2019
Зацікавлені, які впали з дерева
Січень 2019


Зацікавлені, які впали з дерева

Яміла Камінос

Буенос-Айрес, Аргентина

Зображення
man sitting in tree

Ілюстрація Роберта Крауфорда

Молодим місіонерам, які шукали зацікавлених Церквою на вулицях Буенос-Айреса, Аргентина, в 1995 році, обіцяння, отримане від одного з членів президентства території, здавалося дивним: “Якщо ви будете старанно працювати і будете повністю слухняними, зацікавлені будуть падати з дерев, щоб їх охристили”. Ми дізналися про те обіцяння трохи пізніше.

Мій батько обрізав одне з дерев, яке росло на тротуарі навпроти нашого дому. Коли він був на дереві, обрізаючи його, то помітив двох юнаків, які йшли до нього вулицею. Коли вони проходили під деревом, батько звернувся до них англійською.

Насправді мій батько не розмовляв англійською, але він знав кілька слів, і йому було цікаво. Хто були ті юнаки, і що вони робили біля нас?

Місіонери зупинилися, не розуміючи, звідки лине голос. Тоді батько зліз з дерева, щоб поговорити з ними. Вражений їхнім посланням і манерами, він запросив місіонерів у дім.

Попередній релігійний досвід батька був невдалим, однак послання відновленої євангелії торкнулося його серця. У його житті були важкі часи, і він знав, що йому треба змінитися. Батько уважно слухав місіонерів, коли вони навчали його, маму, бабусю й мене.

Мені було лише 11 років, однак істини, яких навчали місіонери, знайшли у мене відгук, а також у мами й у бабусі. Зрештою ми всі охристилися через кілька місяців, у вересні 1995 року.

Зерна віри, посіяні місіонерами в наших серцях, невдовзі були підживлені товаришуванням друзів у Церкві, додатковими євангельськими уроками і хорошим спілкуванням з сильними провідниками Церкви. Завдяки тому, що нас тепло прийняли, зерно нашої віри “упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно” (Лука 8:8).

Плоди нашої віри, якими ми насолоджуємося сьогодні—вже понад 25 років—це велика відданість відновленій євангелії Ісуса Христа, благословення храму і наповнене й щасливе життя з новим поколінням членів сім’ї, поєднаних на всю вічність.

Ми завжди будемо вдячні за двох вірних місіонерів, які випробували натхненне обіцяння.