2017
Голос Господа
November 2017


Голос Господа

Я свідчу, що на цій конференції ми почули голос Господа. Перевірка для кожного з нас—це те, як ми відреагуємо.

Спершу я скажу щось приємне для маленьких дітей. Так, це остання сесія, і так, я—останній промовець.

Недавно, відвідуючи храм у центрі м. Прово, штат Юта, я захоплювався картиною під назвою Перше видіння, здалека. На картині зображено світло і силу з небес, коли Батько і Син відвідали молодого Джозефа Сміта.

Зображення
Перше видіння, здалека

Не порівнюючи цього з дуже священним моментом, який розпочав відновлення, я можу уявити подібне зображення, яке б відображало світло і духовну силу Бога, що спускаються на цю генеральну конференцію і, як результат, ці сила і світло просуваються по всьому світу.

Зображення
Світло і духовна сила спускаються на генеральну конференцію
Зображення
Сила і світло просуваються по всьому світу

Я свідчу вам, що Ісус є Христос, що Він керує справами цієї священної роботи і що генеральна конференція є однією з дуже важливих подій, коли Він дає вказівки Своїй Церкві і особисто нам.

Нас навчають з висоти

В день, коли Церква була організована, Господь призначив Джозефа Сміта бути пророком, провидцем і апостолом Господа Ісуса Христа1 та сказав Церкві:

“Бо його слово ви повинні отримувати як з Моїх власних уст, з усім терпінням і вірою.

Бо як будете робити це, ворота пекла не переможуть вас; … і Господь Бог розжене сили темряви перед вами і зробить так, щоб небеса захиталися для вашого блага”2.

Пізніше всі члени Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів також були підтримані і висвячені як пророки, провидці і одкровителі3.

Зараз, коли ми збираємося під спрямуванням Президента Томаса С. Монсона, ми очікуємо, що те, що почуємо буде “волею Господа, … думкою Господа, … голосом Господа і силою Бога на спасіння”4. Ми довіряємо Його обіцянню: “Чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, все одно”5.

В суєті і плутанині нашого сучасного світу життєво важливо довіряти і вірити словам Першого Президентства і Кворуму дванадцятьох для нашого духовного зростання і витривалості6.

Ми разом прийшли на цю чудову конференцію. Мільйони святих останніх днів та людей інших віросповідань з понад 200 країн, які розмовляють понад 93 мовами, відвідують ці сесії або читають послання цієї конференції.

Ми приходимо сюди, помолившись і підготувавшись. У багатьох з нас є важливі проблеми і щирі запитання. Ми хочемо поновити нашу віру в нашого Спасителя, Ісуса Христа, і зміцнити нашу здатність протистояти спокусі та уникати відволікань. Ми приходимо, щоб нас навчали з висоти.

Розум і воля Господа

Для Першого Президентства і Дванадцятьох, які зазвичай виступають на кожній конференції, величезний обов’язок підготовки своїх послань є водночас повторюваним тягарем і священною довірою.

Багато років тому, ще до початку мого служіння в якості генерального авторитета, я запитав старійшину Далліна Х. Оукса, чи готував він різні виступи для кожної конференції колу. Він відповів, що не робив цього, але додав: “Але мої виступи на генеральній конференції—різні. Я можу змінити 12–15 чорнових варіантів, аби впевнитися, що скажу те, що Господь хоче, щоб я сказав”7.

Коли і як саме приходить натхнення для виступів на генеральній конференції?

За відсутності призначених тем, ми бачимо, як гарно небеса координують тематики і теми вічної істини на кожній конференції.

Один з братів сказав мені, що отримав свою тему для цієї конференції відразу ж після свого виступу минулого квітня. Інший зазначив три тижні тому, що він все ще молився і чекав скерування від Господа. Ще один, коли я запитав, скільки часу потрібно, щоб підготувати виступ, що торкається особливо чутливої теми, відповів: “Двадцять п’ять років”.

Бувають моменти, коли головна ідея може прийти швидко, але зміст і деталі вимагають величезних духовних зусиль. Піст і молитва, вивчення і віра—завжди є частиною процесу. Господь не хоче фальші, яка б зробила нечітким Його голос до святих.

Спрямування на виступ для генеральної конференції часто відбувається вночі або рано-вранці, коли виступ далекий від думок нашого розуму. Раптом, неочікувані ідеї і, часом, конкретні слова і фрази ллються як чисте одкровення8.

Коли ви слухаєте, послання, які ви отримуєте, можуть бути дуже буквальними або ж вони можуть бути індивідуальними саме для вас.

Багато років тому, виступаючи на генеральній конференції, я розповів про фразу, яка виникла в моєму розумі, коли я роздумував, чи був готовий до служіння на місії. Фраза була така: “Ти не знаєш усього, але знаєш достатньо!”9 Молода жінка, яка була на генеральній конференції того дня, розповіла мені, що молилася щодо пропозиції одруження, запитуючи себе, наскільки добре вона знала молодого чоловіка. Коли я промовив слова “Ти не знаєш усього, але знаєш достатньо”, Дух підтвердив їй, що вона таки знала його досить добре. Вони щасливо одружені вже багато років.

Я обіцяю вам, що, коли ви підготуєте ваш дух і прийдете, очікуючи почути голос Господа, у вашому розумі з’являться думки і почуття, призначені особливо для вас. Ви вже відчували їх на цій конференції або відчуєте, коли вивчатимете послання в наступні тижні.

На тепер і на наступні місяці

Президент Монсон сказав:

“Знайд[іть] час прочитати конференційні виступи”10.

“Помірку[йте] над [ними]. … Я зрозумів, що маю навіть більшу користь від цих натхненних проповідей, коли вивчаю їх більш глибоко”11.

Вчення генеральної конференції—це роздуми, які Господь хоче, щоб ми мали зараз і в наступні місяці.

Пастир “іде перед [своїми вівцями], і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його”12.

Часто Його голос направляє нас до якоїсь зміни в нашому житті. Він закликає нас покаятися. Він запрошує нас “іти за Ним”.

Подумайте про ці висловлювання з цієї конференції:

Сьогодні вранці президент Генрі Б. Айрінг сказав: “Я свідчу, що Бог Батько живий і хоче, щоб ви повернулися додому до Нього. Це істинна Церква Господа Ісуса Христа. Він знає вас, Він любить вас, Він наглядає за вами”13.

Вчора президент Дітер Ф. Ухтдорф сказав: “Я свідчу, що коли ми почнемо або продовжимо дивовижну подорож, яка веде до Бога, наше життя буде кращим… і Господь використає нас у дивовижний спосіб заради благословення людей навколо нас і заради досягнення Його вічних цілей”14.

Президент Рассел М. Нельсон вчора вдень сказав: “Я обіцяю: якщо ви щоденно занурюватимете себе у Книгу Мормона, ви зможете бути захищеними від лих сьогодення, навіть від всепоглинаючої чуми порнографії та інших згубних звичок, що отуплюють розум”15.

Старійшина Даллін Х. Оукс вчора сказав: “Я свідчу, що Проголошення про сім’ю—це проголошення вічної істини, волі Господа стосовно Його дітей, які прагнуть вічного життя”16.

А старійшина М. Рассел Баллард лише кілька хвилин тому сказав: “Нам потрібно з милосердям ставитися до Божих дітей і позбутися будь-яких забобонів, у тому числі расизму, сексизму і націоналізму”17.

У нас є трохи часу і тому я хотів би додати дещо про старійшину Роберта Д. Хейлза. Перше Президентство сказало старійшині Хейлзу, що він може коротко виступити на недільній ранковій сесії, якщо його здоров’я дозволить йому. Здоров’я не дозволило йому цього зробити, однак він підготував виступ, який закінчив минулого тижня і яким поділився зі мною. Беручи до уваги, що він помер приблизно три години тому, я поділюсь трьома рядками з його виступу.

Я цитую старійшину Хейлза: “Коли ми вирішуємо мати віру, ми готові стояти в присутності Бога. … Після того, як Спасителя було розп’ято, Він явився лише тим, які “були вірними у свідченні про [Нього] за свого смертного життя”. [УЗ 138:12]. Ті, “які відкинули свідчення … пророків, [не могли] бачити присутності [Спасителя] і не узріли Його обличчя” [УЗ 138:21]. … Наша віра готує нас бути в присутності Господа”.

Добрий Господь надихнув президента Рассела М. Нельсона наприкінці ранкової сесії швидко залишити будівлю, пропустити обід і поспішити до ліжка старійшини Хейлза. Він зміг прибути туди і бути там, як його президент кворуму, з ангелом, Мері Хейлз, коли старійшина Хейлз залишив смертне життя.

Реагувати на голос Господа

Я свідчу, що на цій конференції ми почули голос Господа.

Нам не слід лякатися, коли слова Господніх слуг протилежать тому, як думає світ і як інколи думаємо ми. Це завжди було так. Я стою на колінах в храмі з моїми братами. Я свідчу про доброту їхніх душ. Їхнє найбільше бажання—радувати Господа і допомагати Божим дітям повернутися до Його присутності.

Сімдесятники, Верховний єпископат, генеральні президентства Товариства допомоги, Товариства молодих жінок і Початкового товариства та інші провідники допоміжних організацій додали надзвичайного натхнення цій конференції, разом з чудовою музикою і вдумливими молитвами.

В посланнях генеральної конференції можна знайти скриню скарбів небесного спрямування. Перевірка для кожного з нас—це те, як ми відреагуємо на те, що чуємо, що читаємо і що відчуваємо.

Дозвольте поділитися досвідом про реакцію на пророчі слова з життя президента Рассела М. Нельсона:

У 1979 році, за п’ять років до його покликання генеральним авторитетом, брат Нельсон відвідував збори до початку генеральної конференції. “Президент Спенсер В. Кімбол закликав усіх присутніх прискорити їхню ходу в поширенні євангелії по всьому світу. Серед країн, на яких Президент Кімбол наголосив особливо, був Китай. Він заявив: “Нам потрібно служити китайцям. Нам слід вивчати їхню мову. Нам слід молитися за них і допомагати їм”18.

Зображення
Президент Рассел М. Нельсон---хірург

У віці 54 роки під час зборів брат Нельсон відчув, що йому слід вивчати мандаринську мову. Хоча він і був зайнятим кардіохірургом, він негайно ж знайшов собі репетитора.

Невдовзі після початку вивчення мови доктор Нельсон, взявши участь у з’їзді, несподівано дізнався, що сидить поруч з “відомим китайським хірургом, доктором Ву Інькай. … Завдяки тому, що [брат Нельсон] вивчав мандаринську, він почав розмову [з доктором Ву]”19.

Зображення
Доктор Рассел М. Нельсон і доктор Ву Інькай

Бажання доктора Нельсона слідувати за пророком привело до візиту доктора Ву в Солт-Лейк-Сіті, а доктор Нельсон відвідав Китай, аби прочитати лекції і зробити операції.

Його любов до китайського народу, а також і їхня любов і повага до нього, зростали.

В лютому 1985 року, через десять місяців після його покликання в Кворум Дванадцятьох Апостолів, старійшина Нельсон отримав несподіваний дзвінок з Китаю з благанням прилетіти в Пекін, щоб прооперувати дуже відомого китайського оперного співака, серце якого відмовляло. За заохоченням президента Гордона Б. Хінклі, старійшина Нельсон повернувся до Китаю. Свою останню операцію він провів в Китайській Народній Республіці.

Зображення
Нагородження президента Рассела М. Нельсона

Лише два роки тому, у жовтні 2015 року, президента Рассела М. Нельсона ще раз вшанували офіційною заявою, назвавши його “давнім другом Китаю”.

Тоді вчора ми почули, як тепер 93-річний президент Рассел М. Нельсон говорив про благання Президента Томаса С. Монсона до “кожного з нас [на минулій квітневій конференції] вивчати з молитвою Книгу Мормона і обмірковувати її вчення щодня”.

Так само, як він це зробив, коли був зайнятим кардіохірургом, коли найняв репетитора мандаринської мови, президент Нельсон негайно ж послухався поради Президента Монсона і застосував її в своєму житті. Він сказав, що не просто читав, а “склав переліки того, чим Книга Мормона є, що вона підтверджує, що вона спростовує, що вона виповнює, що вона прояснює і що вона відкриває20.

І тоді, що цікаво, цим ранком, будучи другим свідком, президент Генрі Б. Айрінг також говорив про свою реакцію на заклик Президента Монсона. Чи ви пам’ятаєте ці слова? “Як і багато з вас, я чув слова пророка, як голос Господа, звернений до мене. І також, як і багато хто з вас, я вирішив дослухатися до цих слів”21.

Нехай це буде прикладом для нас у нашому власному житті.

Обіцяння і благословення

Я обіцяю, що коли ви почуєте голос Господа до вас у вченнях цієї генеральної конференції і потім будете діяти відповідно до тих спонукань, то відчуєте дотик небес, і ваше життя і життя оточуючих вас людей будуть благословенні22.

Протягом цієї конференції ми думали про нашого дорогого пророка. Ми любимо вас, Президенте Монсон. Я завершую його словами, сказаними з цієї трибуни. Я вірю, що він хотів би дати це благословення кожному з нас сьогодні, якби міг бути з нами. Він сказав: “На завершення цієї конференції, я закликаю благословення небес на кожного з вас. … Я молюся, щоб наш Небесний Батько благословив вас і ваші сім’ї. Нехай послання і дух цієї конференції відобразяться в усьому, що ви робите—у ваших домах, вашій роботі, ваших зборах і всіх ваших справах”.

Він завершив: “Я люблю вас. Я молюся за вас. Нехай Бог благословить вас. Нехай Його обіцяний спокій буде з вами зараз і завжди”23.

В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див. Учення і Завіти 21:1.

  2. Учення і Завіти 21:5–6.

  3. Джозеф Сміт записав, що наступне сталося під час освячення Кертлендського храму 27 березня 1836 року:

    “Тоді я коротко звернувся і запропонував кільком кворумам і всім присутнім святим визнати [Перше] Президентство як пророків і провидців і підтримувати їх своїми молитвами. Всі вони погодилися з цим, підвівшись.

    Потім я запропонував кворумам і присутнім святим визнати Дванадцятьох апостолів, також присутніх, як пророків, провидців і одкровителів та як особливих свідків перед усіма народами землі, які мають ключі царства, щоб відкрити його, або встановити його серед них, і підтримати їх молитвами, на що вони погодилися, підвівшись” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 200).

  4. Учення і Завіти 68:4.

  5. Учення і Завіти 1:38.

  6. Президент Генрі Б. Айрінг одного разу сказав:

    “Вибір не прийняти пораду пророка змінює саму основу, на якій ми стоїмо. Вона стає більш небезпечною. Неприйняття поради пророка зменшує нашу здатність прийняти натхненну пораду в майбутньому. Найкращий час для того, щоб прийняти рішення допомогти Ною побудувати ковчег, був у перший раз, коли той попросив. Кожного разу, коли він просив після того, кожне неприйняття зменшувало чутливість до Духа. І тому з кожним разом його прохання здавалось би більш нерозумним, поки б не почався дощ. І тоді було вже надто пізно.

    Кожного разу, коли я вирішував відкласти слідування натхненній пораді в своєму житті або вирішував, що я був винятком, з часом я розумів, що наражав себе на небезпеку. Кожного разу, коли я прислухався до поради пророків, відчував її підтвердження в молитві і тоді слідував за нею, я розумів, що рухаюся в напрямку безпеки” (“Finding Safety in Counsel”, Ensign, May 1997, 25).

  7. Див. Neil L. Andersen, “Teaching Our Children to Love the Prophets”, Ensign, Apr. 1996, 47.

  8. Бойд К. Пекер одного разу сказав:

    “Я чув, як Президент Гарольд Б. Лі починав твердження, які стосувалися одкровення, таким чином: “Рано-вранці, коли я роздумував на цю тему, …”. Це було його практикою—працювати рано-вранці над проблемами, які потребували одкровення.

    Господу було щось відомо, коли Він вказував в Ученні і Завітах: “Перестаньте спати довше, ніж необхідно; відходьте до сну рано, щоб вам не бути втомленими; уставайте рано, щоб ваше тіло та розум могли бути сповненими енергії”. (УЗ 88:124). …

    Я дізнався про силу фрази “Рано лягати спати, рано прокидатися”. Коли я знаходжусь під тиском, то ніколи не засиджуюсь допізна. Натомість я піду спати рано і прокинусь дуже рано-вранці, коли я можу знаходитися близько до Того, Хто направляє цю роботу” (Teach Ye Diligently [2005], 244–245).

  9. Ніл Л. Андерсен, “Ви знаєте достатньо”, Ліягона, лист. 2008, с. 13.

  10. Томас С. Монсон, “До нових зустрічей”, Ліягона, трав. 2014, с. 115.

  11. Томас С. Монсон, “У розлуці хай веде Господь”, Ліягона, лист. 2012, с. 110.

  12. Іван 10:4.

  13. Генрі Б. Айрінг, “Не бійтеся творити добро”, Ліягона, лист. 2017, с. 103.

  14. Дітер Ф. Ухтдорф, “Бажання повернутися додому”, Ліягона, лист. 2017, сс. 22, 24.

  15. Рассел М. Нельсон, “Книга Мормона: яким би було ваше життя без неї?”, Ліягона, лист. 2017, сс. 62–63.

  16. Даллін Х. Оукс, “План і Проголошення”, Ліягона, лист. 2017, сс. 30–31.

  17. М. Рассел Баллард, “Перехід триває!”, Ліягона, лист. 2017, с. 106.

  18. Spencer J. Condie, Russell M. Nelson: Father, Surgeon, Apostle (2003), 215.

  19. Spencer J. Condie, Russell M. Nelson, 215.

  20. Рассел М. Нельсон, “Книга Мормона: яким би було ваше життя без неї?”, с. 61.

  21. Генрі Б. Айрінг, “Не бійтеся творити добро”, Ліягона, лист. 2017, с. 100.

  22. Президент Гордон Б. Хінклі одного разу сказав:

    “Перевіркою буде застосування даних вчень. Якщо після цього ми станемо трошки добрішими, якщо ми станемо трошки більше добросусідськими, якщо ми підтягнемося ближче до Спасителя з більш твердим рішенням наслідувати Його вчення і Його приклад, тоді конференція була дуже успішною. Якщо, навпаки, наше життя не покращиться, тоді ті, хто говорили, будуть відчувати велику невдачу.

    Ці зміни не можуть бути великими через день, тиждень або місяць. Рішення, які приймаються швидко, швидко забуваються. Але якщо через рік ми будемо робити краще ніж в минулому, то зусилля цих днів не були марними (“An Humble and a Contrite Heart”, Ensign, Nov. 2000, 88).

  23. Томас С. Монсон, “Заключні слова”, Ліягона, трав. 2010, с. 113.