2016
Поїдьте і побачтеся з Ревекою

На місіонерській ниві

Поїдьте і побачтеся з Ревекою

Автор живе в штаті Юта, США.

Ніхто не підходив до дверей, коли ми постукали, однак ми знали, що ми були послані сюди, щоб допомогти комусь з Божих дітей.

Go See Rebecca

Я вже кілька місяців була на місії у Південній Іллінойській Чиказькій місії і все ще служила у своєму першому районі. Сусідній до нас район був нещодавно закритий для служіння сестер, тому на нас лягла відповідальність за всіх іспаномовних зацікавлених з того району. Серед них була й жінка на імʼя Ревека.

Коли ми вперше зустрілися з Ревекою, мене вразила її віра. Вона жила у цокольній частині будинку, тому нам необхідно було постукати в її вікно, щоб вона вийшла відкрити нам двері. Попередні місіонери почали навчати її після того, як вона попросила подивитися відео Finding Faith in Christ (Як знайти віру в Христа). Якби вона не подзвонила і не просила це відео, місіонери, можливо, так ніколи б і не знайшли її.

З розказаного нам Ревекою я могла б сказати, що в неї було важке життя. Колись вона була дуже щасливою людиною, але тепер жила окремо від свого сина та інших родичів. І хоч вона жила дуже бідно, я відчувала Господню любов до неї.

Коли ми навчали її, я бачила, що вона відчувала Духа. Наші відвідування значно покращували їй настрій. На жаль, вона жила дуже далеко, тому було важко відвідувати її так часто, як би нам хотілося.

Якось у пʼятницю, коли у нас була районна конференція, ми планували поїхати після неї в ту частину нашої території, оскільки вже були на півдорозі туди. Ми спитали Ревеку, чи буде вона вдома, але вона сказала, що буде працювати. Тоді ми вирішили відвідати інших зацікавлених, яких мали на тій території.

Ми закінчили свої справи там трохи раніше й не знали, що далі робити. Тоді моя напарниця сказала: “Думаю, нам слід поїхати й подивитися, чи вдома Ревека”. Ця пропозиція не була для мене зрозумілою, оскільки Ревека сказала нам, що її не буде вдома. І тоді я почула голос, що казав мені: “Поверніться і відвідайте її”. Я відчула, неначе моє тіло у буквальному розумінні тягли у напрямку, де стояв будинок Ревеки. Я ще ніколи в житті не мала такого відчуття.

Я сказала своїй напарниці, щоб та розвернула авто, і ми поїхали до будинку Ревеки. Ми двічі постукали у вікно, та ніхто не відповів. Я була так розчарована, бо знала: була причина, чому Господь послав нас сюди. Я запропонувала постукати ще раз. Ми чекали, а потім, коли ми вже збиралися йти, Ревека підійшла до дверей.

Вона була вдома, бо її тільки-но звільнили з роботи, і їй вкрай був потрібен хтось, з ким би поговорити. Вона молилася, щоб прийшли ми. Вона сказала, що ми були її ангелами. Ми змогли поговорити з нею, і в неї покращився настрій, коли ми навчали її більше про євангелію.

Я така рада, що Небесний Батько турбується про кожну Свою дитину і почув молитву Ревеки, і я така рада, що ми змогли дослухатися до підказки відвідати її і стати відповіддю на ту молитву. Наш Небесний Батько знає все, що відбувається в нашому житті, і коли ми покладаємося на Нього і просимо з вірою, Він буде допомагати нам в тому, що нам потрібно.