2017
Забуті книги, згадане свідчення
April 2017


Забуті книги, згадане свідчення

Автор живе в Кагаяні, Філіппіни.

Усі погляди були звернені на мене. Чи могла я захистити Церкву лише своїм простим свідченням?

Зображення
girl in classroom

Одного року в мене була мета покращити своє духовне навчання. Я носила церковні книги, буклети, посібники та Писання усюди, у тому числі й у школу, оскільки відчувала спрагу за словом Божим. Але мої зусилля уповільнилися, коли я почала активно готуватися до найближчої контрольної роботи.

Одного дня вчителька вела обговорення і попросила встати всіх учнів, які не є католиками. Я була єдиною святою останніх днів у класі. Встало ще шість інших учнів.

Потім нас запитували: До якої церкви ти належиш? Хто її заснував? Як церкву було встановлено?

Я відповідала останньою. Я хвилювалася, коли зрозуміла, що не принесла книг про Церкву, але спробувала пригадати те, що вивчала. На думку спав вірш із Біблії:

“Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки” (Приповісті 3:5–6).

Я сміливо стала перед усім класом і забула про свої страхи. Я заявила, що є членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я розповіла історію про юнака Джозефа Сміта, який бачив Бога. Я відчувала палання у грудях, а з очей покотилися сльози. Я розповіла, що Церкву було організовано 6 квітня 1830 року, і я свідчила, що пророка Божого було покликано і священство відновлено. Я свідчила, що знаю про істинність усього цього.

Багато годин вивчення євангелії були варті того. Це допомогло мені захистити свою віру і поділитися євангелією. Я пишалася собою, коли через кілька тижнів четверо моїх однокласників приєдналися до мене в церкві.

Той випадок навчив мене про важливість свідчення. Спочатку я не могла зрозуміти, чому Господь не надихнув мене принести з собою того дня книги. Вони мені допомогли б набагато краще відповісти на поставлені запитання. Але потім я усвідомила, що нам не потрібно все запам’ятовувати про Церкву або покладатися на посилання—ми повинні вивчати євангелію, жити за нею і ділитися нею, покладаючись на Святого Духа. Можливо, книг зі мною не було, але було моє свідчення.