2016
Цього разу я діяла

Святі останніх днів

Цього разу я діяла

Latter-Day Saints Voices

Ілюстрація Стена Феллоуса

Я пристебнула свою доньку в давно не новому автомобільному сидінні. Наш бюджет був дуже лімітований, тож я була вдячна за недавній, хоч і не новий, подарунок. Сидіння служило в якості дитячого автомобільного крісла, оскільки моя донька виросла з її попереднього автомобільного крісла. Я з нетерпінням чекала можливості зайнятися справами того чудового дня.

Ми під’їхали до нашої першої зупинки—бібліотеки. Коли я відстібала свою доньку, я помітила молоду латиноамериканку, яка припаркувалася поруч з нами. Немовля, яке було ще не в змозі повністю тримати спину, просто сиділо на задньому сидінні, згорнувшись в маленьку кульку. Молода мати намагалася затягнути пасок безпеки достатньо туго для його маленької форми. У мене з’явилося дві думки.

“У неї немає автомобільного сидіння для дитини. Я можу дати їй своє”.

Але я відговорила себе від цього.

“Вона напевне не говорить англійською. Можливо, я ображу її. Моє автомобільне сидіння в жахливому стані; можливо, вона не захоче його брати. А якщо візьме, то як я знайду собі заміну?”

То ж я нічого не зробила.

Вона сіла за кермо і поїхала звідти.

До того як я дійшла до дверей бібліотеки, мене охопив жаль. Я знала, що зробила неправильний вибір і у мене не було можливості виправити його.

Я потягнула двері на себе, проте вони не піддалися. Бібліотека ще не відкрилася. Я провела решту часу без кінця прокручуючи ту сцену у себе в голові, збентежена тим фактом, що я нічого не зробила.

Після завершення усіх своїх справ я вирішила поїхати до бібліотеки знову. Я припаркувалася на тому самому ж місці, що й раніше. На моє здивування я побачила ту саму матір з сином, які припаркувалися поруч зі мною знову. Величезний тягар впав з мого серця.

Цього разу я діяла без вагань. Я відстібнула автомобільне крісло моєї дитини і підійшла до молодої матері. Вона не розмовляла англійською. Жестами я вказала на її дитину, на автомобільне крісло і на машину. Разом ми пристебнули автомобільне крісло в машині. Коли я показувала їй, як ним користуватися, то зрозуміла, що знала іспанською мовою усе, що мені треба було знати: “gracias” (дякую).

Моє серце наповнилося вдячністю до милостивого Небесного Батька, Який дав мені другий шанс, щоб допомогти сестрі, яка потребувала допомоги.

Я додала ще одну справу до мого списку—відвідати найближчий магазин секонд-хенду. Я пристебнула свою доньку і обережно поїхала в магазин. В дальньому кутку магазину, на підлозі лежало автомобільне крісло—таке саме, яке я щойно віддала, і таке ж поношене. Я купила його, відчуваючи благоговіння і смирення через події, що відбулися того ранку.

Завдяки ніжному, проте ефективному навчанню Спасителя, урок був закарбований глибоко в моєму серці: слідуй підказкам Святого Духа—з першого разу.