2016
Свідчення Етана
April 2016


Свідчення Етана

Автор живе в штаті Юта, США.

Здавалося, що всі, крім Етана, мають свідчення.

“Слухай, слухай. Завжди Святого Духа. Слухай, слухай цей голос негучний” (Ліягона, квіт. 2006).

Зображення
ethans testimony

Етан сидів на спільному заході і дивився як його найкращий друг Сем складав своє свідчення. Його найкраща подруга Сара чекала на свою чергу. Сем розповідав про проект служіння, який він здійснив. Він сказав, що має свідчення про служіння. Сара свідчила про сім’ї. Вчитель Етана також склав своє свідчення. Він казав про храмову роботу. Усі вони свідчили про те, що Церква істинна. Здавалося, що всі, крім Етана, мають свідчення.

“А про що у мене є свідчення?”—думав Етан.

Він згадав, як кілька років тому він і його друг охристилися. Його вчителька Початкового товариства, сестра Калдер, виступила з промовою про Святого Духа.

“Святий Дух може розпалити полум’яне відчуття у вашому серці. Він може допомагати вам дізнатися, що є істинним,—казала вона.—Саме так ви і здобуваєте свідчення про те, у що вірите”.

Етан намагався робити те, що правильно, тож він міг відчувати Святого Духа. Він читав Писання і молився. Але у нього ніколи не виникало полум’яного відчуття, про яке казали інші. Чи означало це, що у нього не було свідчення?

Це запитання не давало Етану спокою весь наступний день. Він все ще роздумував про це, коли вони з Семом каталися на скейтах після школи. Він не знав, як запитати про це у Сема.

“Слухай, Семе,—нарешті запитав Етан,—чи було тобі страшно вчора свідчити?”

Сем зіскочив зі свого скейта і пішов на траву. “Насправді, ні,—сказав він, сідаючи.—Я складав це свідчення під час сімейного вечора раніше”.

Етан сів біля нього і поклав свій скейт собі на коліна. “Але як ти зрозумів, що маєш свідчення?”

“Я молився про це, і у мене були хороші відчуття”.

Етан повільно кивнув головою і рукою покрутив колесо. Йому б теж хотілося мати таке відчуття.

Того вечора, коли в домі було темно і спокійно, Етан став на коліна біля свого ліжка і помолився.

“Небесний Батьку,—сказав він,—будь ласка, допоможи мені мати свідчення. Допоможи мені знати, що Церква істинна. Що Джозеф Сміт був пророком. І що Книга Мормона істинна”.

Посеред молитви Етан зупинився. Він на хвильку замислився. Потім він запитав себе: “Чи знаю я щось іще?”

Потім на нього зійшло тихе, спокійне відчуття. То не було сильне полум’яне відчуття. Але Етан знав, це був Святий Дух.

У голові Етана з’явилася думка: “Я знаю, що я знаю”. І коли він про це думав, то зрозумів, що мав це спокійне відчуття і раніше.

Кожного разу, коли він читав Книгу Мормона, він відчував, що вона хороша та істинна. Тепер він знав, що те відчуття було свідченням Святого Духа. Коли він ходив до церкви, то відчував, що бути там—добре і правильно; це також був Святий Дух. У нього вже було свідчення!

Йому не потрібно було знати про все прямо зараз! Але він справді знав, що Святий Дух був реальним і міг допомагати йому зміцнювати своє свідчення.

Етан знову почав молитися. Але цього разу для того, щоб подякувати.