віри благочестя, любов тощо. Я кажу в ім’я Господа, якщо все це буде в вас, ви будете плідними [див. 2 Петра 1:5–8]. Я свідчу, що жодна людина не має влади відкрити, окрім мене,—все в небесах, на землі і в пеклі. Я ввіряю всіх вас Богові, щоб ви могли успадкувати все; і нехай Бог додасть Своїх благословень”10.

Пророки є людьми, мають людські слабкості, однак вони покликані Богом навчати і вести Його народ

Запис у щоденнику пророка за 6 листопада 1835 р.: “Цього ранку мене познайомили з одним чоловіком зі східних штатів. Почувши моє ім’я, він зазначив, що я всього лише людина, і його вираз свідчив, що він гадав, що людина, якій Господь вважає за належне відкривати Свою волю, мусить бути чимось більшим, ніж людиною. Він, здавалося, забув слова, які злетіли з вуст святого Якова, що Ілля був людиною, не позбавленою пристрастей, як усі ми, однак він мав таку силу в Богові, що Той, у відповідь на його молитви, зачинив небеса, що не було дощу протягом трьох років і шести МІСЯЦІВ; і знов у відповідь на його молитву небеса пролили дощ, і земля вродила плід [див. Якова 5:17–18]. Справді, оце і є темрява і невігластво цього покоління—що вони вважають надприродним, що якась людина має будь-які [стосунки] зі своїм Творцем”11.

“Коли я навчав чогось неправильного з цієї трибуни? Коли мене викривали? Я хочу тріумфувати в Ізраїлі, доки не відійду звідси і мене більше не побачать. Я ніколи не казав вам, що я досконалий; але в одкровеннях, яких я навчав, немає помилок. Тоді чи слід ставитися до мене як до порожнього місця?”12

“Хоча я помиляюся, я не помиляюся в тому, що мені було доручено; я помиляюся через слабкості людської натури, як і інші люди. Немає безгрішних людей. Невже ви гадаєте, що навіть Ісус, якби Він був тут, був би безгрішним у ваших очах? Його вороги казали всіляке зло на Нього—всі вони бачили нечестивість у Ньому”13.

Запис у щоденнику Джозефа Сміта за 29 жовтня 1842 р.: “Я … пішов до крамниці [в Наву, шт. Іллінойс], де зібралася певна кількість братів і сестер, що цього ранку прибули з околиць Нью-Йорка. … Я сказав їм, що я всього лише людина, і їм не слід чекати, що я досконалий; якщо вони очікують досконалості від мене, я буду очікувати її від них; але якщо вони терпітимуть мої слабкості і слабкості братів, я також терпітиму їхні слабкості”14.

Незважаючи на спротив, пророки виконують місію, доручену їм Богом

“Я щасливий і я вдячний за можливість бути присутнім на цій події. Наші вороги доклали багато зусиль, щоб привести мене до Міссурі і забрати моє життя; але Господь перепинив їхній шлях, і вони, поки що, не змогли здійснити свій задум. Бог дозволив мені втекти від їхніх рук. Я відвоював добру війну. …

Я тріумфуватиму над своїми ворогами: я почав тріумфувати над ними вдома і робитиму це поза ним. Всі, хто повстануть проти мене, неодмінно відчують тягар свого злочестя на своїх головах”15.

“Я говорю сміливо, з вірою і повноваженням. … Я знаю, що кажу; я знаю свою місію і справу. Бог Всемогутній є моїм щитом; і що може зробити людина, якщо Бог—мій друг? Мене не буде принесено в жертву, доки не настане мій час; тоді я віддам себе вільно. … Я дякую Богові за те, що Він уберіг мене від моїх ворогів; у мене немає ворогів, окрім ворогів істини. У мене немає іншого бажання, окрім як нести добро всім людям. Я бажаю молитися за всіх людей”16.

“Якби мене насправді не залучив до цієї роботи і не покликав Бог, я би відступив. Але я не можу відступити: у мене немає сумніву в істині”17.

“Я неотесаний камінь. Ніколи наді мною не було чути молотка і долота, доки Господь не взяв мене у Свою руку. Я прагну лише небесного вчення і мудрості”18.

“Я пророкую і свідчу цього ранку, що всі об’єднані сили землі й пекла не переможуть і ніколи не зможуть перемогти чи здолати цього хлопця, бо я маю обіцяння від вічного Бога. Якщо я грішив, то ці гріхи не йшли з мого нутра; але я точно споглядав Божественне”19.

“Коли люди ідуть і будують на основі інших людей, то роблять це на власний розсуд, без повноваження від Бога; і коли розіллються потопи і подують вітри, їхньою основою виявиться пісок, і вся їхня будівля розсиплеться в прах.

Чи будував я на основі якоїсь людини? Я взяв усю істину, якою володіє християнський світ, і незалежне одкровення на додачу, і Бог виведе мене переможцем”20.

Пророки люблять людей, яким служать, і бажають добре вести їх, навіть якщо для цього їх необхідно виправляти

“Більшої любові не має над ту, як хто своє життя поклав би за друзів своїх [див. Іван 15:13]. Я знаю сотні і тисячі братів, які готові пожертвувати своїм життям за мене.

Тягарі, що опиняються на мені, дуже важкі. Переслідувачі не дають мені спокою, і я помічаю, що в усіх справах і турботах дух бадьорий, але плоть слабка. Хоча мене покликав мій Небесний Батько, щоб я заклав основу цієї величної роботи і царства в цей розподіл і свідчив про явлення Його волі розсіяному Ізраїлю, я підданий таким же пристрастям, як і інші люди, як і пророки давніх часів. …

Я не бачу помилок у Церкві, тож нехай я буду воскрешений зі святими, чи піднесуся я на небеса, чи піду в пекло, чи будьяке інше місце. І якщо я піду до пекла, ми виженемо демонів звідти і зробимо з пекла рай. Де буде цей народ, там буде прекрасне суспільство”21.

“Святим не варто гадати, що, якщо я свійський з ними, люблю грати і веселитися, я не відаю, що відбувається. Злочестивість у будь-якому її прояві не може терпітися в Церкві, і вона не процвітатиме там, де я є; бо я повний рішучості вести Церкву правильно, доки веду її”22.

“Якщо мені так пощастило, що я—людина, яка розуміє Бога, яка пояснює або передає ці принципи до ваших сердець, щоб Дух запечатав їх на вас, нехай тоді кожна людина віднині сидить тихо, затуливши вуста руками, і не підносить своїх рук чи голосу, і більше не каже нічого проти людини Божої або слуги Божого. … Якщо я приводжу вас до пізнання Його, всі переслідування проти мене мусять припинитися. Тоді ви дізнаєтеся, що я—Його слуга. Бо я говорю як той, хто має повноваження. …

Я можу скуштувати принципи вічного життя, і ви також. Вони дані мені через одкровення Ісуса Христа; і я знаю, що коли я даю вам ці слова вічного життя, як вони дані мені, ви куштуєте їх, і я знаю, що ви вірите їм. Ви кажете, що мед солодкий, і я так кажу. Я також можу скуштувати дух вічного життя. Я знаю, що він хороший; і коли я кажу вам про те, що було дано мені через одкровення від Святого Духа, ви маєте прийняти це як солодке, і все більше і більше радіти. …

Я підготував виступ для всіх: і багатих, і бідних, залежних і вільних, великих і малих. Я не відчуваю ворожості до жодної людини. Я люблю вас усіх; але я ненавиджу деякі ваші вчинки. Я ваш найкращий друг, і якщо люди втрачають мету з поля зору, це їхня провина. Якщо я дорікаю людині, і вона ненавидить мене, вона нерозумна; бо я люблю всіх людей, особливо цих своїх братів і сестер. …

Ви не знаєте мене; ви не знаєте мого серця. Ніхто не знає моєї історії. Я не можу розповісти її—ніколи не візьмуся за це. Не звинувачуйте нікого за те, що він не вірить у мою історію. Якби я не пережив те, що пережив, то і сам би ніколи не повірив. Я не заподіяв шкоди жодній людині, відколи народився на світ. Мій голос завжди за мир.

Я не можу належати собі, доки не звершиться вся моя робота. Я ніколи не замислюю нічого злого і не роблю нічого, що зашкодить моїм ближнім. Коли мене покличе сурма архангела і покладуть на ваги, тоді всі ви знатимете мене. Більше нема чого додати. Нехай Бог благословить усіх вас”23.

Рекомендації для вивчення і викладання

Візьміть до уваги ці ідеї, вивчаючи розділ або готуючись до викладання. По додаткову допомогу звертайтеся до сторінок v–xii.

  • Прочитайте на сторінці 523 про переслідування Джозефа Сміта в Наву. Потім відкрийте сторінку 524 і продивіться історії про те, як він служив і грався з дітьми в Наву. Чому, на ваш погляд, йому вдавалося зберігати такий радісний настрій і турботливість? Обміркуйте, що ви можете зробити, щоб залишатися щасливими і люблячими в часи випробувань.

  • Прочитайте третій і четвертий абзаци на сторінці 525 і зверніть увагу на розчарування пророка Джозефа, коли святі виявилися неготовими прийняти все, чого він хотів навчити їх (сторінки 525–526). Що може завадити нам сприймати більше істини? Як ми можемо “підготуватися до того, що від Бога”?

  • Продивіться абзац, що починається внизу сторінки 526, і два наступні абзаци. Яку пораду ви дали б людині, яка відмовляється приймати керівника Церкви, тому що той має якісь вади характеру? Прочитайте повністю третій абзац на сторінці 527 і подумайте, як це твердження стосується всіх стосунків.

  • Джозеф Сміт з вірою казав, що Бог захистить його і дасть закінчити життєву місію (сторінки 527–528). Які у вас були випадки, коли Бог допомагав вам виконати ваші обов’язки щодо сім’ї або в церковному покликанні?

  • Прочитайте уважно другий і третій абзаци на сторінці 530. Коли ви куштували солодкість істини? Як ми можемо радіти словам пророка або іншого церковного провідника, навіть коли він дорікає нам за наші помилки?

  • Коротко продивіться весь розділ і знайдіть одне-два твердження, особливо корисні для вас. Що вам особливо подобається в обраних твердженнях? Як цей розділ вплинув на ваше свідчення про пророка Джозефа Сміта?

Відповідні уривки з Писань: Даниїл 2:44–45; 2 Тимофію 4:6–8; Кн. Якова 1:17–19; Мосія 2:9–11; Мормон 9:31

Посилання

  1. History of the Church, 4:587; пунктуацію усучаснено; з проповіді Джозефа Сміта 9 квітня 1842 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа.

  2. History of the Church, 5:85; from “History of the Church” (manuscript), book D-1, p. 1362, Church Archives, The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, Salt Lake City, Utah.

  3. History of the Church, 5:159; з листа Джозефа Сміта до Джеймса Арлінгтона Беннета, 8 вересня 1842 р., Наву, шт. Іллінойс. В History of the Church прізвище Беннета було помилково написано “Беннетт”.

  4. Aroet L. Hale, “First Book or Journal of the Life and Travels of Aroet L. Hale,” pp. 23–24; Aroet Lucius Hale, Reminiscences, ca. 1882, Church Archives.

  5. Margarette Mclntire Burgess, in “Recollections of the Prophet Joseph Smith,” Juvenile Instructor, Jan. 15, 1892, pp. 66–67.

  6. History of the Church, 5:362; орфографію і пунктуацію усучаснено; розбивку на абзаци змінено; з проповіді Джозефа Сміта 16 квітня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа і Уілларда Річардса.

  7. History of the Church, 6:184–185; з проповіді Джозефа Сміта 21 січня 1844 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа.

  8. History of the Church, 5:529–530; орфографію і пунктуацію усучаснено; з проповіді Джозефа Сміта 13 серпня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа.

  9. History of the Church, 4:478; з проповіді Джозефа Сміта 19 грудня 1841 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа.

  10. History of the Church, 6:366–367; з проповіді Джозефа Сміта 12 травня 1844 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Томаса Баллока.

  11. History of the Church, 2:302; із запису у щоденнику Джозефа Сміта, 6 листопада 1835 р., Кертленд, шт. Огайо.

  12. History of the Church, 6:366; з проповіді Джозефа Сміта 12 травня 1844 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Томаса Баллока.

  13. History of the Church, 5:140; з проповіді Джозефа Сміта 31 серпня 1842 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Елайзи Р. Сноу.

  14. History of the Church, 5:181; розбивку на абзаци змінено; із запису у щоденнику Джозефа Сміта, 29 жовтня 1842 р., Наву, шт. Іллінойс.

  15. History of the Church, 5:139–140; з проповіді Джозефа Сміта 31 серпня 1842 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Елайзи Р. Сноу; див. також додаток, сторінка 568, пункт 3.

  16. History of the Church, 5:257, 259; розбивку на абзаци змінено; з проповіді Джозефа Сміта 22 січня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа; див. також додаток, сторінка 568, пункт 3.

  17. History of the Church, 5:336; з проповіді Джозефа Сміта 6 квітня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілларда Річардса.

  18. History of the Church, 5:423; з проповіді Джозефа Сміта 11 червня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа і Уілларда Річардса; див. також додаток, сторінка 568, пункт 3.

  19. History of the Church, 5:554; розбивку на абзаци змінено; з проповіді Джозефа Сміта 27 серпня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілларда Річардса і Уільяма Клейтона.

  20. History of the Church, 6:479; з проповіді Джозефа Сміта 16 червня 1844 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Томаса Баллока; див. також додаток, сторінка 568, пункт 3.

  21. History of the Church, 5:516–517; з проповіді Джозефа Сміта 23 липня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілларда Річардса; див. також додаток, сторінка 568, пункт 3.

  22. History of the Church, 5:411; з настанов Джозефа Сміта, виголошених 27 травня 1843 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа.

  23. History of the Church, 6:304–305, 312; розбивку на абзаци змінено; з проповіді Джозефа Сміта 7 квітня 1844 р. в Наву, шт. Іллінойс; зі слів Уілфорда Вудраффа, Уілларда Річардса, Томаса Баллока і Уільяма Клейтона; див. також додаток, сторінка 568, пункт 3.

Зображення
Prophet Joseph with children

Джозеф Сміт знаходив час, щоб показати свою турботу особисто про кожного святого. Маргарет Макінтаєр Бергес згадувала, як пророк, якого вона називала “найкращим другом дітей”, допоміг їй та її братові, коли вони застрягли в багнюці.

Зображення
Prophet Joseph

“Я підготував виступ для всіх: і багатих, і бідних, залежних і вільних, великих і малих. … Я люблю всіх людей, особливо цих своїх братів і сестер”.