Покликані до роботи
Старійшина Девід А. Беднар
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Призначення трудитися в конкретному місці є суттєвим і важливим, однак другорядним у порівнянні з покликанням трудитись.
Президенте Монсон, ми з нетерпінням чекаємо на те, щоб почути ваш голос і отримати ваші настанови. Ми любимо вас, ми підтримуємо вас і ми завжди молимося за вас.
Я молюсь про допомогу Святого Духа, коли ми разом розглядатимемо принципи, які стосуються величної роботи проповідування євангелії кожному народу, коліну, язику і всім людям1.
Покликані служити і призначені трудитись
Щороку десятки тисяч молодих чоловіків і молодих жінок та багато літніх подружніх пар з нетерпінням чекають на отримання особливого листа з Солт-Лейк-Сіті. Зміст листа назавжди змінює особу, якій його адресовано, а також членів її сім’ї та велику кількість інших людей. Коли лист приходить, конверт, можливо, відкривають акуратно й терпеливо, або ж радісно і спішно. Читання цього особливого листа—це досвід, який ніколи не забути.
Цей лист підписаний Президентом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і перші два речення звучать так: “Таким чином вас покликано служити місіонером Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Вас призначено трудитися в _______ місії”.
Будь ласка, зверніть увагу на те, що перше речення є покликанням служити в якості місіонера повного дня у відновленій Церкві Господа. У другому реченні сказано про призначення трудитись в конкретному місці й місії. Кожному з нас потрібно зрозуміти важливу відмінність, висловлену в цих двох реченнях.
За культурним звичаєм, що існує в Церкві, ми часто говоримо про покликання служити в певній країні, як-от: Аргентині, Польщі, Кореї або Сполучених Штатах Америки. Але місіонер не покликається в певне місце; натомість він або вона покликаються служити. У 1829 р. Господь проголосив через пророка Джозефа Сміта: “Якщо ви маєте бажання служити Богові, вас покликано до роботи”2.
Кожне покликання і призначення на місію, або перепризначення, надане пізніше, є результатом одкровення, наданого через слуг Господа. Покликання до роботи йде від Бога через Президента Церкви. Призначення до однієї з більш як 400 місій, які зараз діють по всьому світу, приходить від Бога через члена Кворуму Дванадцятьох Апостолів, який діє, маючи повноваження від живого пророка Господа. Духовні дари пророцтва і одкровення супроводжують всі покликання на місію і призначення.
80-й розділ Учення і Завітів містить запис про покликання на місію Стівена Барнетта, отримане через пророка Джозефа Сміта у 1832 р. Дослідження цього покликання брата Барнетта може допомогти нам: (1) більш чітко зрозуміти відмінність між тим, щоб бути “покликаним до роботи” в якості місіонера, і бути “призначен[им] трудитися” в конкретному місці, та (2) повніше цінувати наш особистий і божественно призначений обов’язок проголошувати євангелію.
1-й вірш цього розділу є покликанням служити: “Істинно, так каже Господь тобі, Моєму слузі Стівену Барнетту: Іди, іди у світ і проповідуй євангелію кожному створінню, що прийде на звук твого голосу”3.
Цікаво те, що у 2-му вірші брату Барнетту сказано про призначеного йому місіонерського напарника: “І якщо ти хочеш напарника, Я дам тобі Мого слугу Ідена Сміта”4.
У 3-му вірші сказано, де мають працювати ці двоє місіонерів: “Отже, ідіть і проповідуйте Мою євангелію, чи на північ, чи на південь, на схід чи на захід, не має значення, бо ви не можете піти хибним шляхом”5.
Я не вважаю, що фраза “не має значення”, використана Господом у цьому вірші з Писань, означає, що Йому байдуже, де працюють Його слуги. Насправді Йому це зовсім не байдуже. Але оскільки робота проповідування євангелії є роботою Господа, Він надихає, скеровує і спрямовує Своїх уповноважених слуг. Коли місіонери прагнуть бути ще більш гідним та ефективним знаряддям в Його руках і чинити якнайкраще, щоб вірно виконувати свої обов’язки, тоді з Його допомогою вони “не мож[уть] піти хибним шляхом”—де б вони не служили. Можливо, один з уроків, який дає нам Спаситель у цьому одкровенні, полягає в тому, що призначення трудитися в конкретному місці є суттєвим і важливим, однак другорядним у порівнянні з покликанням трудитися.
У наступному вірші висвітлено важливі вимоги до всіх місіонерів: “Отже, проголошуйте те, що ви почули, і у що істинно вірите, і знаєте, що це є істинним”6.
В останньому вірші брату Барнетту та всім нам нагадується, від Кого дійсно йде покликання служити: “Ось, це воля Того, Хто покликав вас, вашого Викупителя, Самого Ісуса Христа. Амінь”7.
Подолання невірного розуміння
Дехто з вас, можливо, ставить собі запитання, чому це я вирішив обговорити на сесії священства генеральної конференції цю, здавалося б, очевидну відмінність між покликанням до роботи і призначенням трудитися. Моя відповідь на це запитання є досить простою: мій досвід навчив мене, що багато членів Церкви не добре розуміють ці принципи.
Єдиною найважливішою причиною обговорення цього питання є те, що з часом я дізнався про стурбованість, занепокоєння і навіть вину, що відчували багато місіонерів, які з різних причин в період свого служіння отримували перепризначення трудитися в іншому місці. Такі перепризначення іноді є необхідними через певні події й обставини, наприклад, фізичні нещасні випадки та ушкодження, затримка і проблеми з отриманням віз, політична нестабільність, створення і укомплектування нових місій або зростаючі потреби по всьому світу в роботі проголошення євангелії, які завжди змінюються8.
Коли місіонер отримує перепризначення трудитися в іншому місці, цей процес є точно таким самим, як і перше призначення. Члени Кворуму дванадцятьох прагнуть натхнення і скерування, роблячи всі подібні перепризначення.
Недавно я говорив з одним вірним чоловіком, який поділився зі мною найглибшими почуттями свого серця. Під час зборів я пояснив різницю між покликанням до роботи і призначенням трудитися. Цей хороший брат потиснув мою руку і зі сльозами на очах сказав мені: “Те, про що ви допомогли мені дізнатись сьогодні, зняло тягар з моїх плечей, який я носив більше як 30 років. Як молодий місіонер, спочатку я отримав призначення трудитись в Південній Америці. Але я не міг отримати візу, тому моє призначення було змінене на служіння у Сполучених Штатах Америки. Усі ці роки я ставив собі запитання, чому я не міг служити там, куди мене було покликано. Зараз я знаю, що мене було покликано трудитися, а не бути в якомусь місці. Мені не вистачає слів, щоб висловити, як це розуміння допомогло мені”.
Мені було дуже шкода цього хорошого чоловіка. Коли я навчав цим основним принципам по всьому світу, безліч людей приватно висловлювали мені ті самі почуття, що й згаданий мною чоловік. Я торкнувся цієї теми сьогодні, тому що жоден член цієї Церкви не повинен нести непотрібний тягар неправильного розуміння, невпевненості, болю й вини щодо призначення трудитися.
“Отже, ідіть і проповідуйте Мою євангелію, чи на північ, чи на південь, на схід чи на захід, не має значення, бо ви не можете піти хибним шляхом”9. Коли ви розмірковуватимете над словами в цьому уривку з Писань і відкриєте своє серце, я сподіваюсь і молюсь, щоб ви запросили Святого Духа, Який донесе глибоко у вашу душу розуміння, зцілення і відновлення, які можуть бути потрібні вам.
Ще однією причиною того, чому я відчув натхнення поговорити на цю тему, є мій особистий досвід у призначенні місіонерів протягом багатьох років. Для Дванадцятьох ніщо не підтверджує реальності триваючих одкровень останніх днів більш переконливо, ніж прагнення побачити волю Господа, коли ми виконуємо наш обов’язок призначати місіонерів в їхні певні місця, щоб трудитися. Я свідчу, що Спаситель знає і пам’ятає про кожного з нас, “одного за одним”, кожного на ім’я.
Підготовка до покликання трудитися
Зараз я хочу коротко поговорити про фундаментальний аспект підготовки до покликання трудитися, яким часто нехтують.
Три взаємопов’язані слова визначають модель підготовки і розвитку синів Бога: священство, храм, місія. Іноді ми, батьки, друзі і члени Церкви, так пильно зосереджуємося на підготовці до місії молодих чоловіків, що певною мірою можемо знехтувати іншими важливими кроками на шляху укладання завітів, які мають бути зроблені до початку місіонерського служіння повного дня. Труд місіонера, звичайно ж, є одним, але не єдиним важливим будівельним блоком у процесі створення міцного фундаменту для духовного зростання і служіння, що стоятиме все життя. І благословення священства, і храмові благословення передують прибуттю до призначеного місця служіння, і також є необхідними для нашого духовного зміцнення й укріплення протягом всього нашого життя.
Молоді чоловіки, коли ви виконуєте свої обов’язки в Аароновому, або меншому, священстві і шануєте його, ви тим самим готуєтеся отримати і звеличити клятву і завіт Мелхиседекового священства, або вищого, священства10. Особиста гідність є єдиною, найважливішою вимогою для отримання цього вищого священства. Перед вами лежить життя самовідданого служіння у священстві. Готуйтеся зараз, часто беручи участь у змістовному служінні. Будь ласка, навчіться любити, залишаючись гідними. Будьте гідними. Залишайтеся гідними.
Отримавши Мелхиседекове священство і покликання служити, молодий чоловік може бути озброєний силою11 завдяки завітам і обрядам святого храму. Відвідування храму і сповнення духом храму передує ефективному служінню в якості місіонера повного дня. Особиста гідність є єдиною, найважливішою вимогою для отримання благословень храму вами, молоді чоловіки, і всіма членами Церкви. Коли ви живете відповідно до норм євангелії, то можете увійти в дім Господа і завжди брати участь у священних обрядах у підлітковому віці. Ваша любов до храмових обрядів і їхнє розуміння зміцнюватиме й благословлятиме вас протягом вашого життя. Будь ласка, навчіться любити, будучи гідними і залишаючись такими. Будьте гідними. Залишайтеся гідними.
Багато молодих чоловіків і молодих жінок вже мають діючу храмову рекомендацію обмеженого використання. Будучи носіями Ааронового священства, ви знаходите імена членів вашої особистої сім’ї, і виконуєте хрищення і конфірмацію за своїх членів сім’ї у храмі. Діюча храмова рекомендація свідчить про вашу гідність, а служіння іншим у храмі є важливою складовою підготовки до отримання Мелхиседекового священства.
Молоді чоловіки, кожен з вас вже зараз є місіонером. Щодня вас оточують друзі й сусіди, “кого утримують від істини, бо вони не знають, де знайти її”12. За скеруванням Духа ви можете поділитись думкою, запрошенням, написати текстове повідомлення або залишити пост, які познайомлять ваших друзів з істинами відновленої євангелії. Вам не потрібно і ви не повинні чекати на отримання свого офіційного покликання, щоб активно долучитися до місіонерської роботи.
Коли благословення священства, храму та місії “об’єдна[ні разом у] Христі”13 і синергетично впливають на серце, розум і душу молодого місіонера, він може підготуватися до роботи14. Його здібності зростають, щоб виконати обов’язок належним чином представляти Господа Ісуса Христа. Духовно потужне поєднання шанування священства і храмових завітів, отримання “сил[и] божественності”15 завдяки обрядам священства16, безкорисливе служіння і проголошення вічної євангелії Божим дітям дозволяють молодому чоловіку стати “стійк[им] і непохитн[им] у вірі”17 та “вкорінен[им] й збудован[им] на [Христі]”18.
У наших домівках і в церкві ми маємо збалансовано наголошувати на всіх трьох елементах Господнього зразка підготовки і розвитку вірних синів Бога: священство, храм, місія. Усі три елементи вимагають від нас любові до того, щоб бути гідними й такими залишатися. Будьте гідними. Залишайтеся гідними.
Обіцяння і свідчення
Мої улюблені брати, я обіцяю, що духовний дар одкровення супроводжуватиме ваше покликання трудитися в проголошенні євангелії і ваше призначення в конкретне місце або місця праці. Якщо ви старанно готуєтесь зараз, самовіддано виконуючи служіння у священстві і храмове служіння, ваше свідчення про те, що Господь дійсно живе, зміцниться. Ваше серце сповниться любов’ю до Нього і до Його роботи. Коли ви навчитеся любити бути гідними, то станете могутнім знаряддям в руках Господа, щоб благословляти багатьох людей і служити їм.
Я з радістю свідчу, що наш Небесний Батько і Його Улюблений Син, Ісус Христос, живуть. Долучитися до Їхнього служіння—це одне з найвеличніших благословень, яке ми тільки можемо отримати. Я свідчу про це у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.