Послання Першого Президентства
Добігти з палаючим факелом
Президент Дітер Ф. Ухтдорф
Другий радник у Першому Президентстві
Фотографія Comstock/Stockbyte/Thinkstock
У стародавній Греції бігуни змагалися в естафетному бігові, що називався лампадедромія1. Під час перегонів бігуни тримали у руці факел і передавали його наступному учаснику забігу, аж поки останній член команди не перетинав фінішну лінію.
Приз завойовувала не та команда, яка добігала найшвидше, а та, яка перетинала фінішну лінію із палаючим факелом.
У цьому є глибокий за змістом урок, якого навчають давні й сучасні пророки: хоча й важливо розпочати перегони, однак ще важливіше закінчити їх із запаленим факелом.
Старт Соломона був сильним
Великий цар Соломон є прикладом того, хто стартував з великою силою. У молодості “полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида” (1 Царів 3:3). Бог був задоволений ним і сказав: “Проси, що Я маю дати тобі!” (1 Царів 3:5).
Замість того, щоб просити багатств чи довгого життя, Соломон попросив “серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого” (1 Царів 3:9).
Це настільки сподобалося Господу, що Він благословив Соломона не лише мудрістю, але й незмірним багатством та довгим життям.
Хоча Соломон дійсно був дуже мудрим і зробив багато величних справ, на фініші він не був сильним. На жаль, пізніше у своєму житті “робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом” (1 Царів 11:6).
Закінчити свої особисті перегони
Скільки разів ми починали щось і не закінчували? Дієти? Заняття фізкультурою? Зобов’язання щодня читати Писання? Рішення бути кращими послідовниками Ісуса Христа?
Як часто ми беремо зобов’язання у січні і з величезним заповзяттям дотримуємося їх упродовж кількох днів, кількох тижнів або навіть кількох місяців лише для того, щоб у жовтні зрозуміти, що полум’я нашого запалу мало чим відрізняється від холодного попелу?
Якось я натрапив на смішний малюнок: собака лежав біля пошматованого ним аркушу паперу. На аркуші було написано: “Посвідчення про закінчення загального курсу послуху”.
Іноді це дуже нагадує нас.
У нас хороші наміри; ми енергійно починаємо; ми хочемо робити все найкращим чином. Але в кінці від наших зобов’язань нічого не залишається: вони пошматовані, непотрібні й забуті.
Це людська природа—спотикатися, робити помилки та іноді сходити з дистанції. Але як послідовники Ісуса Христа ми маємо зобов’язання не лише почати перегони, але й добігти до фінішу—і фінішувати зі своїм яскраво палаючим факелом. Спаситель пообіцяв Своїм учням: “А хто витерпить аж до кінця,—той буде спасений!” (Maтвій 24:13).
Дозвольте перефразувати сказане Спасителем у наш час: якщо ми будемо дотримуватися Його заповідей і добіжимо з палаючим факелом, то будемо мати вічне життя—найбільший з усіх дарів Бога (див. УЗ 14:7; див. також 2 Нефій 31:20).
Світло, яке ніколи не згасає
Іноді, після того як ми спотикаємося, помиляємося або навіть здаємося, ми занепадаємо духом і думаємо, що наше світло назавжди згасло і ми програли перегони. Але я свідчу, що Світло Христа неможливо загасити. Воно сяє в найтемнішу ніч і буде знову наповнювати світлом наше серце, якщо тільки ми прихилимося серцем до Нього (див. 1 Царів 8:58).
Як би часто чи як би далеко ми не падали, Світло Христа завжди яскраво сяє. І навіть у найтемнішу ніч, якщо ми лише зробимо хоча б крок до Нього, Його світло поглине тіні й знову запалить нашу душу.
Ці перегони в учнівстві—не спринтерський забіг. Це—марафон. І дуже мало значення має те, як швидко ми біжимо. Насправді, єдиний спосіб, у який ми можемо програти цей забіг,—це поступитися або здатися в кінці.
Поки ми продовжуємо підніматися і рухатися до Спасителя, ми перемагаємо в перегонах і наші факели яскраво палають.
Бо факел не має відношення до того, хто ми є або що ми робимо.
Факел має відношення до Спасителя світу.
А це і є Світло, яке ніколи не потьмяніє. Це—Світло, що поглинає всю темряву, загоює наші рани і палахкотить навіть посеред найглибшого смутку і непроглядної темряви.
Це—світло, яке перевищує всяке розуміння.
Тож нехай кожен з нас закінчить той шлях, який ми почали. А з допомогою нашого Спасителя і Викупителя, Ісуса Христа, ми дістанемося фінішу, сповнені радості і з палаючими факелами.