Принципи служіння
Служити—це бачити людей такими, якими їх бачить Спаситель
Ісус проводив багато часу з тими людьми, які відрізнялися від інших; Він бачив їх божественний потенціал.
Фрагмент картини Христос і багатий юнак, художник Генріх Гофман
У своїх зусиллях служити так, як Спаситель, ми можемо отримати запрошення послужити людині, яка відрізняється від нас. Це нагода для нас навчатися і зростати.
З огдяду на культурні, освітні, расові, економічні, вікові, поведінкові відмінності в минулому чи теперішньому або щось інше, можна легко засуджувати людей ще до того, як ми познайомимося з ними. Такий безпідставний осуд веде до упередженого ставлення, і Спаситель про це застерігав (див. 1 Самуїлова 16:7; Іван 7:24).
Чи можемо ми відкинути відмінності й дивитися на інших людей так, як на них дивиться Спаситель? Як ми можемо навчитися любити інших за те, якими вони є і ким вони можуть стати?
Поглянути і любити
У Біблії міститься відома історія про багатого юнака, який запитав, як здобути вічне життя: “Ісус же поглянув на нього з любов’ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста” (Maрк 10:21).
Коли старійшина С. Марк Палмер, сімдесятник, кілька років тому вивчав цей уривок з Писань, раптом перед ним ця історія постала в новому світлі.
“Ісус же поглянув на нього з любов’ю”.
Коли я почув ці слова, у моєму розумі виникла яскрава картина того, як наш Господь зупинився і поглянув на цього молодого чоловіка. Поглянув, тобто глибоко і проникливо зазирнув у його душу, розпізнав, що той був хорошим, а також побачив його потенціал і його найбільшу потребу.
Потім прості слова—Ісус робив це з любов’ю. Він відчував безмежну любов і співчуття до цього хорошого молодого чоловіка, і завдяки цій любові, і з цією любов’ю, Ісус попросив від нього навіть більшого. Я уявляю, що мав відчувати цей молодий чоловік, коли його огорнула така любов, хоча його попросили робити щось настільки складне, як продати усе, що він мав, і віддати це все бідним. …
[Я запитував себе]: “Як я можу сповнитися Христовою любов’ю, щоб через мене [інші люди могли] відчути любов Бога і бажання змінитися?” Як я можу поглянути на [людей навколо мене] так само, як Господь поглянув на багатого молодого чоловіка, бачачи їх тими, ким вони є насправді і якими вони можуть стати, замість того, щоб дивитися лише на те, що вони роблять, або чого не роблять? Як я можу стати більше схожим на Спасителя?”1
Вчитися бачити інших людей
Якщо ми навчимося бачити інших людей так, як Спаситель, то отримаємо щедрі благословення. Ось кілька ідей, які допоможуть нам у досягненні цієї мети.
-
Познайомтеся з ними краще
Зробіть зусилля, щоб ваше знання людини не обмежувалося поверхневою інформацією про неї. Зрозумійте, що для встановлення стосунків необхідний час і щирі зусилля. (Див. статтю “Як розвивати осмислені стосунки” в серпневому номері за 2018 рік у рубриці “Принципи служіння”). -
Аналізуйте себе
Звертайте увагу на те, які судження ви висловлюєте свідомо чи підсвідомо. Помічайте, які припущення ви робите стосовно інших людей, і намагайтеся зрозуміти, чому у вас виникають до них саме такі почуття. -
Не засуджуйте
Зрозумійте, що обставини не визначають гідності людини. Поставте себе на її місце і подумайте, якого ставлення до себе вам би хотілося, якби ви опинилися в такій самій ситуації. Відділяйте вибір людини та її поведінку від її внутрішньої цінності та божественного потенціалу. Це допоможе нам бачити її такою, якою її бачить Спаситель. -
Моліться, щоб любити їх
Постійно моліться за тих людей поіменно, а також про те, щоб вистачило терпіння встановити з ними щирі дружні стосунки. З молитвою обміркуйте своє служіння. Чи співпадає те, що ми робимо, з тим, що їм дійсно потрібно?
Фрагмент картини Зцілена жінка, художник Дж. Кірк Річардс
Ісус проводив час з людьми, які мали різний статус у суспільстві: з багатими, з бідними, з правителями і простими людьми. Часто Він був жертвою неправильних суджень з боку інших людей, коли вони дивилися на Нього і бачили Його очевидну бідність і малозначуще становище. “І ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! … Він погорджений був, Його люди покинули” (Iсая 53:2–3).
Христове бачення
Одна сестра розповідає історію про те, як навчилася дивитися на свою сусідку очима Христа:
“Джулія (ім’я змінено) жила біля мене і здавалося, що в неї немає друзів. Вона завжди була невдоволена й сердита. Незважаючи на це, я вирішила подружитися з нею. Це мало бути не просте поверхневе знайомство, а справжня дружба. Я розмовляла з нею кожного разу, коли бачила її, і виявляла зацікавленість в усьому, що вона робила. Поступово я зав’язувала з нею дружні стосунки, і це принесло в моє серце радість.
Якось я вирішила відвідати Джулію і запитати її про рішення не ходити до церкви.
Я дізналася, що у неї не було поблизу ні сім’ї, ні родичів. Її єдиний брат, який жив дуже далеко, спілкувався з нею раз на рік по телефону. Коли я слухала, як вона виливає свої гіркі почуття, гнів і незадоволення своєю сім’єю та Церквою, то сповнилася великим співчуттям і любов’ю до цієї сестри. Я відчула її біль і невдоволення. Я просто зрозуміла, яким самотнім було її життя. Здавалося, що я почула, як позаду мене прозвучала фраза: “Я також її люблю. Люби і поважай її”.
Я сиділа і слухала, поки вона не виговорилася. Я відчувала до неї любов і співчуття. Це та сестра, яка ніколи не знала, що таке любов. Раптом я зрозуміла її глибше. Я подякувала за можливість поговорити з нею, і перш ніж піти, я обняла її з усією любов’ю й повагою. Вона ніколи не дізнається, як сильно та розмова зворушила мене. Небесний Батько відкрив мої очі і навчав мене, що я здатна любити з більшим співчуттям. Я прийняла рішення не просто бути її подругою, але і її сім’єю”.
Отримати запрошення увійти в чиєсь життя—це священний досвід. З молитвою, терпінням і допомогою від Духа ми можемо навчитися це робити, якщо будемо дивитися очима Христа.