2011
Зроби наш будинок невидимим
Серпень 2011


Зроби наш будинок невидимим

Еліс В. Флейд, шт. Юта, США

У кінці Другої світової війни, коли мені було 19 років, ворожі війська окупували моє рідне містечко в Європі. Одного вечора ми з батьками сиділи за столом, як раптом почули різкий шум. Ми визирнули з-за світломаскувальних занавісок, які повісили, щоб бомбардувальники не могли помітити наш будинок вночі, й побачили, що в наше село з двох різних напрямків рухається вороже військо на мотоциклах, вантажівках і танках. Я дуже злякалася.

Батько, який завжди мав сильну віру, просто сказав: “Не бійтеся”. Перед обличчям того, що відбувалося надворі, та порада була надзвичайною. Ми всі знали, що, найвірогідніше, солдати увірвуться в найближчі будинки, щоб пограбувати людей. Батько запропонував усім нам стати на коліна біля дивану й у молитві попросити в Небесного Батька про захист. Він молився: “Батьку Небесний, будь ласка, засліпи тих солдатів. Зроби наш дім невидимим, щоб вони його не побачили”.

За батьком помолилася моя мати. Потім молилася я. Після цього ми повернулися до столу й обережно визирнули у вікно. Ми бачили, як солдати вриваються в кожен будинок на нашій вулиці. Наш дім був у самому кінці. Вони підійшли до будинку, але потім пройшли повз ворота й пішли на другу вулицю. Ми бачили, як вони входили в кожен дім, який було видно з нашого вікна.

Після вторгнення, яке тривало години дві, пролунав гучний свист і солдати повернулися до своїх машин. Коли вони повільно від’їздили, ми відчули величезне полегшення й знову стали на коліна, щоб подякувати Небесному Батькові за Його доброту й захист.

Наступного дня я дізналася від збентеженої подруги, що солдати наробили страшенного глуму в кожному домі, про який вона знала. Коли я сказала, що вони не приходили в наш дім, вона остовпіла. Вона казала, що бачила, як вони йшли в нашому напрямку і що вона не знала жодного будинку в нашому кутку, який вони обминули б. Наш дім був єдиним, який солдати не зачепили.

Я знаю, що Небесний Батько чує наші благання і відповідає на них. Іноді здається, що ми можемо не дочекатися відповіді, або нам хотілося б, аби Він відповів швидше. Однак я знаю, що в нашому домі 65 років тому Він відповів відразу ж.