Вперед з вірою
Старійшина Ентоні Д. Перкінс
Сімдесятник
З виступу “Nevertheless I Went Forth” (І все ж я йшов уперед), виголошеному на духовному вечорі в Університеті Бригама Янга 4 лютого 2014 р. Повний текст виступу англійською мовою можна знайти на сайті speeches.byu.edu.
Чотири уроки натхненного прийняття рішень Нефієм, можуть зменшити ваші страхи і збільшити вашу впевненість, щоб рухатися вперед.
Фрагмент з картини Дух молитви, художник Клаудіо Роберто Аквіар Рамірес
Ви, молодь, живете тепер в період свого життя, який названий “десятиліття прийняття рішень”. Вам тепер часто треба робити найважливіший вибір у своєму житті, наприклад: “відвідування храму, служіння на місії, отримання освіти, вибір професії та вибір супутника життя й запечатування на час і на вічність у святому храмі”1.
Особливо я звертаюся до тих, кому важко прийняти одне чи більше з цих важливих рішень,—дехто, можливо, майже паралізований страхом зробити неправильний вибір або кому потрібно більше сили, щоб залишатися впевненими в рішенні, яке було прийняте раніше.
Чотири уроки натхненного прийняття рішень Нефієм, можуть зменшити ваші страхи і збільшити вашу впевненість, щоб рухатися вперед.
1. Дотримуйтеся заповідей.
В останньому вірші священного літопису Нефія вкладається все його життя: “Бо так заповідав мені Господь Бог, і я мушу слухатися” (2 Нефій 33:15).
Віра Нефія в Спасителя і його любов до Нього виявлялися в його послуху Божим заповідям. Він молився (див. 1 Нефій 2:16). Він читав Писання (див. 1 Нефій 22:1). Він прагнув мати скерування від живого пророка і дотримувався його (див. 1 Нефій 16:23–24). Такий послух дозволяв Святому Духу могутньо супроводжувати Нефія впродовж всього його життя і завдяки йому Нефій постійно отримував особисті одкровення.
Ви також повинні залишатися близько до Господа, виконуючи Божі заповіді. Я свідчу, що постійний послух у невеличких справах, наприклад, читати Писання, щодня молитися, відвідувати церковні збори, зважати на пораду живих пророків та служити іншим, підготує вас, щоб відчувати Духа—і отримувати одкровення, які Він приносить.
Досконалість не є передумовою для отримання особистого одкровення. Такою передумовою є щоденне покаяння (див. Римлянам 3:23). Якщо ваше покаяння щире й повне (див. УЗ 58:42–43), то очищувальна сила Спокути приведе Духа, щоб направляти вас в житті під час прийняття важких рішень.
2. Ідіть уперед з вірою
Уявіть себе на місці Нефія. Ваш батько каже вам, що Господь наказав вашій сімʼї залишити ваше багатство й піти у пустиню. Чи не захотілося б вам дізнатися про вашу подорож і місце призначення?
Я гадаю, що Нефій аж тремтів, так йому хотілося, щоб Господь ясно показав йому його майбутнє. Але не це зробив Господь для Нефія, і не це Він буде робити для вас.
Під час подорожі сімʼї Нефія в пустині настанови приходили до нього лише “час від часу” (1 Нефій 16:29; 18:1). Якби він побачив все своє життя аж до самого кінця, то це не дало б йому того досвіду, завдяки якому зміцнилася його душа й сформувалася віра, що й допомогло йому стати більш схожим на Христа.
Якщо ви чекаєте, що Бог відкриє вам, де краще навчатися, з ким одружитися, на яку роботу піти, де жити, чи треба закінчувати навчальний заклад і скільки дітей народити, то скоріше за все ви ніколи не вийдете зі свого помешкання. Я свідчу, що особисте одкровення буде приходити тільки “час від часу”.
Наш Небесний Батько хоче, щоб ми зростали, сюди входить і розвиток нашої здатності оцінювати факти, бути розважливими і приймати рішення. Але Він також запрошує нас піднести у молитві наші рішення Йому (див. УЗ 9:7–9). Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що відповіді на наші молитви приходять “в один із трьох способів”2.
Підтверджена переконаність
“По-перше,—сказав старійшина Скотт,—ви можете відчувати спокій, втіху і переконаність, що підтверджують вірність вашого рішення”3. Моя дружина, Крісті, і я виявили, що переконаність стосовно дуже важливих рішень, які впливають на життя, може прийти через Писання, часто після храмового поклоніння.
Наприклад, після довгих роздумів і багатьох молитов ми вирішили відмовитися від свого омріяного нового дому в штаті Техас, прийняти переведення на іншу роботу й переїхати з шістьма малими дітьми в Пекін, Китай. Але нам конче хотілося мати духовне підтвердження для такого важливого кроку. Божественне підтвердження прийшло до нас—у храмі, коли ми читали ці рядки в Ученні і Завітах: “Це є моя воля, щоб ти проголошував Мою євангелію … Не затримуйся на багато днів у цьому місці; … не думай про своє майно. Іди до східних земель” (УЗ 66:5–7).
Голос Ісуса Христа в цьому уривку з Писань, разом із сильними почуттями від Святого Духа, підтвердили: наше рішення переїхати в Китай було правильним.
Непевні почуття
Другий спосіб, в який Небесний Батько відповідає на молитви, коли “ви можете відчувати непевність, або заціпеніння думки, які вказують, що ваш вибір невірний”4.
Після моєї місії на Тайвані я думав, що займатися міжнародним правом було б правильним вибором карʼєри. Роздумуючи з Крісті над можливим майбутнім, ми зрозуміли, що на нас чекають ще пʼять років навчання, за яке потрібно буде багато платити.
Економіка США перебувала в глибокій рецесії, а коштів у нас було мало, тому ми резонно вважали, що вступ до ROTC (корпусу офіцерів запасу) військово-повітряних сил був би мудрим вибором, щоб сплатити за моє навчання. Але коли я проходив необхідні тести і заповнював форми документів, ми просто не знаходили собі місця, роблячи цей крок. Не було заціпеніння думки або незрозумілих почуттів—тільки відсутність спокою.
Те, на вигляд, очевидно, нелогічне фінансове рішення було натхненним, зокрема, тому, що я був би нікудишнім паршивим жахливим юристом!
Божественна довіра
Бог відповідає в такий третій спосіб—не дає відповіді. “Коли ви живете гідно і ваш вибір відповідає вченням Спасителя, і вам слід діяти,—сказав старійшина Скотт,—дійте з довірою”5.
Остання спроба Нефія здобути пластини з латуні показує, яким чином ми повинні діяти далі з божественною довірою. Він написав:
“І вів мене Дух Божий, бо не знав я наперед, що маю робити.
Однак я йшов уперед” (1 Нефій 4:6–7).
У десятиліття прийняття вами рішень наставатимуть моменти, коли ви не зможете більше зволікати, а повинні будете діяти. Я дізнався, як про це навчав старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, що “ми отримаємо підказки Духа, коли зробимо все можливе, коли будемо працювати на сонці замість того, аби сидіти в холодку і молитися про скерування й перший крок”6.
Як і у випадку з Нефієм, Дух в належний час буде підтверджувати або застерігати вас у тому, що ви вибираєте.
3. Живіть тепер
Те, як ставився Нефій до подорожі до обіцяної землі, різко відрізняється від ставлення до неї його братів, Ламана і Лемуїла. Вони прийняли рішення вирушити в ту подорож, однак їхні серця ніколи не залишали Єрусалима. Нефій полагодив свій зламаний лук, щоб вполювати звірів для їжі, і плавив руду, щоб збудувати корабель, а в цей час його брати, здається, байдикували в наметі.
Сьогодні у світі багато Ламанів і Лемуїлів. Але Господу потрібні віддані чоловіки і жінки, схожі на Нефія. Ви відчуєте в житті більший прогрес, якщо з цілковитою відданістю будете виконувати свої рішення і старатиметеся досягнути успіхів у ваших нинішніх обставинах, навіть якщо одним оком й будете зазирати у майбутнє.
Нефій є взірцем того, як слід виконувати мудру пораду Президента Томаса С. Монсона: “Мрії про минуле і прагнення до майбутнього можуть принести задоволення, але не замінять сьогодення. Цей день є днем наших можливостей, і ми повинні скористатися ними”7.
4. Користуйтеся силою інших
Навіть після того як ми прагнули Духа, рухались вперед, виконуючи своє рішення, і були цілком віддані йому, у нас і далі можуть виникати сумніви і невпевненість у своєму рішенні. За таких обставин член сімʼї чи друг, яким ви довіряєте, можуть дати пораду і підтримати вас на вашому шляху. Я так думаю, що під час подорожі наречена Нефія стала для нього надійною підтримкою.
Велику вдячність за Нефієву дружину я відчув, коли відвідував Музей історії Церкви. Я був приголомшений, дивлячись на картину, де зображено Нефія, привʼязаного до щогли корабля і промоклого до нитки у страшному штормі8.
Біля Нефія були його дружина і хтось один з його дітей. Вона також потерпала від того шторму і тих труднощів, що й Нефій, однак її очі дивилися безстрашно, а своїми сильними руками вона, неначе захищаючи, обнімала його за плечі. У той момент я усвідомив, що я також був благословенний мати вірну супутницю життя, яка давала мені сили у часи випробування. У мене була надія, що і я був такою ж підтримкою для неї.
Брати, збереження і збільшення духовної сили, яку ви розвинули (або ще розвинете) як місіонери чи в іншому праведному служінні,—це ваш найкращий актив для того, щоб стати бажаним чоловіком і батьком. Сестри, духовна чутливість, віра і сміливість йти за Ісусом Христом—ось що є серед ваших найкращих якостей як дружини і матері.
Я запрошую вас стати тією людиною для вашого теперішнього чи майбутнього подружжя, до якої він чи вона зможуть звернутися за мудрою порадою і підтримкою. Чеснотний чоловік і гідна жінка, запечатані на час і на всю вічність у храмі, можуть справлятися з важкими справами як рівні партнери.
Я обіцяю: якщо ви будете застосовувати уроки, засвоєні від Нефія і сучасних пророків стосовно прийняття рішень, то “час від часу” будете ведені особистими одкровеннями. По мірі того як ви будете просуватися цим десятиліттям прийняття рішень, нехай ви, як і Нефій, матимете віру, щоб сказати:
“І вів мене Дух Божий, бо не знав я наперед, що маю робити.
Однак я йшов уперед” (1 Нефій 4:6–7).