“32. Покаяння і ради щодо членства в Церкві”, Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів (2020).
“32. Покаяння і ради щодо членства в Церкві”, Загальний довідник.
32.
Покаяння і ради щодо членства в Церкві
32.0
Вступ
У більшості випадків покаяння відбувається між людиною, Богом і тими, кому гріхи цієї людини завдали шкоди. Однак іноді єпископу або президенту колу потрібно допомогти членам Церкви в їхніх намаганнях покаятися.
Допомагаючи членам Церкви покаятися, єпископи і президенти колів роблять це з любовʼю і турботою. Вони наслідують приклад Спасителя, Який надихав людей та допомагав їм відвернутися від їхнього гріха і повернутися до Бога (див. Матвій 9:10–13; Іван 8:3–11).
Як зазначено нижче, цей розділ упорядковано так, щоб скеровувати провідників у прийнятті важливих рішень та дій, необхідних, щоб допомогти комусь покаятися в тяжкому гріху і щоб допомогти захистити інших людей.
-
Роль Церкви, яку вона відіграє, допомагаючи людині покаятися. У підрозділах 32.1–32.4 пояснюється Господнє вчення про покаяння і прощення. У цих розділах також пояснено три цілі накладання обмежень щодо членства в Церкві чи позбавлення членства в Церкві. Крім того, там пояснено, яку роль відіграють єпископи і президенти колів, допомагаючи людям покаятися.
-
Визначення варіантів дій, щоб допомогти людині покаятися. У підрозділах 32.5–32.7 дано настанови для прийняття рішень щодо того, чи є проведення pади щодо членства в Церкві або надання особистої поради прийнятним варіантом дій, щоб допомогти людині покаятися.
-
Надання особистої поради. У підрозділі 32.8 дано настанови щодо особистих порад, які дає єпископ або президент колу. Тут також наведено пояснення стосовно неформальних обмежень щодо членства в Церкві.
-
Проведення рад щодо членства в Церкві. У підрозділах 32.9–32.14 пояснено, хто відповідає за ради щодо членства в Церкві, як їх проводити і якими є можливі рішення. Також пояснено, якими є наслідки тих рішень.
-
Повернення привілеїв членства в Церкві. У підрозділах 32.15–32.17 пояснено, як завдяки покаянню людині можуть бути відновлені привілеї членства в Церкві.
Якщо не зазначено інше, коли мова йде про президентів колів, це також стосується і президентів місій. Коли мова йде про єпископів, це також стосується і президентів філій.
Перше Президентство визначає політику та процедури стосовно покаяння в тяжких гріхах. Першому Президентству в цьому допомагає Відділ конфіденційних записів Церкви. Президент колу або єпископ може зв’язатися з цим відділом, якщо в нього є адміністративні питання чи питання щодо політики. Цей відділ також може проінструктувати, як подавати запити до Офісу Першого Президентства. Контактна інформація вказана далі:
Телефон: 1-801-240-2053 або 1-800-453-3860, внутрішній: 2-2053
Безкоштовний (телефон ГВО): 855-537-4357
Електронна адреса: ConfidentialRecords@ChurchofJesusChrist.org
РОЛЬ ЦЕРКВИ, ЯКУ ВОНА ВІДІГРАЄ, ДОПОМАГАЮЧИ ЛЮДИНІ ПОКАЯТИСЯ
32.1
Покаяння і прощення
Господь сказав, що “ніщо нечисте не може успадкувати царство небесне” (Алма 11:37; див. також 3 Нефій 27:19). Наші гріхи роблять нас нечистими, тобто негідними перебувати у присутності нашого Небесного Батька. Вони також приносять нам страждання в цьому житті.
Божий закон справедливості вимагає настання наслідку, коли ми скоюємо гріх (див. Алма 42:14, 17–18). Але Його великий план милості “може задовольнити вимоги справедливості і оточує [нас] руками безпеки” (Алма 34:16; див. також Мосія 15:9).
Щоб здійснити Свій план милості, Небесний Батько послав Свого Єдинонародженого Сина, Ісуса Христа, спокутувати наші гріхи (див. Алма 42:15). Ісус зніс покарання, якого закон справедливості вимагає за наші гріхи (див. Учення і Завіти 19:15–19; див. також Алма 42:24–25). Цією жертвою і Батько, і Син виявили Свою безмежну любов до нас (див. Іван 3:16).
Коли ми виявляємо “віру в покаяння”, Небесний Батько прощає нас, даруючи милість через Спокуту Ісуса Христа (Алма 34:15; див. також Алма 42:13). Якщо ми очищені й прощені, то зрештою зможемо успадкувати царство Бога (див. Ісая 1:18; Учення і Завіти 58:42).
Покаяння — це більше, ніж зміна поведінки. Каючись, людина відвертається від гріха й повертається до Небесного Батька та Ісуса Христа. Покаяння веде до зміни серця й розуму (див. Мосія 5:2; Алма 5:12–14; Геламан 15:7). Завдяки покаянню ми стаємо новими людьми, примиреними з Богом (див. 2 Коринтянам 5:17–18; Мосія 27:25–26).
Можливість покаятися — це одне з найбільших благословень, яке Небесний Батько дав нам через дар Свого Сина.
32.2
Цілі обмеження щодо членства в Церкві або позбавлення членства в Церкві
Коли людей охрищують, вони стають “домашніми для Бога” (Ефесянам 2:19). Завіт хрищення містить обіцяння намагатися жити за Христовими вченнями і заповідями. Якщо людині це не вдається, то вона виявляє віру в Ісуса Христа і кається, покладаючись на Його милість, щоб отримати зміцнення і прощення.
Якщо член Церкви скоює тяжкий гріх, єпископ або президент колу допомагає цій людині покаятися. Частиною цього процесу є те, що йому може буде потрібно на певний час обмежити для цієї людини деякі привілеї її членства в Церкві. У деяких ситуаціях йому може буде потрібно на певний час позбавити цю людину членства в Церкві.
Метою обмеження щодо членства в Церкві або позбавлення людини членства в Церкві не є покарання. Натомість іноді застосування цих дій є необхідним, щоб допомогти людині покаятися й відчути зміну серця. Завдяки цим діям людині також дається час підготуватися духовно, щоб поновити свої завіти і знову їх дотримуватися.
Єпископ або президент колу наглядає за накладенням обмежень щодо членства чи позбавленням членства в Церкві, як вказано у 32.5–32.14. До цих дій додаються умови покаяння. Якщо людина щиро кається, їй можуть бути відновлені привілеї членства в Церкві.
Якщо обмеження щодо членства або позбавлення членства в Церкві є необхідним, єпископ або президент колу має керуватися Святим Духом та інструкціями в цьому розділі. Він діє в дусі любові (див. 32.3).
Обмеження щодо членства в Церкві є мірою церковною, а не цивільною чи карною. Вони впливають лише на становище цієї людини в Церкві. (Див. Учення і Завіти 134:10).
Три цілі накладення обмеження щодо членства або позбавлення членства в Церкві вказано далі.
32.2.1
Допомогти захистити інших людей
Перша ціль — допомогти захистити інших людей. Іноді людина становить фізичну або духовну загрозу. Її проявами, зокрема, є хижацька поведінка, нанесення фізичних ушкоджень, сексуальне насильство, зловживання алкоголем чи наркотиками, шахрайство і відступництво. Єпископ або президент колу діє за натхненням, щоб захистити інших людей, коли хтось становить загрозу таким чи іншим небезпечним чином (див. Алма 5:59–60).
32.2.2
Допомогти людині через покаяння відчути викупительну силу Ісуса Христа
Друга ціль — допомогти людині через покаяння відчути викупительну силу Ісуса Христа. Завдяки цьому процесу людина може знову стати чистою й гідною отримати всі Божі благословення.
Спаситель навчав, що “скрушене серце і упокорений дух” є тією жертвою, яку Він вимагає для прощення гріха (3 Нефій 9:20). У цю жертву входить і щире розкаяння у гріхах та жалкування через наслідки, до яких ці гріхи призвели (див. 2 Коринтянам 7:9–10).
Коли людина скоює тяжкий гріх, обмеження щодо членства в Церкві або позбавлення членства в Церкві можуть допомогти їй виховати в собі скрушене серце і упокорений дух, які потрібні, щоб покаятися, по-справжньому уникати гріха та розуміти наслідки гріха. Це розуміння може допомогти людям більше цінувати свої завіти з Богом і мати бажання дотримуватися тих завітів у майбутньому.
32.2.3
Захистити репутацію Церкви
Третя ціль — захистити репутацію Церкви. Накладення обмеження щодо членства в Церкві або позбавлення людини членства в Церкві може бути необхідним, якщо поведінка людини значно шкодить Церкві (див. Алма 39:11). Репутація Церкви захищається не приховуванням чи применшенням тяжких гріхів, а реагуванням на них.
32.3
Роль суддів в Ізраїлі
Єпископи і президенти колів покликані та рукопокладені бути суддями в Ізраїлі (див. Учення і Завіти 107:72–74). Вони мають ключі священства, щоб представляти Господа, коли допомагають членам Церкви покаятися (див. Учення і Завіти 13:1; 107:16–18).
Часто єпископи і президенти колів допомагають покаятися, даючи особисту пораду. Цією допомогою, зокрема, може бути накладення на певний час неформального обмеження деяких привілеїв членства в Церкві. (Див. 32.8).
Якщо скоєно деякі тяжкі гріхи, провідники допомагають покаятися, проводячи раду щодо членства (див. 32.6 і 32.9–32.14). Цією допомогою, зокрема, може бути накладення на людину на певний час формального обмеження деяких привілеїв її членства в Церкві або позбавлення її членства в Церкві (див. 32.11.3 і 32.11.4).
Єпископи і президенти колів допомагають членам Церкви зрозуміти, що Бог любить Своїх дітей. Оскільки Він хоче, щоб вони були щасливі й отримали благословення, Він також надзвичайно турбується про те, щоб вони були слухняні й каялися.
Єпископи і президенти колів, допомагаючи членам Церкви каятися, виявляють любов і турботу. Керівний принцип щодо цього відображений у розмові Спасителя з жінкою, схопленою у перелюбі (див. Іван 8:3–11). Хоч Він і не сказав, що її гріхи було прощено, але Він і не засудив її. Натомість Він сказав їй: “Більше не гріши”, тобто покайся і зміни своє життя.
Ці провідники навчають, що “на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається” (Лука 15:7). Вони терпеливі, надають підтримку і позитивно налаштовані. Вони надихають мати надію. Вони навчають, що завдяки спокутній жертві Спасителя усі можуть покаятися й стати чистими, і свідчать про це.
Єпископи і президенти колів прагнуть проводу Духа, щоб знати, як допомогти покаятися кожній людині. Тільки для найтяжчих гріхів встановлено у Церкві норму щодо того, до яких мір повинні вдаватися її провідники (див. 32.6 і 32.11). Не існує двох однакових ситуацій. Поради, які дають провідники, і процес покаяння, якому вони сприяють, повинні бути натхненними і можуть бути різними для кожної людини.
Господь знає, якими є обставини кожної людини, її можливості й духовна зрілість. Святий Дух допомагатиме провідникам дізнатися, як допомогти членам Церкви зробити необхідні зміни, щоб вони могли зцілитися і не піддатися спокусі скоїти гріх ще раз.
Можливість допомогти комусь покаятися, знову повернутися до Бога і зцілитися завдяки Спокуті Ісуса Христа приносить одну з найбільших радостей, яку може відчувати людина. В Ученні і Завітах 18:10–13 пояснено:
“Памʼятайте, що цінність душ є великою в очах Бога;
Бо знайте, Господь, Викупитель ваш, перестраждав смерть у плоті; отже, Він перестраждав біль усіх людей, щоб усі люди могли покаятися й прийти до Нього.
І Він воскрес з мертвих, щоб привести всіх людей до Себе, за умов покаяння.
І якою великою є Його радість від тієї душі, що кається!”
32.4
Зізнання, конфіденційність і повідомлення у правоохоронні органи
32.4.1
Зізнання
Покаяння вимагає, щоб гріхи було визнано перед Небесним Батьком. Ісус Христос сказав: “По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах — ось, вона зізнається в них і полишить їх” (Учення і Завіти 58:43; див. також Мосія 26:29).
Якщо члени Церкви скоюють тяжкі гріхи, у процес їхнього покаяння також входить зізнання їхньому єпископу або президенту колу. Після цього той може використати щодо них ключі євангелії покаяння (див. Учення і Завіти 13:1; 84:26–27; 107:18, 20). Завдяки силі Спасителевої Спокути це допомагає їм зцілитися й повернутися на євангельський шлях.
Мета зізнання — заохотити членів Церкви звільнитися від тягаря, щоб вони могли повною мірою прагнути Господньої допомоги, аби змінитися і зцілитися. Зізнання допомагає людині мати “скрушене серце і упокорений дух” (2 Нефій 2:7). Добровільне зізнання вказує на те, що людина хоче покаятися.
Якщо член Церкви зізнається у гріху, єпископ або президент колу дотримується настанов стосовно надання порад у 32.8. Він з молитвою прагне проводу, аби знати, що саме слід зробити, щоб допомогти покаятися цьому члену Церкви (див. 32.5). Він обмірковує, чи буде корисно провести раду щодо членства в Церкві. Якщо відповідно до політики Церкви вимагається, щоб була проведена рада щодо членства в Церкві, він пояснює це (див. 32.6 і 32.10).
Іноді через дії члена Церкви потерпає його чи її подружжя або інша доросла людина. Частиною покаяння є те, що зазвичай він чи вона повинні зізнатися цій людині й прагнути прощення. Молоду людину, яка скоїла тяжкий гріх, зазвичай заохочують порадитися зі своїми батьками.
32.4.2
Тяжкі гріхи, в яких не зізнаються або скоєння яких заперечується
Зазвичай єпископ або президент колу дізнається про тяжкий гріх через зізнання або від іншої людини. Він також може отримати підказки від Святого Духа, що, можливо, скоєно тяжкий гріх. Якщо завдяки спонуканню від Духа він відчуває, що хтось із членів Церкви, можливо, скоїв гріх, він може призначити співбесіду з цим членом Церкви. Під час співбесіди він розповідає про своє занепокоєння, роблячи це по-доброму і з повагою. Він не дозволяє собі жодного звинувачувального тону.
Якщо член Церкви заперечує скоєння тяжкого гріха, про який було повідомлено єпископа або президента колу з наданням підтверджувальної інформації, тоді все одно має бути проведена рада щодо членства в Церкві. Однак наявність лише духовного враження не є достатньою підставою для проведення ради (див. Учення і Завіти 10:37). Якщо потрібно, провідник може зібрати додаткову інформацію. Він дотримується настанов у 32.4.3 і 32.10.2.
32.4.3
Збирання інформації
Перш ніж проводити раду щодо членства, єпископ або президент колу збирає якомога більше потрібної інформації. Інформація, отримана під час зізнання члена Церкви, часто є достатньою. Також інформація може надійти від члена сім’ї, іншого церковного провідника, жертви або співучасника гріха.
При збиранні інформації єпископ або президент колу повинні користуватися тільки тими методами, які є прийнятними для провідника священства. Він не повинен вести спостереження за домом цієї людини або вести запис без її згоди. Також він не повинен діяти у будь-який протизаконний спосіб.
Неправдиві звинувачення, хоч і зрідка, та все ж можуть траплятися. Провідники священства повинні бути обережними, якщо, крім слів однієї людини, у них є мало інформації. Наприклад, член Церкви, якого звинувачують у вчиненні перелюбу, може заперечувати це обвинувачення. У Писаннях пояснено, що “кожне слово буде встановлене проти нього або неї двома свідками з Церкви” (Учення і Завіти 42:80). “Два свідки” означає два окремих джерела інформації. Це може бути інформація, що відома одному з учасників, та інформація з деяких інших достовірних джерел. Іноді провіднику священства може буде потрібно утриматися від дій, поки в нього не буде більше інформації.
Якщо церковний провідник збирає інформацію для проведення ради щодо членства, то він повинен негайно припинити робити це, якщо йому стає відомо, що правоохоронні органи активно розслідують справу цього члена Церкви. Це робиться, щоб уникнути можливих претензій стосовно того, що цей провідник міг перешкоджати роботі правоохоронних органів. У Сполучених Штатах і Канаді президент колу, щоб отримати юридичну консультацію щодо таких ситуацій, звертається в Офіс генерального юрисконсульта Церкви за номером телефону:
1-800-453-3860, внутрішній 2-6301
1-801-240-6301
Поза межами Сполучених Штатів і Канади президент колу звертається до юрисконсульта території в офіс території.
Зазвичай рада щодо членства не проводиться, щоб дати оцінку поведінці, яка є предметом розгляду цивільного чи кримінального судочинства, доки суд не ухвалить остаточного рішення. У деяких випадках також може бути доречним відкласти проведення ради щодо членства на період до закінчення строку подання апеляції або поки її не буде відхилено.
32.4.4
Конфіденційність
Єпископи, президенти колів та їхні радники мають священний обов’язок — не розголошувати ніяку конфіденційну інформацію, якою діляться з ними. Ця інформація може надійти під час співбесід, надання поради і зізнань. Такий же обов’язок дотримуватися конфіденційності мають і всі ті, хто бере участь у радах щодо членства. Дотримання конфіденційності є необхідним тому, що члени Церкви можуть не зізнаватися в гріхах або не шукати скерування, якщо те, чим вони поділилися, не зберігається конфіденційним. Порушення конфіденційності призводить до того, що члени Церкви втрачають довіру до своїх провідників і впевненість в них.
Відповідно до їхнього обовʼязку дотримуватися конфіденційності, єпископ, президент колу або їхні радники можуть ділитися такою інформацією, лише якщо:
-
Їм потрібно порадитися з президентом колу, президентом місії або єпископом цього члена Церкви стосовно проведення ради щодо членства або повʼязаних з цим питань. Президент колу також може порадитися з призначеним йому територіальним сімдесятником. Якщо потрібно, територіальний сімдесятник направляє президента колу до президентства території. Тільки президент колу вирішує, чи повинна проводитися рада щодо членства або якими мають бути її рішення.
-
Людина переїздить у новий приход (або якщо провідника священства звільняють від його покликання) в той час, коли ще триває дія щодо членства або все ще залишаються невирішеними інші серйозні проблеми. У цих випадках провідник повідомляє новому єпископу або президенту колу про ці проблеми чи цю триваючу дію щодо членства (див. 32.14.7). Він також інформує цього провідника про те, чи може цей член Церкви становити загрозу для інших людей.
-
Єпископ або президент колу дізнається, що член Церкви, який живе поза межами приходу чи колу, може бути причетним до скоєння тяжкого гріха. У такому разі він конфіденційно звʼязується з єпископом того члена Церкви.
-
Необхідно розкрити інформацію під час ради щодо членства. Уся інформація, яка була зібрана й повідомлена на раді щодо членства, є конфіденційною.
-
Член Церкви вирішує дати дозвіл провіднику поділитися інформацією з конкретними особами. Ними можуть бути батьки, церковні провідники або інші люди, які можуть надати підтримку. Провідник не ділиться інформацією, наданою йому членом Церкви, крім тієї, якою той дозволив поділитися.
-
Може виникнути необхідність поділитися обмеженою інформацією про рішення, прийняте радою щодо членства (див. 32.12.2).
В усіх інших випадках провідник повинен керуватися настановами, наведеними у 32.4.5. Серед цих випадків є той, коли закон може вимагати, щоб про злочин, наприклад, насильство над дитиною, було повідомлено у правоохоронні органи.
Щоб допомогти провідникам захищати інших і дотримуватися закону, Церква забезпечує для них можливість отримати допомогу кваліфікованих фахівців. Щоб отримати це скерування, провідники мають негайно зателефонувати на церковну лінію допомоги у випадках насильства там, де вона існує (див. 32.4.5 і 38.6.2.1). Якщо її не існує, президент колу звʼязується з юрисконсультом території в офісі території.
Тільки в єдиному випадку єпископ або президент колу повинен розкрити конфіденційну інформацію, не звернувшись спершу по таке скерування. Мова йде про ситуацію, коли таке розкриття необхідне, щоб відвернути небезпеку, яка загрожує життю, або серйозні травми і коли немає часу, щоб звертатися по таке скерування. У таких випадках обовʼязок захистити інших є більш важливим за обовʼязок дотримуватися конфіденційності. Провідники повинні негайно звернутися до правоохоронних органів.
Якщо провідники ведуть записи або спілкуються один з одним за допомогою електронних пристроїв, доступ до цієї інформації повинен бути захищеним. Вони також видаляють або знищують інформацію, яка їм більше не потрібна. Вони не діляться особистою інформацією без потреби.
Правоохоронні органи можуть вимагати порушення конфіденційності, якої повинен дотримуватися провідник священства. Якщо це стається у Сполучених Штатах і Канаді, президент колу звертається за юридичною консультацією в Офіс генерального юрисконсульта Церкви за номером телефону:
1-800-453-3860, внутрішній 2-6301
1-801-240-6301
Поза межами Сполучених Штатів і Канади президент колу звертається до юрисконсульта території в офіс території.
32.4.5
Повідомлення у правоохоронні органи
Деякі люди, які каються, порушили цивільні або кримінальні закони. У деяких випадках правоохоронним органам про це не відомо. Єпископи і президенти колів заохочують членів Церкви дотримуватися закону і повідомляти про такі випадки, якщо це вимагається. Провідники також радять членам Церкви отримати належну юридичну консультацію перед тим, як повідомляти у правоохоронні органи. Політика Церкви — дотримуватися закону.
У багатьох місцях від провідників священства законодавством вимагається повідомляти про деякі протиправні вчинки, про які їм стає відомо. Наприклад, у деяких штатах і країнах вимагається повідомляти про насильство над дітьми у правоохоронні органи.
У деяких країнах Церква, щоб допомогти єпископам і президентам колів, створила конфіденційну лінію допомоги у випадках насильства. Ці провідники повинні негайно телефонувати на цю лінію допомоги, повідомляючи про кожну ситуацію, в якій людина може зазнати насильства або в якій є ризик зазнати насильства (див. 38.6.2.1). На цю лінію можна телефонувати 24 години на добу 7 днів на тиждень.
У країнах, де немає лінії допомоги, єпископ, дізнавшись про здійснене насильство, має повідомити про нього президента свого колу, який звернеться за вказівками до юрисконсульта території в офіс території.
Більше інформації стосовно повідомлення про насильство див. у 38.6.2.1 і 38.6.2.7.
ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТІВ ДІЙ, ЩОБ ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ ПОКАЯТИСЯ
32.5
Варіанти дій, щоб допомогти людині покаятися
Після того як стає відомо, що член Церкви скоїв тяжкий гріх, єпископ або президент колу вживає заходів, щоб захистити інших людей. Він також прагне проводу Святого Духа при визначенні варіантів дій, щоб допомогти цій людині покаятися й наблизитися до Спасителя.
32.5.1
Огляд варіантів дій
У наведеній далі таблиці вказано три варіанти дій, до яких слід вдатися, щоб допомогти людині покаятись. У ній також підсумовано деякі підстави, якими слід керуватися провідникам при прийнятті рішення про вибір варіанту дій.
Варіанти дій, до яких слід вдатися, щоб допомогти людині покаятись
|
Варіант дій |
Деякі підстави (див. також 32.7) |
|---|---|
Варіант дій Рада колу щодо членства | Деякі підстави (див. також 32.7) |
Варіант дій Рада приходу щодо членства | Деякі підстави (див. також 32.7)
|
Варіант дій Надання особистої поради (див. 32.8) | Деякі підстави (див. також 32.7)
|
Надання особистої поради та накладення неформальних обмежень єпископом або президентом колу іноді є недостатньою мірою, щоб допомогти людині покаятися в тяжких гріхах. Господь запровадив ради щодо членства, щоб допомогти судді в Ізраїлі в таких ситуаціях. (Див. Вихід 18:12–27; Мосія 26:29–36; Учення і Завіти 42:80–83; 102). У разі скоєння деяких тяжких гріхів вимагається проведення ради відповідно до політики Церкви (див. 32.6.1). Порушення храмових завітів збільшує ймовірність того, що буде необхідно провести раду щодо членства (див. 32.7.4).
У приході радники єпископа допомагають у проведенні рад щодо членства. У колі допомагають радники президента колу. У деяких радах колу щодо членства також беруть участь і члени вищої ради (див. 32.9.2). На раді щодо членства єпископат або президентство колу проводить зустріч з людиною в дусі любові.
32.5.2
Визначення варіанту дій і часу
При вирішенні того, який з цих варіантів дій може найкраще допомогти людині покаятися, провідники прагнуть проводу Святого Духа. Вони також беруть до уваги наступні фактори:
-
Тяжкість гріха і політику Церкви стосовно того, чи вимагається в цьому випадку проведення ради (див. 32.6)
-
Обставини цієї людини (див. 32.7)
Єпископ радиться з президентом колу стосовно конкретних обставин. Він повинен отримати дозвіл від президента колу до проведення ради щодо членства.
У складних випадках президент колу може звернутися за порадою до призначеного йому територіального сімдесятника. Президент колу повинен радитися з президентством території стосовно питань, вказаних у 32.6.3. Однак тільки президент колу вирішує, чи повинна проводитися рада, щоб вплинути на поведінку людини. Якщо рада проводиться, президент колу або єпископ визначає, яким буде рішення.
Якщо єпископ або президент колу вирішує, що достатньо надати особисту пораду, він дотримується настанов, наведених у 32.8. Якщо він вирішує, що потрібно провести раду щодо членства, або якщо відповідно до політики Церкви вимагається проведення такої ради, тоді той, хто проводить її, дотримується процедур, описаних у 32.9–32.14.
До проведення ради єпископ або президент колу може вирішити, що неформальні обмеження щодо членства були б найкращою мірою на деякий час. Він проводить раду тоді, коли вона найкраще сприятиме щирому покаянню члена Церкви. Однак він не повинен відкладати проведення ради, якщо це необхідно для захисту інших людей.
32.6
Тяжкість гріха і політика Церкви
Тяжкість гріха є важливим фактором при прийнятті рішення щодо вибору варіанту дій, який (1) допоможе захистити інших людей і (2) допоможе людині покаятися. Господь сказав, що Він “не може дивитися на гріх з найменшою мірою допущення” (Учення і Завіти 1:31; див. також Мосія 26:29). Його слуги не повинні ігнорувати докази скоєння тяжкого гріха.
Тяжкі гріхи — це навмисне і велике порушення законів Бога. Категорії тяжких гріхів вказано далі.
У подальших пунктах описано, коли рада щодо членства є обовʼязковою, коли вона може бути необхідною і коли проводити її немає необхідності.
32.6.1
Коли рада щодо членства є обовʼязковою
Єпископ або президент колу повинен провести раду щодо членства, якщо інформація вказує на те, що член Церкви міг вчинити якийсь з описаних у цьому пункті гріхів. У разі скоєння цих гріхів рада є обовʼязковою, незалежно від рівня духовної зрілості члена Церкви та його розуміння євангелії.
У 32.11 див. можливі рішення рад, які збираються з приводу скоєння гріхів, перелічених у цьому пункті. На цих радах неформальні обмеження щодо членства не накладаються.
32.6.1.1
Насильницькі дії та інші види насильства
Убивство. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо член Церкви когось убив. Під убивством тут мається на увазі навмисне й невиправдане позбавлення людини її життя. Вимагається, щоб такого члена Церкви було позбавлено його чи її членства в Церкві.
Убивством не є дія поліцейського або військового при виконанні ним свого обов’язку. Аборт у цьому контексті не визначається як убивство. Якщо смерть сталася внаслідок нещасного випадку або під час захисту себе чи інших, позбавлення людини життя може бути визначено не як убивство. Це також стосується й інших ситуацій, наприклад, коли людина має обмежену розумову здатність.
Зґвалтування. У випадку зґвалтування проведення ради щодо членства є обовʼязковим. Під зґвалтуванням тут мається на увазі примусовий статевий акт або статевий акт з людиною, яка не може на законних підставах дати згоду через свою обмежену розумову чи фізичну здатність. Тут зґвалтування не стосується статевого акту за згодою між двома неповнолітніми, які є приблизно однакового віку.
Наявність судового вироку за сексуальне насильство. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо член Церкви засуджений за сексуальне насильство.
Насильство над дитиною або підлітком. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо людина вчиняє насильство над дитиною або підлітком, як пояснено у 38.6.2.3.
Насильство над подружжям або іншою дорослою людиною. Існує діапазон тяжкості насильства. Див. у 38.6.2.4 інформацію про те, коли обовʼязково проводити раду щодо членства у випадку насильства над подружжям або іншою дорослою людиною.
Хижацька насильницька поведінка. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо доросла людина своєю насильницькою поведінкою неодноразово завдає фізичної шкоди людям і становить загрозу для інших.
32.6.1.2
Сексуальна аморальність
Кровозмішення. У випадку кровозмішення проведення ради щодо членства є обовʼязковим, як це визначено у 38.6.10. Для такої людини майже завжди обовʼязково вимагається позбавлення членства в Церкві.
Дитяча порнографія. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо людина причетна до дитячої порнографії, як вказано у 38.6.6.
Множинний шлюб. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо людина свідомо вступає у множинний шлюб. Деякі множинні шлюби можуть бути таємними, коли хтось із подружжя не знає про наявність ще одного чи більше інших подружжів. Для людини, яка свідомо вступає у множинний шлюб, вимагається позбавлення її членства в Церкві.
Хижацька сексуальна поведінка. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо доросла людина неодноразово завдає людям шкоди сексуального характеру і становить загрозу для інших.
32.6.1.3
Шахрайські дії
Хижацька поведінка у фінансових справах. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо відомо, що доросла людина свідомо й неодноразово завдавала людям фінансової шкоди і становить загрозу для інших (див. 38.6.2.4). Це стосується інвестиційного шахрайства та подібних вчинків. Непередбачені фінансові втрати через економічні обставини не вважаються шахрайством. Якщо розпочато судовий процес, провідники священства можуть вирішити почекати, поки не стане відомим остаточне рішення. Див. 32.6.3.3, якщо член Церкви брав участь у привласненні церковних коштів або майна.
32.6.1.4
Зловживання довірою
Скоєння тяжкого гріха під час перебування на важливій церковній посаді. Проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо член Церкви скоює тяжкий гріх під час перебування на важливій церковній посаді. Це стосується генерального авторитета, генерального церковного чина, територіального сімдесятника, президента чи матрони храму, президента місії чи його дружини, президента колу, патріарха або єпископа. Це не стосується президентів філій. Однак привілеї членства в Церкві президента філії можуть бути обмежені або його може бути позбавлено членства в Церкві, так само як і інших членів Церкви.
32.6.1.5
Деякі інші вчинки
Наявність судового вироку за тяжкий кримінальний злочин. У більшості випадків проведення ради щодо членства є обовʼязковим, якщо людина засуджена за тяжкий кримінальний злочин.
32.6.2
Коли рада щодо членства може бути необхідною
Зазвичай раду щодо членства необхідно проводити у вказаних далі випадках.
32.6.2.1
Насильницькі дії та інші види насильства
Господь заповів: “Не вбивай, не роби нічого подібного до цього” (Учення і Завіти 59:6; курсив додано). Насильницькими діями та іншими видами насильства, через які рада щодо членства може бути необхідною, є (але ними не обмежуються) ті, що перераховано нижче.
Замах на вбивство. Свідома спроба убити когось.
Сексуальне насильство, зокрема напад і домагання. Існує багато різновидів сексуального насильства (див. 38.6.18). Проведення ради щодо членства може бути необхідним для людини, яка вчинила сексуальний напад на когось або сексуальне насильство над кимось. Більш ймовірно, що провести раду буде необхідно, аби допомогти члену Церкви покаятися, якщо він чи вона порушили храмові завіти або якщо гріх було скоєно повторно. Див. у 38.6.18.3 інформацію стосовно того, коли раду проводити обовʼязково.
Насильство над подружжям або іншою дорослою людиною. Насильницькі дії можуть бути різного ступеня тяжкості (див. 38.6.2.4). Проведення ради щодо членства може бути необхідним для людини, яка вчинила насильство над своїм подружжям або іншою дорослою людиною. Більш ймовірно, що провести раду буде необхідно, аби допомогти члену Церкви покаятися, якщо він чи вона порушили храмові завіти або якщо гріх було скоєно повторно. Див. у 38.6.2.4 інформацію стосовно того, коли раду проводити обовʼязково.
32.6.2.2
Сексуальна аморальність
Господній закон цнотливості — це утримання від сексуальних стосунків поза законним шлюбом між чоловіком і жінкою (див. Вихід 20:14; Учення і Завіти 63:16). Проведення ради щодо членства може бути необхідним у випадку сексуальної аморальності, як описано у 38.6.5. У цих ситуаціях більш ймовірно, що провести раду буде необхідно, аби допомогти члену Церкви покаятися, якщо він чи вона порушили храмові завіти або якщо гріх було скоєно повторно. Див. у 32.6.1.2 інформацію стосовно того, коли раду проводити обовʼязково.
32.6.2.3
Шахрайські дії
У Десяти заповідях сказано: “Не кради” і “Не свідкуй неправдиво” (Вихід 20:15–16). Проведення ради щодо членства може бути необхідним у разі таких дій, як пограбування, крадіжка зі зломом, крадіжка, привласнення коштів, неправдиве свідчення і шахрайство. У цих ситуаціях більш ймовірно, що провести раду буде необхідно, аби допомогти члену Церкви покаятися, якщо він чи вона порушили храмові завіти або якщо гріх було скоєно повторно.
Див. у 32.6.1.3 інформацію стосовно того, коли раду з приводу шахрайських дій проводити обовʼязково. Див. 32.6.3.3, якщо член Церкви брав участь у привласненні церковних коштів або майна. Про різновиди шахрайства див. у 38.8.2.
32.6.2.4
Зловживання довірою
Рада щодо членства може бути необхідною, якщо член Церкви:
-
Скоює тяжкий гріх під час перебування на церковній або громадській посаді, яка дає повноваження і вимагає довіри.
-
Скоює тяжкий гріх, що стає загальновідомим.
У цих ситуаціях більш ймовірно, що провести раду буде необхідно, аби допомогти члену Церкви покаятися, якщо він чи вона порушили храмові завіти або якщо гріх було скоєно повторно.
Див. у 32.6.1.4 інформацію стосовно того, коли раду проводити обовʼязково. Див. 32.6.3.3, якщо член Церкви брав участь у привласненні церковних коштів або майна.
32.6.2.5
Деякі інші вчинки
Цар Веніямин навчав: “Я не можу сказати вам про все те, коли ви можете вчинити гріх; бо є різні шляхи і засоби, а саме, їх так багато, що я не можу перелічити їх” (Мосія 4:29). Рада щодо членства може бути необхідною, якщо людина:
-
Неодноразово скоює тяжкі гріхи (див. Учення і Завіти 82:7).
-
Свідомо відмовляється від сімейних обовʼязків, зокрема не виплачує кошти опікуну на утримання дитини або не сплачує аліменти.
-
Погрожує фізичним насильством особисто чи онлайн (див. 32.2.1).
-
Продає заборонені наркотики.
-
Скоює інші тяжкі злочини.
У цих ситуаціях більш ймовірно, що провести раду буде необхідно, аби допомогти члену Церкви покаятися, якщо він чи вона порушили храмові завіти або якщо гріх було скоєно повторно.
Проведення ради щодо членства може бути необхідним, якщо член Церкви робить аборт, виконує його, домовляється про нього, платить за нього або заохочує зробити його. Настанови див. у 38.6.1.
Коли рада щодо членства є обовʼязковою або може бути необхідною
|
Вид гріха |
Рада щодо членства є обовʼязковою (див. 32.6.1) |
Рада щодо членства може бути необхідною (див. 32.6.2) |
|---|---|---|
Вид гріха Насильницькі дії та інші види насильства | Рада щодо членства є обовʼязковою (див. 32.6.1)
| Рада щодо членства може бути необхідною (див. 32.6.2) |
Вид гріха Сексуальна аморальність | Рада щодо членства є обовʼязковою (див. 32.6.1)
| Рада щодо членства може бути необхідною (див. 32.6.2)
|
Вид гріха Шахрайські дії | Рада щодо членства є обовʼязковою (див. 32.6.1)
| Рада щодо членства може бути необхідною (див. 32.6.2)
|
Вид гріха Зловживання довірою | Рада щодо членства є обовʼязковою (див. 32.6.1)
| Рада щодо членства може бути необхідною (див. 32.6.2)
|
Вид гріха Деякі інші вчинки | Рада щодо членства є обовʼязковою (див. 32.6.1)
| Рада щодо членства може бути необхідною (див. 32.6.2)
|
32.6.3
Коли президент колу радиться з президентством території стосовно того, чи є необхідним проводити раду щодо членства або вживати інші дії
Деякі питання вимагають надзвичайної чутливості й проводу. Щоб знати, як найкраще допомогти, президент колу повинен радитися з президентством території щодо питань, указаних в цьому пункті. Однак тільки президент колу вирішує, чи повинна проводитися рада, щоб вплинути на поведінку людини. Якщо рада проводиться, президент колу або єпископ визначає, яким буде рішення.
Якщо рада щодо членства проводиться стосовно одного з питань, указаних в цьому пункті, рішення ради повинно бути: “залишається повноправним членом Церкви”, “накладаються формальні обмеження щодо членства в Церкві” або “позбавлення членства в Церкві”. Для зняття формальних обмежень або відновлення членства людини в Церкві вимагається дозвіл Першого Президентства (див. 32.16.1, номер 9).
32.6.3.1
Інша дія
Якщо рада щодо членства не проводиться, іншою дією може бути:
-
Накладення неформальних обмежень щодо членства (див. 32.8.3).
-
Внесення примітки у запис про членство (див. 32.14.5).
-
Накладення обмежень на виконання обрядів. Якщо накладено такі обмеження, людина не може отримати або застосовувати священство чи отримати храмову рекомендацію або користуватися нею.
Президент колу радиться з президентством території до того, як одну з цих дій буде застосовано.
32.6.3.2
Відступництво
У випадках відступництва його вплив часто поширюється за межі приходу чи колу. На ці проблеми слід негайно звертати увагу, щоб захистити інших людей.
Єпископ радиться з президентом колу, якщо він відчуває, що дії члена Церкви можуть бути виявами відступництва. Єпископ або президент колу може накласти на цього члена Церкви неформальні обмеження щодо членства (див. 32.8.3). Президент колу негайно радиться з президентством території. Однак тільки президент колу вирішує, чи необхідно проводити раду щодо членства або вдаватися до інших дій.
Під відступництвом тут мається на увазі те, що член Церкви робить будь-що з наступного:
-
Неодноразово в чіткій та навмисній формі публічно протидіє Церкві, її доктрині, положенням політики або провідникам
-
Навчаючи, наполегливо видає за доктрину Церкви те, що не є доктриною Церкви, і робить це після того, як його було поправлено єпископом або президентом колу
-
Послідовно й навмисно старається ослабити віру членів Церкви та зменшити їхню активність
-
Продовжує дотримуватися учень відступницьких сект після зауваження, зробленого єпископом або президентом колу
-
Формально приєднується до іншої Церкви і пропагує її вчення. (Повна неактивність у Церкві або відвідування іншої церкви само по собі не є відступництвом. Однак, якщо член Церкви формально приєднується до іншої церкви та захищає її вчення, може бути необхідним позбавлення його чи її членства в Церкві).
Спаситель навчав нефійців, що вони повинні продовжувати й далі служити людині, яка згрішила. “Але якщо вона не покається, її не буде причислено до Мого народу, щоб вона не знищила Мій народ” (3 Нефій 18:31).
32.6.3.3
Привласнення церковних коштів
Якщо член Церкви привласнює церковні кошти або краде цінне церковне майно, президент колу радиться з президентством території про те, чи буде доцільним проведення ради щодо членства чи застосування іншої дії. Провідники беруть до уваги:
-
Суму, яку було привласнено, або вартість вкраденого.
-
Привласнення сталося одноразово чи повторювалося.
-
Чи відбулося відшкодування.
-
Міру виявленого людиною каяття.
-
Посаду, яку обіймає член Церкви (див. 32.6.1.4, де названо важливі церковні посади).
Президент колу повідомляє про одне з названого далі у системі Матеріали для провідників та діловодів:
-
Рішення ради щодо членства в Церкві
-
Що він радився з президентством території і визначив, що необхідності у проведенні ради щодо членства немає.
Якщо Ревізійний відділ Церкви визначає, що провідник або штатний церковний працівник привласнив церковні кошти або майно, Перше Президентство, як правило, дає вказівку зробити примітку в його чи її записі про членство. Під “провідником” мається на увазі особа, яка обіймає важливу церковну посаду, а також посаду радника, діловода та члена президентства філії. Якщо покаяння є повним, президент колу може зробити запит про видалення цієї примітки (див. 32.14.5 і 34.7.5). Наявність примітки не означає, що відбувалася рада щодо членства або була застосована інша дія.
32.6.3.4
Трансгендерні особи
Єпископи і президенти колів, працюючи з людьми, які визначаються як трансгендерні, повинні дотримуватися настанов у 38.6.23.
32.6.4
Коли проводити раду щодо членства зазвичай немає необхідності
Зазвичай раду щодо членства немає необхідності проводити у вказаних далі випадках.
32.6.4.1
Недотримання деяких церковних норм
Рада щодо членства не проводиться у випадках, указаних далі. Однак зверніть увагу на виняток в останньому пункті.
-
Неактивність у Церкві
-
Невиконання церковних обовʼязків
-
Несплата десятини
-
Гріхи, скоєні через недогляд
-
Мастурбація
-
Недотримання Слова мудрості
-
Перегляд порнографії, за винятком дитячої порнографії (як вказано у 38.6.6) чи інтенсивного або неконтрольованого перегляду порнографії членом Церкви, що завдало значної шкоди його/її шлюбу чи сімʼї (як вказано у 38.6.13).
32.6.4.2
Невдачі у бізнесі або несплата боргів
Провідники не повинні використовувати ради щодо членства для вирішення ділових суперечок. Невдачі у бізнесі або несплата боргів не є підставами для проведення ради щодо членства. Однак рада повинна бути проведена у разі серйозних шахрайських дій або інших серйозних фінансових махінацій (див. 32.6.1.3).
32.6.4.3
Цивільні спори
Ради щодо членства не проводяться, щоб вирішити цивільні спори (див. Учення і Завіти 134:11).
32.7
Обставини людини
Господь сказав: “Моя рука милості простерта до вас, і хто прийде, того Я прийму; і благословенні ті, хто приходить до Мене” (3 Нефій 9:14). Обставини людини важливо враховувати при визначенні:
-
Відповідного варіанту дій, щоб допомогти їй покаятися у тяжких гріхах (див. 32.5 і 32.6).
-
Рішення, що приймається при особистому наданні поради або на радах щодо членства (див. 32.8 і 32.11).
Єпископи і президенти колів прагнуть знати думку і волю Господа стосовно кожної ситуації. Вони розмірковують над вказаними далі факторами при вирішенні того, який варіант дій використати і яким буде результат. Ці фактори не є приписами для прийняття конкретного рішення. Натомість вони допомагають у прийнятті рішення, яке провідники повинні прийняти з молитвою і за скеруванням Духа.
32.7.1
Тяжкість гріха
Серйозність гріха вимірюється його тяжкістю. Ця тяжкість може визначатися, зокрема, за кількістю й частотою скоєних гріхів, тяжкістю заподіяної ними шкоди і кількістю постраждалих від них людей.
32.7.2
Інтереси жертви
Провідники беруть до уваги інтереси жертв та інших людей. Це можуть, зокрема, бути інтереси подружжя цієї людини та інших членів її сімʼї. Провідники також беруть до уваги тяжкість заподіяної шкоди.
32.7.3
Докази покаяння
Скерування від Духа необхідне, щоб визначити, чи щиро покаялася людина. Таке покаяння надійніше підтверджується праведними вчинками протягом тривалого часу, ніж великим смутком під час однієї співбесіди. Фактори, які слід брати до уваги, є такими:
-
Сила віри в Ісуса Христа.
-
Характер зізнання.
-
Глибина жалю за скоєння гріха.
-
Відшкодування потерпілим людям.
-
Дотримання юридичних вимог.
-
Успішність у полишенні гріха.
-
Вірність у дотриманні заповідей після скоєння гріха.
-
Чесність з церковними провідниками та іншими людьми.
-
Готовність виконувати пораду церковних провідників.
32.7.4
Порушення храмових завітів
Господь проголосив: “Бо від того, кому багато дається, багато й вимагається” (Учення і Завіти 82:3). Людина, яка отримала храмовий ендаумент, уклала завіти жити за вищими нормами. Порушення цих завітів збільшує тяжкість гріха. Воно збільшує ймовірність того, що необхідно буде провести раду щодо членства.
32.7.5
Посада, яка дає повноваження або вимагає довіри
Тяжкість гріха збільшується, якщо людина скоїла його, відіграючи роль або маючи посаду, яка дає повноваження чи вимагає довіри, наприклад, є батьком або матір’ю, провідником або вчителем.
32.7.6
Повторне вчинення гріха
Неодноразове вчинення того ж самого тяжкого гріха може вказувати на глибоко вкорінену звичку або залежність, що заважає процесу справжнього покаяння. Крім накладення обмежень щодо членства, яке може бути необхідним, корисними можуть бути залучення до програм з подолання згубних звичок та консультування у фахівців (див. 32.8.2).
32.7.7
Вік, зрілість і досвід
Провідники беруть до уваги вік, зрілість та досвід члена Церкви, коли надають йому чи їй пораду або визначають, яким має бути рішення ради щодо членства. Поблажливість часто буде доречною по відношенню до тих, хто є незрілим у євангелії. Наприклад, поблажливість може бути доречною до молодих членів Церкви, які поводилися аморально, якщо вони полишили цей гріх і виявили щире покаяння. Однак може бути необхідно вдатися до більш серйозної дії, якщо вони не змінюють своєї поведінки.
32.7.8
Розумова здатність
Психічна хвороба, наявність згубної звички або обмежена розумова здатність не є виправданням для людини, яка скоїла тяжкий гріх. Однак ці фактори слід брати до уваги. Допомагаючи людині покаятися, провідники прагнуть Господнього проводу, щоб знати, чи розуміє ця людина євангельські принципи та яким є рівень її підзвітності.
32.7.9
Добровільне зізнання
Добровільне зізнання і смуток для Бога за свої вчинки вказують на бажання покаятися.
32.7.10
Час, що минув між скоєнням гріха і зізнанням
Зізнання є складовою покаяння і не повинно відкладатися. Іноді після скоєння людиною гріха має пройти тривалий час, упродовж якого вона здійснює відшкодування і живе праведно. Якщо член Церкви зізнався у гріху і більше його не скоював, то це може свідчити, що він чи вона полишили його. У цьому випадку зізнання може стати завершенням, а не початком процесу покаяння.
32.7.11
Гріхи, до яких причетні члени Церкви, що мешкають в інших приходах або колах
Іноді члени Церкви, які скоюють тяжкі гріхи разом, живуть в різних приходах або колах. У такій ситуації президенти колів радяться один з одним про те, що буде доцільним: накладення обмежень щодо членства в Церкві чи проведення рад щодо членства. Вони також обговорюють, чи є підстави накладати однакові обмеження або приймати однакові рішення щодо членства, чи ж є інші фактори, які можуть вказувати на необхідність прийняти різні рішення.
НАДАННЯ ОСОБИСТОЇ ПОРАДИ
32.8
Особиста порада і неформальні обмеження щодо членства
Часто буває достатньо дати особисту пораду, щоб допомогти захистити інших людей і допомогти людині через покаяння відчути викупительну силу Спокути Ісуса Христа. Таке надання поради також може допомогти членам Церкви уберегтися від більш тяжких гріхів. Під час надання особистої поради провідники можуть також накласти неформальні обмеження щодо членства, аби допомогти члену Церкви покаятися в деяких тяжких гріхах (див. 32.8.3).
До тяжких гріхів не слід ставитися легковажно (див. Учення і Завіти 1:31). Порушення храмових завітів збільшує ймовірність того, що буде необхідно провести раду щодо членства (див. 32.7.4).
Настанови, що допоможуть провідникам знати, коли може бути достатньо надати пораду і накласти неформальні обмеження, наведено далі (див. також 32.7):
-
Людина не скоїла гріха, з приводу якого треба було б обовʼязково проводити раду щодо членства (див. 32.6.1).
-
Людина добровільно зізналася і щиро кається.
-
Людина кається у тяжкому гріху, якого вона ніколи до цього не скоювала.
-
Скоєний людиною гріх не призвів до порушення храмових завітів.
-
У людини є значні помʼякшувальні обставини.
32.8.1
Особиста порада
Коли єпископ або президент колу дає пораду члену Церкви, щоб допомогти йому чи їй покаятися, слід дотримуватися наведених далі настанов.
-
Запитайте лише про інформацію, якої достатньо, щоб визначити (1) ставлення члена Церкви до грішної поведінки і (2) характер, частоту та тривалість такої поведінки. Не розпитуйте про деталі, які не є необхідними, щоб зрозуміти ситуацію. Не ставте запитання, які виникають із особистої цікавості.
-
Запитайте, як ця поведінка позначилася на інших людях.
-
Зосереджуйтеся на позитивних очікуваннях, які поглиблюють навернення члена Церкви і його чи її зобовʼязання перед Господом. Заохочуйте члена Церкви зробити конкретні дії, які приведуть до зміни поведінки і зміни серця, щоб покаятися. Запрошуйте його чи її наближатися до Спасителя, прагнучи Його сили, і відчути Його викупительну любов.
-
Заохочуйте робити те, що надихає, наприклад, молитися, вивчати Писання та відвідувати церковні збори. Навчайте, що сімейно-історична та храмова робота може зменшити вплив супротивника. Заохочуйте служити іншим та ділитися євангелією.
-
Заохочуйте зробити відшкодування тим, хто потерпів унаслідок гріха, і попросити у них прощення.
-
Заохочуйте не піддаватися поганому впливу. Допомагайте членам Церкви вдатися до запобіжних заходів, щоб чинити опір конкретним спокусам.
-
Памʼятайте, що ви — церковний провідник, а не професійний консультант. Крім поради, яку ви даєте, деяким членам Церкви можуть бути корисними консультації у психотерапевта для коригування небажаної поведінки. Дехто страждає на психічні хвороби. Якщо потрібно, радьте членам Церкви шукати допомогу у кваліфікованих фахівців у галузі медицини і психіатрії (див. 31.3.6).
-
Моліться і прагніть скерування від Духа, перш ніж накладати неформальні обмеження щодо членства. Для деяких членів Церкви користь від привілеїв членства в Церкві може бути більш дієвою, ніж обмеження їх.
-
Продовжуйте підбадьорювати, зміцнювати духовну силу та спостерігати за розвитком.
Після того як член Церкви зізнається єпископу або президенту колу, подальше надання порад може відбуватися кількома способами. Провідник сам може давати їх. Або, з дозволу члена Церкви, він може призначити це робити одному зі своїх радників.
За згодою члена Церкви єпископ або президент колу може призначити членів кворуму старійшин або Товариства допомоги надавати конкретну допомогу. У випадку молоді він може призначити допомагати президентство Товариства молодих жінок або порадників у кворумі Ааронового священства. Ті, кого призначено допомагати, наділені правом отримувати натхнення для виконання цього завдання (див. 4.2.6).
Якщо призначається людина, щоб допомагати у подальшому наданні порад, провідник надає їй лише ту інформацію, яка необхідна, щоб допомогти цьому члену Церкви. Призначена людина повинна дотримуватися конфіденційності. Вона також інформує єпископа про розвиток і потреби члена Церкви.
32.8.2
Надання допомоги людям, які борються зі згубними звичками та користуються порнографією
Надання особистої поради іноді передбачає й допомогу членам Церкви покаятися у гріхах, повʼязаних із згубними звичками або викликаних ними. Такими згубними звичками може бути залежність від якихось речовин або різні види поведінки, повʼязаної із залежністю. Згубні звички шкодять окремим людям, шлюбам і сімʼям. Єпископи можуть порадити членам Церкви шукати допомогу, долучаючись до церковних програм подолання згубних звичок і звертаючись по допомогу до кваліфікованих фахівців у галузі медицини та психіатрії.
Користування порнографією стає дедалі поширенішим. Незалежно від того, використовується порнографія інтенсивно або час від часу, вона завдає шкоди. Її перегляд віддаляє Дух. Порнографія ослаблює здатність отримувати силу, яка приходить від дотримання завітів. Вона також шкодить безцінним стосункам.
Надання особистої поради та накладення неформальних обмежень щодо членства зазвичай є достатньою мірою, щоб допомогти людині покаятися у перегляді порнографії. Як правило, ради щодо членства не проводяться. Винятки див. у 38.6.6 і 38.6.13. Може бути корисним консультування у фахівців.
Якщо потрібно, президенти колів і єпископи підтримують членів сімʼї. Коли з приводу перегляду порнографії надається порада молоді, при цьому можуть бути присутніми батьки. Коли надається порада одруженій людині, при цьому може бути присутнім подружжя цієї людини.
Більше інформації про надання поради членам Церкви, які переглядають порнографію, див. у 38.6.13.
32.8.3
Неформальні обмеження щодо членства
Під час надання поради, окрім заохочення до дій позитивного характеру, єпископ або президент колу може на певний час неформально обмежити деякі привілеї членства в Церкві цієї людини. З мудрістю застосовані, ці обмеження можуть сприяти покаянню і духовному розвитку. Вони вважаються неформальними, тому що про них не робиться примітка у записі про членство.
Неформальні обмеження можуть тривати кілька тижнів, кілька місяців чи довше, якщо це необхідно для повного покаяння людини. За незвичайних обставин цей час може бути довшим за один рік.
Провідники шукають проводу Духа, щоб визначити, які обмеження найкраще допоможуть людині покаятися. Серед них можуть бути (але ними не обмежуватися) тимчасове позбавлення привілею служити у церковному покликанні, використовувати священство або відвідувати храм. Провідник також міг би заборонити цій людині виступати, проводити уроки чи молитися в церковній обстановці. Якщо провідник тимчасово позбавляє права відвідувати храм, він скасовує храмову рекомендацію в системі Матеріали для провідників та діловодів (LCR).
Прийняття причастя є важливою частиною покаяння. Обмеження на прийняття причастя не повинно бути першим обмеженням, що накладається на людину, яка кається зі скрушеним серцем і упокореним духом. Однак, якщо людина скоїла тяжкі гріхи, провідник може на якийсь час позбавити її привілею приймати причастя.
Зазвичай провідники нікому іншому не повідомляють про неформальні обмеження, за винятком ситуації, коли є потреба, щоб про це обмеження знали (див. 32.12.2).
Єпископ або президент колу може зняти неформальні обмеження, як підказує Дух, коли людина досягає конкретно визначеного прогресу в щирому покаянні. Якщо цей член Церкви продовжує грішити, може бути корисним або необхідним проведення ради щодо членства.
ПРОВЕДЕННЯ РАДИ ЩОДО ЧЛЕНСТВА В ЦЕРКВІ
Ради щодо членства в Церкві проводяться, якщо єпископ чи президент колу вирішує, що вони будуть корисними, або якщо їх проведення вимагається відповідно до політики Церкви (див. 32.6). Вони проводяться на рівні приходу, колу, філії, округу або місії. У цьому пункті надається інформація про те, як їх проводити.
32.9
Участь і відповідальність
У вміщеній далі таблиці показано, хто зазвичай бере участь у радах щодо членства.
|
Учасники рад щодо членства | |
|---|---|
|
Рада приходу щодо членства | Учасники рад щодо членства
|
|
Рада колу щодо членства | Учасники рад щодо членства
|
32.9.1
Президент колу
Президент колу:
-
Має повноваження головувати над радами щодо членства у колі; однак більшість цих рад проводяться єпископами.
-
Повинен дати дозвіл до того, як єпископ зможе провести раду щодо членства.
-
Проводить раду колу щодо членства, якщо чоловік або жінка, які отримали храмовий ендаумент, найімовірніше, будуть позбавлені членства в Церкві.
-
Може проводити раду, якщо член Церкви подає апеляцію на рішення ради приходу щодо членства.
-
Повинен дати згоду до того, як рада приходу щодо членства остаточно рекомендуватиме позбавити членства в Церкві людину, яка не отримала ендаумент.
32.9.2
Вища рада
Зазвичай члени вищої ради не беруть участі в радах колу щодо членства. Однак у складних ситуаціях члени вищої ради можуть брати в них участь (див. Учення і Завіти 102:2). Наприклад, президентство колу може запросити членів вищої ради до участі, якщо:
-
Існують суперечливі факти.
-
Їхні думки були б цінними й допомогли б збалансувати обговорення.
-
Член Церкви звертається з проханням про їхню участь.
-
Справа стосується члена президентства колу або його сімʼї (див. 32.9.7).
32.9.3
Єпископ (або президент філії в колі)
Єпископ:
-
Має повноваження головувати на радах приходу щодо членства.
-
Радиться з президентом колу й одержує від нього дозвіл до проведення ради.
-
Не може проводити раду, якщо чоловік або жінка, які отримали храмовий ендаумент, найімовірніше, будуть позбавлені членства в Церкві. У таких випадках повинна проводитися рада колу щодо членства.
-
Може бути запрошеним на раду колу щодо членства, яка проводиться для члена приходу, чиє членство розглядається. Його присутність повинна бути схвалена президентом колу і цією людиною.
Рада приходу чи філії щодо членства може рекомендувати позбавити членства в Церкві людину, яка не отримала ендаумент. Однак перед прийняттям остаточного рішення необхідно отримати схвалення від президента колу.
Іноді рада приходу щодо членства проводиться для члена Церкви, який отримав ендаумент, і у процесі розгляду справи стає ясно, що цей член Церкви, найімовірніше, буде позбавлений членства в Церкві. У таких ситуаціях єпископ передає цю справу президенту колу.
32.9.4
Президент місії
Президент місії:
-
Має повноваження головувати на радах щодо членства у філіях та округах місії.
-
Повинен дати дозвіл до того, як президент округу чи філії зможе провести раду щодо членства.
-
Проводить раду щодо членства, якщо чоловік або жінка, які отримали храмовий ендаумент, найімовірніше, будуть позбавлені членства в Церкві. Якщо не вистачає часу або перешкоджає відстань, він може призначити головувати на цій раді одного зі своїх радників. Він призначає взяти в ній участь ще двох носіїв Мелхиседекового священства.
-
Де можливо, проводить ради щодо членства для тих, хто не отримав ендаумент. Якщо не вистачає часу або перешкоджає відстань, провести цю раду він може уповноважити трьох носіїв Мелхиседекового священства. У цьому випадку раду зазвичай проводить президент округу або президент філії цього члена Церкви.
-
Може проводити раду, якщо член Церкви подає апеляцію на рішення ради округу чи філії щодо членства.
-
Отримавши схвалення від генерального авторитета з Місіонерського відділу, проводить раду щодо членства, якщо місіонер скоює тяжкий гріх під час служіння на місії (див. 32.9.8). Він також розглядає цю справу з членом президентства території та радиться з президентом рідного колу цього місіонера.
-
Повинен дати згоду до того, як рада приходу щодо членства дасть остаточну рекомендацію позбавити членства в Церкві людину, яка не отримала ендаумент.
Якщо місіонер/місіонерка зізнається у тяжкому гріху, скоєному до служіння на місії, президент місії для отримання настанов звʼязується з призначеною йому контактною особою у Місіонерському відділі, яка відповідає за роботу на місцях.
Якщо раду з членства проводить президент місії, то він призначає двох носіїв Мелхиседекового священства допомагати йому. Тільки за незвичайних обставин він повинен призначати допомагати йому молодих місіонерів. Він дотримується тих же процедур, що і при проведенні ради колу щодо членства (див. 32.10). Однак члени вищої ради або ради округу не беруть участі у проведенні ради.
32.9.5
Президент округу чи філії у місії
Президент округу чи філії у місії може проводити раду щодо членства, якщо уповноважений на це президентом місії. Члени ради округу участі в ній не беруть.
Рада округу чи філії щодо членства може рекомендувати позбавити членства в Церкві людину, яка не отримала храмовий ендаумент. Однак перед прийняттям остаточного рішення необхідно отримати схвалення від президента місії.
32.9.6
Діловод колу або приходу
Діловод колу або приходу:
-
Робить записи під час проведення ради тільки в тому разі, якщо вони потрібні для подання форми “Звіт ради щодо членства в Церкві”.
-
Заповнює цю форму, якщо про це просить провідник, який проводив раду.
-
Не бере участі в обговоренні або прийнятті рішення в цій раді.
32.9.7
Участь за незвичайних обставин
Якщо радник у президентстві колу не може брати участь у раді щодо членства, президент колу просить члена вищої ради або іншого первосвященника зайняти місце радника. Якщо президент колу не може брати участь, Перше Президентство може уповноважити одного з його радників головувати замість нього.
Якщо радник в єпископаті не може брати участь, єпископ може попросити первосвященника у приході зайняти місце радника. Якщо єпископ не може брати участь, він передає справу президенту колу, який скликає раду колу щодо членства в Церкві. Єпископ не може призначити радника, щоб той скликав раду щодо членства в Церкві.
Якщо рада щодо членства проводиться для члена сімʼї єпископа чи одного з його радників, вона проводиться на рівні колу. Якщо вона проводиться для члена сімʼї одного з радників президента колу, президент колу призначає іншого первосвященника зайняти місце цього радника. Якщо рада щодо членства проводиться для члена сімʼї президента колу, він консультується з Офісом Першого Президентства.
Якщо член Церкви висловлюється проти участі єпископа або його радників, рада щодо членства проводиться на рівні колу. Якщо член Церкви висловлюється проти участі одного з радників президента колу, президент колу призначає іншого первосвященника зайняти місце цього радника. Якщо член Церкви висловлюється проти участі президента колу або якщо президент колу відчуває, що не може бути неупередженим, він консультується з Офісом Першого Президентства.
32.9.8
Визначення, хто з провідників проводить раду в особливих обставинах
Ради щодо членства майже завжди проводяться у географічно визначених межах церковного підрозділу, в якому знаходиться запис про членство людини.
Іноді раду щодо членства необхідно провести для людини, яка переїжджає. Якщо переїзд відбувається у межах того самого колу, президент колу радиться з єпископами обох приходів і вирішує, де саме повинна проводитися рада.
Якщо член Церкви переїжджає за межі колу, президенти обох колів радяться і вирішують, де саме повинна проводитися рада. Якщо вони вирішують, що вона повинна проводитися у колишньому приході чи колі, то запис про членство залишається у тому приході до тих пір, поки рада не буде завершена. В іншому випадку запис передається в новий приход. Єпископ або президент колу конфіденційно повідомляє нинішнього єпископа або президента колу цього члена Церкви про те, чому необхідно провести раду.
Іноді раду щодо членства необхідно провести для члена Церкви, що тимчасово живе далеко від дому. Наприклад, раду може бути необхідно провести для студента або військовослужбовця. Єпископ у тій місцевості, в якій цей член Церкви тимчасово живе, може дати йому чи їй пораду і надати підтримку. Однак він не повинен проводити раду щодо членства, якщо тільки запис про членство не знаходиться в його підрозділі і він не порадився з єпископом рідного приходу цього члена Церкви.
Іноді місіонер/місіонерка скоює тяжкий гріх під час служіння на місії, про який стає відомо лише після того, як його/її звільнили від місіонерського покликання. Єпископ і президент колу радяться з приводу того, хто з них повинен проводити раду щодо членства. До її проведення хтось із них радиться з колишнім президентом місії.
32.10
Порядок проведення рад щодо членства
32.10.1
Вручення повідомлення про раду і підготовка до її проведення
Єпископ або президент колу вручає членові Церкви письмове повідомлення про раду щодо членства, яка буде проведена для розгляду його чи її справи. Це повідомлення підписане єпископом або президентом колу. Це повідомлення містить вказану далі інформацію:
“[Єпископат або президентство колу] проводить раду щодо членства в Церкві для розгляду вашої справи. Рада буде проведена [дата й час] у [місце].
Ця рада буде розглядати [у загальних словах сформулювати провину, але не наводити деталі чи докази].
Ви запрошені бути присутнім/присутньою на раді, щоб дати вашу відповідь. Ви можете подати письмові заяви від осіб, які могли б надати доречну інформацію в цій справі. Ви можете запросити цих осіб виступити на раді на вашому боці, якщо це заздалегідь схвалено президентом колу або єпископом. Ви також можете запросити [президентку Товариства допомоги приходу або президента кворуму старійшин] бути присутніми й надавати підтримку.
Будь-хто з присутніх повинен бути готовим шанобливо поставитися до характеру цієї ради, зокрема порядку її проведення і конфіденційності. Юрисконсульт і прибічники, крім вказаних вище осіб, присутніми бути не можуть”.
Заключний абзац може містити слова про любов, надію і турботу.
Настанови щодо того, кого ця людина може запросити, щоб виступити на раді, уміщено в 32.10.3, номер 4.
Якщо повідомлення неможливо вручити особисто, його можна відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Єпископ або президент колу призначає дату проведення ради щодо членства на час, зручний для цієї людини. Він також переконується, що є час, щоб отримати заяви від жертв провини, якщо вони бажають подати їх (див. 32.10.2).
Єпископ або президент колу підготовляє члена Церкви до ради, пояснюючи її мету і порядок проведення. Він також пояснює, які рішення може прийняти рада і якими можуть бути наслідки цих рішень. Якщо член Церкви зізнався, провідник пояснює, що це зізнання потрібно буде врахувати під час проведення ради щодо членства.
32.10.2
Отримання заяв від жертв
Якщо член Церкви є жертвою (наприклад, кровозмішення, насильства над дитиною, насильства над подружжям або шахрайства), єпископ або президент колу зв’язується з теперішнім єпископом або президентом колу цієї людини. Ці провідники визначають, чи буде корисно дати жертві можливість подати письмову заяву про цю провину та її наслідки. Ці заяви можуть бути прочитані під час проведення ради щодо членства (див. 32.10.3, номер 3). Провідники Церкви не мають повноваження ініціювати контакт із жертвами, які не є членами Церкви.
З цією метою будь-який контакт з жертвою здійснюється його чи її теперішнім єпископом або президентом колу. Якщо жертва подає заяву, цей провідник передає її єпископу або президенту колу, який проводить раду щодо членства. Провідники повинні бути дуже обережними, щоб уникнути подальшого травмування. Інші застереження див. у 32.4.3.
Будь-яке запитання до жертви, якій менше 18 років, передається через батьків дитини або її законних опікунів, інакше жертва може наразитися на небезпеку.
Інформацію щодо отримання єпископами або президентами колів настанов у випадках насильства див. у 32.4.5 і 38.6.2.1.
32.10.3
Проведення ради
Перед самим початком ради єпископ або президент колу розповідає учасникам, для кого вона проводиться і в чому полягає провина, про яку надійшло повідомлення. У разі потреби він пояснює порядок проведення ради.
Потім людину, якщо вона присутня, ввічливо запрошують до кімнати. Якщо єпископа запросили бути присутнім на раді колу щодо членства, його в цей час також запрошують до кімнати. Якщо людина запросила президентку Товариства допомоги приходу або президента кворуму старійшин бути присутніми і надавати підтримку, її або його також ввічливо запрошують до кімнати.
Єпископ або президент колу проводить раду в дусі любові, як вказано далі.
-
Він запрошує когось промовити вступну молитву.
-
Він називає провину, про яку надійшло повідомлення. Він дає можливість людині (якщо вона присутня) підтвердити, заперечити або пояснити провину.
-
Якщо член Церкви визнає провину, єпископ або президент колу продовжує з 5-го пункту, який знаходиться нижче. Якщо член Церкви заперечує її, єпископ або президент колу повідомляє інформацію про провину. Це може бути представлення достовірних документів і зачитування вголос будь-яких письмових заяв від жертв (див. 32.10.2). Якщо він зачитує таку заяву, він захищає жертву тим, що не називає її особу.
-
Якщо член Церкви заперечує провину, він чи вона можуть представити раді відповідну інформацію. Ця інформація може бути у письмовому вигляді. Або цей член Церкви може попросити людей, які могли б надати відповідну інформацію, виступити на раді один за одним. Цими людьми повинні бути члени Церкви, якщо тільки єпископ або президент колу заздалегідь не вирішив, що на раді може бути присутнім не член Церкви. Вони чекають в окремій кімнаті до часу, коли їх попросять висловитися. Кожна людина залишає кімнату, де проводиться рада, коли все скаже. Вони повинні бути готовими шанобливо поставитися до характеру ради, зокрема до порядку її проведення та конфіденційності. Членів Церкви не може супроводжувати юрисконсульт. Також не повинні бути присутніми їхні прибічники, крім осіб, названих у другому абзаці цього пункту.
-
Єпископ або президент колу може ставити запитання члену Церкви ввічливо і з повагою. Він також може ставити запитання іншим людям, яких член Церкви попросив/попросила надати інформацію. Радники в єпископаті або президентстві колу також можуть ставити запитання. Усі запитання мають бути короткими і стосуватися тільки суттєвих фактів справи.
-
Після представлення всієї відповідної інформації єпископ або президент колу просить члена Церкви залишити кімнату. Діловода також просять залишити кімнату, якщо тільки у раді колу щодо членства не беруть участь члени вищої ради. Якщо на раді колу щодо членства присутній єпископ члена Церкви, його теж просять залишити кімнату. Якщо президентка Товариства допомоги або президент кворуму старійшин присутні, щоб надавати підтримку, її чи його також просять залишити кімнату.
-
Єпископ або президент колу просить своїх радників дати коментарі чи висловити думки. Якщо на раді колу щодо членства були присутні члени вищої ради, він просить їх дати коментарі чи висловити думки.
-
Разом зі своїми радниками єпископ або президент колу з молитвою прагне дізнатися Господню волю стосовно цієї справи. Протягом цього часу в кімнаті повинні знаходитися тільки президент колу і його радники або єпископ і його радники. Якщо в раді колу щодо членства беруть участь члени вищої ради, президентство колу зазвичай іде в офіс президента колу.
-
Єпископ або президент колу повідомляє радникам своє рішення і просить їх підтримати його. Якщо в раді колу щодо членства беруть участь члени вищої ради, президентство колу повертається в кімнату і просить членів вищої ради підтримати рішення. Якщо радник або член вищої ради має іншу думку, єпископ або президент колу вислуховує її і прагне усунути розбіжності. Відповідальність за рішення лежить на головуючому чині.
-
Він запрошує людину повернутися в кімнату. Якщо діловод залишав кімнату, його також запрошують повернутися в кімнату. Якщо на раді колу щодо членства присутній єпископ члена Церкви, його також запрошують повернутися в кімнату. Якщо президентка Товариства допомоги або президент кворуму старійшин присутні, щоб надавати підтримку, її чи його також запрошують повернутися в кімнату.
-
Єпископ або президент колу оголошує рішення ради в дусі любові. Якщо рішенням є формальне обмеження привілеїв членства в Церкві або позбавлення членства в Церкві людини, він пояснює умови (див. 32.11.3 і 32.11.4). Він також пояснює, як позбутися цих обмежень, і дає інші настанови та поради. Єпископ або президент колу може на якийсь час перенести проведення ради, щоб знайти докладніше скерування або більше інформації, перш ніж прийняти рішення. У такому разі він це пояснює.
-
Він пояснює, що людина має право на апеляцію (див. 32.13).
-
Він запрошує когось промовити заключну молитву.
Незалежно від того, була людина присутньою чи ні, єпископ або президент колу повідомляє їй рішення, як це пояснено у 32.12.1.
Жодному з учасників ради щодо членства не дозволено робити аудіо- чи відеозапис або вести письмові записи. Діловод може робити нотатки, щоб підготувати “Звіт про раду щодо членства в Церкві”. Однак такі нотатки не є дослівним записом або стенограмою. Підготувавши звіт, він негайно знищує будь-які нотатки.
32.11
Рішення рад щодо членства
Рішення рад щодо членства повинні прийматися під проводом Духа. У них мають відображатися любов, яку Спаситель виявляє до тих, хто кається, і надія, яку Він їм дає. Можливі рішення описано далі. Приймаючи ці рішення, провідники беруть до уваги обставини, вказані у 32.7.
Після будь-якої ради щодо членства єпископ або президент колу негайно відправляє форму “Звіт ради щодо членства в Церкві” через систему LCR (див. 32.14.1).
Можливі рішення рад щодо членства вказано в наступних пунктах.
32.11.1
Залишається повноправним членом Церкви
У деяких випадках людина може бути невинною і залишається повноправним членом Церкви. У деяких випадках людина може скоїти гріх, щиро покаятися і залишитися повноправним членом Церкви. Єпископ або президент колу можуть дати пораду і застерегти від майбутніх вчинків. Після ради він і далі продовжує надавати підтримку, якщо це потрібно.
32.11.2
Надання особистих порад єпископом або президентом колу
На деяких радах щодо членства провідники можуть прийняти рішення, що хоч репутація члена Церкви не є бездоганною, однак для накладення формального обмеження щодо членства немає достатніх підстав. У цих випадках рада може вирішити, що людина повинна отримати від єпископа або президента колу особисту пораду й зауваження. Під час такого надання поради можуть бути накладені неформальні обмеження щодо членства, як вказано у 32.8.3.
Не вибираються надання особистої поради і накладення неформальних обмежень, якщо рада проводиться з приводу гріхів, перерахованих у 32.6.1.
32.11.3
Формальні обмеження щодо членства
На деяких радах щодо членства провідники можуть вирішити, що найкращим є на певний час формально обмежити для людини її привілеї членства в Церкві. Накладення формальних обмежень може бути достатньою мірою для всіх випадків, крім тих, що стосуються найтяжчих гріхів чи ситуацій, через які прийматиметься рішення про позбавлення людини членства в Церкві (див. 32.11.4).
Ті люди, на яких накладаються формальні обмеження щодо членства, усе ще залишаються членами Церкви. Однак їхні привілеї членства в Церкві є обмеженими в наступному:
-
Вони не можуть відвідувати храм. Але вони можуть продовжувати й далі носити храмовий одяг, якщо отримали ендаумент. Якщо член Церкви має храмову рекомендацію, провідник скасовує її в системі LCR.
-
Вони не можуть застосовувати священство.
-
Вони не можуть приймати причастя або брати участь у підтримці церковних чинів.
-
Вони не можуть виступати, проводити уроки чи молитися в церковній обстановці. Вони не можуть служити в церковному покликанні.
Їх заохочують відвідувати церковні збори і заходи, якщо їхня поведінка є належною. Також їх заохочують сплачувати десятину та пожертвування.
Єпископ або президент колу може поставити додаткові умови, такі як необхідність уникати порнографічних матеріалів та інших проявів зла. Зазвичай на додачу до цього він називає дії, які слід активно виконувати. Серед цих дій можуть бути: регулярно відвідувати церкву, регулярно молитися й читати Писання та інші церковні матеріали.
Якщо привілеї членства в Церкві для людини було формально обмежено, про це робиться примітка в її записі про членство.
Зазвичай час формального обмеження триває щонайменше один рік і може тривати довше. Якщо член Церкви досягає конкретних результатів у щирому покаянні, єпископ або президент колу проводить ще одну раду для розгляду на ній питання щодо зняття обмежень (див. 32.16.1). Якщо цей член Церкви продовжує грішити, провідник може провести ще одну раду для розгляду інших мір.
32.11.4
Позбавлення членства в Церкві
На деяких радах щодо членства провідники можуть вирішити, що найкращим є на певний час позбавити людину членства в Церкві (див. Мосія 26:36; Алма 6:3; Мороній 6:7; Учення і Завіти 20:83).
Позбавлення людини членства в Церкві вимагається у випадках убивства (як воно визначено у 32.6.1.1) та множинного шлюбу (як пояснено у 32.6.1.2). Воно майже завжди вимагається у випадку кровозмішення, як пояснено у 32.6.1.2 і 38.6.10.
Якщо скеровує Дух, позбавлення людини членства в Церкві може також бути необхідним:
-
Для тих, чия поведінка робить їх серйозною загрозою для інших.
-
Для тих, хто скоїв особливо тяжкі гріхи.
-
Для тих, хто не виявляє покаяння у скоєнні тяжких гріхів (див. підстави у 32.7).
-
Для тих, хто скоює тяжкі гріхи, які завдають шкоди Церкві.
Рада приходу, філії чи округу щодо членства може рекомендувати позбавити членства в Церкві людину, яка не отримала храмовий ендаумент. Однак перед прийняттям остаточного рішення необхідно отримати схвалення від президента колу або місії.
Ті, хто був позбавлений членства в Церкві, не можуть мати жодних привілеїв членства в ній.
-
Вони не можуть відвідувати храм або носити храмовий одяг. Якщо така людина має храмову рекомендацію, провідник скасовує її в системі LCR.
-
Вони не можуть застосовувати священство.
-
Вони не можуть приймати причастя чи брати участь у підтримці церковних чинів.
-
Вони не можуть виступати, проводити уроки чи молитися в церковній обстановці або проводити заходи в церкві. Також вони не можуть служити в церковному покликанні.
-
Вони не можуть сплачувати десятину та пожертвування.
Їх заохочують відвідувати церковні збори і заходи, якщо їхня поведінка є належною.
Для тих, хто був позбавлений членства в Церкві, може бути розглянуто питання стосовно відновлення їхнього членства в Церкві через хрищення і конфірмацію. Як правило, спочатку вони повинні виявляти щире покаяння впродовж щонайменше одного року. Єпископ або президент колу проводить ще одну раду щодо членства, щоб розглянути питання стосовно відновлення членства в Церкві (див. 32.16.1).
Рішення ради щодо членства і наслідки
|
Рішення |
Наслідки |
|---|---|
Рішення Залишається повноправним членом Церкви (див. 32.11.1) | Наслідки
|
Рішення Надання особистої поради єпископом або президентом колу (див. 32.11.2) | Наслідки
|
Рішення Формальні обмеження щодо членства (див. 32.11.3) | Наслідки
|
Рішення Позбавлення членства в Церкві (див. 32.11.4) | Наслідки
|
32.11.5
Запитання стосовно прийняття рішень у складних питаннях
Єпископи звертаються із запитаннями стосовно настанов про ради щодо членства, уміщені в цьому довіднику, до президента колу.
У складних випадках президент колу може звернутися за порадою до призначеного йому територіального сімдесятника. Президент колу повинен радитися з президентством території стосовно питань, вказаних у 32.6.3. Однак президент колу не повинен запитувати територіального сімдесятника чи генерального авторитета, як вирішити складні питання. Президент колу вирішує, чи повинна проводитися рада, щоб вплинути на поведінку людини. Якщо рада проводиться, президент колу або єпископ вирішує, яким буде результат.
32.11.6
Повноваження Першого Президентства
Перше Президентство має повноваження приймати остаточне рішення стосовно усіх обмежень щодо членства в Церкві і позбавлення членства в Церкві.
32.12
Повідомлення і оголошення
Рішення ради щодо членства повідомляється людині — та іншим, якщо необхідно, — як пояснено далі.
32.12.1
Повідомлення людині про рішення
Наприкінці ради єпископ або президент колу, як правило, повідомляє її рішення людині. Однак він може на якийсь час призупинити проведення ради, щоб знайти докладніше скерування або більше інформації, перш ніж прийняти рішення.
Рада приходу, філії чи округу щодо членства може рекомендувати позбавити членства в Церкві людину, яка не отримала храмовий ендаумент. Однак перед прийняттям остаточного рішення необхідно отримати схвалення від президента колу або місії.
Єпископ або президент колу пояснює наслідки рішення, як вказано у 32.11. Зазвичай він також дає пораду стосовно умов покаяння, щоб обмеження могли бути зняті або щоб людині могло бути відновлене членство в Церкві.
Єпископ або президент колу якомога скоріше передає людині письмове повідомлення про рішення та його наслідки. Це повідомлення містить загальну заяву про те, що дію було вжито у відповідь на поведінку, яка суперечить законам і порядку Церкви. Воно також може містити пораду стосовно зняття обмежень щодо членства або відновлення членства в Церкві. У ньому має бути зазначено, що людина може подати апеляцію на це рішення (див. 32.13).
Якщо людина не присутня на раді, письмового повідомлення може бути достатньо, щоб інформувати її про рішення. Єпископ або президент колу також може зустрітися з цією людиною.
Єпископ або президент колу не дає людині копію форми “Звіт про раду щодо членства в Церкві”.
32.12.2
Інформування інших про рішення
Якщо єпископ або президент колу неформально обмежує привілеї членства людини при наданні особистої поради, він зазвичай не інформує про це нікого іншого (див. 32.8.3). Однак, допомагаючи членам Церкви, ці провідники спілкуються один з одним стосовно неформальних обмежень.
Якщо на раді щодо членства приймається рішення формально обмежити привілеї членства людини або позбавити її членства в Церкві, єпископ або президент колу повідомляє про рішення лише тим, кому потрібно його знати. Слід дотримуватися вказаних далі настанов.
-
Він бере до уваги потреби жертв або потенційних жертв та почуття сімʼї людини.
-
Він не повідомляє рішення, якщо людина подала апеляцію на це рішення. Однак він може повідомити, що воно оскаржується, якщо відчуває, що необхідно захистити потенційних жертв. Він також може повідомити рішення, щоб допомогти у зціленні жертв (хоч і не називаючи їхніх імен) або захистити репутацію Церкви.
-
Якщо потрібно, єпископ конфіденційно повідомляє рішення членам ради приходу. Це робиться для того, щоб інформувати провідників, які можуть вважати, що ця людина може мати покликання, проводити уроки, промовляти молитви чи виступати на зборах. Це також робиться, щоб заохотити провідників турбуватися про цього члена Церкви та його чи її сімʼю і підтримувати їх.
-
Отримавши схвалення від президента колу, єпископ може повідомити рішення у своєму приході на зборах кворуму старійшин і Товариства допомоги, якщо справа стосується:
-
Хижацької поведінки, яка може бути загрозою для інших.
-
Навчання лжевчень або наявності інших видів відступництва.
-
Дуже великих гріхів, таких як практикування множинного шлюбу або використання сектантських учень з метою залучення послідовників.
-
Публічного заперечування дій або вчень генеральних чи місцевих церковних провідників.
-
-
У таких випадках президенту колу також може бути потрібно дозволити повідомити про це рішення членам інших приходів у колі.
-
У деяких випадках єпископ або президент колу може відчути, що буде корисним повідомити деяких або всіх жертв та їхні сімʼї про те, що для цієї людини була проведена рада щодо членства. Він робить це через їхнього єпископа або президента колу.
-
Якщо схильність людини до хижацької поведінки становить загрозу для інших людей, єпископ або президент колу може попередити про це, щоб допомогти захистити інших людей. Він не розкриває конфіденційну інформацію і не робить припущень.
-
У всіх інших випадках єпископ або президент колу обмежується у всіх повідомленнях загальною заявою. Він просто констатує, що за поведінку, яка суперечить законам і порядку Церкви, привілеї членства в Церкві для людини було обмежено або що її було позбавлено їх. Він просить присутніх не обговорювати це. Він не запитує, підтримують вони цю дію чи ні.
-
Якщо після проведення ради щодо членства цей член Церкви залишається повноправним членом Церкви (див. 32.11.1), єпископ або президент колу може повідомити про це, щоб розвіяти чутки.
32.12.3
Повідомлення про вилучення імені із записів про членство в Церкві
У деяких випадках єпископу може бути потрібно повідомити, що на прохання людини її ім’я було вилучено із записів про членство в Церкві (див. 32.14.9). Єпископ не повідомляє ніяких інших подробиць.
32.13
Оскарження рішення
Протягом 30 днів член Церкви може оскаржити рішення ради приходу щодо членства президенту колу. Президент колу проводить раду колу щодо членства, щоб розглянути оскарження. Він також може попросити єпископа знову скликати раду і переглянути рішення, особливо у випадку, якщо є нова інформація.
Протягом 30 днів член Церкви може оскаржити рішення ради колу щодо членства, написавши лист до Першого Президентства. Член Церкви віддає цей лист президенту колу, щоб направити його Першому Президентству.
У місії член Церкви протягом 30 днів може оскаржити рішення ради філії чи округу щодо членства президенту місії. Президент місії проводить раду щодо членства, щоб розглянути оскарження. Якщо не вистачає часу або перешкоджає відстань, він дотримується інструкцій у 32.9.4.
Якщо президент місії провів раду, член Церкви може протягом 30 днів оскаржити рішення, написавши лист до Першого Президентства. Член Церкви віддає цей лист президенту місії, щоб направити його Першому Президентству.
Людина, яка подає апеляцію на рішення, у письмовій формі конкретно вказує на можливі помилки або несправедливість у дотриманні процедури чи в рішенні.
Якщо проводиться рада щодо членства, щоб розглянути апеляцію, можливим є прийняття одного з двох рішень:
-
Залишити початкове рішення в силі.
-
Змінити початкове рішення.
Рішення Першого Президентства є остаточними, і на них не можуть подаватися апеляції.
32.14
Звіти і записи про членство
32.14.1
Звіт ради щодо членства в Церкві
Після проведення будь-якої ради щодо членства єпископ або президент колу негайно відправляє форму “Звіт ради щодо членства в Церкві” через систему LCR. Він може попросити діловода підготувати цей звіт. Він переконується, що ні в якому місці не зберігається жодна паперова чи електронна копія цієї форми. Він також переконується, що всі нотатки, використані для підготовки цього звіту, були негайно знищені.
32.14.2
Формальні обмеження щодо членства в Церкві
Про формальні обмеження щодо членства в Церкві робиться примітка у записі про членство людини. Головне управління Церкви робить цю примітку після отримання “Звіту ради щодо членства в Церкві”. Якщо член Церкви покаявся, провідник повинен провести ще одну раду, щоб розглянути питання про зняття цих обмежень (див. 32.16.1).
32.14.3
Записи після позбавлення людини членства в Церкві
Якщо людину позбавлено членства в Церкві, Головне управління Церкви видаляє запис про членство після отримання “Звіту ради щодо членства в Церкві”. Якщо ця людина бажає, провідники допомагають їй підготуватися до відновлення її членства в Церкві через хрищення і конфірмацію (див. 32.16.1).
32.14.4
Записи після відновлення членства в Церкві
Після відновлення людині її членства в Церкві єпископ відправляє форму “Звіт ради щодо членства в Церкві”. Свідоцтво про хрищення і конфірмацію не створюється. Натомість інформація про хрищення і конфірмацію записується у формі “Звіт ради щодо членства в Церкві”.
Якщо член Церкви раніше не отримав ендаументу, Головне управління Церкви надає запис про членство, в якому вказано дати його чи її першого хрищення та інших обрядів. У записі не зазначається, що мало місце позбавлення членства в Церкві.
Якщо член Церкви раніше отримав ендаумент, Головне управління Церкви оновлює запис про членство, щоб в ньому були вказані нові дати хрищення і конфірмації. У цьому записі також міститиметься повідомлення: “Необхідно відновити благословення”. Після того як благословення члена Церкви відновлено (див. 32.17.2), запис про членство оновлюється, щоб в ньому були вказані дати першого хрищення та інших обрядів. У ньому не зазначається, що мало місце позбавлення членства в Церкві.
32.14.5
Записи про членство в Церкві з примітками
З дозволу Першого Президентства Головне управління Церкви робить примітку у записі про членство людини у будь-якій із перелічених далі ситуацій.
-
Єпископ або президент колу відправляє форму “Звіт ради щодо членства в Церкві”, в якому вказується, що членство в Церкві людини було формально обмежено або що людину було позбавлено членства в Церкві за будь-що із вказаного далі:
-
Кровозмішення
-
Сексуальне насильство над дитиною чи підлітком, сексуальну експлуатацію дитини чи підлітка або значне фізичне чи емоційне насильство над дитиною або підлітком
-
Причетність до дитячої порнографії, як вказано у 38.6.6
-
Множинний шлюб
-
Хижацьку сексуальну поведінку дорослої людини
-
Трансгендер: дії для переходу у стать, протилежну до тієї біологічної статі, з якою народилася людина (див. 38.6.23)
-
Привласнення церковних коштів або крадіжку церковного майна (див. 32.6.3.3)
-
Зловживання допомогою, що надається за церковною програмою благополуччя
-
Загрозливу поведінку (сексуальну, насильницьку чи у фінансових справах) або поводження, яке шкодить Церкві
-
-
Єпископ і президент колу відправляють письмове повідомлення, що людина:
-
Зізналася у злочині, повʼязаному з однією з перерахованих вище дій, або була засуджена за такий злочин.
-
За цивільним позовом була притягнута до відповідальності за шахрайство чи інші незаконні вчинки, повʼязані з однією з перерахованих вище дій.
-
Коли єпископ отримує запис про членство з приміткою, він дотримується інструкцій, які містяться в цій примітці.
Тільки Перше Президентство може дозволити видалити примітку із запису про членство. Якщо президент колу рекомендує видалити примітку, він робить це за допомогою LCR (див. 6.2.3). Офіс Першого Президентства повідомляє йому, схвалено цю рекомендацію чи ні.
32.14.6
Звіт про крадіжку церковних коштів
Якщо на людину накладено обмеження щодо членства в Церкві або її позбавлено членства в ній за привласнення церковних коштів, єпископ або президент колу повідомляє про це, як вказано у 34.7.5.
32.14.7
Обмеження на переміщення записів про членство
Іноді член Церкви переїжджає у той час, коли триває дія стосовно його чи її членства або все ще є інші нерозвʼязані серйозні проблеми. Іноді єпископу потрібно поділитися інформацією з новим єпископом, перш ніж передати запис про членство у новий підрозділ. У таких випадках єпископ (або діловод, якщо він уповноважений) може накласти обмеження на переміщення запису про членство. Запис залишається у підрозділі, поки єпископ (або діловод, якщо він уповноважений) не зніме це обмеження. Це дає можливість єпископу повідомити про проблеми і надати інформацію.
32.14.8
Записи тих, хто позбавлений волі
Деяких членів Церкви засуджено за злочин і позбавлено волі. Єпископ або президент колу підрозділу, у межах якого жила ця людина, коли вчинила злочин, вживає будь-яку необхідну дію для формального обмеження щодо членства чи позбавлення членства в Церкві. Якщо привілеї членства були обмежені, провідник (або діловод, якщо він уповноважений) передає запис про членство у підрозділ, який є відповідальним за місце, в якому увʼязнено людину. Якщо відбулося позбавлення членства в Церкві, єпископ або президент колу звʼязується з провідником того підрозділу. (Див. 32.15).
32.14.9
Заяви про вилучення імені із записів про членство в Церкві
Якщо член Церкви просить вилучити його або її імʼя із записів про членство в Церкві, єпископ звʼязується з ним або нею, щоб дізнатися, чи бажає він або вона обговорити проблеми і спробувати розвʼязати їх. Єпископ і цей член Церкви можуть також порадитися з президентом колу. Провідник переконується, що цей член Церкви розуміє вказані далі наслідки від вилучення імені із записів про членство в Церкві:
-
Скасовуються всі обряди.
-
Скасовуються всі привілеї членства.
-
Відновлення членства в Церкві через хрищення і конфірмацію може відбутися тільки після ґрунтовно проведеної співбесіди і, у багатьох випадках, після проведення ради щодо членства (див. 32.16.2).
-
Людина, яка раніше отримала ендаумент, має право отримати відновлення священства і храмових благословень тільки з дозволу Першого Президентства і після того, як мине щонайменше один повний рік з дати відновлення членства в Церкві (див. 32.17.2).
Якщо член Церкви все одно хоче, щоб його або її імʼя було вилучено із записів про членство в Церкві, він або вона подає єпископу письмову підписану заяву. Єпископ відправляє цю заяву президенту колу через систему LCR. Потім президент колу через цю систему розглядає і відправляє цю заяву. Провідники повинні реагувати на заяви негайно.
Людина також може попросити, щоб її імʼя було вилучено із записів про членство в Церкві, відправивши підписану й нотаріально завірену заяву у Головне управління Церкви.
Неповнолітня людина, яка бажає, щоб її ім’я було вилучено із записів Церкви, має дотримуватися такої самої процедури, як і доросла людина, за одним винятком: заява повинна бути підписана цією неповнолітньою людиною (якщо їй більше 8 років) та одним з батьків (батьками) або опікуном (опікунами), які мають законне право опікуватися цією неповнолітньою людиною.
Якщо член Церкви, подаючи заяву з проханням вилучити його чи її ім’я із записів про членство в Церкві, погрожує судовим позовом проти Церкви або її провідників, то президент колу діє за інструкціями, наведеними у 38.8.23.
На заяву про вилучення імені із записів про членство в Церкві слід відреагувати, навіть якщо провідники священства мають інформацію про скоєння тяжкого гріха. Будь-яка інформація про гріхи, від яких людина не звільнилася, вказується, коли заява передається через систему LCR. Це дозволяє провідникам священства вирішити ці питання у майбутньому, якщо людина звернеться з проханням про відновлення членства в Церкві (див. 32.16.2).
Провідник священства не повинен рекомендувати людині подати заяву з проханням вилучити її ім’я із записів про членство в Церкві, щоб уникнути проведення ради щодо членства.
Провідники продовжують служити тим, чиї імена було вилучено із записів про членство в Церкві, якщо тільки вони не вимагають не контактувати з ними.
ПОВЕРНЕННЯ ПРИВІЛЕЇВ ЧЛЕНСТВА В ЦЕРКВІ
Якщо привілеї членства в Церкві для людини було обмежено або її було їх позбавлено, провідники підтримують з нею дружні стосунки, дають поради і надають їй підтримку, якщо вона дозволяє це робити. У цьому пункті пояснено, як ці привілеї може бути повернуто.
32.15
Продовжуйте служити
Роль єпископа або президента колу як загального судді не закінчується, коли член Церкви отримує обмеження щодо членства або коли його чи її позбавляють членства в Церкві. Він і далі продовжує служити цій людині, якщо вона дозволяє це, аби вона могла знову мати благословення членства в Церкві. Єпископ регулярно зустрічається з цією людиною і, якщо це корисно і прийнятно, з його чи її подружжям. Спаситель навчав нефійців:
“Ви не викинете її … з ваших місць поклоніння, бо таким ви продовжуватимете проповідувати; бо ви не знаєте, може вони повернуться, і покаються, і прийдуть до Мене з щирими намірами в серці, і Я зцілю їх; а ви будете знаряддям принесення їм спасіння” (3 Нефій 18:32).
Час відразу після того, як на людину було накладено обмеження щодо членства або її було позбавлено членства в Церкві, є важким і критичним для її сімʼї. Провідники повинні бути чутливими до потреб членів сімʼї, підбадьорювати їх та допомагати їм.
Єпископ переконується, що було призначено турботливих членів Церкви служити людині, на яку накладено обмеження щодо членства або яку було позбавлено членства в Церкві, якщо вона дозволяє служити їй. Вони також служать іншим членам сімʼї. Люди, на яких накладено обмеження щодо членства в Церкві, можуть отримати користь від участі в індексуванні (див. 25.4.3).
Якщо людина переїжджає за межі приходу, єпископ інформує нового єпископа і пояснює, що має ще відбутися перед тим, як для неї зможуть бути зняті обмеження щодо членства в Церкві. Якщо члена Церкви було позбавлено членства в Церкві або якщо його чи її імʼя вилучено із записів про членство в Церкві, єпископ так само інформує нового єпископа, якщо ця людина погодилася, щоб церковні провідники їй допомагали.
32.16
Зняття формальних обмежень або відновлення членства в Церкві
32.16.1
Ради щодо членства в Церкві для зняття формальних обмежень, накладених на людину, або для відновлення її членства в Церкві
Якщо на раді щодо членства в Церкві привілеї членства для людини були обмежені або її було їх позбавлено, то повинна бути проведена ще одна рада, щоб розглянути питання зняття обмежень щодо членства цієї людини в Церкві або відновлення її членства в Церкві. Ця рада також повинна проводитися на такому ж рівні повноважень (або вищому), що й початкова рада. Наприклад, якщо президент колу або місії головував на початковій раді, президент колу або місії головує на раді, на якій розглядатиметься питання щодо зняття обмежень, накладених на людину, або відновлення її членства в Церкві.
Цю раду проводить теперішній єпископ або президент колу. Спочатку він переконується, що людина покаялася й готова та гідна мати благословення членства в Церкві.
Тим, чиє членство в Церкві було формально обмежено, зазвичай потрібно виявляти щире покаяння протягом щонайменше одного року, перш ніж буде розглянуто питання про зняття цих обмежень. Тим, кого було позбавлено членства в Церкві, майже завжди потрібно виявляти щире покаяння протягом щонайменше одного року, перш ніж для них буде розглянуто питання про відновлення їхнього членства в Церкві. Для члена Церкви, який на час скоєння тяжкого гріха займав важливу церковну посаду, цей період, як правило, довший (див. 32.6.1.4).
При проведенні ради, на якій розглядається питання про зняття обмежень щодо членства людини в Церкві або відновлення її членства в Церкві, дотримуються тих самих настанов, що і при проведенні інших рад щодо членства. Для проведення такої ради єпископу потрібно отримати схвалення від президента колу. У місії президенту філії або округу потрібно отримати схвалення від президента місії.
Слід дотримуватися вказаних далі настанов, якщо проводиться рада щодо членства, щоб розглянути питання про зняття обмежень щодо членства людини в Церкві або відновлення її членства в Церкві. Не всі з цих настанов можуть застосовуватися в кожному конкретному випадку.
-
Розгляд рішення початкової ради щодо членства. Єпископ або президент колу розглядає форму “Звіт ради щодо членства в Церкві”. Щоб отримати її копію, він робить запит в системі LCR. Після розгляду цієї форми він може звʼязатися з єпископом або президентом колу того підрозділу, де було проведено початкову раду, щоб отримати пояснення.
-
Проведення співбесіди з людиною. Єпископ або президент колу ґрунтовно проводить співбесіду з людиною, щоб визначити силу її віри в Ісуса Христа і міру покаяння. Він також визначає, чи виконала людина умови, вказані у рішенні початкової ради.
-
Визначення, в якому стані знаходиться розгляд справи у кримінальному чи цивільному суді. Іноді людина зізнається у скоєнні злочину або вона була засуджена за скоєння злочину. Іноді людина буває визнана винною у цивільній справі про шахрайство або в інших незаконних діях. У цих випадках провідники зазвичай не проводять раду доти, доки людина не виконає всі умови будь-якого судового рішення, припису чи покарання, прийнятого чи накладеного судовими інстанціями. Цими умовами, зокрема, можуть бути ув’язнення, засудження до позбавлення волі умовно з іспитовим строком, умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання та штраф або відшкодування. Для винятків вимагається схвалення Першого Президентства до проведення ради щодо членства. Ці винятки можуть стосуватися людини, яка виконала вимоги законодавства і виявила щире покаяння, але засуджена до позбавлення волі умовно з довічним іспитовим строком або на неї було накладено значний штраф.
-
Консультація з провідниками священства жертв. Єпископ або президент колу звʼязується з теперішнім єпископом або президентом колу будь-кого із жертв (див. 32.10.2).
-
Вручення повідомлення про раду. Він повідомляє людині дату, час і місце проведення ради.
-
Проведення ради. Він проводить раду відповідно до настанов у 32.10.3. Він запитує людину, що вона зробила, аби покаятися. Він також запитує про її відданість Ісусу Христу і Церкві. Коли розглянуто всі питання, що стосуються справи, він просить цього члена Церкви вийти з кімнати. Разом зі своїми радниками він молиться, щоб знати, яку дію потрібно застосувати. Трьома можливими рішеннями є:
-
Залишити в силі обмеження щодо членства чи позбавлення членства в Церкві.
-
Зняти обмеження або дозволити відновлення членства в Церкві.
-
Рекомендувати Першому Президентству, щоб було дозволено зняти обмеження або відновити членство в Церкві (якщо це необхідно відповідно до пункту “Звернення за дозволом від Першого Президентства”, що наведений далі).
-
-
Повідомлення про рішення. Після того як рада прийме рішення, головуючий чин повідомляє це рішення людині. Якщо необхідний дозвіл від Першого Президентства, він пояснює, що це рішення є рекомендацією для Першого Президентства.
-
Відправлення звіту. Єпископ або президент колу відправляє форму “Звіт ради щодо членства в Церкві” через систему LCR. Він може попросити діловода підготувати цей звіт. Він переконується, що ні в якому місці не зберігається жодна паперова чи електронна копія цієї форми. Він також переконується, що всі нотатки, використані для підготовки цього звіту, були негайно знищені.
-
Звернення за дозволом від Першого Президентства (якщо необхідно). Дозвіл від Першого Президентства для зняття формальних обмежень щодо членства людини в Церкві або відновлення її членства в Церкві є необхідним у вказаних далі ситуаціях. Цей дозвіл є необхідним, навіть якщо гріх скоєно після того, як формально було накладено обмеження щодо членства або людину було позбавлено членства в Церкві.
Президент колу звертається за дозволом до Першого Президентства тільки у випадку, якщо він рекомендує дати дозвіл (див. 6.2.3).
-
Убивство
-
Кровозмішення
-
Сексуальне насильство над дитиною чи підлітком, сексуальна експлуатація дитини чи підлітка або тяжке фізичне чи емоційне насильство над дитиною чи підлітком, вчинене дорослою або молодою людиною, старшою на кілька років
-
Причетність до дитячої порнографії, коли є вирок суду
-
Відступництво
-
Множинний шлюб
-
Скоєння тяжкого гріха під час перебування на важливій церковній посаді
-
Трансгендер: дії для переходу у стать, протилежну до тієї біологічної статі, з якою народилася людина (див. 38.6.23)
-
Привласнення церковних коштів або крадіжка церковного майна
-
-
Вручення письмового повідомлення про рішення. Єпископ або президент колу забезпечує, щоб людина якомога скоріше отримала письмове повідомлення про рішення та його наслідки.
-
Хрищення і конфірмація. Якщо людина була позбавлена членства в Церкві на початковій раді, вона повинна бути знову охрищена і конфірмована. Якщо вимагається дозвіл від Першого Президентства, ці обряди можуть бути виконані тільки після отримання цього дозволу. Свідоцтво про хрищення і конфірмацію не створюється (див. 32.14.4).
32.16.2
Відновлення членства в Церкві після вилучення імені із записів про членство в Церкві
Якщо імʼя людини було формально вилучено із записів про членство в Церкві, для відновлення членства в Церкві вона повинна бути охрищена і конфірмована. Для дорослих відновлення членства в Церкві зазвичай не розглядається, поки не мине принаймні один рік після вилучення імені із записів про членство в Церкві.
Коли людина звертається з проханням про відновлення її членства в Церкві, єпископ або президент колу отримує копію форми “Звіт про адміністративну дію”, що додавалася до заяви з проханням про вилучення імені. Він може отримати її через систему LCR.
Потім єпископ або президент колу ґрунтовно проводить співбесіду з цією людиною. Він запитує, якими були причини для початкової заяви та бажання відновити членство в Церкві. У дусі любові він запитує, які тяжкі гріхи могла скоїти людина до або після вилучення її імені із записів про членство в Церкві. Провідник не ініціює процедуру відновлення членства в Церкві, поки не переконається, що людина покаялася й готова та гідна мати благословення членства в Церкві.
Настанови, яких слід дотримуватися для відновлення членства в Церкві після вилучення імені із записів про членство в Церкві, такі:
-
Провести раду щодо членства, якщо членство людини в Церкві було формально обмежено на час вилучення її імені із записів про членство в Церкві.
-
Провести раду щодо членства в Церкві, якщо людина скоїла якийсь тяжкий гріх, яким, зокрема, є відступництво, до того як її імʼя було вилучено із записів про членство в Церкві.
За інших обставин рада щодо членства не проводиться, якщо тільки єпископ або президент колу не визначить, що її потрібно провести.
Якщо рада щодо членства є необхідною для людини, яка отримала храмовий ендаумент, її проводить президент колу. Якщо рада щодо членства є необхідною для людини, яка не отримала храмовий ендаумент, її проводить єпископ після схвалення президента колу.
Якщо людина мала стосунок до чогось із переліченого у 32.16.1, номер 9 до або після вилучення її імені із записів про членство в Церкві, для відновлення її членства в Церкві вимагається схвалення Першого Президентства. Якщо людина мала стосунок до чогось із переліченого у 32.14.5, номер 1 до або після вилучення її імені із записів про членство в Церкві, в її запис про членство буде внесено примітку.
Людина, яка звертається з проханням про відновлення у членстві в Церкві, повинна задовольняти ті самі вимоги, що й інші люди, які охрищуються. Коли єпископ або президент колу переконується, що людина є гідною і щиро бажає, щоб було відновлено її членство в Церкві, ця людина може бути охрищена і конфірмована. Свідоцтво про хрищення і конфірмацію не створюється (див. 32.14.4).
32.17
Церковна діяльність, висвячення і відновлення благословень після відновлення членства в Церкві
32.17.1
Церковна діяльність і висвячення
У наведеній далі таблиці вказано відповідний рівень церковної діяльності для людей, членство в Церкві яких було відновлено через хрищення і конфірмацію.
|
Раніше не отримували ендаументу |
Раніше отримали ендаумент | |
|---|---|---|
|
Раніше були носіями священства | Раніше не отримували ендаументу
| Раніше отримали ендаумент
|
|
Інші члени Церкви | Раніше не отримували ендаументу
| Раніше отримали ендаумент
|
32.17.2
Відновлення благословень
Люди, які раніше отримали храмовий ендаумент і для яких було відновлено членство в Церкві через хрищення і конфірмацію, можуть отримати їхнє священство і храмові благословення тільки через обряд відновлення благословень (див. Учення і Завіти 109:21). Вони не висвячуються у чини священства і не отримують ендаумент знову. Ці благословення відновлюються через обряд. Братам відновлюється їхній колишній чин священства, за винятком чину сімдесятника, єпископа або патріарха.
Тільки Перше Президентство може дати дозвіл на виконання обряду відновлення благословень. Вони не розглядатимуть прохання про виконання цього обряду раніше, ніж через один рік після того, як членство в Церкві цієї людини було відновлено через хрищення і конфірмацію.
Єпископ і президент колу проводять співбесіду з цією людиною, щоб визначити її гідність і підготовленість. Якщо президент колу відчуває, що ця людина є гідною і готовою, він звертається із запитом про відновлення благословень, користуючись LCR. Про обовʼязки президента колу, коли він подає запити до Першого Президентства, див. у 6.2.3.
Якщо Перше Президентство дає дозвіл на відновлення благословень, воно доручає генеральному авторитету або президенту колу провести співбесіду з цією людиною. Якщо людина є гідною, цей провідник виконує обряд, щоб відновити її благословення.
Інформацію стосовно записів про членство та відновлення благословень див. у 32.14.4.