Молоді
Я знову побачу його
Завдяки батькові кожен з нас, дітей, відчував, що він особливий. Він любив нас і легко прощав. Він робив усе можливе, щоб кожен з нас був щасливий, і ми завжди знали, що він хоче для нас найкращого. Я надзвичайно його любила.
Коли я була в шостому класі, мій батько загинув у автокатастрофі. Як і вся моя сім’я, я була повністю спустошена. В нашій родині утворилася величезна порожнеча. Батько був тією людиною, на кого я покладалася, до кого зверталася, якщо виникали проблеми. Замість того, щоб шукати допомоги, я дозволила, щоб гнів і біль заволоділи мною. Я згодом вирішила, що в усьому винен Бог. Я перестала читати Писання і молитися. До церкви я ходила лише тому, що цього хотіла мама. Я намагалася залишатися якнайдалі від Небесного Батька.
Потім я вперше поїхала до табору Товариства молодих жінок. Мені подобалося знайомитися з новими друзями, але як і раніше, я не читала Писань. В останній вечір проводилися збори свідчень. Я відчула щось таке, чого давно не відчувала: Дух. Я була в захопленні від дівчат, які вставали і свідчили, однак я залишалася на місці, тому що вважала, що в мене немає свідчення. Раптом я відчула, що мені потрібно підвестися. Я відкрила вуста, не знаючи, що сказати. Тож я сказала, що мені подобається табір Товариства молодих жінок. Несподівано для себе з промовила: “Я знаю, що Ісус Христос помер за мене, Небесний Батько любить мене і Церква істинна”.
Мене охопив надзвичайний спокій. Завдяки цьому випадку я можу сказати з упевненістю, що знову побачу свого тата завдяки Спокуті та Воскресінню Спасителя.