Як мотивувати підростаюче покоління
Автор живе в штаті Юта, США.
Ось чотири способи того, як допомагати своїм дітям встановлювати гідні цілі, щоб зростати так, як Спаситель.
Ілюстрації Девіда Гріна
Ми, батьки і провідники, хочемо допомогти дітям і молоді стати послідовниками Ісуса Христа і залишатися ними все життя, скеровуючись внутрішнім мотивом служити Господу і виконувати свою особисту місію.
Програма для дітей і молоді є простою, однак потужною підбіркою матеріалів, які допоможуть дітям і молоді зростати духовно, соціально, фізично та інтелектуально, як це робив Спаситель (див. Лука 2:52). Це може відбуватися під час навчання євангелії та життя за нею, завдяки участі в значущих та цікавих проектах служіння й заходах та встановленню й досягненню власних цілей. Однак, як і батьки в поданій нижче історії, ми можемо вже почуватися перевантаженими, а тут необхідно до свого переліку додати ще чиїсь цілі. Або нас може хвилювати те, що діти не будуть просуватися вперед, якщо їх не підштовхувати.
Розмова про встановлення цілей. Приклад 1:
Алана, 15 років, сидить біля своєї мами Рейчел, проглядаючи перелік складених ними можливих цілей, над якими могла б працювати Алана. Батько Алани, Джефф, проходить повз них. “Над якою з них мені слід працювати, тату?”— запитує Алана.
Джефф поглянув на годинник, трохи скривившись, і зазирнув у список. “Хм-м-м, ця здається легкою. А як щодо того, щоб “вивчити напам’ять гімн”? Ти можеш досить швидко позначити цю ціль, як досягнуту. А чи є тут ще щось легеньке?”
Рейчел втручається, згадуючи, як неохоче Алана погодилася записатися до шкільної туристичної команди. “Насправді, можливо, тобі треба спробувати зробити щось складне! Щось таке, що вимагає фізичного навантаження”,—пропонує вона.
“Гм-м-м,—зітхає Алана, тягнучись до телефона.— Думаю, цього досить”.
Як можуть допомагати батьки і провідники?
Батьки і провідники можуть багато чого робити, щоб допомагати дітям і молоді розвинути більшу внутрішню мотивацію, аби мати хороші цінності, приймати хороші рішення і отримувати радість як від процесу просування вперед, так і від досягнень.
Подумайте про час, коли ви відчували сильну мотивацію працювати над досягненням мети. Що мотивувало вас? Може ви бачили можливість або навички, які дійсно хотіли розвинути, а може проблему, яку необхідно було вирішити. Приклад і підтримка інших надихала вас зробити спробу.
Подібним чином діти й молодь відчуватимуть сильнішу внутрішню мотивацію, якщо (1) з молитвою вирішать, чого хочуть (а не просто того, чого інші хочуть від них), (2) складуть план досягнення мети, (3) не будуть лише керуватися думкою про нагороду чи покарання і (4) відчуватимуть, що батьки і провідники на їхньому боці.
1. Допоможіть молодим людям зрозуміти, чого вони найбільше хочуть
Кожен чогось хоче: створити команду, більше спати, не бути таким самотнім, наближатися до Бога. Господь і Його посланці часто запитують людей: “Чого ви хочете?” (Див. Maрк 11:24; 1 Нефій 11:1–2; Aлма 18:15; 3 Нефій 27:1–2; Eтер 2:23–25). Але знання того, що ми найбільше хочемо, а не того, що ми хочемо просто зараз, вимагає досвіду й розмірковувань.
Думаючи про дитину чи підлітка, яким ви хочете допомогти, запитайте себе:
-
Як я можу ознайомити їх з новим досвідом, цінностями та ідеями, щоб це було позитивно і цікаво?
-
Чи даю я їм відчути наслідки неправильного вибору, аби у них було бажання робити кращий вибір?
-
Коли я можу запитати їх про те, у що вони вірять і які їхні цінності? (Див. доданий перелік “Запитання для встановлення цілей”).
-
Як я можу вказати на їхні сильні сторони? (Спробуйте так: “Я бачу, що тобі добре вдається . Як ти можеш це використати для служіння Господу?”)
2. Допоможіть молоді скласти план
Коли мета встановлена, часто буває так, що молодим людям досить легко визначитися з планом. Можливо, дітям молодшого віку потрібно буде більше ваших ідей. Подавайте пропозиції лише тоді, коли вони зайдуть у глухий кут. Втім радійте, якщо їхні ідеї їм подобаються більше за ваші. Не наполягайте на своєму.
Аби допомогти у складанні плану, ви можете запитати:
-
Яка твоя мета? (Абстрактні цілі, такі як “бути кращим”, дуже важко визначити, якщо тільки вони не включають конкретних дій, наприклад: “Кожного дня когось похвалити” чи “Вибачитися, якщо я розгніваюся”.
-
Чому ця мета для тебе важлива? (Яку користь вони отримають, якщо житимуть за своїми цінностями чи ставатимуть більше схожими на Спасителя?)
-
Чи цей час є підходящим для роботи над цією метою? (Чому так або чому ні?)
-
Який невеликий, простий крок тобі необхідно зробити, щоб розпочати? (Нагадуйте їм, що дія дає натхнення. Допоможіть почати, або почати знову, вдаючись до чогось малого і простого).
-
Як можна все впорядкувати таким чином, щоб це допомагало тобі виконувати план? (Можна створювати нагадування, писати слова підбадьорення, складати графік або таблицю, щоб слідкувати за прогресом, усувати спокуси, використовувати правильні засоби або просити про допомогу).
-
Які перешкоди можуть виникати на твоєму шляху? Як ти можеш з ними справлятися? (Допоможіть дітям пам’ятати про свій план; цікавтеся, що пішло не так; більше часу приділіть тому, що погано вдається; спробуйте новий підхід або підкоригуйте ціль).
Аби допомагати іншим справлятися з невдачами, ви можете розповісти випадок зі свого життя чи життя своєї сім’ї, про те, коли люди, стикаючись з випробуваннями, не здавалися. Також намагайтеся запитувати:
-
Що ти спробував/ла зробити? Що ще можна спробувати?
-
Хто може допомогти? Чим я можу допомогти?
-
Які з’являються ідеї, коли ти про це молишся?
3. Будьте обережними з винагородами й покараннями
Невеличкі нагороди можуть допомагати людям спробувати щось нове, перетворити важке завдання на більш приємне або відсвяткувати успіх. Втім, якщо перестаратися, винагорода насправді може послабити мотивацію. Люди, які вже взялися за виконання завдання, часто починають виконувати менше, а не більше, ніж раніше, якщо їм за нього “платять”, прийшовши до висновку, що сама лише винагорода не варта їхніх зусиль. І в той час, як дітям потрібно відчувати на собі наслідки поганого вибору, вони навчаються боятися і уникати людей, які карають їх, замість того, щоб на досвіді засвоювати хороші цінності.
Звичайно, люди, які працюють на роботі, очікують, що їм будуть платити, однак бонуси та визнання також можуть бути хорошими засобами показати, що їхні зусилля помічають. Однак, коли йдеться про життя за євангелією та досягнення особистих цілей, внутрішнє задоволення є найкращою мотивацією в довгій перспективі. Внутрішнє задоволення несе в собі:
-
Відчуття Духа.
-
Відчуття єдності з батьками, провідниками і друзями.
-
Бажання жити за своїми цінностями.
-
Бажання навчатися, пробувати щось нове і вирішувати проблеми.
-
Хороший настрій.
-
Зміну життя на краще.
Допоможіть молоді усвідомити й оцінити таке внутрішнє задоволення. І час від часу вдавайтеся до невеличких доречних винагород, щоб відзначити добре виконану роботу!
4. Допомагайте молоді відчути вашу любов
Сповнені любові стосунки—це один з найважливіших способів впливати на цінності, цілі й мотивацію інших людей. Як люди показували вам, що вони вас дійсно люблять і цінують? Як ви дізнавалися, що з певною людиною можна бути до кінця чесним/ою, розповідаючи про свої помилки й труднощі? Якщо ви по-справжньому не відчували, що вас вдома люблять, то чого, на вашу думку, ви потребували і не отримали?
Ваші відповіді можуть допомогти вам зрозуміти, як спілкуватися з молоддю таким чином, аби їм у вашій присутності було комфортно і затишно.
Докладаючи зусилля і за підтримки з небес, ми можемо надавати допомогу, мотивуючи молоде покоління та справляючи на нього вплив.
Розмова про встановлення цілей. Приклад 2:
Алана, 15 років, сидить з мамою Рейчел, проглядаючи перелік цілей, над якими може працювати Алана. В цей час повз них проходить тато Алани, Джефф. “Тату, над якою з них мені слід працювати?”— запитує Алана.
Джефф поглянув на годинник, трохи скривившись, і зазирнув у список. “Хм-м-м, ця здається легкою. А як щодо того, щоб “вивчити напам’ять гімн”? Ти можеш досить швидко позначити цю ціль, як досягнуту. А чи є тут ще щось легеньке?”
Джеф замовчав. Щось було не так, тож він якийсь час думав, що саме.
Я запізнююся, подумав він. Я просто хочу з цим скоріше закінчити. Я не дуже добре справляюся із завданням виховувати дітей. Хм-м-м-м. Він дивиться на свою дочку, а потім розуміє, що його охоплюють також інші відчуття. Надія. Захват. Справа не в тому, щоб позначити завдання, як виконане. Це питання її зростання. І це можливість встановити з нею контакт. На його обличчі з’являється усмішка.
“Давай зробимо паузу і поміркуємо над цим,—сказав він.— Може кожен з нас запише те, над чим ми отримаємо спонукання працювати?”
“Хм-м-м, добре”,—сказала Алана. Рейчел знайшла олівці й папір, і вони кілька хвилин думали й записували.
“Гаразд,—сказала Рейчел.— А що ж далі?”
Алана пригадує: “Думаю нам слід помолитися про це, а потім обрати ціль і скласти план. Тату, ти справді вважаєш, що Небесному Батькові не байдуже, яку ціль я оберу?”
Джефф задумався. “У тебе багато хороших ідей, тож, можливо, Небесний Батько хоче, щоб ти вибрала одну для початку. Але я абсолютно впевнений в тому, що ти важлива для Небесного Батька”.
“Я знаю, що ти хочеш скористатися своїми дарами, аби зробити щось добре,—додала Рейчел,—тож якщо один з них є більш важливим, я впевнена, що Небесний Батько допоможе тобі це відчути”.
Алана усміхнулася, а потім згадала: “Президент Нельсон попросив молодь зробити ретельну оцінку свого життя. Можна я піду взяти те, що написала?”
“Звичайно!”—сказав Джефф, усміхаючись. Він знову поглянув на годинник. “Oй, мені вже треба бігти. Знайди свої записи і поговоримо про це під час вечері, гаразд? У мене є запитання, які можуть допомогти”.
“Чудово!—сказала Алана, усміхаючись.— Тату, мамо, дякую!”