2016
Інше Різдво
December 2016


Інше Різдво

Автор живе в штаті Колорадо, США.

Буде важко не бачити маму, однак Різдво все ще може бути чудовим.

“Пам’ятайте про Нього, думаючи про Різдво” (Children’s Songbook, 50).

Зображення
A Different Christmas

Ось-ось мало настати Різдво, але Дієго не відчував великої радості. Це було перше Різдво з тих пір, як його батьки розлучилися. І все здавалося не таким як було. Він і його брат, Самуїл, навіть не матимуть нагоди побачити маму цього Різдва.

“Все по-іншому”,—сказав Дієго татові.

“Я знаю.— Татові очі були сумні.—Іноді речі міняються перед тим, як покращитися”. Він трохи помовчав, а потім усміхнувся. “Різдво буде іншим цього року, але це не означає, що нам не буде весело. Ми все ще святкуватимемо народження Спасителя”.

Дієго кивнув. Буде важко не бачити маму, однак, можливо, Різдво все ще може бути чудовим, як і сказав тато. Дієго хотів допомогти зробити це Різдво радісним.

Він пішов до своєї кімнати, щоб подумати. Іноді на Різдво вони влаштовували сімейний проект служіння. Що вони можуть зробити цього року?

Дієго оглянув свою кімнату. Він побачив іграшкову машинку, якою вже не грався. Він підняв її і покрутив колеса. Вона все ще була дуже класною. Можливо він, тато й Самуїл могли дати кілька іграшок дітям, які їх не мали! Він знайшов кілька інших іграшок і поклав їх до сумки разом із машинкою.

Коли Дієго закінчив, він відніс сумку в кімнату Самуїла. “Чи можу я допомогти тобі прибрати твою кімнату?—запитав він.— Це сюрприз для тата”.

Самуїл підвів очі від малюнку, який він малював. “Звісно”.

Хлопці разом прибрали кімнату Самуїла. Дієго розповів йому про план. Вони знайшли кілька іграшок, якими Самуїл вже не грався, і поклали їх до сумки.

Коли вони закінчили, то знесли сумку вниз сходами. “Тату,—сказав Дієго,—ми знайшли кілька іграшок, якими вже не граємося. Чи можемо ми віддати їх дітям, у яких немає іграшок?”

Тато виглядав здивованим і радісним. “Це чудова ідея! Давайте відвеземо їх у притулок для бездомних після обіду”.

Відвідувати притулок було весело. Дієго і Самуїл мали можливість пограти з деякими дітьми, поки тато говорив з дорослими.

Дорогою додому тато спитав, що ще вони можуть зробити, аби це Різдво було особливим.

“Минулого Різдва ми робили пригощення для наших сусідів”,—сказав Дієго.

“Ми можемо зробити це,—сказав тато.— Давайте купимо інгредієнти для печива”.

Самуїлу здалося, що приготувати печиво—це чудова ідея.

Хлопці допомогли татові придбати в магазині потрібні інгредієнти. Вдома вони приготували тісто і вирізали в ньому фігурки зірок і ялинок. Дієго і Самуїл покрили печиво жовтою й зеленою глазур’ю. Після цього вони віднесли маленькі пакуночки з печивом своїм сусідам.

В кінці дня Дієго втомився, але був щасливий. Він, Самуїл і тато, як сім’я, робили щось разом і допомогли іншим. Тато мав рацію. Різдво було іншим, але все ще чудовим.