Послання Першого Президентства
Голос Господа
Книга Учення і Завіти запрошує всіх людей повсюди почути голос Господа Ісуса Христа (див. УЗ 1:2, 4, 11, 34; 25:16). У ній знаходяться Його послання, застереження і підбадьорюючий заклик, дані в одкровеннях обраним пророкам. У цих одкровеннях ми бачимо, як Бог відповідає на наші молитви віри за допомогою послань, що містять настанови, заспокоєння і застереження.
У наших молитвах ми прагнемо дізнатися, чого Бог чекає від нас, що ми маємо зробити, аби знайти спокій у цьому житті та в прийдешньому, в тому, що чекає нас попереду. В Ученні і Завітах є багато відповідей на такі запитання, які ставлять у смиренній молитві як звичайні люди, так і пророки. Книга може бути цінним дороговказом, що навчає нас, як отримувати відповіді на питання стосовно нашого мирського благополуччя й вічного спасіння.
Смирення і віра в Господа Ісуса Христа є ключовими. Олівер Каудері отримав відповідь від Господа стосовно свого бажання допомагати в перекладі Книги Мормона: “Пам’ятай, що без віри ти не можеш нічого зробити; тож проси з вірою. Не стався легковажно до цього; не проси того, про що тобі не слід” (УЗ 8:10).
Неодноразово в Ученні і Завітах Господь вимагає віри і смирення, перш ніж Він надасть допомогу. Одна з причин цього полягає в тому, що Його відповіді можуть надходити в неочікуваний спосіб. Також не завжди легко їх прийняти.
Історія Церкви і досвід наших предків є ілюстрацією цього. У 1855 році мій прадідусь Генрі Айрінг, після того як його навчали відновленій євангелії, гаряче молився, щоб дізнатися, що йому слід робити. Відповіддю став сон.
Уві сні він сидів за столом зі старійшиною Ерастусом Сноу, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і старійшиною на ім’я Уільям Браун. Старійшина Сноу навчав принципам євангелії упродовж, як йому здавалося, години. Потім старійшина Сноу сказав: “У ім’я Ісуса Христа я наказую тобі христитися, і цей чоловік [старійшина Браун] … охристить тебе”1. Моя сім’я вдячна, що Генрі Айрінг мав віру і смирення бути охрищеним старійшиною Брауном о 7:30 ранку у заводі, що наповнювалася дощовою водою, в Сент-Луїсі, шт. Міссурі, США.
Відповіддю на цю молитву не був голос Господа, який можна було почути. Відповідь прийшла у видінні під час сну, як колись це сталося з Легієм (див. 1 Нефій 8:2).
Господь нас навчав, що відповіді також можуть надходити через відчуття. В Ученні і Завітах Він навчав Олівера Каудері: “Я скажу тобі у твоєму розумі і твоєму серці, через Святого Духа, Який зійде на тебе і Який буде жити у твоєму серці” (УЗ 8:2).
І Він заохочував Олівера у такий спосіб: “Хіба Я не приніс мир твоєму розуму щодо цього? Яке більше свідчення ти можеш мати, ніж від Бога?” ( УЗ 6:23).
Учення і Завіти, історія Церкви та історія, яку записав Генрі Айрінг під час своєї місії, на яку він вирушив після хрищення, навчили мене, що відповіді можуть надходити не лише у вигляді почуття спокою, але і застереження.
У квітні 1857 року старійшина Парлі П. Пратт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, був на конференції у нинішній Оклахомі, США. Генрі Айрінг записав, що старійшина Пратт “був сповнений тривожних передчуттів, … не знаючи, що чекає попереду і не маючи змоги цього уникнути”2. Генрі відразу ж після цього написав сумну новину про трагічну смерть Апостола. Старійшина Пратт продовжив подорож, незважаючи на тривожні передчуття, так само, як пророк Джозеф Сміт поїхав до Картеджа.
Я свідчу, що Господь завжди відповідає на смиренну молитву віри. Учення і Завіти та наш особистий досвід навчають нас, як розпізнавати ті відповіді та приймати їх з вірою, чим би вони не були—спрямуванням, підтвердженням істини або застереженням. Я молюся, щоб ми завжди слухали і розпізнавали люблячий голос Господа.
Як навчати з цього послання
1. Ви можете разом прочитати з цього послання абзац про молитву. Поки ви будете читати, попросіть членів сім’ї уважно слухати, як Бог відповідає на молитви. Ви можете свідчити про важливість молитви.
2. У книзі Учення і Завіти є багато відповідей на запитання, які люди ставили в молитві. Що було б, якби відповіді на їхні запитання (одкровення) ніколи не записувалися? Заохочуйте сім’ю навчатися розпізнавати підказки Духа і діяти відповідно. Вони можуть записувати думки і почуття у щоденник.
Зліва: У цьому щоденнику Генрі Айрінг (фото зліва) записував події, що відбулися після трагічної загибелі старійшини Парлі П. Пратта (фото під зображенням Генрі Айрінга). На сторінці щоденника, що зліва, розповідається про загибель. Під щоденником видання книги Учення і Завіти 1890 року.
Фотографію Парлі П. Пратта люб’язно надано Бібліотекою історії Церкви; щоденник і фотографію Генрі Айрінга люб’язно надано відділом рідкісних документів Бібліотеки Маріотт, Університет Юти; фотографія документів, фотограф Девід Стокер