2015
Божественні якості Ісуса Христа: співчутливий і добрий
Грудень 2015


Послання візитного вчителювання

Божественні якості Ісуса Христа: співчутливий і добрий

З молитвою вивчіть цей матеріал і спробуйте зрозуміти, чим поділитися. Як розуміння божественних якостей Спасителя збільшить вашу віру в Нього і благословить тих, про кого ви піклуєтеся як візитна вчителька? Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.

Зображення
Печатка Товариства допомоги

Віра, сім’я, допомога

Зображення
The daughter of Jairus in dressed in white and sitting up in bed. She is being held by her mother and her father holds her hand.

Дочка Яіра, художник Уілсон Онг

“У Писаннях слово співчуття має буквальне значення “переживати разом”. Це також означає “виявляти іншим розуміння, жаль і милість”1.

“Ісус дав нам багато прикладів співчутливої турботи,—сказав Президент Томас С. Монсон.— Немічний чоловік біля купелі у Віфесді, жінка, схоплена в перелюбі, жінка біля Якової криниці, донька Яіра, Лазар, брат Марії та Марфи—кожен з них уособлював постраждалого на дорозі до Єрихона. Кожному була потрібна допомога.

Немічному у Віфесді Ісус сказав: “Уставай, візьми ложе своє—та й ходи!” Грішна жінка отримала пораду: “Іди собі, але більш не гріши!” Щоб допомогти тій, яка прийшла набрати води, Він відкрив криницю води, що “ллється у вічне життя”. Померлій доньці Яіра був наказ: “Дівчатко, кажу тобі—встань!” Вже похованому Лазарю наказано—“Вийди сюди!”

Спаситель завжди проявляв безмежне співчуття. … Давайте відкриємо двері нашого серця, щоб Він—живий приклад істинного співчуття—міг увійти”2.

Додаткові уривки з Писань

Псалми 145:8; Захарій 7:9; 1 Петра 3:8; Moсія 15:1, 9; 3 Нефій 17:5–7

З Писань

“Ми з чоловіком стояли на колінах біля нашої 17-річної доньки і благали в молитві, щоб вона жила,—розповідала Лінда Ш. Рівз, другий радник у генеральному президентстві Товариства допомоги.— Відповідь була—ні, але … ми пізнали, що [Спаситель] має до нас співчуття у наших стражданнях”3.

“Одна з моїх улюблених історій із життя Спасителя—це історія про Лазаря. В Писаннях сказано, що “Ісус любив Марту, … сестру її [Марію], і [їхнього брата] Лазаря”4. Коли Лазар захворів, Ісуса про це повідомили, але коли Він прийшов, Лазар уже помер. Марія підбігла до Ісуса, впала до Його ніг і заплакала. Коли Ісус побачив, що Марія плаче, то “в дусі розжалобився … і закапали сльози Ісусові…” (Іван 11:33, 35).

“Це наш обов’язок. Ми маємо самі відчути і побачити і потім допомогти усім дітям Небесного Батька відчути і побачити і знати, що наш Спаситель узяв на Себе не лише усі наші гріхи, але також наші болі, страждання і лиха, щоб Він міг знати, що ми відчуваємо, і як утішити нас”5.

Посилання:

  1. Путівник по Писаннях, “Cпівчуття”.

  2. Томас С. Монсон, “Дар співчуття”, Ліягона, бер. 2007, сс. 4–5, 8.

  3. Лінда Ш. Рівз, “Господь вас не забув”, Ліягона, лист. 2012, с. 120.

  4. Лінда Ш. Рівз, “Господь вас не забув”, с. 118.

  5. Лінда С. Рівз, “Господь вас не забув”, с. 120.