Як би далеко ви не зайшли, Христос завжди може допомогти вам змінитися

Лусіндо Адеріто Родрігес Тексейра Андраре

Коли залежність від кокаїну привела мене до в’язниці, я думав, що моє життя скінчилося. Однак насправді воно лише починалося.

Автор живе в Кабо-Верде.

Як і Нефій, я був народжений від порядних батьків, хоча не можу сказати, що добре їх знав. Моя мати померла від хвороби, коли мені було лише 5 років, а через кілька років виснажливої праці заради підтримки своїх 11 дітей від інфаркту помер і мій батько, коли мені було лише 17 років.

Здавалося, що життя несправедливе.

У путах залежності

Після смерті батька я почувався повністю безпорадним і розгубленим. Оскільки я не мав батьків, які б навчали мене відрізняти правильне від хибного, то почав курити. Я почав з марихуани, потім цигарки, а закінчив кокаїном. У 17-річному віці то був згубний шлях, але кокаїн заспокоював мої нерви й давав відчуття, що життя терпиме. Невдовзі я вже курив його кожного дня. Я став залежним, і здавалося, що я віддалився від світу.

Мій мозок був запрограмований лише на два завдання: заробити гроші й купити наркотики. Я навіть голодував, бо не їв---купити наркотики було для мене важливіше, ніж купити їжу.

Згодом я потрапив до поліції, і мене було притягнуто до суду. Я дуже добре навчився брехати, тож переконав їх, що більше не буду приймати наркотики і намагатимусь жити краще. Я навіть плакав. Але то все була брехня. Десь глибоко в серці я дійсно хотів жити краще. Я хотів змінитися. Але я не вірив, що то було можливо. Поліція мене відпустила, але мені сказали, що я потраплю у в’язницю, якщо мене впіймають удруге.

Через кілька тижнів мене знову піймали. Цього разу ніяка брехня мені не допомогла. Мене посадили до в’язниці, і я думав, що моє життя скінчилося.

Насправді, це виявилося початком мого життя.

Я вірю, що багато подій у нашому житті трапляються не без причини. Я думав, що суддям я не подобався і що вони були моїми ворогами. Але пізніше я зрозумів, що вони дійсно зробили щось хороше, аби допомогти мені звільнитися від залежності. Мені потрібен був відпочинок---навіть якщо цим відпочинком була в’язниця.

У пошуках нового початку

У в’язниці я почувався нещасним і самотнім. Мені здавалося, що я нікому не можу довіряти---навіть собі. Кожен день був повторенням попереднього. Той самий розпорядок. Я не відчував, що в мене є якась мета.

Через рік мене перевели до камери, де на стіні був малюнок, якого я раніше ніколи не бачив---здавалося, що його вирвали з книги. На малюнку був мускулистий чоловік, який стояв на колінах і, як здавалося, молився. Але мене більше цікавили його м’язи. Я хотів бути схожим на нього. Тож я почав при кожній нагоді серйозно займатися фізичними вправами. Той малюнок мотивував мене до кінця перебування у в’язниці---він допоміг мати мету й стати сильним.

Через якийсь час мене випустили. Це було чудо. Я був вільний і намагався вирішити, що робити зі своїм життям. Через кілька тижнів мої старі друзі запросили мене на так званий “домашній сімейний вечір”. Я відразу ж відповів, що не хочу йти. Але вони наполягали і сказали, що там буде багато людей і що буде їжа й ігри. Я неохоче погодився.

Дивовижний “збіг обставин”

На мій подив, було дуже весело. І поки я там був, мій погляд привернули двоє чоловіків у костюмах. Вони запитали, чи знаю я щось про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я сказав, що ні. Вони коротко розповіли мені про Церкву і про пророка Джозефа Сміта й Книгу Мормона. Мене це трохи зацікавило, тож я погодився знову з ними зустрітися.

Коли ми наступного дня разом гортали Книгу Мормона, мене зацікавили сторінки з ілюстраціями. А потім я побачив зображення мускулистого чоловіка, який стояв на колінах біля золотих пластин.

У мене було відчуття, ніби мене вдарила блискавка.

Це був той самий малюнок, який я бачив на стіні своєї камери у в’язниці. Як це могло бути? У чому полягав зв’язок? Я запитав у місіонерів про той малюнок. Вони сказали, що то пророк Мороній і що він у молитві просить Бога захистити пластини, які він збирається заховати в землі.

Мені більше нічого не було потрібно, крім того пояснення. Я знав, що то не було збігом обставин. Я думав про те, скільки надії та рішучості дав мені той малюнок у пошуках нової мети, поки я був у в’язниці. І я хотів прочитати цю книгу й ще більше змінитися й зміцнитися.

З Христом ви можете змінитися

Після багатьох труднощів, як і обіцяв Мороній, мене дивовижним чином було змінено і врятовано силою Ісуса Христа (див. Moроній 10). Я маю сильне свідчення про силу та істину, які містяться у Книзі Мормона та євангелії Ісуса Христа. Я відслужив місію, щоб ділитися своїм свідченням з іншими, і одружився з прекрасною жінкою. Ми плануємо запечататися разом з нашими дітьми в храмі Прая Кабо-Верде, коли через кілька років його добудують. І який то буде чудовий день.

Я у великому боргу перед Моронієм. Його зображення на стіні моєї камери у в’язниці було початком повної зміни мого життя і мого шляху до Спасителя. З власного досвіду я знаю, що в Бога є план для кожного з нас, і де б ми не були, ніколи не надто пізно для Нього та Спасителя допомогти нам змінитися, якщо ми до Них звернемося.

Старійшина Уліссес Соарес радив: “Будь ласка, ніколи не здавайтеся після чергових невдач і не вважайте себе нездатними позбутися гріхів і подолати залежність. … Завжди докладайте максимум зусиль, показуючи своїми ділами бажання очистити посудину зсередини, як навчав цього Спаситель. … Обіцяння, яке знаходиться в Книзі Мормона---“це благодаттю ми спасенні після всього, що ми можемо зробити”---є доречним у таких обставинах. Будь ласка, пам’ятайте, що дар благодаті Спасителя “не обов’язково починає працювати лише “після” того, як ми зробили все, що могли. Ми можемо отримати Його благодать до того, як почнемо докладати власні зусилля, протягом цього процесу і після нього”¹.

Я колись вважав, що не зможу змінитися. Але я знаю, що якщо ви смиренні й маєте надію та віру і по-справжньому вірите в здатність Небесного Батька та Спасителя зміцнювати вас і допомагати, то відчуєте “могутню зміну серця” (див. Moсія 5:2) і досягнете набагато більшого, ніж уявляли. Я знаю, що так сталося зі мною. Я дуже вдячний за новий шлях у житті, який Вони допомогли мені знайти.