Miсіонери з банановим хлібом
Коли ці молоді чоловіки пригощають анановим хлібом, вони благословляють безліч життів, у тому числі і своє.
Фотографії приходу люб’язно надані Нольфо Замбрано
Якби вам хтось запропонував шматочок бананового хліба, як би ви відреагували? Саме таким чином юнаки в Еквадорі починають розмову про євангелію.
Кожні два місяці вони проводять місіонерський день, організовуючи дні відкритих дверей у різних місцях на території свого приходу. Вони діляться на кілька команд, до кожної з яких входить молодий чоловік, місіонер повного дня або колишній місіонер, що недавно повернувся, та старійшина чи первосвященик. Деякі групи працюють в наметі, інші розмовляють з людьми в парку, а ще інші ходять від дому до дому.
Коли вони когось зустрічають, то пропонують шматочок бананового хліба. Якщо людина пригощається, їй кажуть, що хоча банановий хліб смачний і корисний для організму, у місіонерів є послання, яке буде дуже поживним для духу людини. Після цього юнаки зі своїми напарниками запрошують людину зустрітися з місіонерами. Таким чином за пару годин вони знаходять 40–50 чоловік, готових спілкуватися з місіонерами.
Молоді чоловіки також дружать з членами своїх кворумів. У суботу вони зустрічаються на заході Товариства молодих чоловіків і працюють над програмою “Обов’язок перед Богом”. Потім вони відвідують менш активних членів свого кворуму. Вони заохочують їх приходити до церкви та запрошують до участі в спортивних іграх чи інших заходах.
Таким чином та іншими способами ці юнаки готуються до місіонерського служіння упродовж усього життя. Двоє з них (справа) розповідають, як цей досвід допоміг їм зміцнитися й отримати натхнення.
Євангелія змінила мене
Я у Церкві вже п’ять років. Мої батьки не належать до Церкви, але мій дядько Хорхе є президентом Товариства молодих чоловіків, і він мене дуже підтримує. Я такий вдячний єпископу за його постійну підтримку і заохочення.
Я вирішив ближче познайомитися з Церквою після проведення одного з місіонерських днів у приході. То був один з перших заходів, який спонукав мене приєднатися до Церкви. Коли я був дияконом, учителем, а зараз священиком, мої провідники завжди підтримували й заохочували до участі в усіх місіонерських заходах. Мені подобаються дні відкритих дверей, де я маю можливість ділитися з іншими благословеннями членства в Христовій Церкві. Найбільше натхнення приносять мені заходи, під час яких ми служимо. Вони дають можливість служити моїм ближнім, як цього навчав Ісус.
Рік тому мої молодші брати—15-річний Луїс і 12-річний Ізраель—приєдналися до Церкви. Разом ми працювали над проектами за програмою “Обов’язок перед Богом”, і з часу їхнього хрищення ми чудово проводили час, працюючи разом. Усі молоді чоловіки у приході дуже згуртовані, і ми підтримуємо один одного.
Я знаю, що хрищення—це ворота до небесного царства. Коли ми служимо нашим ближнім, то ми служимо Богові (див. Moсія 2:17). Місіонерська робота благословляє сім’ї, і я знаю, що моє життя змінилося завдяки євангелії.
Альваро Т., 17 років