2016
Як проводити добре налаштоване групове обговорення
Лютий 2016

Як проводити добре налаштоване групове обговорення

Дастін Вест

Семінарії та інститути релігії

Глибокодумне обговорення євангелії можна порівняти з диригуванням оркестром, який грає прекрасну музику. Одна з ключових ролей учителя—скеровувати обговорення таким чином, щоб учні мали можливість відчути Духа і відкривати для себе істини.

Зображення
Adult classroom. You are looking at the classroom from the side where a woman is talking and others are looking at her.
Зображення
Adult classroom. You are looking at the classroom from the front where there are some open scriptures and a musical baton.

Коли ви ведете обговорення євангелії, ви можете уявити себе диригентом оркестру. Ті, кого ви навчаєте, не є аудиторією, яка слухає концерт. Вони—оркестр, де кожен грає свою партію, створюючи музику. Диригент координує музикантів, допомагаючи їм грати якнайкраще, і допомагає перетворити їхню музику на надихаюче мистецтво.

Глибокодумне обговорення євангелії можна порівняти з диригуванням оркестром, який грає прекрасну музику. Хороше обговорення сприяє глибшому розумінню обговорюваних євангельських вчень, а також щирому бажанню застосовувати євангельські істини.

Ось кілька принципів, що покращать обговорення, яке ви скеровуєте:

Навчайте людей, а не викладайте урок. Люди, яких ви навчаєте, з більшим бажанням братимуть участь в обговоренні, коли відчують, що ви більше думаєте про них, ніж про те, як закінчити урок. Учні хочуть відчувати, що ви підготувалися для того, щоб зміцнити і збільшити їхню віру в Господа, а не просто викласти факти. Учні, які відчувають любов учителя та інших присутніх у класі, з більшою готовністю будуть ділитися своїми думками і досвідом.

Запрошуйте натхнення. Час, проведений разом,—це нагода для вас і тих, кого ви навчаєте, отримати одкровення, а не просто ваша можливість розповісти про те, що ви знаєте. Одна з ключових ролей учителя—скеровувати обговорення таким чином, щоб учні мали можливість відчувати Духа і відкривати для себе істини. Коли надходить одкровення—усі зміцнюються—як учитель, так і учні,—і звеселяються разом (див. УЗ 50:22). Ви можете знати, що ваше обговорення зміцнює, коли ви навчаєтеся від Духа, а також коли навчаєте Духом.

Запрошуйте до участі всіх. Участь не обов’язково означає, що кожен має вголос відповісти на запитання. Комусь більше подобається брати участь просто слухаючи або роблячи нотатки. Інші бажають ділитися думками лише в тому випадку, якщо мають час поміркувати і підготуватися. Ви можете зв’язатися з кількома учнями заздалегідь і попросити їх прийти підготовленими, щоб поділитися своїми думками з конкретної теми.

Є кілька інших способів допомогти учням брати участь у обговоренні. Наприклад, ви можете:

  • Попросити їх подумати про те, як би вони відповіли на запитання, перш ніж попросите дати відповідь.

  • Попросіть написати відповіді на аркуші паперу. Потім ви можете попросити кількох учнів зачитати свої відповіді іншим.

  • Запропонуйте відповісти на запитання тому, хто сидить поруч, або в невеликих групах.

Іноді ви можете мати в групі людину, яка домінує в обговоренні. Якщо так, ви можете, наприклад, сказати: “Давайте послухаємо тих, хто ще не відповідав”. У деяких випадках може бути необхідно приватно поговорити з цією людиною, аби подякувати за участь і пояснити, як важливо заохочувати інших людей ділитися своїми думками.

Не бійтеся мовчання. Мовчання може викликати почуття, ніби в обговоренні настала пауза, але для учнів це може бути важливий час для розмірковування.

Ставте змістовні запитання. Ставте запитання, які заохочують учнів глибоко задуматися про значення уривків з Писань та євангельських принципів. Під час підготовки уроків обдумуйте такі запитання, що допоможуть вашим учням розуміти й застосовувати істини, які вони засвоюють. Кілька чітко поставлених запитань можуть мати великий вплив.

Уважно слухайте. Часто вчителі настільки заклопотані тим, що вони хочуть сказати далі, що не слухають уважно коментарі. Якщо ви щиро слухаєте тих, кого навчаєте, вони відчують, що їх цінують, і з більшою готовністю будуть брати участь. Президент Томас С. Монсон сказав: “[Кожен з нас] має історію, яку хочеться розповісти. Вміння слухати—одна з найважливіших складових викладання і засвоєння матеріалу” (“Приклади кращих учителів”, Ліягона, черв. 2007, с. 76).

Ставте додаткові запитання. Коли учні діляться думками і досвідом, у вас може виникнути відчуття, що вони можуть сказати більше. Тоді можна поставити додаткові запитання, як, наприклад: Що в усьому цьому є важливим для вас? Коли ви бачили це у своєму житті? Що це означає для нас сьогодні? Хто ще може щось сказати з цього приводу? У кого є думки стосовно цього, якими хотілося б поділитися? Які інші уривки з Писань навчають цієї істини?

Дякуйте за відповіді. Коли хтось відповідає, це треба певним чином відзначити. Ви можете просто подякувати за відповідь або поставити додаткове запитання.

Зберігайте чистоту доктрини. Пам’ятайте, що головна мета викладання євангелії—це не просто мати хороше обговорення. Натомість це означає вивчати доктрину таким чином, щоб наші серця могли змінюватися і ми могли навертатися. Під час обговорення на вас лягає також відповідальність переконатися, що викладається істинна доктрина.

Якщо хтось розповідає щось таке, що не відповідає доктрині, ваш обов’язок полягає в тому, щоб проголосити доктрину правильно. Ви можете взяти за основу правильну частину відповіді, навести уривок з Писань або вчення з генеральної конференції чи скласти особисте свідчення.

Використовуючи ці ідеї, ви можете проводити прекрасні обговорення євангелії. Ви не будете вдаватися до обговорення лише для того, щоб заповнити час. Ви можете проводити ефективні обговорення, аби учні отримали особисте одкровення, розвинули єдність між собою і поглибили розуміння євангелії Ісуса Христа.