2013
Достатньо зцілена
січень 2013


Ми говоримо про Христа

Достатньо зцілена

Як я зможу міняти підгузки, готувати обід чи втішати дітей лише однією рукою?

Коли мені було 17 років, я втратила більшу частину лівої руки внаслідок автомобільної аварії. Це назавжди змінило моє життя. Хоча й були важкі дні та нелегкі моменти, цей очищувальний вогонь дав мені можливість у дуже незвичний спосіб спостерігати, як діє сила Спокути.

Зараз моє життя повністю присвячено ролі дружини і матері, яка мені дуже подобаються. До народження дітей я не знала, чи зможу бути повноцінною матір’ю. Як я зможу міняти підгузки, готувати обід чи втішати дітей лише однією рукою? Минуло 15 років, і я мати п’ятьох дітей. Я добре пристосувалася, і мої діти майже не помічають, що я якось відрізняюся від інших матерів. Моя відсутня рука тепер не є перешкодою, вона є символом любові. Вона є джерелом втішення, і мої діти тримаються за неї, коли плачуть або засинають вночі. Можливо, це відбувається завдяки багатьом чинникам, але для мене це доказ Спасителевої здатності створювати щось хороше з чогось трагічного.

Я не можу описати, як мені приємно, коли ця частина мого тіла може так втішати моїх дітей. Материнство відкрило ширші горизонти моїм фізичним обмеженням, і я відчула, що Спокута вже починає мене зцілювати.

Не завжди легко було виконувати щоденні обов’язки матері. Важкі часи спонукають мене задумуватися над реальністю Воскресіння і Спасителевої здатності зцілити мене. Тому приклади з Писань, де йшлося про зцілення, набирали для мене особливого значення. Один з моїх улюблених епізодів—коли Спаситель прийшов до людей на Американському континенті й зцілив хворих. Я уявляла, що відчувала б, якби була серед тих, кого Спаситель зцілив. Розповідь починається з Його сповненого любові запрошення:

“Чи маєте хворих серед вас? Приведіть їх сюди. Чи маєте ви кривих, або сліпих, або кульгавих, або скалічених, … або яких інших стражденних? Приведіть їх сюди, і Я зцілю їх, бо Я маю співчуття до вас; Моє нутро сповнене милості. …

…Я бачу, що вашої віри вистачить, аби Я зцілив вас.

…Коли Він так сказав, увесь натовп, одностайно, підійшов з своїми хворими, і своїми страждаючими, і своїми кривими, і з своїми сліпими, і з своїми глухими, і з усіма тими, хто страждав від чогось; і Він зцілив кожного з тих, кого було приведено до Нього” (3 Нефій 17:7–9).

Для мене це одна з найзворушливіших подій, описаних у Писаннях. Але моє бачення змінилося, коли я навчалася бути матір’ю з однією рукою. Якось я подумала, що належу до людей, які з найбільшим нетерпінням чекають на Воскресіння з думкою про зцілення. Але тепер я не так уже і поспішаю. Усе сильніше я відчуваю, як Спокута діє в моєму житті зараз. Я зрозуміла, що зцілююча сила не обов’язково починає діяти під час Воскресіння. Це зцілення вже почалося, коли кожного вечора хтось з моїх дітей ніжно тримає те, що залишилося від моєї руки, і засинає. Усвідомлення цього має для мене таке ж значення, як і будь-яке диво фізичного зцілення. Я вирішила, що зараз я настільки зцілена, наскільки мені це необхідно.

Вгорі: фотографія Роберта Кейсі