Духовний вплив жінок
Автор живе в штаті Юта, США.
Чи знаємо ми потужність своєї духовної сили?
Дочки Божества художник Кетлін Петерсон, КОПІЮВАННЯ ЗАБОРОНЕНО
Багато чудових, смиренних жінок у Церкві віддано служать, навіть не усвідомлюючи далекосяжного впливу їхнього життя, яке є взірцем земного служіння, а також спадком духовної сили. Однією з таких жінок є моя бабуся, Шері Петерсен. Вона вірно служила у скромних покликаннях усе своє життя. Якби ви запитали її, то вона сказала б, що не має багато талантів, якими може похвалитися перед світом. Однак, коли я почала вивчати її життя, то зрозуміла, який великий вплив справила на мене її духовна сила.
Батьки Шері перестали ходити до Церкви і розлучилися, коли вона була ще дуже маленькою, тож вона зростала з матір’ю, Флоренс, яка завжди працювала. Флоренс у своєму дитинстві отримувала навіть ще менше уваги, оскільки виховувалася в інтернаті, в той час як її мати Джорджія жила мирським життям. Попри труднощі в дитячі роки Шері залишалася активною в євангелії та вірно відвідувала церкву з сім’єю своєї прабабусі або з друзями. Вона бачила в їхніх сім’ях те, що хотіла мати у своїй. Вона не знала, якою саме має бути сім’я, але вона знала, якою вона не має бути, тож вирішила, що її майбутня сім’я буде іншою.
Чоловік Шері—мій дідусь Делл—якось сказав мені: “Щоб отримати свідчення, ти маєш його хотіти. Шері завжди хотіла мати свідчення”. Хоча перші роки їхнього шлюбу були нелегкими, вони вирішили мати міцну сім’ю. Протягом першого року подружнього життя вони були менш активними через графік роботи Делла, однак покликання служити в Початковому товаристві спонукало Шері почати ходити до церкви, а невдовзі й Делл приєднався до неї, отримавши покликання порадника у кворумі дияконів. З того часу вони обоє були активними і сильними в Церкві. Те, що Шері хотіла служити і мати міцну сім’ю, допомогло моїй мамі стати сильною жінкою, а приклад моєї мами допоміг мені визначитися у житті, особливо зараз, коли я започатковую власну сім’ю.
Як жінки ми можемо мати глибокий духовний вплив на життя людей, що нас оточують. Дійсно, Джозеф Сміт навчав, що наша роль—не тільки допомагати бідним, але і спасати душі1. Ісус Христос покликав жінок Своєї Церкви стати Його послідовницями й бути духовно міцними. Наша духовна сила та вплив мають величезне значення в просуванні роботи спасіння, і нам потрібно шукати можливості духовно зміцнювати людей навколо нас. Якщо ми так робимо, тоді вплив нашої віри і праведності буде тривалішим, ніж ми можемо уявити.
Покликані стати Його послідовницями
Старійшина Джеймс Е. Талмейдж (1862–1933), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, писав: “Найбільшим у світі захисником жінок і жіноцтва є Ісус Христос”2. Подумайте, наприклад, чого Він навчав двох своїх послідовниць у Новому Завіті—сестер Марію та Марту. У книзі Дочки в Моєму царстві пояснюється: “У розділі Лука 10 міститься розповідь про Марту, що приймала Ісуса в своєму домі. Вона служила Йому, турбуючись про Його фізичні потреби, а Марія сіла біля ніг Учителя й уважно слухала Його вчення.
У вік, коли від жінок, в основному, очікувалося тільки надання мирського служіння, Спаситель навчав Марту і Марію, що жінки можуть також і духовно брати участь в Його роботі. Він запропонував їм стати Його послідовницями і брати участь у спасінні, “обрати найкращу частку”, яка ніколи не відбереться від них”3.
Подібно до Марти ми іноді помилково вважаємо, що головна роль жінки—надавати мирське служіння, як, наприклад, готувати їжу, шити і прибирати за іншими. Таке служіння є цінною і важливою жертвою; однак навіть більше ніж сестер, які вміють шити й готувати, Господь потребує жінок духовної сили, чия віра, праведність і милосердя сяятимуть впродовж усього їхнього життя. Він знає, що всі ми можемо так багато запропонувати. Ісус закликає всіх нас розвивати свою духовну силу і здатність отримувати одкровення та діяти відповідно до нього, аби допомагати в просуванні Його роботи. Лінда К. Бертон, генеральний президент Товариства допомоги, сказала сестрам: “Ви були послані на землю в цей розподіл часів завдяки тому, ким ви є і до якої роботи ви були підготовлені! Незалежно від того, що Сатана буде намагатися переконати нас думати про те, ким ми є, наша справжня сутність у тому, що ми—учні Ісуса Христа!”4
Господь знає нас і наші обставини, і Він має роботу, яку кожна з нас має виконувати на землі. Немає сестер, які б знали надто мало або в них було надто мало талантів, щоб стати духовною силою для добра та приводити інших людей до Христа. З таким божественним потенціалом ми маємо обов’язок ставати духовними провідниками в наших домівках і громадах. Старійшина М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, проголосив: “Кожна сестра у цій Церкві, яка уклала завіт з Господом, має божественні повноваження спасати душі, керувати жінками у світі, зміцнювати домівки Сіону й будувати царство Бога”5.
Нам не треба займати високі посади або виконувати щось надзвичайне, аби допомагати людям навколо себе робити такий вибір, що наблизить їх до Ісуса Христа. Це і є наш найважливіший обов’язок. Як найважливіші, так і найменш помітні речі, які ми робимо в житті однієї чи двох людей, навіть у колі своєї сім’ї, можуть справляти глибокий вплив.
Жінки в роботі зі спасіння
В улюбленому гімні є такі рядки: “Цю ангельську місію нам доручили, отримать цей дар мають право жінки”6. Ми можемо багато чого привнести в життя тих, кого любимо. Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповів історії про те, як духовна сила двох жінок вплинула на його життя:
“Коли я був дитиною, мій батько не був членом Церкви і моя мама стала малоактивною. … Через кілька місяців після мого 8-го дня народження бабуся Уіттл перетнула усю країну, приїхавши до нас у гості. Бабуся переживала, що ні я, ні мій старший брат не були охрищені. Я не знаю, що вона сказала про це моїм батькам, але я знаю, що одного ранку вона повела мене і мого брата у парк і поділилася з нами своїми почуттями про важливість хрищення і регулярного відвідування церковних зборів. Я не пам’ятаю, що саме вона казала, але її слова якимось чином торкнулися мого серця і невдовзі ми з братом охристилися. …
Бабуся застосовувала дуже правильне співвідношення сміливості і поваги, допомагаючи нашому батькові зрозуміти, наскільки важливо те, що він возить нас на церковні збори. Усіма прийнятними способами вона допомагала нам відчувати потребу в євангелії у нашому житті”7.
Другим джерелом духовної сили була дружина старійшини Скотта, Дженін. Коли вони зустрічалися, то почали обговорювати майбутнє. Дженін, яка виросла в домі з сильними місіонерськими традиціями, висловила своє бажання укласти шлюб з колишнім місіонером у храмі. Це дуже вплинуло на старійшину Скотта, який до того не задумувався про служіння на місії. “Я пішов додому і не міг думати ні про що інше. Я не спав усю ніч. … Після багатьох молитов я вирішив зустрітися з моїм єпископом і почати заповнювати папери для служіння на місії”8. Хоча завдяки Дженін старійшина Скотт отримав спрямування і необхідне спонукання, однак, за його словами, “Дженін ніколи не просила мене служити на місії заради неї. Вона любила мене достатньо сильно для того, аби висловити своє переконання, а потім дати мені можливість самому працювати над вибором напрямку мого життя. Ми обоє служили на місії і пізніше були запечатані в храмі. Сміливість Дженін і її відданість своїй вірі мали величезний вплив на наше спільне життя. Я переконаний, що ми не досягли б того щастя, яким насолоджуємося, якби не її сильна віра у принцип першочергового служіння Господу. Вона є чудовим прикладом праведності!”9
Саме духовний вплив цих ангельських жінок у його житті допоміг одному юнакові—старійшині Скотту—прийняти найважливіші рішення у житті: охриститися, служити на місії та укласти храмовий шлюб.
Своїм прикладом, вчинками, словами і особистою праведністю ми можемо допомагати іншим людям робити правильний вибір. Сестра Керол М. Стівенс, перший радник у генеральному президентстві Товариства допомоги, проголошує: “Ми—дочки завітів в Господньому царстві, і ми маємо можливість бути знаряддям у Його руках. [Ми] бер[емо] участь у роботі зі спасіння, кожен день малими і простими способами—наглядаючи, зміцнюючи, і навчаючи одна одну”10. Якщо ми покладаємося на Духа і йдемо вперед, смиренно і щиро допомагаючи оточуючим нас людям наближатися до Христа, то отримаємо скерування у тому, що можемо зробити, і навіть силу робити це; ми відчуємо радість від того, що приводимо до Господа Його дітей.
Справляти духовний вплив
Знаючи свої обов’язки, ми, як і послідовниці Господа у давнину, можемо запитати: “Що ж ми маємо робити?” (Дії 2:37), щоб справляти духовний вплив. На нещодавній генеральній конференції сестра Бертон запропонувала сестрам уявити “можливі духовні вивіски “потрібна допомога …”, для виконання роботи зі спасіння:
-
Потрібна допомога: батьків, які б ростили дітей у світлі та істині
-
Потрібна допомога: дочок … , сестер … тіток, … двоюрідних сестер, бабусь і дідусів, а також справжніх друзів, щоб служити наставниками і пропонувати руки допомоги на шляху завітів
-
Потрібна допомога: тих, хто прислухається до підказок Святого Духа і діє відповідно до них
-
Потрібна допомога: тих, хто щодня живе за євангелією у простий і незначний спосіб
-
Потрібна допомога: спеціалістів з сімейної історії і храмових працівників, щоб з’єднати сім’ї навічно
-
Потрібна допомога: місіонерів і членів Церкви, щоб поширювати “добру новину”—євангелію Ісуса Христа
-
Потрібна допомога: рятівників, щоб знайти тих, хто загубив дорогу
-
Потрібна допомога: тих, хто дотримується завітів, щоб стояти міцно за істину і правду
-
Потрібна допомога: справжніх учнів Господа Ісуса Христа”11
Немає нічого нового, але коли ми шукаємо можливості брати участь у роботі спасіння, то покращимо свою здатність допомагати людям навколо себе. Старійшина Баллард сказав: “Немає у світі нічого, що було б настільки особистим, надихаючим або здатним змінити життя, як вплив праведної жінки”12. Якщо ми розвиваємо свою духовну силу через особисту молитву і вивчення Писань, неухильний послух і вірне дотримання своїх завітів, ми будемо мати такий вплив.
Далі, ніж ми можемо бачити
Президент Бригам Янг (1801–1877) сказав: “Чи можете ви підрахувати все добро, яке здатні робити матері й дочки в Ізраїлі? Ні, це неможливо. І все добро, яке вони робитимуть, буде йти за ними крізь усі вічності”13.
Праведне рішення моєї прабабусі вплинуло на покоління її сім’ї більше, ніж вона могла уявити в своєму юному віці. Однак духовний вплив жінок у моїй сім’ї простягається ще далі в зворотному напрямку. Шері отримала значну духовну силу, спостерігаючи за своєю прабабусею (моєю прапрапрабабусею) Елізабет. Приклад віри і свідчення Елізабет вплинули на її правнучку Шері через два покоління неактивності, щоб відновити розірвані сімейні стосунки і повернутися до Церкви.
Коли ми стаємо духовною силою для людей навколо нас, наш вплив сягатиме далі, ніж ми здатні побачити. Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) сказав: “Ми закликаємо жінок Церкви разом стояти за праведність. Вони мають починати зі своїх власних домівок. Вони можуть навчати цьому в своїх класах. Вони можуть проголошувати це в суспільстві. …
Я вбачаю в цьому єдину яскраву надію для світу, що крокує до самознищення”14.
Якщо ми будемо виконувати цей наказ, робота Господа буде просуватися вперед не лише у світі навколо нас, але, що найбільш важливо, і у наших сім’ях та в житті наших близьких.