2017
Сімейний подарунок Спасителю
December 2017


Голоси святих останніх днів

Сімейний подарунок Спасителю

З наближенням грудня я була заклопотана підготовкою до напруженої Різдвяної пори. Упродовж чотирьох років святкування Різдва відбувалося в нашому домі, однак цього року я почувалася перевантаженою. Коли ми з чоловіком обговорювали все, що необхідно зробити—купити подарунки, приготувати їжу і зробити багато інших справ,—то вирішили відмінити Різдвяну вечірку і зробити на Різдво щось інше. Ми хотіли зробити щось таке, що ми могли принести в дар Спасителю.

Упродовж грудня ми проводили домашні сімейні вечори, присвячені життю Ісуса Христа, ходили до храму і планували сімейні проекти служіння. Мій чоловік був єпископом у той час, і ми вирішили, що в день Різдва будемо співати для всіх вдів нашого приходу. Усією сім’єю ми почали репетирувати кілька гімнів, які планували співати. Мої діти любили співати “Маленький Ісус в яслах спав” (Гімни, № 117).

На Святвечір ми робили листівки з особливими Різдвяними посланнями і готували пригощення, щоб роздати його тим, кого будемо відвідувати. Мені було приємно бачити нашу сім’ю такою згуртованою і щасливою від того, що ми служимо іншим з такою любов’ю. Я могла відчувати дух Різдва.

В день Різдва нашим дітям хотілося якнайшвидше піти провідувати вдів. З кожною відвіданою домівкою нам було все радісніше, і здавалося, що гімни звучать все краще і краще. Коли ми прийшли в останню домівку, то здавалося, що нікого немає вдома. Ми почекали кілька хвилин, і дітям уже хотілося йти. Згодом до нас вийшла літня вдова, в недільному одязі і акуратно причесана. Коли вона нас побачила, її очі наповнилися сльозами. Я також розхвилювалася і ледь могла співати.

Коли ми повернулися додому, наша п’ятирічна донька сказала, що не хоче йти додому, а хоче ще співати. Перш ніж я щось відповіла, моя дев’ятирічна дитина сказала: “Просто ми знову зробимо це наступного року!”

Для нашої сім’ї те Різдво було незабутнім, бо ми надихали інших і виявляли свою любов до Ісуса Христа. Коли я розмірковую про події того дня, то відчуваю любов Господа і згадую Його слова: “Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,—те Мені ви вчинили” (Maтвій 25:40).