2017
Як місіонерка, яка володіла стрит-артом, малювала свою віру
2017


Як місіонерка, яка володіла стрит-артом, малювала свою віру

Зображення
фарба-спрей

Коли я нарешті була готова до служіння на місії повного дня, мене покликали служити до Новозеландської Оклендської місії, де розмовляли тонганською мовою. Хоча мої предки з Тонга, мені було важко оволодіти цією мовою. Мені треба було сказати людям так багато, але оскільки я не могла розмовляти їхньою мовою, мій запас складався лише з кількох найпростіших слів, які я ледь могла вимовити.

Я люблю цю євангелію, і я люблю стрит-арт, тож я вирішила поєднати ці дві речі. Я поклала в рюкзак Писання, етюдник, олівці з деревного вугілля, перманентні маркери і балончики з фарбою. Мої напарниці сміялися і запитували: “Що ти збираєшся робити з балончиками фарби?” Я пояснила: “Можливо, я ще не володію мовою, але я можу показувати своє свідчення іншим”.

До кінця місії я використовувала стрит-арт---на папері, а не на будівлях---і Дух, щоб навчати інших про Христа. І якби безглуздо це не звучало, це спрацьовувало. Багато людей не хотіли слухати моє послання, тож я його малювала. Двері й очі відкривалися, коли я розповідала їм, що малювала графіті. Вони не вірили мені. Вони засікали три хвилини, і я робила замальовку слова віра, навчаючи їх про неї. Серед тих людей було багато таких, які відчували, що їх засуджують і не люблять. Я могла свідчити, що з вірою в Христа ми можемо відчувати Його любов і прощення, й Він може допомагати нам змінюватися на краще. Він допоміг мені.

Роки підготовки до місії дали мені змогу здобути свідчення про Христову Спокуту і Його силу, аби допомогти мені подолати слабкості та використовувати свої сильні сторони, щоб ділитися з іншими тим, про що я знала. Зрештою, це було варто тих семи років.