2015
Божественні якості Ісуса Христа: сповнений милосердя і любові

Послання візитного вчителювання

Божественні якості Ісуса Христа: сповнений милосердя і любові

З молитвою вивчіть цей матеріал і спробуйте зрозуміти, чим поділитися. Як розуміння божественних якостей Спасителя збільшить вашу віру в Нього і благословить тих, про кого ви піклуєтеся як візитна вчителька? Більш докладна інформація міститься на сайті reliefsociety.lds.org.

Віра, сім’я, допомога

The Influence of Righteous Women

Вплив праведних жінок, художник Джулі Роджерс

Путівник по Писаннях дає таке визначення милосердю: “найвищий, найблагородніший, найсильніший вид любові” (“Милосердя”). Це чиста любов Ісуса Христа. Вивчаючи Ісуса Христа і намагаючись бути такими, як Він, ми почнемо відчувати Його чисту любов у нашому житті й відчувати спонукання любити інших та служити їм, як Він. “Мати милосердя—це терпеливо ставитися до людини, яка розчаровує нас,—сказав Президент Томас С. Монсон.—Це не піддатися імпульсу легко образитись. Це приймати слабкості і помилки. Це приймати людей такими, як вони є. Це помічати не фізичну зовнішність, а риси, які з часом не потьмяніють. Це не піддатися імпульсу розділяти інших на категорії”1.

У Книзі Мормона ми дізнаємося про найвеличнішу істину, що ми “мол[имося] Батькові з усією енергією [нашого] серця, щоб [нас] було сповнено цією любов’ю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа; щоб [ми] могли стати синами [і дочками] Бога; щоб коли Він явиться, ми могли бути такими, як Він, бо ми побачимо Його таким, як Він є; щоб ми могли мати цю надію; щоб нас було очищено саме так, як Він є чистим” (Мороній 7:48–48).

Додаткові уривки з Писань

Іван 13:34–35; 1 Коринтянам 13:1–13; 1 Нефій 11:21–23; Eтер 12:33–34

З нашої історії

“Сестра, яка нещодавно овдовіла, була вдячна за візитних вчительок, які сумували з нею та втішали її. Жінка писала: “Мені вкрай було потрібно, щоб хтось був поруч, хто міг би мене вислухати. … І вони слухали. Вони втішали мене, плакали зі мною, обнімали мене … [і] допомогли мені подолати глибокий розпач та депресію тих перших місяців самотності”.

Ще одна жінка розповіла про свої почуття, коли відчула на собі справжнє милосердя візитної вчительки: “Я знала, що я не лише номер у її записах про відвідування. Я знала, що вона турбується про мене”2.

Як і ці сестри, багато святих останніх днів по всьому світу можуть підтвердити істину такого висловлювання Президента Бойда К. Пекера (1924–2015), президента Кворуму Дванадцятьох апостолів: “Як втішає знання того, що куди б [сім’я] не поїхала, її чекає церковна сім’я. У той же день, коли вони приїжджають, він належить до кворуму священства, а вона—до Товариства допомоги”3.