10 порад: як навчати покаянню

Зображення

teaching repentance

Слово покаяння іноді звучить для дітей та підлітків страшно або приголомшливо. Ось кілька порад, як навчати про покаяння з любов’ю і натхненням.

Навчайте простими словами. Ви можете навчити своїх дітей тому, що “коли ми грішимо, то відвертаємося від Бога”, але “коли ми каємося, ми повертаємося на шлях назад до Бога”¹. Ми можемо повернутися на шлях назад до Бога, визнаючи свої помилки, чинячи правильно і щосили намагаючись чинити краще.
Зосередьтеся на позитивному. Як би там не було, “покаяння завжди корисне”². Це не покарання за погану поведінку; це нагода спробувати знову і наблизитися до Бога. Заохочуйте своїх дітей думати про те, що вони роблять правильно, і як вони можуть це робити більшою мірою.
Наголошуйте на тому, що каятися слід щодня. Покаяння стосується маленьких гріхів тією ж мірою, що і великих. Щоденне покаяння означає, що ми часто виправляємося, подібно до корабля, який підтримує свій курс. Допоможіть вашим дітям розпізнати незначні способи, як вони можуть покращуватися щодня.
Не забувайте, що помилки—це частина життя. Допоможіть своїм дітям зрозуміти, що помилки можуть допомагати в навчанні. Дозвольте їм впоратися з наслідками їхнього вибору і допоможіть їм з’ясувати, як знову все налагодити. Навчайте їх звертатися до Бога по допомогу.
Будьте прикладом. Визнавайте свої помилки. Будьте достатньо смиренними, щоб вибачатися перед своїми дітьми та іншими людьми так, щоб діти бачили це. Нехай вони бачать, як ви прагнете покращити все, і діліться своїм свідченням про те, як Спаситель допоміг вам змінитися.
Персоналізуйте покаяння. Навчаючи дітей принципам покаяння³, пам’ятайте про те, що процес покаяння не виглядатиме однаково для кожної людини, кожного разу. Він не являє собою послідовність клітинок, в яких потрібно поставити галочку; це тривалий процес зростання. Він залежить від бажань нашого серця і того, як ми прагнемо жити в гармонії зі Спасителем. Ми можемо дізнатися про те, що повністю покаялися, коли відчуваємо мир, радість і прощення.
Дивіться на перспективу. Легко втратити оптимізм, якщо багаторазово робиш невірний вибір. Навчайте своїх дітей, що коли вони каятимуться, Бог завжди прощатиме їх (див. Мороній 6:8). Поясніть, що насправді важливими є намагання. Завдяки нашим намаганням і тому, що ми скидаємо оболонку тілесної людини (див. Мосія 3:19), ми стаємо більш подібними до Бога.
Розділяйте поняття вини і сорому. “Засмутитися для Бога”—це вимога для покаяння (див. 2 Коринтянам 7:9–10). Але, якщо ваша дитина відчуває, що втратила гідність або надію навіть після покаяння, джерелом цього може бути сором⁴. Нагадайте їм, що Небесний Батько завжди любитиме їх і що: “Якщо ми грішимо, ми менш гідні, але наша цінність ніколи не зменшується!”⁵ Якщо необхідно, ви можете зустрітися зі своїм єпископом або професійним консультантом.
Зрозумійте Спокуту Спасителя. Навчайте своїх дітей тому, що Ісус Христос спокутував не лише наші гріхи, але й усі наші страждання (див. Алма 7:11–12). Запевніть своїх дітей у тому, що вони не повинні відчувати вину за погану поведінку інших людей⁶. Жертви насильства є абсолютно невинними; допоможіть їм звернутися до Спасителя за спокоєм і зціленням.
Постійно нагадуйте про Спасителя. Навчайте своїх дітей про те, що Спаситель розуміє їхні проблеми і може допомогти їм подолати їх. Часто свідчіть про Нього вдома. Заохочуйте своїх дітей молитися, служити, вивчати Писання та робити інші речі, які допоможуть їм краще пізнавати Його, аби вони природно прагнули Його допомоги у подоланні своїх слабкостей.