2011
Ви можете мене благословити?
Серпень 2011


Служіння в Церкві

Ви можете мене благословити?

Ішов сильний сніг, і я повільно їхала вгору по схилу. Я подумала, що як тільки виїду наверх, то вже безпечно дістануся додому. Але коли я робила поворот, то помітила зустрічний автомобіль, водій якого, втративши контроль, рухався прямо на мене. Перед зіткненням я встигла лише скрикнути, а потім в очах потемніло.

Я не знала, скільки часу минуло, перш ніж я спробувала відкрити очі. Сніг падав мені на обличчя, коли його задувало в розбите бокове вікно. Я спробувала згадати основні події: наприклад, куди я їхала до аварії. Самотня і налякана, я плакала від пульсуючого болю в плечі та грудях. Я благала Небесного Батька, щоб мої ушкодження не були надто серйозними і зі мною все було гаразд.

За мить я відчула, що хтось узяв мене за руку. Інстинктивно я ухопилася за неї. Я розплющила очі й побачила чоловіка у чорному пальті й капелюсі, який стояв біля моєї розбитої машини. Він сказав, що його дружина бачила аварію з їхнього дому, а він прийшов подивитися, чи зможе чимось допомогти. Він тримав мене за руку і казав, що зі мною все буде добре.

Я намагалася запитати чоловіка, чи він був святим останніх днів, але змогла лише прошепотіти: “Ви можете мене благословити?”

Він сказав, що може, а потім через розбите вікно поклав руки на мою голову.

Я не пам’ятаю, що він казав. Але пам’ятаю, як подумала, що зі мною все буде добре, бо я отримала благословення. Я відчула мир і спокій.

Коли прибула швидка допомога, я більше не бачила того чоловіка. За кілька годин я залишала лікарню з поламаним ребром, великою кількістю ґудзів та синців, але без серйозних ушкоджень.

Того ранку я молилася, щоб моя поїздка була безпечною, і спочатку подумала, що Небесний Батько не відповів на мою молитву. Однак невдовзі зрозуміла, що Він мене благословив і не залишив на самоті. Відповіддю на мою молитву був сповнений готовності носій священства, який жив за кілька кроків від місця аварії, тієї аварії, після якої я могла б залишитися в набагато гіршому стані.

Я не впізнаю обличчя того чоловіка, якщо він буде проходити по вулиці. Я не впізнаю його голосу, якщо він привітається зі мною. Але я вдячна за цього незнайомця, який мав бажання і гідність дати мені благословення священства, коли я його потребувала.

Ілюстрація Брайяна Колла