2016
Місце для нас
попереднє наступне

Місце для нас

Благословення за дотримання закону десятини

Сабріна Т., Сан-Паулу, Бразилія

Our Page

Коли я була маленькою дівчинкою, ми з сім’єю мали багато фінансових труднощів, і так тривало, поки мені не виповнилося 10 років. Батько не міг знайти іншу роботу, тож він працював продавцем у вуличному кіоску й заробляв дуже мало. Мама була вдома, щоб піклуватися про мене і мого молодшого брата.

Але навіть проходячи через таку велику кількість труднощів, ми мали свідчення про сплату десятини та інших пожертвувань. Ми вірно сплачували десятину кожного місяця, і нам ніколи нічого не бракувало. Ми впевнено знали, що постійно мали благословення завдяки безмежній Господній доброті, бо Він дотримується Своїх обіцянь, коли ми виконуємо Його заповіді.

Наш період фінансових труднощів зрештою закінчився. Ті благословення, якими Господь нагородив нас упродовж останніх років,—просто неймовірні.

Я знаю, що у людей, які вірно і з любов’ю платять десятину і пожертвування, маючи на меті благословляти життя інших людей, ні в чому не буде недостачі, а іноді може ставатися щось навіть краще, як це сталося з моєю сім’єю. Благословення зростатимуть. Я знаю це. Я бачу це у своєму житті.

Бути чесним в усьому

Алівсі Х., Халіско, Мексика

На початку кожного семестру в школі ми отримуємо безкоштовний набір канцтоварів: зошит, щоденник та інші речі. Одного року я стала в чергу, щоб отримати свій набір і побачила, що в отриманому наборі було багато потрібних мені речей.

У кінці дня я побачила, що учням роздають по два однакові набори. Було б легко стати в чергу знову й отримати другий набір. Тож я вирішила це зробити. Зрештою вони були безкоштовними, а ті речі мені були потрібні.

Я на хвилинку забігла в туалет, де побачила мобільний телефон, випадково залишений кимось з дівчат. То була одна з останніх моделей, а я щойно тиждень тому загубила свій телефон. Але у мене не виникла навіть думка взяти його собі. “Це крадіжка”,—сказала я собі.

Потім, поки я йшла, щоб узяти другий безкоштовний набір, то зрозуміла, що це буде так само нечесно, як залишити собі телефон, бо мені доведеться збрехати, сказавши, що я ще не отримувала його.

Я була вдячна за той незначний випадок, завдяки якому я засвоїла важливий урок. Я повернула телефон і пішла додому лише з одним зошитом, одним щоденником і одним набором предметів, але з чудовим відчуттям того, що я була чесною в усьому, навіть найменшому.