Ліягона
    Знати---чудово, але недостатньо
    Завантаження
    Уся книга (PDF)
    Виноски
    Тема

    Знати—чудово, але недостатньо

    Ось кілька розповідей про перших членів Церкви, які чули свідчення свідків Книги Мормона.

    Joseph Smith Infographic

    Ілюстрації Дена Берра

    Окрім можливості побачити золоті пластини або ангела, почути свідчення про Книгу Мормона від її свідків—це найкраще, про що можна мріяти. Багато перших членів Церкви мали таку нагоду.

    Далі подано розповіді кількох членів Церкви, які розмовляли зі свідками Книги Мормона. Втім ми побачимо, що, як навчав Президент Рассел М. Нельсон, здобути свідчення про Книгу Мормона—це “чудово, але недостатньо!”1

    Joseph Smith Infographic

    Ребекка Вільямс: “Їхньому слову довіряють”

    Ребекка Свейн Вільямс чула кількох свідків Книги Мормона в Огайо, починаючи з 1830 року. Вона свідчила своєму батькові та братам: “Я чула однакові історії від кількох членів сім’ї [Сміт] і безпосередньо від трьох свідків. Я чула, як вони публічно проголошували на зібранні, що бачили святого ангела, який спустився з небес і приніс пластини та поклав у них перед очима”.

    Коли члени сім’ї не прийняли її свідчення, Ребекка не замкнулася в собі. Вона продовжувала любити їх, молитися за них і цінувати добру пораду свого батька. Вона також продовжувала свідчити йому про те, що свідки Книги Мормона кажуть правду: “Вони є чоловіками з хорошою репутацією, і їхньому слову довіряють. … Вони бачили ангела Божого і розмовляли з ним”2.

    У кінці 1830-х років, який був періодом великого розколу в Церкві, Ребекка залишалася вірною, прийнявши рішення дотримуватися настанов Книги Мормона3.

    Joseph Smith Infographic

    Уільям Мак-Леллін: “Змушений визнати істинність”

    Одного ранку 1831 року молодий шкільний учитель на ім’я Уільям Мак-Леллін почув, що якісь чоловіки, які йдуть до Міссурі, будуть читати проповідь про нову книгу, відому як “одкровення від Бога”. Він поквапився, щоб почути їх. Він чув, як Девід Уітмер свідчив, що “бачив святого ангела, який сказав їм про істинність цього літопису”. Він дуже хотів знати, що свідчення тих чоловіків правдиві. Уільям пройшов з ними 644 км до Індепенденса, шт. Міссурі, де познайомився з іншими свідками Книги Мормона, серед яких були Мартін Гарріс та Гайрум Сміт, і про все їх розпитував4.

    Уільям розмовляв з Гайрумом кілька годин. “Я розпитував його про подробиці появи літопису”,—писав Уільям. Наступного ранку, попросивши в молитві скерування, щоб дізнатися про істинність почутого, він зрозумів, що, “будучи чесною людиною, змушений визнати істинність і вірність Книги Мормона”5.

    У наступні роки віра Уільяма пройшла перевірку і зміцнилася внаслідок прийнятих ним рішень і пережитих святими останніх днів переслідувань. Коли святі в окрузі Джексон, шт. Міссурі, зазнали нападу, Гайрам Пейдж, друг Уільяма і один з Восьми свідків, був побитий палицями й бичами чоловіками, які сказали, що відпустять його, якщо він зречеться Книги Мормона. “Як я можу зректися того, в істинності чого впевнений?”— сказав Гайрам, і вони знову почали його бити.

    Свідчення Гайрама зміцнило Уільяма, втім, і це зрозуміло, він боявся побоїв. Коли Уільям почув, що чоловіки в тій місцевості пропонували винагороду за затримання його та Олівера Каудері, вони удвох залишили містечко й заховалися в лісі разом з Девідом Уітмером. Там Уільям поговорив з двома з Трьох свідків. “Я ніколи не мав справжнього видіння у своєму житті,—казав він,—однак люди кажуть, що ви бачили, тож беззаперечно знаєте. Зараз ви знаєте, що наше життя в небезпеці кожної миті, якщо лише зловмисники впіймають нас. Скажіть мені, якщо ви боїтеся Бога, чи Книга Мормона істинна?”

    “Брате Уільям,—сказав Олівер,—Бог послав Свого святого ангела, щоб проголосити нам про істинність перекладу, і тому ми знаємо про це. І навіть якщо зловмисники вб’ють нас, ми помремо, проголосивши цю істину”.

    Девід додав: “Олівер повідомив тобі урочисту істину, бо нас не можна було обманути. Я з повною упевненістю заявляю, що це істина!”6

    Девід, Мартін, Гайрам, Олівер та Уільям—кожен окремо прийшли до пізнання того, що Джозеф Сміт переклав Книгу Мормона силою Бога. Вони знали, що євангелія, написана на золотих пластинах, є істинною. Але пізніше вони дозволили, щоб їхнє невдоволення Джозефом похитнуло їх аж до того, що вони перестали жити за вченнями Книги Мормона.

    Спостерігаючи за їхнім вибором, пророк Джозеф свідчив не лише про те, що Книга Мормона—істинна, “найбільш правильна з усіх книг на світі і є ключовим каменем нашої релігії”, але що ми будемо “ближч[е] до Бога, твердо дотримуючись її заповідей, ніж будь-якої іншої книги”7.

    Joseph Smith Infographic

    Саллі Паркер: “Сильна у вірі”

    Саллі Паркер була сусідкою Люсі Мак Сміт в Кертленді, шт. Огайо. “Вона розповіла мені всю історію”,—писала Саллі. Коли Саллі запитала Люсі, чи та бачила пластини, “[Люсі] відповіла заперечно, бо їй не було призначено бачити їх, однак вона піднімала їх і відчувала на дотик, і я вірю всім словам, які вона казала, бо я жила з нею вісім місяців, і вона є однією з найкращих жінок”.

    У 1838 році Саллі почула, як Гайрум Сміт також ділився своїм свідченням: “Він казав, що бачив пластини на власні очі й тримав їх у руках”8.

    У кінці 1830-х років, коли багато людей залишало Церкву, Саллі Паркер сумувала через те, що втрачала багато друзів, і поновила свою рішучість триматися настанов Книги Мормона. “Я маю намір триматися за ту віру, яка подібна до гірчичного зернятка,—писала Саллі.— Тепер я своїм серцем відчуваю силу книги. Моя віра така ж сильна, як і тоді, коли ми христилися; так само і мій розум. Я маю намір триматися євангелії до смерті”9.

    Joseph Smith Infographic

    Рода Грін: “На ньому був Дух Божий”

    Люсі Мак Сміт виступала на генеральній конференції в 1845 році, коли всі свідки Книги Мормона в її сім’ї померли від хвороби або їх було вбито. Вона розповіла історію, яка сталася під час першої місії її сина Сем’юела.

    Сем’юел, один з Восьми свідків, побував у домі Роди Грін, чоловік якої був на місії для іншої церкви. Сем’юел запитав Роду, чи не хоче вона отримати книгу. “Це Книга Мормона, яку мій брат Джозеф переклав з пластин, що зберігалися в землі”,—пояснив він.

    Рода прийняла примірник книги, щоб почитати і показати своєму чоловікові. Коли Сем’юел пізніше повернувся, Рода сказала, що її чоловік не зацікавився, тому вона не може купити книгу. Засмутившись, Сем’юел узяв книгу і почав виходити з дому. Рода пізніше розповідала Люсі, що Сем’юел потім зупинився і поглянув на неї. “Вона ніколи не бачила такого погляду,—розповідала Люсі під час виступу на конференції.— Вона знала, що на ньому був Дух Божий”.

    “Дух забороняє мені забрати цю книгу”,—сказав Сем’юел Роді, яка стала на коліна і попросила Сем’юела помолитися з нею. Вона залишила книгу, прочитала її і здобула свідчення про неї. Те саме пізніше зробив її чоловік. Вони прийняли рішення жити за настановами книги все своє життя.

    “І так почалася робота,—свідчила Люсі,—а потім вона поширилася, як гірчичне зерно”10.

    Рода Грін є моїм пращуром. Мене зміцнює її свідчення про Книгу Мормона і записані свідчення безпосередніх свідків, а також тих, хто їх чув. Їхній вибір укріпляє мене в рішенні триматися вчень Книги Мормона.

    Кожен з нас може бути сучасним свідком Книги Мормона, коли Святий Дух підтверджує нам істинність книги. Незадовго до від’їзду на місію я закінчив читати Книгу Мормона, потім став на коліна і промовив просту молитву зі справжнім наміром і щирим серцем та вірою в Ісуса Христа (див. Moроній 10:3–4). Я отримав сильне відчуття, яке донесло мені думку: “Ти вже знаєш, що вона істинна”. Разом з ним мене охопив спокій, якому я не хотів опиратися. З того часу я знав, що Книга Мормона—істинна.

    Однак цього недостатньо. Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Щоразу, коли я чую, як хтось, в тому числі я сам, каже: “Я знаю, що Книга Мормона істинна”, мені хочеться вигукнути: “Це чудово, але цього недостатньо!” Нам потрібно відчувати “в глибинах” свого серця, що Книга Мормона однозначно є словом Бога. Ми повинні це відчути настільки глибоко, що у нас ніколи не виникне бажання прожити без неї і дня”11. Вчення Президента Нельсона є істинним. Як ніщо інше, мої неперервні зусилля жити за вченнями Книги Мормона допомогли наблизитися до Бога.