Нова людина
Автор живе в штаті Техас, США.
Естонія
“У мене сюрприз!”— сказала Ema (мама), коли забирала Расмуса зі школи. Вони йшли разом вузенькими вуличками, уздовж яких стояли різнокольорові будинки.
“Rosolje на обід?”— з надією сказав Расмус. Вони їли цю страву як раз тиждень тому на його сьомий день народження. Але йому ніколи не набридає салат з буряка і картоплі з оселедцем.
Ema похитала головою і усміхнулася. “Сьогодні вранці в автобусі я познайомилася з двома молодими жінками. Місіонерками. Цього вечора вони прийдуть до нас, щоб розповісти про свою церкву”.
Расмуса це зацікавило. Він ніколи не зустрічав місіонерів раніше.
Коли прийшли місіонерки, він грався у своїй кімнаті пожежною машинкою. “Tere! Tere! Привіт!”—вони привітали Ema, заходячи в квартиру. Місіонерки зняли свої чоботи і взули домашні капці, які Ema тримала для гостей. Ema провела місіонерок до помаранчевого дивана. Однак Расмус залишався за дверима.
Вища дівчина помітила його і усміхнулася. На її чорній табличці був напис Õde Craig (сестра Крейг). “Твоя мама сказала, що в тебе нещодавно був день народження,—сказала вона.— Ми тобі щось принесли”. Вона тримала маленьку картку. Расмус уважно її розглянув.
На ній було зображення чоловіка, одягнутого в білий одяг, а його руки були проcтягнуті.
“Чи ти знаєш, хто це?— запитала Õde Craig.
Расмус не знав імені того чоловіка. Він ніколи раніше не бачив такого зображення. Однак чоловік був добрим і могутнім. “Думаю, що він—цар!”— сказав Расмус.
Обидві місіонерки усміхнулися. “Так, Він цар! Він Цар царів. Його звуть Ісус Христос”. Õde Craig витягнула книгу з синьою обкладинкою. “A це—книга яка навчає про Нього, Mormoni Raamat. Книга Мормона”.
Разом з Ema вони почали читати Книгу Мормона кожного дня перед тим, як піти до школи. У школі Расмус разом з класом ходив на прогулянки і потім лягав спати. Після школи він та Ema часто зустрічалися з місіонерками. Вони розмовляли з ними про те, що прочитали в Книзі Мормона. Іноді Ema пригощала всіх kringel—плетінкою з корицею. На вихідні разом з Ema Расмус катався на велосипеді або вони влаштовували пікнік на узбережжі. Іноді вони довго гуляли лісом або вздовж їхньої улюбленої річки.
Під час такої прогулянки лісом Ema сказала, що хоче охриститися. Расмус усміхнувся. Місіонерки просили Ema молитися про те, чи слід їй христитися. Було схоже, що вона прийняла рішення!
“І я знаю, де я буду христитися”,—сказала вона з усмішкою.— Угадай, де?”
Расмус пригадав урок місіонерок про хрищення. Вони показували малюнок, де Ісус та Іван Христитель стояли в річці. …
“У річці!—вигукнув він.— У нашій улюбленій річці”.
Через тиждень Расмус стояв на березі річки разом з місіонерами та іншими людьми з церкви. Ema була готова до хрищення. Її занурили у воду так само, як Ісуса Христа. Коли вона з’явилася з води, то усміхалася. Расмус хотів запам’ятати цю мить назавжди—блакитна вода, білі польові квіти на зеленій траві, і його мама усміхається.
“Що ти відчувала під час хрищення?”—запитав він пізніше, коли всі їли печиво, принесене місіонерками.
“То було прекрасно,—сказала вона.— Я не хотіла виходити з річки. Я почуваю себе зовсім новою людиною!” Мама міцно його обняла.
“На свій наступний день народження я хочу охриститися так само, як ти й Ісус,—сказав Расмус.—Я також хочу почувати себе новою людиною!” ●