Служіння в Церкві
Керувати за взірцем Спасителя
Зцілена жінка, художник Дж. Kiрк Річардс
Існує разюча відмінність між найгіршими провідниками у світі й досконалим провідником—Спасителем світу. Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) казав: “Ті провідники в історії, які найбільш трагічним чином вплинули на людство, були трагічними саме тому, що їм найбільше не вистачало якостей, притаманних Чоловікові з Галілеї. Там, де Ісус був безкорисливим, вони були егоїстичними. Там, де Ісус намагався дати волю, вони намагалися встановити контроль. Там, де Ісус намагався служити, вони найбільше переймалися своїм суспільним становищем. Там, де Ісус щиро допомагав іншим, вони переймалися лише особистими потребами і бажаннями. Там, де Ісус допомагав своїм учням розвиватися, вони прагнули маніпулювати смертними. Там, де Ісус виявляв справедливість, врівноважену співчуттям, вони так часто поводилися з жорсткою несправедливістю”1.
Щоб бути успішними провідниками в Господній Церкві, ми повинні наслідувати Його приклад. Наступні ідеї допоможуть нам стати більш схожими на Спасителя у своєму провідництві.
Провідники, подібні до Христа, служать з “оком, єдиноспрямованим до слави Бога” (УЗ 4:5), прагнучи виконувати волю Небесного Батька. Спаситель сказав: “Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене” (Іван 6:38).
Провідники, які наслідують Христа, не покладаються на “рамено плоті” (2 Нефій 4:34). Вони смиренно моляться, щоб отримати скерування. Вони чекають на відповідь Господа і прагнуть виконувати Його роботу у призначений Ним час і визначений Ним спосіб, а не покладаються на свої таланти і здібності.
Подібні до Христа провідники не прагнуть посад у Церкві; вони розцінюють покликання як можливість служити, а не просування по кар’єрі. А звільнення від покликання вони не розцінюють як пониження. Звільнення є невід’ємною складовою будь-якого покликання.
Провідники, подібні до Христа, є служителями; вони допомагають, навчають і заохочують тих, кому служать. Вони прагнуть благословляти інших, як це робив Спаситель: “Він не робить нічого, крім того, що на благо світові” (2 Нефій 26:24). Вони вважають себе представниками Господа, які допомагають іншим повернутися до Нього.
Подібні до Христа провідники допомагають іншим розвиватися. Президент Кімбол також навчав:
“Ісус достатньо довіряє своїм послідовникам, доручаючи їм Свою роботу, аби вони могли зростати. Це один з найбільших уроків провідництва. Якщо ми нехтуємо людьми заради того, щоб завдання було виконано швидше і ефективніше, то воно може бути добре виконано, але без зростання і розвитку підлеглих, що є дуже важливим. …
Ісус давав людям істини і завдання, які відповідали їхнім здібностям. Він не навантажував їх більше, ніж їм було під силу, але доручав достатньо, щоб напружити духовні сили”2.
Пророк Джозеф Сміт описував, як йому вдавалося так добре керувати людьми: “Я навчаю їх правильних принципів, а вони керують собою”3. У цьому полягає суть Господнього підходу до керівництва.