Послання президентства території
Зміцнення сім’ї
Важливою частиною плану Небесного Батька для Його дітей є створення люблячих сімейних підрозділів. Коли ми з дружиною Дайен одружилися, то зрозуміли, що першим кроком до щасливого шлюбу було зробити наше зобов’язання одне щодо одного вічним, пов’язуючи його з відвідуванням храму, щоб запечататися на вічність. У той час в Африці не було храму, але це не завадило нам. Ми спланували поїздку і заощадили гроші, щоб відразу після нашого цивільного шлюбу в Південній Африці ми змогли сісти на літак і полетіти до Лондонського храму, де ми отримали цей важливий обряд. Через великі витрати ніхто не зміг супроводжувати нас до Англії, і тому, коли ми стояли на колінах біля олтаря, не було членів сім’ї чи друзів, щоб засвідчити наше запечатування або провести з нами той щасливий день. Але це було неважливим для нас, важливим було те, що ми знали, що тепер були чоловіком і дружиною навічно.
Коли ми почали подружнє життя, то вирішили будувати і плекати сильний шлюб і щасливу, зосереджену на Христі, домівку, де наші діти могли б не тільки радіти відчуттю належності й безпеки, але також розвивати сильні свідчення про Спасителя і Його відновлену євангелію.
Досягнення цих цілей вимагало планування, розуміння і постійних зусиль, щоб зробити те, що перетворить нашу домівку “на частинку небес”.
Будувати і плекати сильний шлюб
Усі щасливі сім’ї починаються з чоловіка і дружини, які люблять і поважають одне одного та бажають безкорисливо підтримувати і піклуватися одне про одного. Навіть перед тим, як вони будуть благословенні дітьми, вони мають намагатися зробити звичкою завжди говорити з добротою, бути терплячими і часто висловлювати свою любов одне до одного. Звичайно, чоловік і дружина не завжди погоджуються в усьому. Кожна особа має унікальні уподобання, антипатії, ідеї і мрії. Однак краще долати розбіжності, ніж розмовляти роздратованим голосом.
Життєрадісність є великою допомогою у шлюбі. Дійсно, чоловік і дружина зобов’язуються одне одному, що будуть радісними, будуть хвалити та підбадьорювати, де тільки можливо. Коли пара навчається це робити, відчуття миру сходить на домівку, і вона стає притулком від решти світу. Коли в сім’ї народжуються діти, вони будуть відчувати цю любов і зможуть зростати і навчатися в атмосфері миру й гармонії. Але, як і всі ми, вони також мають навчитися ставитися з добротою до членів сім’ї і також стримувати свої емоції. Батьки мають велику відповідальність навчати такій поведінці своїх дітей, бо Бог заповідав: “І ви не дозволите, щоб ваші діти … порушили закони Бога, і билися і сварилися один з одним … Але ви будете навчати їх іти шляхами істини і розсудливості; ви будете вчити їх любити один одного, і служити один одному” (Мосія 4:14–15).
Важливою умовою створення щасливих сімей є проведення багато часу разом. Це будує сильні зв’язки єдності, в результаті чого діти й батьки стають найкращими друзями, створюючи систему підтримки для кожного члена сім’ї протягом усього життя.
Щаслива, зосереджена на Христі домівка
Справжнього щастя у повсякденному сімейному житті можна досягти, якщо кожний член сім’ї виконує заповіді Бога і намагається жити таким чином, що присутність Святого Духа буде відчуватися у домівці. Я свідчу, що це істина. Коли наші діти були підлітками, їхні друзі проводили багато часу в нашому домі, бо, за їхніми словами, у них були хороші відчуття, коли вони перебували там. У 2002 році, коли нам було треба продати наш дім, перші люди, які прийшли, щоб подивитися на будинок, сказали, що вони купили його, тому що як тільки вони ввійшли у двері, то одразу відчули спокій, і у них виникли відчуття щастя.
Важливо завжди ставити Спасителя на перше місце, показуючи Небесному Батьку, що є найбільш важливим для нас. Ми робимо це молячись кожного ранку і вечора, читаючи Писання індивідуально і разом з сім’єю. Ми проводимо щотижня домашній сімейний вечір, відвідуємо наші церковні збори, приймаємо щотижня причастя і відвідуємо храм так часто, як дозволяють обставити. Якщо ми це робимо, наші діти розвинуть ці хороші релігійні звички, що дозволить їм отримати сильне свідчення про відновлену євангелію і бажання служити, щоб жертвувати й розбудовувати Церкву.
Старійшина Л. Том Перрі навчав: “Ніколи не дозволяйте, щоб день пройшов без сімейної молитви й сімейного вивчення Писань. Вважайте цю Господню програму тестом, і перевірте, чи стане у вашій домівці більше миру, надії, любові й віри” (Генеральна конференція, квітень 1993 року).
Моє церковне покликання змусило Дайен і мене бути далеко від наших дітей протягом останніх 11 років, але їхня любов до Господа допомагає їм зрозуміти, чому це сталося. Наша наймолодша дочка, Каміла, сказала мені: “Зараз ми далеко одне від одного, але ми можемо бути разом вічно”. Ось і все. Давайте ж усі ми будемо намагатися створити вічні, об’єднані, щасливі сімейні підрозділи, де панують тісні стосунки.