Голоси святих останніх днів
Візитне вчителювання, сімейна історія і матері
Я приєдналася до Церкви, коли мені було 20 років. Невдовзі я вийшла заміж за чоловіка з приходу, і робота змусила нас переїхати. Коли мені було 22, народився наш перший син. На той час мої візитні вчительки почали регулярно мене відвідувати, хоча ми жили на дальній межі нашого приходу.
Оскільки на той час я була молодою матір’ю, совість підказувала мені, що мені слід зв’язатися з моєю власною матір’ю. Та я розірвала з нею усі зв’язки вісім років тому, коли мої батьки розлучилися. Кожного разу, коли приходили мої візитні вчительки, ми говорили про це, і я відчувала, що Дух заохочував мене зробити цей складний крок.
Ми обговорювали, як я можу почати відновлювати наші стосунки, оскільки мама не належала до Церкви. Так багато усього змінилося в моєму житті протягом восьми років, які минули з часу нашого розриву. Завдяки наполегливим підказкам Духа, я вирішила спершу зв’язатися з матір’ю моєї матері. Моя бабуся була сліпа, тому мій лист надійшов до моєї тітки, яка її доглядала.
Я отримала у відповідь чудового листа і ми поїхали погостювати до моєї бабусі і тітки. Моя бабуся була приємно здивована і лише попросила, щоб я заїхала відвідати її дочку—мою матір—по дорозі додому. Вона була дуже щаслива.
Моя бабуся була лютеранка і любила Спасителя. Поки ми гостювали у неї, мій чоловік щоранку читав їй Книгу Мормона. Їй це дуже подобалося. Після кількох таких ранків мій чоловік і бабуся так сильно відчули Духа, що моя бабуся пішла до свого столу і дістала книгу з генеалогічними записами, яка належала моєму покійному дідусеві, і показала йому. Там були акуратно записані вісім поколінь, включаючи навіть їхні професії. Моя бабуся була дуже щаслива, що ми у неї гостювали, і я пообіцяла їй, що по дорозі додому заїду до моєї мами, що я і зробила.
Через п’ять тижнів після нашого візиту до бабусі, у неї стався інсульт і вона померла. Через два роки я виконала храмову роботу за моїх предків з інформації моєї бабусі.
Тепер у мене з моєю мамою хороші стосунки. Ми живемо в одному місті й іноді вона допомагає мені з моїми дітьми.
Якби не регулярні візити моїх візитних вчительок, які заохочували і підтримували мене в ті часи, я б ніколи не насмілилася зробити цей крок до відновлення стосунків з моєю мамою. Не лише я, але й багато поколінь отримали благословення.