Останнє слово
Святий останніх днів не припиняє намагань
Старійшина Дейл Г. Ренлунд
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу на квітневій генеральній конференції 2015 року.
У Cвоїй милості Бог обіцяє прощення, коли ми каємося і відвертаємося від злочестивості—настільки, що наші гріхи не будуть навіть згадані нам. Тому, завдяки Христовій Спокуті та нашому покаянню, ми можемо озиратися на наші колишні вчинки і казати: “То був я. Але минула гріховна сутність більше не характеризує, ким я є”.
Президент Томас С. Монсон [1927–2018] навчав: “Одним з найвеличніших Божих дарів для нас є радість повторних спроб, адже жодна невдача ніколи не буде остаточною”1. Навіть якщо ми були свідомими, умисними грішниками або неодноразово зазнавали невдач і розчарувань, у той момент, коли ми вирішуємо спробувати знов, нам може допомогти Христова Спокута. І нам слід пам’ятати, що явно не Святий Дух каже нам, що ми зайшли вже надто далеко, що можемо з таким же успіхом припинити спроби.
Боже прагнення, щоб святі останніх днів продовжували намагатися, стосується не лише подолання гріхів. Незалежно від того, чи страждаємо ми через проблемні стосунки, економічні виклики або хвороби чи внаслідок чиїхось гріхів, Спасителева безкінечна Спокута може зцілити навіть—і можливо зокрема—тих, хто безвинно постраждав. Він досконало розуміє, що означає безвинно страждати через провину інших. Як сказано у пророцтві, Спаситель “перев’яже зламаних серцем … замість попелу дасть … оздобу, оливу радости замість жалоби [і] одежу хвали замість темного духа!” (Ісая 61:1–3; див. також Лука 4:16–21)”. Що б не відбувалося, Бог очікує, що святі останніх днів, з Його допомогою, не припинятимуть намагань.
Я запрошую всіх нас оцінювати своє життя, каятися і продовжувати намагатися. Якщо ми не намагаємося, тоді ми просто грішники останніх днів; якщо ми не виявляємо наполегливості, тоді ми ледарі останніх днів; і якщо ми не дозволяємо іншим намагатися, тоді ми просто лицеміри останніх днів. Коли ми намагаємося, виявляємо наполегливість і допомагаємо іншим чинити так само, тоді ми справжні святі останніх днів. У міру того, як ми змінюємося, ми пізнаємо, що Бог дійсно піклується набагато більше про те, ким ми є і ким ми стаємо, ніж про те, ким ми колись були.