2019
Наша вічна сутність батьків
Червень 2019


Лише в цифровому форматі: Дорослій молоді

Наша вічна сутність батьків

Автор живе в штаті Юта, США.

За мирськими, загальноприйнятими стандартами я--не мати, але Бог знає---і я знаю---мою вічну сутність.

Іноді я задумуюся, чи стану я колись матірʼю в цьому житті, чи ж мені доведеться чекати здійснення обіцяних Божих благословень уже в наступному житті. Мені хотілося б сказати, що я ніколи не нарікаю на те, що я незаміжня. Але, якщо бути чесною, то бувають дуже важкі дні. Я відчуваю самотність. У мене опускаються руки.

Але також, кажучи чесно, у мене бувають і дуже, дуже хороші дні. У мене бувають дні, коли я відчуваю цілковитий спокій стосовно напрямку, яким іду в житті, дотримуючись всього, що я вивчаю. Недавно в один з таких днів я подумала: “Чому мені так пощастило? Чому мені вдалося отримати весь цей неймовірний досвід?”

Я знайшла собі відповідь у Книзі Мормона: “Бог довірив тобі те, що є священним, що Він утримував священним, а також що Він буде утримувати і зберігати для мудрої цілі Своєї, щоб Він міг явити Свою силу майбутнім поколінням” (Алма 37:14; курсив додано).

Хоч цей вірш написано про пластини з латуні, ті слова навчили мене того, про що я ніколи раніше не думала. Бог дозволив мені отримати весь цей досвід, аби я змогла благословити майбутні покоління. Щоб я змогла допомогти своїм майбутнім дітям і всім дітям Бога пізнати Його.

Президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, пояснив, що “якими б не були ваші особисті обставини, ви є складовою---основною складовою---Божої сім’ї та вашої особистої сім’ї, чи то в майбутньому, в цьому світі чи в духовному світі. Бог покладає довіру на те, що, виявляючи любов і віру в Ісуса Христа, ви виховаєте якомога більше членів Його і вашої сім’ї”1.

Рішення готуватися

У деякі дні мені нестерпно хочеться бути зі своїм вічним супутником і нашими дітьми. Неначе якась частина мене знає, що я все ще не зустріла найважливіших людей у своєму житті, і я хочу бути здатною віддавати їм свою любов.

Але істина в тому, що хоч тут їх у мене й немає і вони все ще для мене є далекою мрією, я вже тепер можу приймати рішення заради них.

Президент Айрінг також розповів про випадок, що стався, коли він був єпископом і один молодий чоловік прийшов до нього в офіс. Цей чоловік зробив у житті кілька великих помилок, але хотів змінитися. Він хотів, щоб його майбутні діти були запечатані до батька, який міг би застосовувати дане йому священство. Він був готовий пройти через болючий процес покаяння, щоб дати той дар своїм дітям.

Президент Айрінг сказав, що цей чоловік “тоді … відчув потреби дітей, про яких лише мріяв, і приніс їм дар заздалегідь та від щирого серця. Він приніс у жертву свою гординю, лінь і важкі почуття. Я впевнений, що зараз це не здається жертвою”2.

Моя сутність: бути матірʼю

Нещодавно я розглядала фотографію, на якій моя мама знята ще маленькою дівчинкою. Вона така мила зі своїм кучерявим волоссям і у синьому платтячку. Але дивлячись на ту фотографію, єдине, що я могла бачити---це обличчя матері на фоні тіла маленької дівчинки. Я знаю, що це не виглядало так, коли робився знімок,---але вона завжди була моєю матірʼю.

Це спонукало мене подумати про всі дари, які вона підготувала для мене ще навіть до того, як я народилася. Я думала про те, як вона вчилася створювати прекрасну домівку. Я думала про те, як вона старанно навчалася, щоб стати медсестрою, і як вона вивчала євангелію, щоб зміцнювати своє свідчення. Я думала про те, як вона вирішила смиренно пожертвувати всім, щоб турбуватися про мене й нашу сімʼю.

І тоді я усвідомила: я мати для моїх майбутніх дітей. І в очах Бога моя вічна сутність---бути матірʼю.

Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “кожна жінка є матір’ю в силу свого вічного божественного призначення”3. Кожна жінка є матірʼю і кожний чоловік є батьком---незалежно від того, мають вони вже дітей чи ще ні. Наші нащадки можуть прийти в цьому житті чи в наступному, однак це не змінює нашої вічної сутності як батьків.

Мій дар наступним поколінням

Прямо тепер його важко уявити. Бувають дні, коли я відчуваю себе самотньою. Бувають дні, коли мене тривожить, чи справді я досягаю своєї мети або чи змінюю я щось для когось.

Але прямо зараз я можу прийняти рішення позитивно впливати на людей у моєму житті. Є діти, яких я можу виховувати й навчати. Є способи, в які я можу використати свій досвід, щоб благословляти інших. І, можливо, одного дня мої діти подивляться на мою фотографію і не зможуть збагнути, що я колись була кимось іншим, а не їхньою матірʼю.

Посилання

  1. Генрі Б. Айрінг, “Жінки і вивчення євангелії вдома”, Ліягона, лист. 2018, с. 59.

  2. Henry B. Eyring, “Gifts of Love” (Brigham Young University devotional, Dec. 16, 1980), 5–6, speeches.byu.edu.

  3. Рассел М. Нельсон, “Участь сестер у збиранні Ізраїля”, Ліягона, лист. 2018, с. 68.